Ухвала суду № 97332280, 27.05.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

27 травня 2021 року м. Київ № 640/12020/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами ОСОБА_1 до Приватного вищого навчального закладу «Міжнародна академія екології та медицини» про визнання протиправними дій та зобов`язання анулювати інформацію,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Приватного вищого навчального закладу «Міжнародна академія екології та медицини», в якому просить, визнати протиправними дії ПВНЗ «Міжнародна академія екології та медицини» щодо внесення інформації по диплому ОСОБА_2 в Єдину державну електронну базу з питань освіти, зобов`язати ПВНЗ «Міжнародна академія екології та медицини» анулювати інформацію.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.05.2021 року залишено зазначену позовну заяву без руху та надано десятиденний строк з моменту отримання зазначеної ухвали про залишення без руху для усунення недоліків.

Як вбачається з вищезазначеної ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, вказані судом недоліки повинні бути усунені позивачем шляхом подання до суду:

1) уточненого позову із зазначенням у позовних вимогах інформації, дії з внесення якої оскаржуються позивачем та яку позивач просить анулювати;

2) заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску;

3) завіреної у встановленому порядку копії паспорта позивача;

4) власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

5) оригіналу доказу про сплату судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 908,00 грн.

6) належним чином засвідчених копій документів, доказів на які позивач посилається в позовній заяві, а в разі неможливості - зазначити докази, які позивач не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів;

7) копію позовної заяви (уточненого позову) разом із завіреними у встановленому порядку копіями доданих до неї документів для відповідача.

Так, на виконання ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.05.2021 року про залишення позовної заяви без руху, 20.05.2021 року через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду, адміністративний позов (уточнений) разом з незавіреними копіями паспорта ОСОБА_1 , листа Директора фахової передвищої, вищої освіти Міністерства освіти і науки України від 12.04.2021 року №3/977-21, листа державної організації «Центр тестування професійної комплектації фахівців з вищою освітою напрямків підготовки «Медицина» і «Фармація» при Міністерстві охорони здоров`я від 28.04.2021 року № 385/01-25.

Також, позивачем сплачено судовий збір згідно квитанції від 20.05.2021 року №0.0.2132874497.1 у сумі 908,00 грн.

Проте, суд ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами та матеріалами, що надійшли на виконання вимог ухвали суду від 07.05.2021 року вважає, що позовна заява підлягає поверненню, виходячи з наступного.

Як вбачається з позовних вимог, з урахуванням уточненої позовної заяви, ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогами:

- визнати протиправними дії ПВНЗ «Міжнародна академія екології та медицини» щодо порушення порядку замовлення, виготовлення та обліку документів про отримання вищої освіти громадянином Індії ОСОБА_2 , а саме внесення фіктивної інформації в Єдину державну електронну базу з питань освіти ДП «Інфоресурс» про присвоення йому кваліфікації спеціаліста, що відтворюється в документі про вищу освіту, а саме дипломі НОМЕР_1 ОСОБА_2 , виданого 03.07.2019 року;

- зобов`язати ПВНЗ «Міжнародна академія екології та медицини» анулювати інформацію в Єдиній державній електронній базі з питань освіти ДП «Інфоресурс», внесену відповідачем до електронного документа «Замовлення на формування інформації», створеного та збереженого у базі відповідальною особою з накладенням кваліфікованого електронного підпису цієї особи та керівника (або уповноваженої ним особи).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Приписами ч.ч. 1, 2 та 4 ст. 46 КАС України визначено, що сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.

Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень.

Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

З позовної заяви вбачається, що позов подано саме ОСОБА_1 .

Водночас ч. 2 ст.122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, за змістом ст. 122 КАС України початок перебігу строку звернення до адміністративного суду законодавець пов`язує з днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Як вбачається з заяви про поновлення строку звернення до суду позивачем зазначено обставини отримання громадянином Індії ОСОБА_2 11.05.2021 року оскаржуваної інформації.

Однак, отримання оскаржуваної інформації громадянином Індії ОСОБА_2 , який не є позивачем у цій справі, суд вважає такими, що не вказують на поважність причин пропуску строку звернення до суду ОСОБА_1 .

Таким чином, ОСОБА_1 не наведено будь - яких доводів та не надано доказів в обґрунтування поважності причин пропуску ним строку звернення до суду, в силу чого, суд не вбачає підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Суд також звертає увагу на те, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії» та «Девеер проти Бельгії» Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 у справі «Мельник проти України» зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.

Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року, зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (AFFAIRE PEREZ DE RADA CAVANILLES c. ESPAGNE № 116/1997/900/1112).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що до суду позивач звернувся з порушенням строку звернення та відсутністю підстав для поновлення пропущеного строку, оскільки підстави, вказані позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду є неповажними.

Крім того, позивачем не усунуто недолік позовної заяви, а саме не надано суду належним чином завірених додатків до позовної заяви, що виключає можливість використання їх як доказів у справі.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Таким чином, враховуючи те, що вжиті судом заходи щодо запобігання обмеження права позивача на звернення до суду не дали результату, та вимоги ухвали суду від 07.05.2021 року залишились не виконаними, а недоліки позовної заяви у встановлений строк не усунуті у повному обсязі, суд доходить висновку, що наявні підстави для повернення позовної заяви позивачу.

Керуючись ст. 133, п. 1 ч. 4 ст. 169, ст.ст. 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного вищого навчального закладу «Міжнародна академія екології та медицини» про визнання протиправними дій та зобов`язання анулювати інформацію, повернути особі, яка її подала.

2. Роз`яснити, що повернення даної позовної заяви не перешкоджає повторно звернутись до суду особі, яка її подала, якщо відпадуть обставини, що стали підставою для її повернення.

3. Копію ухвали надіслати особі, яка її подала позовну заяву разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.

Відповідно до ч. 7 ст. 169 КАС України ухвала може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням п.п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Суддя В.І. Келеберда