Рішення № 97330405, 01.06.2021, Турківський районний суд Львівської області

Справа № 458/733/20

2/458/70/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ДОДАТКОВЕ)

01 червня 2021 року м. Турка

Турківський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кшик О.І.

секретар судового засідання Сисан С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Турка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Турківське житлово-комунальне управління" про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середньомісячного, заробітку за час вимушеного прогулу,

встановив:

26.04.2021 Турківським районним судом Львівської області ухвалено рішення у справі № 458/733/20 за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Турківське житлово-комунальне управління" про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середньомісячного, заробітку за час вимушеного прогулу.

На підставі ст. 246 ЦПК України суд ухвалив відкласти вирішення питання про судові витрати, призначив судове засідання, визначив строк для подання доказів на підтвердження розміру судових витрат.

05.05.2021 представник позивача у встановлений судом строк подав до суду заяву про долучення доказів витрат на професійну правничу допомогу, згідно якої, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000 грн.

01.06.2021 представник відповідача ОСОБА_2 на електронну адресу суду подав письмове заперечення на заяву про розподіл судових витрат, просить у задоволенні заяви про розподіл судових витрат відмовити повністю.

У судове засідання учасники судового процесу не з`явились, представники сторін – адвокат Миньо М.М. та адвокат Микуш Д.М. подали письмові заяви про проведення судового засідання щодо вирішення питання про судові витрати без їх участі.

Беручи до уваги те, що в силу положень ч. 4 ст. 270 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви, враховуючи заяви представників сторін щодо розгляду справи у їх відсутність, суд проводить розгляд питання про вирішення судових витрат у відсутність учасників судового процесу.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Перевіривши та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до положень ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

26.04.2021 Турківським районним судом Львівської області ухвалено рішення у справі № 458/733/20, яким задоволено позов ОСОБА_1 до КП "Турківське житлово-комунальне управління" про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середньомісячного, заробітку за час вимушеного прогулу.

Сторони у справі, на підставі ст. 246 ЦПК України зробили заяву про вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Представник позивача 05.05.2021 подав заяву про розподіл судових витрат та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000 грн.

Відповідно до ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів, тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Аналіз п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України свідчить, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

А згідно з вимогами ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Також, відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У своєму клопотанні, поданому в порядку ст.. 246 ЦПК України, адвокат Миньо М.М., який здійснював представництво інтересів позивача ОСОБА_1 , просить стягнути з відповідача КП «Туркіське ЖКУ» витрати на правничу допомогу в розмірі 9 000 грн.

У свою чергу представник відповідача ОСОБА_2 подав письмове заперечення на заяву про розподіл судових витрат. У запереченні зазначив, що представником позивача не надано належних та допустимих доказів (банківський документ) на підтвердження понесених витрат на правову допомогу. Вказав, що договір про надання правової допомоги укладений 15.09.2020, тоді як позовна заява подана та підписана самою позивачкою 06.08.2020. Відтак, витрати за складання позовної заяви, оформлення документів в розмірі 3000 грн не підлягають до задоволення. Окрім цього, час витрачений в судових засіданнях (15.09.2020, 12.10.2020) значно менший ніж зазначає представник позивача, витрати пов`язані з добиранням до суду безпідставні, так як місцезнаходження представника позивача АДРЕСА_1 . Вартість години роботи в одному випадку оцінена 500 грн., а в іншому – 500 грн за 0,5 год.

Оцінивши доводи та заперечення щодо заяви про розподіл судових витрат, суд дійшов наступного висновку.

Як видно з матеріалів справи адвокат Миньо М.М. як представник позивача, діяв на підставі ордеру серії ВС № 1032913 від 15.09.2020 та Договору про надання професійної правничої (правової) допомоги № 3-09-20 від 15.09.2020.

На підтвердження розміру понесених судових витрат на правничу допомогу адвоката представник позивача адвокат Миньо М.М. подав наступні докази: Договір про надання професійної правничої (правової) допомоги № 3-09-20 від 15.09.2020; Акти приймання-передачі наданих юридичних послуг (звіт про надані юридичні послуги) від 12.10.2020 та від 26.04.2021; квитанції до прибуткового касового ордеру № 3-09-20 від 12.10.2020 та від 26.04.2021 на суму відповідно 5 000 грн. та 4 000 грн.

Відповідно до п. 3.1 Договору про надання професійної правничої (правової) допомоги № 3-09-20 від 15.09.2020 гонорар може бути визначений Актом приймання-передачі або квитанцією про оплату наданої правової допомоги.

Згідно з Актом приймання-передачі наданих юридичних послуг (звіт про надані юридичні послуги) від 12.10.2020 вартість послуг адвоката Миньо М.М. за складання позовної заяви і оформлення документів складає 3000 грн за 6 годин.

Однак, як видно з позовної заяви ОСОБА_1 , така підписана та подана позивачем до суду 06.08.2020, тоді як Договір про надання правової допомоги між ОСОБА_1 та адвокатом Миньо М.М. укладено та підписано 15.09.2020.

Відтак, беручи до уваги те, що правовідносини між позивачем та адвокатом виникли після складання, оформлення документів позовної заяви, тому витрати за складання позовної заяви, оформлення документів в розмірі 3000 грн не підлягають до задоволення.

Щодо витрат за участь адвоката в судових засіданнях, то згідно з Актом приймання-передачі наданих юридичних послуг (звіт про надані юридичні послуги) від 12.10.2020 вартість таких за участь в судових засіданнях 15.09.2020 та 12.10.2020 складає –по 1000 грн за 2 години в кожному засіданні, а в загальному 2000 грн за 4 години. Отже, вартість години 500 грн.

Однак, як видно з протоколу судового засідання від 15.09.2020 засідання тривало 20 хв. Відтак, розмір гонорару за вказане судове засідання необхідно зменшити з 1000 грн до 166,66 грн. (20 хв. х 500 грн/60хв).

Як видно з протоколу судового засідання від 12.10.2020 засідання тривало 64 хв. Відтак, розмір гонорару за вказане судове засідання необхідно зменшити з 1000 грн до 533,33 грн. (64 хв. х 500 грн/60хв).

Щодо заперечень представника відповідача щодо вартості послуг адвоката за годину роботи, яка в одних випадках складає 500 грн, а в інших 0,5 години – 500 грн., то суд вважає такі безпідставними, оскільки як видно з Актів приймання-передачі послуг з урахуванням умов Договору про надання правової допомоги (п. 3.1) сторони погодили оплату гонорару за участь адвоката в судовому засіданні в розмірі 500 грн за 1 годину, а вартість послуг за оформлення запитів, консультації, аналізу відзиву, як інших видів правової допомоги, – 500 грн за 0,5 год.

Заперечення представника відповідача ОСОБА_2 щодо витрат пов`язаних з добиранням представника позивача адвоката Миньо М.М. до суду не знайшли свого підтвердження. Також суд відхиляє заперечення, що представником позивача адвокатом Миньо М.М. не надано суду банківських документів на підтвердження понесених витрат, оскільки такі суду подані, а саме квитанції до прибуткового касового ордеру № 3-09-20 від 12.10.2020 та від 26.04.2021 на суму відповідно 5 000 грн. та 4 000 грн.

Витрати на правову допомогу вказані в Акті приймання-передачі наданих юридичних послуг (звіт про надані юридичні послуги) від 26.04.2021 за участь адвоката в судових засіданнях, оформлення адвокатських запитів, аналіз відзиву, консультація на загальну суму 4000 грн підтвердженні належними та допустимими доказами. При цьому, такі послуги відповідають умовам договору про надання правової допомоги, а час, витрачений на них, є обґрунтованим, витрати на професійну правничу допомогу на вказану суму відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

Відтак, суд дійшов висновку що заявлений розмір судових витрат на професійну допомогу підлягає до часткового задоволення, а саме в розмірі 4699,99 грн.

Окрім витрат на професійну правову допомогу, судові витрати у цій справі складаються також з судового збору.

Як видно з матеріалів справи, позивачем за подання позовної заяви до суду було сплачено судовий збір за дві вимоги майнового та немайнового характеру в розмірі 1681,60 грн, що підтверджено квитанцією від 10.08.2020 № 0.0.1795711876.1

Водночас, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнена від сплати судового збору за позовну вимогу про поновлення на роботі.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

А згідно з вимогами ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З урахуванням того, що позов задоволено повністю, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає сплачений позивачем та документально підтверджений судовий збір в розмірі 1681,60 грн. А враховуючи те, що позивач звільнена від сплати судового збору за вимогу немайнового характеру – поновлення на роботі, до стягнення з відповідача на користь держави підлягає судовий збір в розмірі 840,80 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 246 ЦПК України у випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

А згідно з п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відтак, враховуючи викладені вище обставини, суд вважає за необхідне ухвалити у справі № 458/733/20 додаткове рішення для вирішення питання про судові витрати.

Керуючись ст. 137, 141, 246, 270 ЦПК України суд,

ухвалив:

Заяву представника позивача адвоката Миньо М.М. про розподіл судових витрат у справі № 458/733/20 задовольнити частково.

Стягнути з КП «Турківське житлово-комунальне управління» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4699,99 грн (чотири тисячі шістсот дев`яносто дев`ять гривень дев`яносто дев`ять копійок).

У задоволенні решти розміру витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Стягнути з КП «Турківське житлово-комунальне управління» на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1681,60 грн (одна тисяча шістсот вісімдесят одна гривня шістдесят копійок).

Стягнути з КП «Турківське житлово-комунальне управління» на користь держави судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ).

Відповідач: КП «Турківське житлово-комунальне управління», ІК ЄДРПОУ 32477328, адреса: пл. Ринок, 26, м.Турка, Львівська область).

Додаткове рішення суду складено та підписано 01.06.2021.

Суддя Кшик О.І.