Рішення № 97330729, 27.05.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.05.2021 Справа №607/7477/21

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі головуючого судді Позняка В.М.,

за участю секретаря судового засідання Свергун Т.В., представника позивача – Бачинської Н.О.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Байковецької сільської ради, третя особа садівниче товариство «Чиста Криниця» про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки у порядку спадкування, –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Байковецької сільської ради, третя особа садівниче товариство «Чиста Криниця» про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки для ведення садівництва, орієнтовною площею 0,06 га у садівничому товаристві «Чиста криниця» за межами населеного пункту на території Лозівської сільської ради, в порядку спадкування за законом, після батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що є спадкоємцем за законом після померлого батька ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилась спадщина на належне йому спадкове майно. Однак, як з`ясувалося, спадкодавець не провів державну реєстрацію земельної ділянки загальною площею 0,06 га та не одержав правовстановлюючих документів на неї. Оскільки, спадкодавець за життя не завершив приватизацію зазначеної земельної ділянки і не отримав правовстановлюючий документ на неї, позивачка позбавлена можливості отримати свідоцтво про право на спадщину за законом в нотаріальному порядку.

Ухвалою судді від 29 квітня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання а ухвалою із занесенням до протоколу судового засідання 27 травня 2021 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача – адвокат Бачинська Н.О. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав викладених у позові, просила суд їх задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, подавши попередньо клопотання про розгляд справи у відсутності представника, щодо задоволення позовних вимог покладається на думку суду.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, подавши пояснення щодо позову, згідно яких позовні вимоги підтримує в повному обсязі та проти задоволення позову не заперечує.

Дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, суд встановив наступні обставини справи.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача – ОСОБА_2 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 02 березня 2020 року Тернопільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), актовий запис №356.

Після смерті ОСОБА_2 відкривалася спадщина на земельну ділянку для ведення садівництва орієнтовною площею 0,06 га у садівничому товаристві «Чиста криниця» за межами населеного пункту на території Лозівської сільської ради, яка Розпорядженням Тернопільської районної державної адміністрації №736 від 20.10.2009 року була безоплатно передана йому у власність.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

У відповідності до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Дотримуючись строку для прийняття спадщини, визначеного чинним законодавством України, позивачка звернулась до приватного нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 .

Однак, приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Олексишин З.З. 23 квітня 2021 року винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії – видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 0,06 га., для садівництва, яка розташована на території Лозівської сільської ради в садівничому товаристві «Чиста криниця», Тернопільського району Тернопільської області, у зв`язку з відсутністю документів, які би підтверджували право власності спадкодавця на спадкове майно.

Судом встановлено, що спадкодавцем ОСОБА_2 було подано заяву на ім`я начальника Управління Держкомзему по Тернопільській області із проханням видати державний акт на право власності на земельну ділянку із дорученням до вказаної заяви: Розпорядження № 736 від 20.10.2009року, план-схеми розташування земельної ділянки, викопіювання із карти с. Курники, де зображено розташування земельної ділянки, індексна кадастрова карта Лозівської сільської ради та довідка із сільської ради № 606 від 11.09.2009 року виданою про присвоєння кадастрового номеру вказаній земельній ділянці відповідно до форми 6-зем, ділянка відповідає рядку 23, шифр - 21.

Проте, спадкодавець ОСОБА_2 за своє життя так і не встиг завершити процедуру приватизації земельної ділянки та відповідно не отримав правовстановлюючого документу на зазначену вище земельну ділянку.

Окрім того, спадкодавець являвся членом садівничого товариства «Чиста Криниця» та згідно Довідки № 2 від 06.07.2020 року, заборгованості по сплаті членських внесків у ОСОБА_2 немає.

Для продовження процедури приватизації Позивач зверталася із відповідною заявою до Тернопільської районної державної адміністрації. Однак згідно відповіді, Позивачеві повідомлено, що їй слід звернутися до розпорядника таких земель, що стверджується заявою ОСОБА_1 від 28.12.2020 року та відповіддю Тернопільської районної державної адміністрації Тернопільської області.

В подальшому ОСОБА_1 із заявою про надання дозволу на продовження процедури приватизації зверталася до Байковецької об`єднаної територіальної громади, як розпорядника земель. На вказану заяву Позивач отримала відповідь згідно якої зазначено, що Позивач набула право звернутися до суду з позовом про визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування

Таким чином, оскільки батько позивачки за життя не завершив приватизацію вищезазначеної земельної ділянки і не отримав правовстановлюючий документ на неї (витяг про державну реєстрацію права власності), позивачка позбавлена можливості отримати свідоцтво про право на спадщину за законом в нотаріальному порядку.

Згідно із ч. 2 ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України. Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст.131 Земельного кодексу України громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі успадкування.

Згідно ст.118 Земельного Кодексу України початком процедури приватизації земельної ділянки є звернення громадянина з заявою (клопотанням) до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз`яснень, викладених в пунктах 10, 11 постанови Пленуму ВСУ від 30 травня 2008 року № 7, про те, що відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут). Відповідно до ч.1 ст.125 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Згідно ч. 1 ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Виходячи з положень ст. 182 ЦК України, до складу спадщини входить лише те нерухоме майно, право на яке зареєстроване в органах, що здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна.

Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає державній реєстрації, провадиться після подання правовстановлюючих документів про належність цього майна спадкодавцеві.

Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст.125 Земельного Кодексу України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування права на завершення приватизації та одержання державного акту про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Згідно з абз. 2 п. 1 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету КМУ від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок», є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку.

Аналіз наведеної норми свідчить, що у разі, якщо видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету КМУ від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок", до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку, а якщо приватизація земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України не завершена й право на її завершення.

Відповідно до правової позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акту про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 350/67/15-ц (№ 14-652цс18).

За наведених обставин судом встановлено, що спадкодавець за життя розпочав процедуру приватизації земельної ділянки площею 0,06 га,у садівничому товаристві «Чиста криниця» за межами населеного пункту на території Лозівської сільської ради, а тому позивачка має право на завершення процедури приватизації земельної ділянки.

Отже, суд дійшов висновку про захист права позивачки у спосіб визнання за нею права на завершення приватизації, у зв`язку з чим позов підлягає до задоволення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 81, 263, 265, 273, 287, 289, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 16, 182, 328, 392, 1216, 1217 ЦК України, ст.ст. 118, 125, 126, 131 Земельного кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на завершення приватизації та отримання правовстановлюючих документів на ім`я спадкоємця на земельну ділянку для ведення садівництва, орієнтовною площею 0,06 га, у садівничому товаристві «Чиста криниця» за межами населеного пункту на території Лозівської сільської ради, приватизацію якої розпочато ОСОБА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 .

Відповідач: Байковецька об`єднана територіальна громада, вул. Січових Стрільців, 43, с. Байківці, Тернопільський район Тернопільська область, код ЄДРПОУ 04394846.

Третя особа: Садівниче товариство «Чиста Криниця», с. Курники, Тернопільський район Тернопільська область, код ЄДРПОУ 22603911.

Повний текст рішення виготовлено 01 червня 2021 року.

Головуючий суддяВ. М. Позняк