Вирок № 97330637, 31.05.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.2021 Справа №607/13408/20

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі:

головуючого судді Кунцьо С.В.

при секретарі с/з Дуркало Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020210010001489 від 17 червня 2020 року про обвинувачення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Заздрість Теребовлянського району Тернопільської області, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше судимого:

-27 березня 2019 року Теребовлянським районним судом Тернопільської області за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. (штраф не сплачений);

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, -

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Торське Заліщицького району Тернопільської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 28 вересня 2000 року Заліщицьким районним судом Тернопільської області за ч.3 ст.81, ч.2 ст.140 КК України (в редакції 1960 року) до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки з конфіскацією майна;

- 26 грудня 2002 року Заліщицьким районним судом Тернопільської області за ст.15 ч.3 ст.185, ч.3 ст.185, ст.70, 71 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців;

- 05 березня 2008 року Заліщицьким районним судом Тернопільської області за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.3 ст.15 ч.3 ст.185, ст.70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років;

- 26 жовтня 2009 року Радомишлянським районним судом Житомирської області за ч.3 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць;

- 04 листопада 2013 року Новоград-Волинським районним судом Житомирської області за ч.3 ст.185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 років;

- 05 грудня 2013 року Козівським районним судом Тернопільської області за ч.3 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки 2 місяці;

- 03 лютого 2014 року Заліщицьким районним судом Тернопільської області за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.1, 4 ст.70, ст.71 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, -

за участю прокурора Лушкіна І.В.

потерпілого ОСОБА_3

захисників адвокатів Оскоріп Я.М., Беляєвої О.М.

та обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2

В С Т А Н О В И В:

21 липня 2020 року близько 16.10 год. обвинувачений ОСОБА_2 спільно із обвинуваченим ОСОБА_1 , перебуваючи перед виходом із гаражного приміщенням №1, яке розташоване в ГК «ЕДЕЛЬВЕЙС», що в м. Тернопіль по вулиці Провулок Цегельний, вступили в злочинну змову для вчинення нападу з метою відкритого викрадення чужого майна із вищевказаного приміщення, поєднаного із застосуванням до особи насильства, що є небезпечним для життя і здоров`я.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на напад, поєднаний із насильством, яке є небезпечним для життя та здоров`я для потерпілого ОСОБА_3 , з метою викрадення майна, діючи за попередньою змовою та прямим умислом і корисливим мотивом, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення потерпілому тілесних ушкоджень та матеріальних збитків, а також свідомо бажаючи настання таких наслідків, 21 липня 2020 року близько 16.10 год. обвинувачений ОСОБА_1 спільно із обвинуваченим ОСОБА_2 , перебуваючи біля дверей гаражного приміщення №1, яке розташоване в ГК «ЕДЕЛЬВЕЙС», що в м. Тернопіль, пров. Цегельний, підійшли до потерпілого ОСОБА_3 , який в цей час знаходився в даному гаражному приміщенні. Надалі ОСОБА_1 , підійшовши ззаду до потерпілого ОСОБА_3 , наніс йому удар металевим профілем, який прийшовся останньому в ділянку лівого вуха та щелепи зліва, внаслідок чого потерпілий втратив рівновагу, присів та нахилився головою донизу. Продовжуючи свої протиправні дії ОСОБА_1 наніс ще один удар правою ногою в ділянку правого ока ОСОБА_3 , внаслідок чого потерпілий впав, та короткочасно втратив свідомість. Надалі коли ОСОБА_3 перебував на бетонному покритті вищевказаного гаражного приміщення, ОСОБА_1 діючи спільно із ОСОБА_2 , одночасно почали наносити удари руками та ногами в область голови та тулуба потерпілого. В подальшому ОСОБА_2 , взявши у руку пластикове відро, наніс один удар в ділянку голови потерпілому ОСОБА_3 . Розуміючи, що потерпілий ОСОБА_3 не може чинити фізичний опір, ОСОБА_2 , діючи відкрито відповідно до попередньої злочинної змови, у яку вступив із ОСОБА_1 , у присутності потерпілого та свідка ОСОБА_4 , взяв із стелажу дриль ударну (перфоратор) торгівельної марки «Bosch» моделі «GBH 2-28 F» вартістю 4362 гривні 02 копійки, при цьому ОСОБА_1 в цей проміжок часу продовжував наносити удари кулаками обох рук в область голови та грудної клітки потерпілому ОСОБА_3 , одночасно утримуючи рукою за металевий ланцюжок жовтого кольору, який був на шиї потерпілого, таким чином даючи можливість реалізувати спільний злочинний умисел на відкрите викрадення чужого майна. Надалі ОСОБА_1 , переконавшись у тому, що ОСОБА_2 , вийшов із викраденими речами із приміщення гаражу, підійшов до свідка ОСОБА_4 та шляхом погроз застосувати до нього фізичне насильство, змусив останнього винести із приміщення гаражу кутову шліфувальну машину (болгарку) торгівельної марки «Makita» моделі «GA5030» вартістю 1201 гривень 20 копійок.

Після цього ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , заволодівши майном потерпілого ОСОБА_3 та отримавши реальну можливість ним розпорядитись, покинули територію гаражного кооперативу та таким чином внаслідок своїх спільних протиправних дій завдали потерпіломутілесні ушкодження у вигляді закритого «взривного» перелому нижньої стінки правої орбіти з розвитком гемофтальму верхньощелепового гематосинуса «забійної» рани конюктиви, які у своєму клінічному перебігу супроводжуються тривалим (більше 21 день) розладом здоров`я і за цією ознакою належать до тілесного ушкодження середньої тяжкості - п.п. 2.2.1, 2.2.2 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень (МОЗ України, Київ, 1995). Також внаслідок вказаних дій потерпілому ОСОБА_3 завдано тілесні ушкодження у вигляді синця лівої скроневої ділянки, синці повік лівого і правого ока з частковим поширенням на виличні ділянки з забиттям м`яких тканин, крововиливи у білкові оболонки лівого і правого очей, синець лівої привушної ділянки, синець та синець із поверхневими ранами на його тлі лівої вушної раковини, синець задньої поверхні ділянки лівого плечового суглоба з частковим поширенням на ділянку надпліччя, «множинні осаднення» м`яких тканин грудної клітки, які за ступенем тяжкості належать до легких тілесних ушкоджень (п. 2.3.5 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень (МОЗ України, Київ, 1995), та матеріальної шкоди на зальну суму 5563 гривень 22 копійки.

Вказаними діями обвинувачений ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.187 КК України, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя і здоров`я особи, яка зазнала нападу, вчиненому за попередньою змовою групою осіб (розбій); обвинувачений ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.187 КК України, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя і здоров`я особи, яка зазнала нападу, вчиненому за попередньою змовою групою осіб (розбій).

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав частково та пояснив, що із потерпілим ОСОБА_3 він був раніше знайомий та 21 липня 2020 року коли вони із ОСОБА_2 перебували біля гаражного кооперативу «Едельвейс» по вул. Провулок Цегельний в м. Тернополі, їх покликав до себе ОСОБА_3 та повідомив, що він дав деякий металобрухт ОСОБА_4 , щоб той його здав, після чого попросив їх, щоб вони наздогнали останнього, забрали в нього металобрухт, самі його здали, а за отримані кошти купили алкогольні напої та прийшли до нього в гараж. Після цього вони знайшли ОСОБА_4 , разом здали металобрухт, а за отримані грошові кошти купили спирт та всі разом повернулись в гараж до потерпілого. Надалі в гаражі вони всі розпивали алкогольні напої, а саме розведений спирт, при цьому кожен з них випив приблизно 200 грамів. В подальшому під час розмови потерпілий ОСОБА_3 почав ображати його, нецензурно висловлюватись та погрожувати, що облиє його бензином та спалить, коли він буде спати. Почувши це, він наніс потерпілому декілька ударів руками в голову та по тілу, а також, можливо, вдарив його ногою. При цьому коли він наносив удари потерпілому в приміщенні гаражу також знаходились ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , однак крім нього ніхто ОСОБА_3 ударів не наносив. Також вказав, що в той час коли він наносив удари потерпілому, ОСОБА_4 , скориставшись тим, що за ним ніхто не спостерігає, почав виносити з приміщення гаражу інструменти, однак він побачивши це, вибіг з приміщення гаражу, затримав ОСОБА_4 і сказав повернути те, що він взяв, що останній і зробив. Надалі коли потерпілий почав просити не наносити йому більше тілесних ушкоджень, він зупинився, а потерпілий в той час побачив, що зникли деякі його речі і вони подумали, що їх забрав ОСОБА_2 , після цього вони з потерпілим ще поспілкувались та він пообіцяв, що знайде ОСОБА_2 та змусить його повернути викрадені речі. Також повідомив, що він не бачив коли ОСОБА_2 викрадав та виносив з гаражу інструменти та про це йому повідомив останній під час зустрічі ввечері того ж дня. Також ОСОБА_2 розповів йому, що він продав викрадені інструменти, на що він відповів, що їх слід повернути потерпілому. Також вказав, що вони з ОСОБА_2 не домовлялись про напад на потерпілого та викрадення в нього майна, а конфлікт із потерпілим в нього виник через те, що останній погрожував йому та ображав.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав частково та пояснив, що 21 липня 2020 року він разом із ОСОБА_1 перебували біля гаражного кооперативу «Едельвейс» по вул. Провулок Цегельний в м. Тернополі, коли їх покликав до себе ОСОБА_3 та повідомив, що дав деякий металобрухт ОСОБА_4 , щоб той його здав, після чого попросив їх, щоб вони наздогнали останнього, забрали в нього металобрухт, самі його здали, а за отримані кошти купили спирту, з яким прийшли до нього в гараж. Після цього вони знайшли ОСОБА_4 , разом здали металобрухт, а за отримані грошові кошти купили спирт та всі разом повернулись в гараж до потерпілого. Надалі в гаражі вони всі розпивали алкогольні напої та під час розмови потерпілий ОСОБА_3 образив ОСОБА_1 та в них почалась словесна суперечка. Він вирішив скористатись цим моментом, та в той час коли за його діями ніхто не спостерігав, непомітно виніс з приміщення гаражу належну потерпілому болгарку та перфоратор, які заховав неподалік гаража. Надалі він повернувся до гаражу, однак всередину не заходив, а лише заглянув туди та побачив, що потерпілий сидить біля стола, обпершись руками, однак він не помітив, щоб у нього були будь-які тілесні ушкодження. ОСОБА_4 в цей час спав в гаражі. Коли він стояв біля входу в гараж, ОСОБА_1 сказав, щоб він йшов та що вони самі розберуться, після чого він забравши з собою викрадені в потерпілого інструменти, пішов звідти. Також перебуваючи біля гаражу, він чув як ОСОБА_3 сказав ОСОБА_1 , що так не робиться, однак що той мав на увазі, не знає. Надалі він продав викрадені інструменти та коли ввечері того ж дня випадково зустрів ОСОБА_1 , повідомив останньому про те, що викрав в потерпілого болгарку та перфоратор. Окрім цього зазначив, що визнає свою вину у тому, що вчинив крадіжку інструментів з гаражу потерпілого, однак жодних ударів потерпілому не наносив, а також не бачив, щоб ОСОБА_1 наносив будь-які удари потерпілому. Також повідомив, що ОСОБА_1 не давав йому вказівок викрасти інструменти та вони наперед не домовлялись про це, а він сам вирішив їх викрасти під час конфлікту між потерпілим та ОСОБА_1 .

Незважаючи на часткове визнання вини обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , їх вина у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення повністю доведена зібраними в ході досудового розслідування доказами, що були предметом дослідження під час судового розгляду:

Показаннями допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_3 , який пояснив, що близько 11.00 год. 21 липня 2020 року він прийшов в гараж АДРЕСА_3 , який він орендує, та протягом дня знаходився у вказаному гаражі та працював з металом, зварював та займався іншими справами. В подальшому до нього в гараж прийшов його знайомий ОСОБА_4 , який попросив дати йому гроші, щоб купити алкоголь, однак він йому відмовив та дав йому деякий металобрухт, щоб він його здав, за що отримав би грошові кошти. Приблизно через 10-15 хв. після того як він дав ОСОБА_4 металобрухт, до нього підійшли ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яких він раніше також знав та запитали чому він дав ОСОБА_4 металобрухт, а їм – ні. Як йому стало відомо пізніше, обвинувачені забрали в ОСОБА_4 металобрухт, який він перед тим дав останньому, та через деякий час вони всі разом повернулись, принісши з собою 0,5 л. спирту. Надалі вони в його гаражі розвели вказаний спирт та присівши на лавці біля дверей всередині гаража, почали його розпивати. Під час розмови він запропонував їм посприяти матеріально, щоб виготовити документи, які б підтверджували їх особи, а також повідомив, що хоче відкрити майстерню та може взяти їх на роботу. При цьому він випив з ними близько 100 грам розведеного спирту, після чого пішов до свого робочого стола та продовжив займатися своїми справами, однак коли він стояв біля стола спиною до присутніх, раптом відчув удар в ділянку голови зліва обрізком металу, який наніс йому ОСОБА_1 . Від вказаного удару він втратив рівновагу, дещо нахилився та присів, після чого розвернувшись передом запитав ОСОБА_1 для чого він це зробив. Однак ОСОБА_1 наніс йому ще один удар ногою в праве око, від чого він ненадовго втратив свідомість. Коли він прийшов до свідомості, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 разом продовжували наносити йому численні удари руками і ногами по голові та по тілу, а також нанесли йому удари в голову ззаду пластиковим відром. Після цього ОСОБА_1 сказав, щоб ОСОБА_2 забирав зі стелажу всі потрібні їм речі, при цьому ОСОБА_1 не давав йому встати, утримував його, в тому числі за металевий ланцюжок, який був у нього на шиї, від чого той розірвався, а також утримував за комір одягу. В цей час ОСОБА_2 пішов до стелажу з інструментами та почав забирати звідти речі, а також ОСОБА_2 забрав зі стола дрельку та болгарку та викрадені речі він виносив з гаражу. При даних подіях був присутній ОСОБА_4 , який їм робив зауваження та казав, що вони його вб`ють, проте вони його не слухали, а навпаки примушували і його виносити з гаражу інструменти, при цьому він виніс їх за поріг гаражу, де кинув на землю та пішов звідти. Побивши його та викравши у нього інструменти, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вийшли з гаражного приміщення та пішли у невідомому напрямку. Він ж піднявшись, помітив відсутність в гаражі належних йому електроінструментів, зокрема болгарки і перфоратора, після чого вийшов з гаражу та пішов додому, де йому викликали швидку медичну допомогу та працівників поліції. Щодо міри покарання обвинуваченим покладається на думку суду, при цьому зазначив, що завдана йому шкода не відшкодована, перфоратор йому повернули працівники поліції, а болгарку – ні.

Показаннями допитаної в судовому засіданні свідка ОСОБА_5 , яка пояснила, що потерпілий ОСОБА_3 являється її чоловіком. 21 липня 2020 року вона перебувала на роботі, коли до неї зателефонував її чоловік та повідомив, що його побили. Коли вона прийшла додому, то виявила його з численними тілесними ушкодженнями та в крові, зокрема вказала на численні пошкодження голови, а також на наявність ушкоджень на спині. Надалі вона викликали швидку медичну допомогу, працівники якої відвезли її чоловіка до медичного закладу, а вона в подальшому разом із працівниками поліції, яким також повідомила про подію, була присутня при проведенні огляду місця події в приміщенні гаражу її чоловіка. Зазначила, що до того вона бачила ОСОБА_1 один раз, коли він разом з її чоловіком та ще трьома чоловіками випивали в гаражі її чоловіка.

Показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_6 , який пояснив, що являється сином потерпілого ОСОБА_3 та зазначив, що в липні 2020 року в післяобідній час коли він прийшов додому, то побачив батька з тілесними ушкодженнями та в крові. Батько повідомив, що його побили, зокрема вказав, що це зробив ОСОБА_1 , а також сказав, що в нього вкрали інструменти. Надалі вони повідомили про вказану подію в швидку медичну допомогу та в поліцію, після чого він взяв ключі від гаражу та пішов туди. Коли він прийшов в гараж, то помітив, що там було прибрано, заметено, проте розкидані дрібні інструменти. Крім того зазначив, що до вказаної події він бачив два рази біля гаражів ОСОБА_1 та останній при цьому спілкувався з іншими чоловіками, в тому числі з його батьком.

Показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_7 , який пояснив, що він займається продажем різних речей на ринку та одного дня до нього підійшов ОСОБА_2 та запропонував купити в нього дрельку і болгарку. Під час розмови останній повідомив, що працював на будівництві, звідки забрав інструменти, при цьому він не розповідав кому належать зазначені інструменти. Домовившись про ціну, він придбав в ОСОБА_2 дрельку і болгарку за ціною 250 грн., після чого з останнім більше не зустрічався. Надалі болгарку він продав, а дрелька залишилась в нього. Наступного дня до нього звернулись працівники поліції, які розпитували в нього про обставини купівлі зазначених інструментів, після чого вилучили в нього дрельку.

Також винуватість ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення доведена оголошеними та проаналізованими в судовому засіданні матеріалами кримінального провадження:

- заявою ОСОБА_3 від 22 липня 2020 року про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 та ОСОБА_8 , які 21 липня 2020 року близько 17.00 год., перебуваючи в гаражному приміщенні №1, що розташований в гаражному кооперативі, що по вул. Провулок Цегельний в м. Тернополі, нанесли йому тілесні ушкодження та відкрито заволоділи його майном, а саме електроінструментами.

(а.м.к.п. 142 Т.1);

- протоколом огляду місця події з таблицею ілюстрацій до нього від 21 липня 2020 року, проведеного в присутності понятих, згідно якого здійснено огляд гаражного приміщення, що знаходиться в ГК «Едельвейс» по вул. Цегельний провулок, 3А в м. Тернополі. В ході огляду встановлено, що вхід в гаражне приміщення здійснюється через металеві двері, які на момент огляду відчинені, на замку ознак пошкоджень не виявлено. В гаражному приміщенні виявлено електричні інструменти, інструменти та прилади для зварювання, побутові предмети. Крім того під час огляду місця події виявлено ланцюжок з кулоном жовтого кольору, який вилучено із місця події. Також на поверхні металевих дверей виявлено сліди речовини бурого кольору, які також вилучено з місця події шляхом змивів на бинтовий тампон, який поміщено в паперовий конверт.

(а.м.к.п. 144-151 Т.1);

- протоколом огляду та таблицею ілюстрації до нього від 23 липня 2020 року, згідно якого проведено огляд компакт-диску DVD-R білого кольору, на якому нанесено надпис ALERUS 16Х, 4.7 GB, та на якому містяться відеозаписи подій, які мали місце 21 липня 2020 року у гаражному приміщенні № НОМЕР_1 , що в ГК «Едельвейс» за адресою м. Тернопіль, вул. Провулок Цегельний. Зокрема із зазначено відеозапису вбачається, що о 16:11:53 год. візуально схожа на ОСОБА_8 особа, одягнена в коричневу сорочку, сірі штани та чорні туфлі виходить із вищевказаного гаражного приміщення, тримаючи при цьому у лівій руці предмет, схожий на перфоратор та кладе його поблизу гаража. В подальшому візуально схожа на ОСОБА_8 особа повертається у гаражне приміщення, після чого о 16:13:50 год. виходить із гаражного приміщення, підходить до того місця, де попередньо залишив предмет, схожий на перфоратор, бере його та покидає дану ділянку місцевості. Крім того із відеозапису вбачається, що о 16:24:44 год. візуально схожа особа на ОСОБА_4 виходить із вищевказаного гаражного приміщення, виносячи з собою у правій руці заповнений мішок білого кольору. Даний мішок він залишив на ділянці дороги та о 16:25:37 год. повернувся у гаражне приміщення. Крім того на відеозаписі зафіксовано як о 16:35:07 год. візуально схожа особа на ОСОБА_1 намагається закрити гаражне приміщення, проте ОСОБА_3 намагається зупинити його, після чого візуально схожа особа на ОСОБА_1 о 16:35:29 год. наносить один удар правою рукою ОСОБА_3 ; о 16:35:32 год. помітно як візуально схожа особа на ОСОБА_1 закриває гаражне приміщення.

(а.м.к.п. 167-176 Т.1);

- протоколом вилучення предметів чи речей під час їх добровільної видачі від 22 липня 2020 року, згідно якого ОСОБА_7 добровільно видав перфоратор синього кольору марки «Bosch».

(а.м.к.п. 179 Т.1);

- протоколом огляду та таблицею ілюстрації до нього від 23 липня 2020 року, згідно якого проведено огляд електроперфоратора марки «Bosch» синього кольору, який як вказав потерпілий ОСОБА_3 був викрадений у нього ОСОБА_1 та ОСОБА_8 із гаражного приміщення № НОМЕР_1 , що в ГК «Едельвейс» по вул. Провулок Цегельний, 3А в м. Тернополі. За словами потерпілого ОСОБА_3 даний перфоратора марки «Bosch» він впізнав за індивідуальними ознаками, які виникли внаслідок експлуатації, а також маркуванню, що відповідає документам, наданим потерпілим.

(а.м.к.п. 181-185 Т.1);

- протоколом проведення слідчого експерименту та таблицею ілюстрації до нього від 23 липня 2020 року, проведеного за участю потерпілого ОСОБА_3 з метою перевірки та уточнення його показів, згідно якого останній продемонстрував яким чином відбувались події 21 липня 2020 року в орендованому ним гаражному приміщенні № НОМЕР_1 , який розташований в ГК «Едельвейс», що по вул. Провулок Цегельний в м. Тернополі. Зокрема, вказав, що зранку 21 липня 2020 року він прийшов у вказаний гараж, де повинен був працювати з металом, займатися зварюванням. Близько 16.00-17.00 години до гаражу, де вже перебував ОСОБА_4 , прийшли також ОСОБА_1 та ОСОБА_9 та стояли біля дверей в гараж, а він в цей час стояв біля стола, де зварював метал. Раптом він відчув сильний удар металевим профілем в ділянку голови зліва, який наніс йому ОСОБА_1 , від якого він втратив рівновагу, нахилився вперед та присів, намагаючись прикритись, після чого ОСОБА_1 наніс йому ще один удар в праве око, від чого він впав на підлогу та на незначний проміжок часу втратив свідомість. Прийшовши до свідомості, він побачив як ОСОБА_1 та ОСОБА_8 продовжили наносити йому тілесні ушкодження в ділянку голови, після чого ОСОБА_8 наніс йому також удар в голову ззаду пластиковим відром. Також обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_8 наносили йому удари в ділянку голови та тулуба. Після цього ОСОБА_1 сказав, щоб ОСОБА_8 забирав зі стелажу ті речі, про які вони говорили, при цьому вони продовжували періодично наносити йому удари в голову та утримував його за металевий ланцюжок, який був у нього на шиї. В цей час ОСОБА_8 пішов до стелажу з інструментами та почав забирати звідти речі, а ОСОБА_1 в цей час не давав йому можливості піднятись та казав, щоб ОСОБА_8 швидше збирав речі та щоб вони йшли звідти, після чого останній почав виносити з гаражу речі, які він брав зі стелажу, та забравши його речі, пішли у невідомому напрямку. Він ж піднявся, пройшов по гаражі і помітив відсутність його електроінструментів, після чого вийшов з гаражу.

(а.м.к.п. 213-221 Т.1);

- протоколом проведення слідчого експерименту та таблицею ілюстрації до нього від 23 липня 2020 року, проведеного за участю свідка ОСОБА_4 з метою перевірки та уточнення його показів, згідно якого останній продемонстрував яким чином відбувались події, які мали місце 21 липня 2020 року в гаражному приміщенні №1 ОСОБА_3 , який розташований в ГК «Едельвейс», що по вул. Провулок Цегельний в м. Тернополі та повідомив, що він перебував у вказаному гаражному приміщенні близько 16.00 години 21 липня 2020 року, коли туди прийшли ОСОБА_1 та ОСОБА_8 , які спочатку розпивали спиртні напої, а в подальшому здійснили напад на ОСОБА_3 з метою викрадення у нього речей. Зазначив, що він при цьому стояв неподалік від ОСОБА_3 та дивився за його роботою. Надалі ОСОБА_1 підійшов до ОСОБА_3 та одразу наніс йому удар в голову зліва, від якого останній присів та втратив рівновагу. Надалі ОСОБА_1 та ОСОБА_8 почали одночасно наносити тілесні ушкодження потерпілому, коли той перебував на землі біля стола та намагався сховатися під столом, проте ОСОБА_8 наніс йому декілька ударів кулаком, а також пластиковим відром в голову, а ОСОБА_1 з іншого боку теж продовжував періодично наносити йому удари в голову та тулуб руками і ногами. В подальшому ОСОБА_1 сказав до ОСОБА_8 забирати зі стелажа речі, про які вони домовлялися, а він буде тримати потерпілого. Він ж при цьому підбіг до потерпілого та намагався його відтягнути в сторону, однак ОСОБА_1 його відштовхнув і він відійшов в сторону. Далі ОСОБА_1 сказав до ОСОБА_8 , щоб він швидше забирав речі і треба йти, при цьому утримував ОСОБА_3 на землі, а ОСОБА_8 при цьому забрав з полиці електроінструменти, зокрема перфоратор синього кольору. Передивившись в гаражі, що можна ще забрати, вони почали виходити з гаражу, при цьому ОСОБА_8 вийшов швидше, а ОСОБА_1 штовхнувши його, сказав йому вийти з гаражу, що він і зробив, потерпілому він при цьому сказав не вставати. Біля виходу з гаражу ОСОБА_1 наніс також йому удар на штовхув, від чого він впав на землю, за те, що він заступився за ОСОБА_3 в гаражі, після чого пригрозивши йому, щоб він нічого нікому не розказував про події, які сталися, вийшов з гаражу та пішов.

(а.м.к.п. 223-233 Т.1);

При цьому суд вважає необгрутованим клопотання захисника адвоката Оскоріп Я.М. щодо визнання недопустимим як доказу протоколу проведення слідчого експерименту від 23 липня 2020 року, проведеного за участю свідка ОСОБА_4 з мотивів того що свідок ОСОБА_4 не був забезпечений стороною обвинувачення в якості свідка в ході судового розгляду та не допитаний судом безпосередньо.

Так ст.240 КПК України передбачено, що слідчий експеримент проводиться з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань.

До участі в слідчому експерименті можуть бути залучені підозрюваний, потерпілий, свідок, захисник, представник.

При цьому суд вважає, що отримана в результаті слідчого експерименту проведеного з свідком інформація є не показаннями свідка з огляду на таке.

Так, процесуальними джерелами доказів у відповідності до ч.2 ст. 84 КПК України є: 1) показання, 2) речові докази, 3) документи, 4) висновки експертів.

Згідно із ч.1 ст. 95, ст. 104 та ст. 224 КПК показання - це відомості, які даються під час допиту і фіксуються в протоколі допиту.

Протокол процесуальної дії (слідчого експерименту) згідно з положеннями п.3 ч.2 ст. 99 вказаного Кодексу є документом, тобто самостійним джерелом доказів, відмінним від показань.

У зв`язку із цим суд, обґрунтовуючи вирок документом, у якому зафіксовані отримані в результаті слідчого експерименту відомості, не порушує приписів ч. 4 ст. 95 КПК, згідно з якими суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Як вбачається із протоколу проведення слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_4 , така слідча дія була проведені з свідком ОСОБА_4 слідчим в присутності понятих.

ОСОБА_4 добровільно, без примусу чи будь-якого тиску детально розповів про обставини нападу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на потерпілого ОСОБА_3 та заволодіння майном останнього, упевнено вказав на місце і спосіб вчинення злочину, пояснив та показав, які дії кожен з обвинувачених вчиняв для досягнення злочинного умислу, а також дії кожного з нападників до, підчас та після вчинення кримінального правопорушення. Окрім цього ОСОБА_4 , чітко вказав на спосіб спричинення потерпілому тілесних ушкодження, яких ударів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 нанесли потерпілому та в які частини тіла останнього, а також вказівки ОСОБА_1 ОСОБА_2 , які саме речі належні потерпілому викрадати, в той час коли ОСОБА_1 утримував ОСОБА_3 .

Процес проведення слідчих експериментів зафіксований слідчим в відповідному протоколі, оголошено та прочитано учасниками слідчого дії, який підписали усі без виключення учасники будь-яких зауважень від присутніх не поступило.

При цьому інформація яку було зафіксовано в ході проведення вказаного слідчого експерименту зібрано у відповідності до вимог ст.240 КПК України та вона знайшла своє відображення і повністю підтверджується іншими доказами зібраними, як в ході досудового так і судового слідства.

Окрім цього суд вважає, що сам факт неможливості допиту судом свідка, з яким проведено слідчий експеримент, не є безумною підставою для визнання протоколу такої слідчої дії недопустимим доказом в розумінні вимог ст. 86 КПК України.

З врахуванням вищевказаного клопотання захисника адвоката Оскоріп Я.М. щодо визнання недопустимим як доказу протоколу проведення слідчого експерименту від 23 липня 2020 року, проведеного за участю свідка ОСОБА_4 до задовлення не підлягає.

- висновком експерта судової товарознавчої експертизи від 31 липня 2020 року № 6/1-751/20, згідно якого ринкова вартість наданої на дослідження дрилі ударної (перфоратора) торговельної марки «Bosch» модель «GBH 2-28 F», бувшої у користуванні, станом на 21.07.2020 року могла становити 4362,02 грн.

(а.м.к.п. 241-250 Т.1);

- висновком експерта судової товарознавчої експертизи від 11 серпня 2020 року № 6/1-785/20, згідно якого ринкова вартість бувшої у користуванні кутової шліфувальної машини

(болгарки) торговельної марки «Makita» модель «GA5030» станом на 21 липня 2020 року

могла становити 1201,20 грн.

(а.м.к.п. 3-12 Т.2);

- висновком експерта судово-медичної експертизи потерпілого ОСОБА_3 № 656, проведеної з 23 липня 2020 року до 04 серпня 2020 року, з якого вбачається, що у ОСОБА_3 при зверненні за медичною допомогою 21.07.2020 р. у КНП «Тернопільська університетська лікарня» ТОР на підставі клінічного огляду та результатів комп`ютерної томографії були відмічена травма ділянки правої очниці у вигляді закритого «взривного» перелому нижньої стінки правої орбіти з розвитком гемофтальму (крововилив у скловидне тілі, в порожнину ока - Х.Ф.). верхньощелепового гематосинуса (накопичення крові у порожнині пазухи), «забійної» рани кон`юнктиви (без уточнення анатомічної локалізації). Крім цього у ОСОБА_3 також описані – «забійна» рана лівої вушної раковини, «множинні осаднення» м`яких тканин грудної клітки (без уточнення анатомічної локалізації).

При судово-медичній експертизі 23.07.2020 р. у ОСОБА_3 виявлено синець лівої скроневої ділянки, синці повік лівого і правого ока з частковим поширенням на виличні ділянки з забиттям м`яких тканин, крововиливи у білкові оболонки лівого і правого очей, синець лівої привушної ділянки, синець та синець із поверхневими ранами на його тлі лівої вушної раковини, синець задньої поверхні ділянки лівого плечового суглоба з частковим поширенням на ділянку надпліччя.

Характер відмічених у медичній довідці («забійні») та виявлених у ОСОБА_3 при судово-медичній експертизі тілесних ушкоджень, встановлені їх морфологічні властивості, відсутність рентгенологічних ознак консолідації (зрощення, загоєння) перелому, вказують на їх утворення від дії тупих предметів, незадовго до його звернення за медичною допомогою, не виключено у вказаний в постанові термін 21.07.2020 р.

Утворення виявлених у ОСОБА_3 тілесних ушкоджень за повідомлених ним при судово-медичній експертизі обставин події не виключається.

Виявлена у ОСОБА_3 травма ділянки правої очниці у вигляді перелому нижньої стінки правої орбіти із зовнішніми ушкодженнями у своєму клінічному перебігу супроводжується тривалим (більше 21 день) розладом здоров`я і за цією ознакою належить до тілесного ушкодження середньої тяжкості п.п. 2.2.1, 2.2.2 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (МОЗ України, Київ, 1995). Всі інші тілесні ушкодження (синець лівої скроневої ділянки, синці повік лівого з частковим поширенням на виличну ділянку з забиттям м`яких тканин, крововиливи у білкову оболонку лівого ока, синець лівої привушної ділянки, синець та синець із поверхневими ранами на його тлі лівої вушної раковини, синець задньої поверхні ділянки лівого плечового суглоба з частковим поширенням на ділянку надпліччя, «множинні осаднення» м`яких тканин грудної клітки) за ступенем тяжкості належать до легких тілесних ушкоджень (п. 2.3.5 них «Правил»).

(а.м.к.п. 15-18 Т.2).

В судовому засіданні захисник адвокат Бєляєва О.М. вважає висновок експерта в частині належності спричинених потерпілому ОСОБА_3 до тілесних ушкоджень середньої тяжкості необґрунтованим, оскільки на її думку сам факт лікування потерпілого більше 21 дня не є безумовною підставою для її віднесення до даної категорії тілесних ушкоджень.

Так, згідно п.2.2.1 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень затверджених наказом МОЗ України №6 від 17.01.95 року, ознаками тілесних ушкоджень середньої тяжкості серед іншого є тривалий розлад здоров`я. Відповідно до п.2.2.2 Правил, тривалим належить вважати розлад здоров`я строком понад 3 тижні (більш як 21 день).

Як вбачається із висновку експерта ОСОБА_10 №656 від 04 серпня 2020 року, перелом нижньої стінки правої орбіти із зовнішніми ушкодженнями у своєму клінічному перебігу виявлений у потерпілого ОСОБА_3 супроводжується тривалим (більше 21 день) розладом здоров`я і за цією ознакою належить до тілесного ушкодження середньої тяжкості.

Експертиза проведена згідно постанови т.в.о. начальника віддання СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_11 від 23 липня 2020 року лікарем судово-медичним експертом відділу судово-медичної експертизи потерпілих, обвинувачених та інших осіб другої кваліфікаційної категорії ОСОБА_10 , яка має кваліфікацію судового експерта за правом проведення судово-медичної експертизи за спеціальністю «судово-медична експертиза», стаж експертної роботи 7 років.

Експерт ОСОБА_10 повідомлена слідчим про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків та надала свій висновок на питання, поставлені та сформульовані в постанові слідчого, з обґрунтуваням відповідей на кожне з них.

За таких обставин суд не вбачає підстав для визнання висновку експерта судово-медичної експертизи потерпілого ОСОБА_3 № 656, проведеної з 23 липня 2020 року до 04 серпня 2020 року недопустимим доказом, натомість судом встановлено, що висновок експерта здійснений на підставі доказів, зібраних в межах досудового розслідування, з законних джерел та законним способом отримання доказів, висновок є чітким та зрозумілим сформований на підставі матеріалів кримінального провадження та безпосереднього огляду як потерпілого так і вивчення медичних документів на його ім`я.

При цьому суд не бере до уваги пояснення обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_8 щодо часткового визнання вини, зокрема не доведення стороною обвинувачення їх попередньої домовленості про напад на потерпілого та викрадення в нього його майна, а також доводів того, що ОСОБА_1 лише спричиняв потерпілому тілесні ушкодження, не знаючи про те, що ОСОБА_8 в цей час заволодіває майном потерпілого, та відповідно позиції обвинуваченого ОСОБА_8 , що жодних ударів потерпілому він не наносив та викрав майно належне останньому таємно, оскільки вони повністю спростовуються як показаннями наданими в судовому засіданні потерпілим ОСОБА_3 , так і матеріалами кримінального провадження, зібраними в ході досудового розслідування та оголошеними в судовому засіданні, зокрема протоколами слідчих експериментів проведених з потерпілим ОСОБА_3 та свідком ОСОБА_4 , які суд вважає допустимими доказами в розумінні ст.87 КПК України.

Показання потерпілого ОСОБА_3 , як під час судового слідства так і під час судового розгляду були послідовними та незмінними такими, що повністю узгоджуються із іншими матеріалами кримінального провадження оголошеними в судовому засіданні. Причин оговорити обвинувачених з його сторони суд не вбачає.

В той же час, будь-яких даних на підтвердження наведеної позиції обвинуваченими судом не здобуто та сторонами не надано. Натомість показання обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_8 суд вважає такими, які направлені на введення суду в оману та уникнення останніми належного покарання за вчинене.

Таким чином, проаналізувавши наведені обставини, суд, об`єктивно дослідивши та оцінивши всі зібрані та перевірені у судовому засіданні докази в їх повній сукупності, прийшов до переконання про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_1 та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 187 КК України - тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя і здоров`я особи, яка зазнала нападу, вчиненому за попередньою змовою групою осіб (розбій).

Також, проаналізувавши наведені обставини, суд, об`єктивно дослідивши та оцінивши всі зібрані та перевірені у судовому засіданні докази в їх повній сукупності, прийшов до переконання про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_8 та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 187 КК України - тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя і здоров`я особи, яка зазнала нападу, вчиненому за попередньою змовою групою осіб (розбій).

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, його вік та стан здоров`я, відсутність обставин, що б обтяжували чи пом`якшували покарання обвинуваченого, а також те, що він раніше судимий за вчинення корисливого злочину, на шлях виправлення та перевиховання не став, а знову вчинив умисний корисливий злочин, поєднаний із насильством.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 без ізоляції його від суспільства є неможливим, а тому йому слід призначити покарання у межах санкції частини статті обвинувачення у виді позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю, оскільки саме таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень та відповідатиме тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень.

Також, суд враховує те, що обвинувачений ОСОБА_12 27 березня 2019 року засуджений вироком Теребовлянського районного суду Тернопільської області за ч.1 ст.185 КК України до штрафу в розмірі 1700 гривень, який на даний час не сплачений.

У відповідності до ч.3 ст.72 КК України, штраф як основне покарання складанню з іншими видами покараннями не підлягає, кожне покарання виконується самостійно.

Тому ОСОБА_1 слід призначити покарання за сукупністю вироків в порядку ст. 71 КК України, а вирок Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 27 березня 2019 року, яким йому призначено покарання у виді штрафу в розмірі 1700 гривень у відповідності до вимог ч.3 ст.72 КК України виконувати самостійно.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 слід рахувати з моменту його затримання, а саме з 22 липня 2020 року.

На підставі ст.72 КК України в строк призначеного судом покарання ОСОБА_1 слід зарахувати термін його попереднього ув`язнення з 22 липня 2020 року (з моменту його затримання) по дату винесення вироку включно, тобто по 31 травня 2021 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід, застосований до обвинуваченого ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, продовжений судом до 18 червня 2021 року, слід продовжити до набрання вироком законної сили, але не більше двох місяців, тобто до 30 липня 2021 року.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_8 суд відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, його вік та стан здоров`я, відсутність обставин, що б обтяжували чи пом`якшували покарання обвинуваченого, а також те що він неодноразово раніше судимий за вчинення аналогічних корисливих злочинів, на шлях виправлення та перевиховання не став, а знову вчинив умисний корисливий злочин, поєднаний із насильством.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_8 без ізоляції його від суспільства є неможливим, а тому йому слід призначити покарання у межах санкції частини статті обвинувачення у виді позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю, оскільки саме таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_8 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень та відповідатиме тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 слід рахувати з моменту його затримання, а саме з 22 липня 2020 року.

На підставі ст.72 КК України в строк призначеного судом покарання ОСОБА_2 слід зарахувати термін його попереднього ув`язнення з 22 липня 2020 року (з моменту його затримання) по дату винесення вироку включно, тобто по 31 травня 2021 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід, застосований до обвинуваченого ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою, продовжений судом до 18 червня 2021 року, слід продовжити до набрання вироком законної сили, але не більше двох місяців, тобто до 30 липня 2021 року.

Речові докази:

- ланцюжок із металу жовтого кольору, що знаходиться в сейф-пакеті №ЕХР0288572 та зберігається в камері зберігання речових доказів Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області, суд вважає, слід повернути потерпілому ОСОБА_3 ;

- відеозапис із камер відеоспостереження від 21 липня 2020 року із гаражного приміщення, що знаходиться в ГК «Едельвейс» по вул. Провулок Цегельний в м. Тернопіль, що зберігається при матеріалах кримінального провадження, суд вважає, слід залишити при матеріалах кримінального провадження;

- перфоратор «Bosch» моделі «GBH 2-28 F», який переданий потерпілому ОСОБА_3 на відповідальне зберігання, суд вважає, слід залишити в розпорядженні останнього;

- взуття, а саме кросівки марки «ANTA», що були добровільно видані ОСОБА_1 згідно протоколу вилучення предметів чи речей під час їх добровільної видачі від 18 червня 2020 року, та зберігаються в сейф-пакеті №5512268 в камері зберігання речових доказів Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області, суд вважає, слід повернути ОСОБА_1 ;

- гіпсовий зліпок, що знаходиться в сейф-пакеті №5512167 та зберігається в камері зберігання речових доказів Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області, суд вважає, слід знищити,

після набрання вироком законної сили.

У кримінальному провадженні є процесуальні витрати за проведення: судової товарознавчої експертизи № 6/1-751/20 від 31 липня 2020 року в сумі 817,25 грн. та судової товарознавчої експертизи № 6/1-785/20 від 11 серпня 2020 року в сумі 653,80 грн., які суд вважає, підлягають стягненню в рівних долях з обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в користь держави, оскільки такі витрати виникли при проведенні експертизи речових доказів в межах даного кримінального провадження.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд –

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків остаточно ОСОБА_1 призначити покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю, а вирок Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 27 березня 2019 року за ч.1 ст.185 КК України, яким йому призначено покарання у виді штрафу в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень, який на даний час не сплачений - виконувати самостійно.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту його затримання, а саме з 22 липня 2020 року.

На підставі ст.72 КК України в строк призначеного судом покарання ОСОБА_1 зарахувати термін його попереднього ув`язнення з 22 липня 2020 року (з моменту його затримання) по дату винесення вироку включно, тобто по 31 травня 2021 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід, застосований до обвинуваченого ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, продовжений судом до 18 червня 2021 року, продовжити до набрання вироком законної сили, але не більше двох місяців, тобто до 30 липня 2021 року.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати з моменту його затримання, а саме з 22 липня 2020 року.

На підставі ст.72 КК України в строк призначеного судом покарання ОСОБА_2 зарахувати термін його попереднього ув`язнення з 22 липня 2020 року (з моменту його затримання) по дату винесення вироку включно, тобто по 31 травня 2021 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід застосований до обвинуваченого ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою, продовжений судом до 18 червня 2021 року, продовжити до набрання вироком законної сили, але не більше двох місяців, тобто до 30 липня 2021 року.

Речові докази:

- ланцюжок із металу жовтого кольору, що знаходиться в сейф-пакеті №ЕХР0288572 та зберігається в камері зберігання речових доказів Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області – повернути потерпілому ОСОБА_3 ;

- відеозапис із камер відеоспостереження від 21 липня 2020 року із гаражного приміщення, що знаходиться в ГК «Едельвейс» по вул. Провулок Цегельний в м. Тернопіль, що зберігається при матеріалах кримінального провадження – залишити при матеріалах кримінального провадження;

- перфоратор «Bosch» моделі «GBH 2-28 F», який переданий потерпілому ОСОБА_3 на відповідальне зберігання – залишити в розпорядженні останнього;

- взуття, а саме кросівки марки «ANTA», що були добровільно видані ОСОБА_1 згідно протоколу вилучення предметів чи речей під час їх добровільної видачі від 18 червня 2020 року, та зберігаються в сейф-пакеті №5512268 в камері зберігання речових доказів Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області - повернути ОСОБА_1 ;

- гіпсовий зліпок, що знаходиться в сейф-пакеті №5512167 та зберігається в камері зберігання речових доказів Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області, - знищити,

після набрання вироком законної сили.

Стягнути в рівних долях з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 процесуальні витрати за проведення: судової товарознавчої експертизи № 6/1-751/20 від 31 липня 2020 року в сумі 817,25 грн. та судової товарознавчої експертизи № 6/1-785/20 від 11 серпня 2020 року в сумі 653,80 грн., а всього на загальну суму 1471,05 грн., тобто по 735,53 (сімсот тридцять п`ять гривень п`ятдесят три копійки) з кожного у користь держави (УК у м Тернополі/м.Тернопіль/24060300 Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37977726 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача: UA348999980313030115000019751 Код класифікації доходів бюджету: 24060300).

Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий суддяС. В. Кунцьо