Рішення № 97332293, 27.05.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2021 року м. Київ № 640/637/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Балась Т.П., при секретарі судового засідання Кузьмич М.Б.,

за участі представників сторін:

від позивача - Пухальська І.С.

від відповідача - Осадчий О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю"СІСТЕМІНЖИНІРІНГМЕНЕДЖМЕНТ" до Головного управління ДПС у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.12.2018ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «СІСТЕМІНЖИНІРІНГМЕНЕДЖМЕНТ» з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві (далі - відповідач), у якій заявлені вимоги:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0067641404 та № 0067631404 від 27.12.2018 видані ГУ ДФС у м. Києві.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.03.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.08.2019, позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 27 грудня 2018 року №0067641404; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 01.04.2020 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.03.2019 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2019 у даній справі скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 08.04.2020 дану справу передано для розгляду судді Окружного адміністративного суду м. Києва Васильченко І.П.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді, розпорядженням керівника апарату Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.09.2020 призначений повторний автоматизований розподіл справи.

За результатами повторного автоматизованого розподілу справу № 640/637/19 передано на розгляд судді Балась Т.П.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.09.2020 адміністративну справу № 640/637/19 прийнято до провадження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.03.2021 вирішено здійснювати подальший розгляд справи №640/637/19 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.04.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Під час нового розгляду від відповідача отримані пояснення з урахуванням постанови Верховного Суду, згідно з якими, відповідач просив:

- замінити Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві його правонаступником - Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві;

- долучити пояснення до матеріалів справи та врахувати при вирішенні справи та винести законне й обґрунтоване рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

За розглядом заяви відповідача про заміну його правонаступником судом враховано наступне.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року № 537 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби України за переліком згідно з додатком 1, а також реорганізовано територіальні органи Державної фіскальної служби України шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби України за переліком згідно з додатком 2.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року №1200 "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України" передбачено, що Державна податкова служба України є правонаступником прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби України у відповідних сферах діяльності.

Головне управління ДПС у м. Києві зареєстровано як юридичну особу і включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань згідно Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" за кодом 43141267.

За змістом статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Враховуючи наведене, у даній справі належить здійснити заміну відповідача - Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві на його правонаступника - Головне управління Державної податкової служби у м. Києві.

05.08.2020 року від представника позивача надійшли письмові пояснення по справі.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначав, що висновки контролюючого органу, є такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки фінансово-господарські операції позивача з контрагентом є реальними, що підтверджується, належним чином оформленою первинною документацією. Перевіряючі не вживали під час перевірки заходів з метою отримання від платника податків документів (копій документів), пояснень, довідок, інформації тощо, які необхідні для проведення перевірки, а обмежилися лише формальним складанням односторонніх актів про ненадання документів, які по змісту і формі не відповідають Методичним рекомендаціям щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених Наказом № 22 від 31.07.2014 ДФС України.

У судовому засіданні 27.05.2021 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення учасників справи, розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

У період з 28.11.2018 по 04.12.2018 Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Сістемінжинірінгменеджмент» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з контрагентом-постачальником ТОВ «Орсент» за січень, лютий, березень 2018 року.

За наслідками перевірки, складено акт від 11.12.2018 року №1212/26-15-14-04-04/37441935 про результати документальної позапланової перевірки TOB «Сістемінжинірінгменеджмент» (том 1 а.с. 17-27; далі - акт перевірки), яким встановлені порушення вимог п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200 ПК України, в результаті чого завищено від`ємне значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту в період, що перевірявся на загальну суму 2 044 580 грн., а саме січень 2018 року - 295930 грн., лютий 2018 року - 994630 грн. та березень 2018 року - 754020 грн.

На підставі зазначених висновків акту перевірки від 11.12.2018 ГУ ДФС у м. Києві винесено податкові повідомлення рішення від 27.12.2018 року:

- №0067641404, яким позивачеві зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість та застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) 2 044 580 грн. (том 1 а.с.34);

- №0067631404, яким за порушення п. 44.1 п. 44.6, п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України на підставі пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54; п. 121.1 ст. 121 ПК України застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 1 020 грн. (том 1 а.с.35).

Позивач не погоджується з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, вважає їх незаконними, стверджуючи, що документи, які підтверджують взаємовідносини з ТОВ «Орсент» не запитувались податковим органом і не були надані товариством з поважних причин.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

У період з 16.08.2018 по 22.08.2018 року ГУ ДФС у м. Києві проводилась документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Сістемінжинірінгменеджмент» з питань дотримання вимог податкового законодавства у взаємовідносинах з ТОВ «Орсент» за період січень, лютий, березень 2018 року, за результатами було складено акт від 30 серпня 2018 року №849/26-15-14-04-04/37441935; встановлені порушення вимог п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200 ПК України, в результаті чого завищено від`ємне значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту в період, що перевірявся на загальну суму 2 044 580 грн., а саме січень 2018 року - 295930 грн., лютий 2018 року - 994630 грн. та березень 2018 року - 754020 грн.

05.09.2018 року ТОВ «Сістемінжинірінгменеджмент» подані заперечення до акту перевірки від 30.08.2018 року де зазначалось, що документи не були надані з підстав їх втрати; у зв`язку з чим заявлено про скасування акту, продовження позапланової документальної виїзної перевірки строком до 90 днів з наданням можливості товариству відновити втрачені документи фінансово-господарського характеру по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником ТОВ «Орсент».

За приписами пункту 44.5. статті 44 ПК України, у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов`язаний у п`ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов`язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

У складеному 04.12.2018 акті перевірки та запереченнях на акт перевірки від 30.08.2018 відображено, що відповідне повідомлення про втрату документів було подане позивачем до ГУ ДФС у м. Києві 22.08.2018 року.

Повторна документальна позапланова перевірка ТОВ «СІМ» була проведена в період з 28.11.2018 по 04.12.2018 року, тобто більше ніж через 90 днів відведених нормами ПК України для відновлення втрачених документів.

Скасовуючи прийняті у справі судові рішення із направленням справи на новий розгляд Верховний Суд у постанові від 01.04.2020 по даній справі зазначив, що в порушення ст. 242 КАС України суди першої та апеляційної інстанцій не дослідили усі наявні в матеріалах справи докази щодо ненадання позивачем документів первинного бухгалтерського обліку за господарськими операціями з ТОВ «Орсент» під час проведення документальної позапланової виїзної перевірки (повторної, за результатами розгляду заперечень до акту перевірки від 30 серпня 2018 року №849/26-15-14-04-04/37441935).

Питання надання платниками податків документів до перевірки врегульовано статтею 85 ПК України, пунктом 85.2 якої передбачено, що платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Цьому обов`язку кореспондує право посадових осіб контролюючого органу отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Таке право закріплене нормою пункту 85.4 статті 85 ПК України.

Отже, надання платником фінансово-господарських та інших документів під час проведення перевірки є необхідною умовою підтвердження правомірності задекларованих ним показників податкового обліку. Обов`язок платника зберігати документи й надавати їх під час перевірки контролюючому органу кореспондує з компетенцією контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі документів.

Ненадання платником податків документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється нормами пункту 44.6 статті 44 ПК України до їх відсутності. Винятком є випадки виїмки документів або іншого їх вилучення правоохоронними органами та іншими компетентними органами. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені ним у податковій звітності, але не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Аналогічного висновку щодо тлумачення наведених законодавчих норм дійшов і Верховний Суд, зокрема у постановах від 06.08.2019 у справі № 160/8441/18, від 29.05.2020 у справі № 826/27811/15.

Документальна позапланова перевірка ТОВ «Сістемінжинірінгменеджмент» в період з 16.08.2018 по 22.08.2018 року, з 28.11.2018 по 04.12.2018 року проводилась з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з контрагентом-постачальником ТОВ «Орсент» за січень, лютий, березень 2018 року.

Як встановлено під час розгляду справи, ТОВ «СІМ» документи первинного бухгалтерського обліку за господарськими операціями із ТОВ «Орсент» не надано ані під час перевірки в період з 16.08.2018 по 22.08.2018 року, ані під час повторної перевірки в період з 28.11.2018 по 04.12.2018 року, ані після проведення таких перевірок.

Предметом перевірки були взаємовідносини з ТОВ «Орсент» за січень, лютий, березень 2018 року, відповідно в силу положень п. 85.2 ст. 85 ПК України, позивач зобов`язаний був надати до перевірки всі документи, що належать або пов`язані із вказаним контрагентом у відповідному періоді.

Перевірка проводилась з відома директора ТОВ «СІМ» ОСОБА_1 , копію наказу Головного управління ДФС у м. Києві від 28.11.2018 № 17426 вручено під розписку 28.11.2018; з направленням на право проведення перевірки ознайомлено під підпис 28.11.2018 директора ТОВ «СІМ» ОСОБА_1 , про що зазначено в акті перевірки.

За таких обставин, суд відхиляє доводи позивача про те, що перевіряючі не вживали під час перевірки заходів з метою отримання від платника податків документів, оскільки саме на платника покладається обов`язок надати такі до перевірки.

Факт ненадання документів в ході проведення перевірки засвідчено актами № 1839/26-15-14-04-04 від 30.11.2018; № 1851/26-15-14-04-04 від 04.12.2018, які складені інспектором що проводив перевірку, такі акти долучені до матеріалів справи (а.с. 151, 152 том 1).

Пунктом 44.7 статті 44 ПК України визначено, що у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.

Зазначені норми свідчать про необґрунтоване твердження позивача, що усі первинні документи на момент перевірки були в наявності, але перевіряючі відмовилися їх оглядати і перевіряти, склавши про це формальні і односторонні документи; оскільки в такому випадку відповідно до порядку визначеного пунктом 44.7 статті 44 ПК України, позивач мав право надіслати такі податковому органу листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки.

Ненадання платником податків документів для проведення перевірки, у тому числі, й у строк, визначений абзацом другим пункту 44.7 статті 44 Податкового кодексу України, є законною підставою для проведення контролюючим органом перевірки з використанням наявної у нього податкової інформації щодо задекларованих позивачем сум податкового кредиту та визнати ці суми не підтвердженими документально.

Висновки акта перевірки щодо нереальності операцій між вказаними суб`єктами господарювання ґрунтуються на тому, що до перевірки не надано підтверджуючі документи, тоді як дані по ТОВ «Орсент» підтверджують фіктивну діяльність останнього, в ІС «Податковий блок», а саме у реєстрі облікових карток суб`єктів фіктивного підприємництва наявна інформація від 21.05.2018 щодо ТОВ «Орсент» (код 41611879) про порушення кримінальної справи за фактом скоєння злочину передбаченого ст. 205 КК України; в Єдиному реєстрі судових рішень наявні документи (ухвали по кримінальним справам) що містять інформацію досудового розслідування, яким встановлено факт вилучення за результатом обшуку у кур`єра конвертаційного центру печаток підприємств з ознаками фіктивності.

Як зазначено в акті перевірки (а.с. 23 том 1) за результатами проведеного аналізу інформаційних баз даних, Єдиного реєстру податкових накладних, звітності платника, тощо, встановлено безпідставне формування податкового кредиту за січень, лютий, березень 2018 року по отриманих в адресу ТОВ «СІМ» податкових накладних від ТОВ «Орсент», які не можуть розглядатися в якості належного підтвердження податкового кредиту, оскільки не мають статусу юридично значимих.

При цьому, суд враховує, що вилучення у позивача первинної документації по взаємовідносинах із ТОВ «Орсент» відповідно до ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 21.12.2018 не підтверджує наявності поважних причин ненадання документів перевіряючим, оскільки така вилучалась вже після закінчення перевірки на підставі ухвали суду від 21.12.2018 та протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 26.12.2018.

Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 21.12.2018 року задоволено клопотання прокурора військової прокуратури Київського гарнізону про тимчасовий доступ до речей та документів та надано дозвіл відповідним посадовим особам тимчасовий доступ до оригіналів документів, в тому числі, що містять державну таємницю, які перебувають у володінні ТОВ «Сістемінжинірінгменеджмент», з правом їх вилучення (виїмки).

Таке вилучення, як свідчить протокол тимчасового доступу до речей і документів та опис речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, суду (додаток до протоколу), було проведено 26.12.2018 року, тобто після проведення повторної перевірки ГУ ДФС у м. Києві в період з 28.11.2018 по 04.12.2018 року.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому, в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

На підтвердження правомірності формування даних податкового обліку та фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, платник податків повинен мати відповідні належно оформлені первинні документи, які і є підставою для формування даних податкового та бухгалтерського обліку.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених відповідними первинними документами.

Платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

Пунктом 44.3 статті 44 ПК України встановлено, що платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Відповідно до пункту 44.6 статті 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо ж платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Зазначеним правом позивач не скористався, заперечення на акт перевірки від 11.12.2018, а також і первинних документів підтверджуючих взаємовідносини з ТОВ «Орсент» у січні-березні 2018 податковому органу не подав, при тому, що строк подачі заперечень на акт перевірки (п`ятиденний термін від отримання акту) закінчився ще до вилучення документів згідно ухвали слідчого судді, що мало місце 26.12.2018 року.

В силу положень пункту 44.6 статті 44 ПК України ненадання платником податків документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється до їх відсутності, у зв`язку з чим оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 27.12.2018 № 0067641404 прийнято ГУ ДФС у м. Києві обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги щодо визнання цього рішення протиправним задоволенню не підлягають.

Згідно з п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини ненадання позивачем документів для перевірки, позовні вимоги в частині оскарження податкового повідомлення-рішення від 27.12.2018 № 0067631404 суд визнає необґрунтованими.

Керуючись ст.ст. 2-5, 9, 73-77, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «СІСТЕМІНЖИНІРІНГМЕНЕДЖМЕНТ» відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя Т.П. Балась

Повний текст судового рішення виготовлено та підписано 31.05.2021.