Ухвала суду № 97331525, 01.06.2021, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Справа № 504/3875/19

Провадження№ 1-кп/504/425/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2021 смт. Доброслав

Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:

Головуючого судді - Барвенко В.К.,

секретаря - Мельникової В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 10, смт. Доброслав, клопотання прокурора Доброславської окружної прокуратури Одеської області про продовження дії обраного раніше запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, -

за участі прокурора Налапко С.С.,

обвинуваченого – ОСОБА_1

захисника - адвоката – Верхола І.О.,

потерпілого ОСОБА_2 -

ВСТАНОВИВ:

12.11.2019 року прокуратурою Одеської області подано до Комінтернівського районного суду Одеської області обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019160330000845 від 28.07.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, відносно якого обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор просив суд продовжити дію раніше обраного обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор послався на наявність ризиків, що обвинувачений може впливати на потерпілих, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню, переховуватись від суду.

Обвинувачений та його захисник - адвокат Верхола І.О. заперечували, просили обрати запобіжний захід не пов`язаного з триманням під вартою.

Потерпіла ОСОБА_3 подала заяву про розгляд справи у свою відсутність.

Потерпілий ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримав доводи прокурора.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши думки прокурора, потерпілого, обвинуваченого, його захисника, суд дійшов до наступного висновку:

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення (ст. 177 КПК України).

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.

Суд вважає, що ризик того, що обвинувачений може впливати на потерпілих та свідків доведений, принаймні на даній стадії такий ризик існує, оскільки свідки мають бути допитані судом. В теперішній час судом змінений порядок розгляду обвинувального акту, в першу чергу мають бути досліджені письмові докази, потім допитані свідки.

Крім того, суд враховує, що у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому правопорушенні визнав частково.

Отже ризик впливу на потерпілих та свідків в теперішній час має місце.

Обвинувачений не має стійких соціальних зв`язків, не одружений, не має постійного місця роботи, не має неповнолітніх дітей, утриманців, проживає в м. Одесі без реєстрації, на орендованій квартирі, хоча має місце реєстрації у Миколаївській області, власного житла не має, коштовності відсутні, нерухомого майна не має, заслуг перед державою не має.

Хоча обвинувачений має місце проживання та реєстрації, однак це не знижує ризик переховування аж до тієї міри, що вказує на необхідність обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Крім того, суд беззаперечно приймає до уваги той факт, що санкція інкримінованого правопорушення передбачає позбавлення волі особи, і тому сам цей факт може впливати на психологічний стан обвинуваченого.

Суд вважає, що існує ризик ухилення від правосуддя.

Важкі захворювання та захворювання психічного характеру відсутні.

Крім того, суд враховує, що в теперішній час у Приморському районному суді м. Одеси на розгляді перебуває кримінальне провадження з розгляду обвинувального акту №12019160500001847 від 14.04.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.

Доводи сторони захисту що за кримінальним провадженням, що перебуває у Приморському районному суді м. Одеси ОСОБА_1 буде виправдений суд розцінює як припущення.

Таким чином, суд вважає, що підстав для зміни запобіжного заходу у теперішній час не має.

Вирішуючи питання можливості обрання альтернативного заходу забезпечення кримінального провадження суд виходить з того, що інкриміноване правопорушення призвело до загибелі людини, тому суд вважає доцільним скористатись правом не застосовувати альтернативу застави.

Доводи сторони захисту не заслуговують на увагу з наведених вище причин.

Вказані ризики не усунулись з часу обрання обвинуваченому запобіжного заходу, та є актуальними на теперішній час.

Інші біографічні данні обвинуваченого у теперішній час не змінились та є актуальними у теперішній час.

Інші істотні обставини, які б мали бути враховані судом при визначенні можливості зміни запобіжного заходу стороною захисту не наведені, а ті що вказані зазначаються стороною захисту у кожному судовому засіданні, і яким судом вже надавалась оцінка.

Доводи сторони захисту про тривалість перебування обвинуваченого під вартою, і численні посилання на практику Європейського Суду з прав людини суд беззаперечно приймає до уваги.

Безумовно, суд враховує рішення ЄСПЛ у справі «Зогландт проти Недерландів» (CASE OF ZOHLANDT v. THE NETHERLANDS), яке якраз стосується питання відповідності застосування поміщення під варту вимогам Конвенції.

У цій справі заявник посилався на практику Суду стосовно того, що висновки суду про ризик повторного вчинення злочину не може бути обґрунтовані лише наявністю попередніх судимостей.

У свою чергу, це було важливою підставою поміщення його під варту та відхилення його клопотання апеляційним судом.

Представник Нідерландів звертав увагу на відносно коротку тривалість перебування заявника під вартою (3 місяці), неодноразовий перегляд рішення про тримання під вартою та остаточне звільнення заявника через перенесення суду.

Також сторони не погоджувалися щодо того, чи був завершений конфлікт між потерпілим та заявником. Заявник стверджував, що так, уряд із цим не погоджувався.

У якості третьої сторони висловитися запросили Інститут прав людини Нідерландів, який підготував огляд рішень національних судів щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Зокрема, представники Інституту зазначили, що у більшості випадків на подібні рішення суддів суттєвий вплив має серйозність обвинувачень.

Відповідно до усталеної практики Суду щодо параграфу 3 статті 5, наявність обґрунтованої підстави є невід`ємною вимогою правомірності досудового тримання під вартою, але після певного проміжку часу – інакше кажучи, з моменту першого судового рішення про поміщення під варту – це вже не є вагомим доводом.

У своїй прецедентній практиці ЄСПЛ неодноразово відзначав, що у разі позбавлення волі – навіть на малий термін – суд має належним чином продемонструвати наявність підстав для цього.

Важливим аспектом є те, що виправданість тривалості досудового перебування під вартою не можна оцінювати абстрактно.

Важливо брати до уваги та належно оцінювати особливості справи, про яку йдеться.

І продовження перебування під вартою можливе лише за наявності істинного суспільного інтересу, який враховує той факт, що обвинувачений ще не визнаний винним, та переважає правило про повагу права на свободу обвинуваченого.

Суд вказав, що саме національна судова система має забезпечити те, щоб тривалість досудового тримання під варто не перевищувала виправданих строків.

А тому під час розгляду відповідних питань судді мають поважати принцип презумпції невинуватості, оцінити всі «за» та «проти» щодо наявності згаданого вище суспільного інтересу. Оцінюючи наявність ризику вчинення повторного злочину у разі звільнення під варти, суди мають брати до уваги, зокрема, такі чинники: природу та серйозність обвинувачень; наявність судимості; поведінку, яка могла б вказати на наявність такого ризику.

Здійснюючи свою функцію на цьому етапі, Суд має забезпечити, щоб доводи національних судів “за” і ”проти” звільнення не були “загальними та абстрактними”, а містили посилання на особливі факти та індивідуальні обставини, які виправдовують поміщення заявника під варту…

У випадках, коли обставини для обґрунтування поміщення особи під варту могли існувати, але не були згадані у національних рішеннях, Суд не має встановлювати їх та підміняти собою національні державні органи, які ухвалили рішення про поміщення заявника під варту», – зазначили судді.

Так, залежно від дотримання чи недотримання цих вимог, ЄСПЛ не знаходив порушення параграфу 3 статті 5, навіть коли ці справи стосувалися перебування під вартою протягом декількох років, та знаходив порушення у перебуванні під вартою протягом кількох місяців чи декількох десятків днів.

В даній конкретній справі суд враховує обгрунтованість підозри обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, характер кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, наявності на розгляді у іншому суді ще одного обвинувального акту відносно обвинуваченого за фактом корисливого насильницького злочину, голослівність сторони захисту про необгрунтованість підозр як у цьому кримінальному правопорушенні так і в кримінальному правопорушенні, що слухається у іншому суді.

Тому, суд вважає, що такий запобіжний захід відповідатиме принципу справедливості, розумності, є пропорційним та є необхідним у демократичному суспільстві.

Таким чином підстав для зміни запобіжного заходу судом не встановлено.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 177, 331, 369, 392 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання адвоката Верхола І.О. – залишити без задоволення.

Клопотання прокурора – задовольнити.

На час судового розгляду продовжити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Одеський слідчий ізолятор», строком на шістдесят діб.

Строк дії ухвали починається з 01.06.2021 року та припиняє свою дію 30.07.2021 року включно.

Ухвалу для організації її виконання направити до ДУ «Одеський слідчий ізолятор», та до Доброславської окружної прокуратури Одеської області для здійснення належного контролю.

Контроль за виконанням ухвали суду покласти на прокурора.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Суддя В.К. Барвенко