Рішення № 97330099, 31.05.2021, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/1084/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2021 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Іванюк І.Д., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду у м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Львівський державний завод «Лорта» про стягнення заборгованості по заробітній платі та компенсації втрати частини грошових доходів,

встановив:

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на її користь ненараховану та невиплачену заробітну плату за 2008 -2018 роки в сумі 170913,28 грн., стягнути з відповідача компенсацію за несвоєчасно виплачену заробітну плату за період з січня 2008 року по серпень 2020 року в сумі 123990,68 грн. Свої вимоги мотивує тим, що вона з 01.10.1998 року працювала провідним бухгалтером відділу 580 (центральна бухгалтерія) ДП «ЛДЗ «Лорта» та звільнена з роботи за власним бажанням на підставі ст.38 КЗпП України 15.08.2018 року. Відповідач протягом 2008 – 2018 рр. порушував її право на належну оплату праці, встановивши розмір посадового окладу нижчий, ніж гарантований галузевою угодою. Так, ДП «ЛДЗ «Лорта» створено відповідно до наказу Міністерства промислової політики України від 29.07.1998 р. №261 на базі майна госпрозрахункових структурних підрозділів Державного концерну «Лорта» і таке входить до переліку об`єктів державної власності, що не підлягають приватизації. Оскільки ДП «ЛДЗ «Лорта» є державним оборонним підприємством, то на нього поширюється дія Галузевих угод. Так, у період з 2008 року і до 2016 року на підприємстві діяла Галузева угода на 2008-2009 роки між Міністерством промислової політики України, Фондом державного майна України, Всеукраїнським об`єднанням обласних організацій роботодавців підприємств машинобудівної та металообробної галузей «Металіндустрія-Україна» та профспілками автомобільного та сільськогосподарського машинобудування, машинобудівників та приладобудівників, космічного та загального машинобудування, радіоелектроніки та машинобудування, лісових галузей, машинобудування та металообробки, суднобудування, оборонної промисловості, енергетики та електротехнічної промисловості, атомної енергетики і промисловості України, що об`єдналися для ведення колективних переговорів, яка в подальшому пролонгована. Відповідно до положень вказаної Галузевої угоди мінімальний посадовий оклад провідного бухгалтера, у її випадку, з січня 2008 року по вересень 2016 року, мав бути розрахований таким чином: мінімальна заробітна плата X 1,25 (співвідношення між законодавчо встановленою мінімальною заробітною платою та мінімальною тарифною ставкою робітника першого розряду третьої сітки) X 1,35 (мінімальний посадовий оклад техніка без категорії, що дорівнює місячній тарифній ставці робітника третього розряду третьої сітки згідно з Додатком №1 до Галузевої угоди) X 1,64 (мінімальний коефіцієнт міжпосадового співвідношення посадового окладу провідного бухгалтера до посадового окладу техніка згідно з Додатком №2 до Галузевої угоди). З вересня 2016 року на ДП «ЛДЗ «ЛОРТА» діє Міжгалузева угода у сферах машинобудування, металообробки, електротехніки, радіолектроніки, приладобудування, суднобудування, деревообробної та паперової, легкої та текстильної промисловості України на 2016-2020 рр. Відповідно до Міжгалузевої угоди мінімальний посадовий оклад провідного бухгалтера з вересня 2016 року по серпень 2018 року мав бути розрахований таким чином: мінімальна заробітна плата X 1,5 (співвідношення між законодавчо встановленою мінімальною заробітною платою та мінімальною тарифною ставкою робітника першого розряду третьої сітки) X 1,35 (мінімальний посадовий оклад техніка без категорії, що дорівнює місячній тарифній ставці робітника третього розряду третьої сітки згідно з Додатком №1 до Міжгалузевої угоди) X 1,64 (мінімальний коефіцієнт міжпосадового співвідношення посадового окладу провідного бухгалтера до посадового окладу техніка згідно з Додатком №2 до Галузевої угоди). Отже, відповідач не нарахував і не виплатив їй заробітну плату за 2008-2018 рр. в сумі 170913,28 грн., що є також підставою для нарахування позивачу компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням відповідачем термінів їх виплати. Розрахунок суми компенсації здійснено відповідно до Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159 і становить 123990,68 грн. станом на січень 2021 року. З огляду на зазначене, просить позов задоволити.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 24.02.2021 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення /виклику/ сторін. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 31.03.2021 року у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено та встановлено додатковий строк для подання власного розрахунку.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 31.05.2021 року у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін відмовлено.

05.05.2021 року представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що з позовними вимогами ОСОБА_1 ДП «ЛДЗ «Лорта» не погоджується, вважає такі надуманими та необґрунтованими. За період з 2008 -2018 років діяло дві Міжгалузеві угоди. Так, Міжгалузева угода 2016-2020 роки, на яку покликається позивач не поширює свою дію на діяльність відповідача, так як не була підписана ні відповідачем – ДП «ЛДЗ – Лорта», ні його засновником – ДК «Укроборонпром». Окрім цього, з 2010 року норми дії міжгалузевої угоди за 2008-2009 року також не можуть поширюватися на діяльність відповідача, оскільки з 2010 року відповідач вийшов зі складу підпорядкування підписантів такої угоди. Звертає увагу суду, що позивачка працювала провідним бухгалтером на ДП «ЛДЗ – Лорта» з 1998 року та не висловлювала жодних застережень чи незгоди із встановленим розміром заробітної плати, а тому незрозумілим є виставляння вимог про недоплату по заробітній платі саме зараз. Отже, при укладенні трудового договору, позивач в повному обсязі ознайомилась з умовами праці та проти них не заперечувала протягом усього періоду роботи. Також зазначає, що позивачка посилаючись на Міжгалузеву угоду на 2016-2020 роки, за розрахункову величину взяла мінімальну заробітну плату, а не прожитковий мінімум, що призвело до неправильних розрахунків. Відповідач повністю не погоджується із позовом, проте вирішив надати контррозрахунок. Відтак, за підрахунками відповідача загальна сума заборгованості по заробітній платі (різниця між фактично виплаченою заробітною платою, і тою, яка зазначена у міжгалузевій угоді) за період з 2008 року по серпень 2018 року могла б становить 46650, 15 грн., а сума компенсації – 75874,01 грн. Разом з тим, враховуючи те, що відповідач не є стороною міжгалузевої угоди, на яку покликається позивач, здійснював виплату заробітної плати, яку погодив позивач, жодних порушень строків виплати заробітної плати у даному випадку немає, так і не має підстав застосування компенсації. Окрім того, позивач звернулася до суду із позовом про дорахування заробітної плати п`ятнадцятирічної давності. З огляду на вказане, вважає, що позивач пропустила строк звернення із позовною вимогою про стягнення компенсації у зв`язку із порушенням термінів виплати заробітної плати та до такої слід застосувати строк позовної давності. Просить в позові відмовити. Окрім цього просить поновити строк для подання даного відзиву, що суд вважає за можливе, так як такий пропущений з поважних причин.

17.05.2021 року позивач подала до суду відповідь на відзив, в якій вказала, що позиція відповідача на те, що норми дії міжгалузевої угоди за 2016-2020 року не можуть поширюватися на його діяльність, оскільки не підписані ні ДП «ЛДЗ – Лорта», ні його засновником – ДК «Укроборонпром» є хибними. Підписантами Міжгалузевої угоди є сторони: профспілкова сторона, суб`єктами якої є всеукраїнські профспілки та їх об`єднання, що діють у межах певного виду або кількох видів економічної діяльності та міністерство економічного розвитку і торгівлі України, Фонд державного майна України. Оскільки Міжгалузева угода підписана Міністерством економічного розвитку і торгівлі України як правонаступником Міністерства промислової політики України, чиї повноваження визнав директор ДП «ЛДЗ «ЛОРТА» та його трудовий колектив, то ця Міжгалузева угода поширює свою дію на відповідача. Окрім цього, відповідач використовує у розрахунках положення Галузевої Угоди на 2010- 2011 роки, а тому з 2010 року він використовує коефіцієнт співвідношення між законодавчо встановленою мінімальною заробітною платою та мінімальною тарифною ставкою робітника першого розряду третьої сітки у розмірі 1,1, тоді як попередньою Галузевою угодою на 2008-2009 роки передбачено такий коефіцієнт в розмірі 1,25, а наступною Міжгалузевою угодою – в розмірі 1,5. Тобто, у визначені розміру посадового окладу Галузева угода на 2010-2011 роки значно погіршила її становище відносно попередньої Галузевої угоди на 2008-2009 роки. У п. 2,6.3. Галузевої угоди на 2008-2009 роки зазначено: «Договори та угоди (у тому числі при зміні власника), укладені на підприємстві колективно або індивідуально (у тому числі при найманні на роботу), вважаються недійсними, якщо вони погіршують становище працівників у порівнянні з законодавством та цією угодою». Відповідно до п.5.1.7. Галузевої угоди на 2010-2011 роки: «Норми колективного договору щодо рівня оплати праці не повинні бузи нижчими від раніше прийнятих на підприємстві». Отже, з 2010 року по вересень 2016 року коефіцієнт співвідношення між законодавчо встановленою мінімальною заробітною платою та мінімальною тарифною ставкою робітника першого розряду третьої сітки при розрахунку її посадового окладу має становити 1,25. Стосовно співвідношення її заробітної плати до мінімальної заробітної плати, то до того часу, поки не буде ухвалено закону, яким буде встановлено реальний прожитковий мінімум, у розрахунках посадового окладу відповідно до Міжгалузевої угоди, застосовується мінімальна заробітна плата, що передбачено п. 5.1.1. Міжгалузевої угоди. У тексті Міжгалузевої угоди та додатках до неї встановлені співвідношення саме між мінімальною заробітною платою та посадовими окладами різних професій. Аналогічні положення наведені в Галузевій угоді на 2008-2009 роки та Галузевій угоді на 2010-2011 роки. Всупереч таким чітким і зрозумілим нормам Міжгалузевої угоди, відповідач наполягає, що розрахунок її посадового окладу мав бути здійснений на підставі прожиткового мінімуму, а не мінімальної заробітної плати, з чим вона не погоджується. Щодо строків позовної давності позовної вимоги про стягнення компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку із порушенням термінів їх виплати зазначає, що компенсація за несвоєчасно виплачену плату є складовою частиною заробітної плати тому на вимоги про стягнення такої строк позовної давності не поширюється. Від так, вважає поданий відповідачем відзив на позовну заяву необґрунтованим та просить не брати такий до уваги, а поданий нею позов задоволити в повному обсязі.

Відповідно до ч.8 ст. 178 та ч.5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, вивчивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд виходить з такого.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтями 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 43 Конституції України, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Статтею 94 КЗпП України визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЗУ «Про оплату праці» основною заробітною платою є винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Згідно ст.96 КЗпП України і ст.6 ЗУ «Про оплату праці» основою організації оплати праці є тарифна система оплати праці, яка включає тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і професійні стандарти (кваліфікаційні характеристики).

Тарифна система оплати праці використовується при розподілі робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою для формування та диференціації розмірів заробітної плати.

Тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі тарифної ставки робітника першого розряду та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).

Віднесення виконуваних робіт до певних тарифних розрядів і присвоєння кваліфікаційних розрядів робітникам провадиться власником або органом, уповноваженим власником, згідно з професійними стандартами (кваліфікаційними характеристиками) за погодженням із виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником).

Згідно ст.97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт.

Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.

Власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Аналогічні за змістом положення містяться в ст.15 Закону України «Про оплату праці».

Згідно абз. 4 ч.1 ст.5 Закону України «Про оплату праці» організація оплати праці здійснюється, зокрема, на підставі галузевих (міжгалузевих), територіальних угод.

Відповідно до ч.1 ст.14 Закону України «Про оплату праці» договірне регулювання оплати праці працівників підприємств здійснюється на основі системи угод, що укладаються на національному (генеральна угода), галузевому (галузева (міжгалузева) угода), територіальному (територіальна угода) та локальному (колективний договір) рівнях відповідно до законів.

Отже, встановлені галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами умови оплати праці є гарантіями для працівників в сфері оплати праці й безпосереднє застосування таких умов є обов`язковим для всіх суб`єктів, що перебувають у сфері дії угоди.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про оплату праці» суб`єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.

Статтею 9 Закону України «Про колективні договори і угоди» визначено, що положення генеральної, галузевої (міжгалузевої), територіальної угод діють безпосередньо і є обов`язковими для всіх суб`єктів, що перебувають у сфері дії сторін, які підписали угоду.

Цим Законом також передбачено, що умови колективних договорів або угод, що погіршують порівняно з чинним законодавством становище працівників, є недійсними, і забороняється включати їх до договорів і угод (ч.2 ст.5 Закону), а галузева (міжгалузева) угода не може погіршувати становище працівників порівняно з генеральною угодою (ч. 3 ст. 8 Закону).

Судом встановлено, що позивач з 01.10.1998 року працювала провідним бухгалтером відділу 580 ДП «ЛДЗ «Лорта» та 15.08.2018 року звільнена з роботи за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України /а.с. 20-21/.

Судом встановлено, що ДП «ЛДЗ «ЛОРТА» є державним оборонним підприємством, а тому на нього поширювалась дія Галузевої угоди на 2008-2009 роки між Міністерством промислової політики України, Фондом державного майна України, Всеукраїнським об`єднанням обласних організацій роботодавців підприємств машинобудівної та металообробної галузей «Металіндустрія-Україна» та профспілками автомобільного та сільськогосподарського машинобудування, машинобудівників та приладобудівників, космічного та загального машинобудування, радіоелектроніки та машинобудування, лісових галузей, машинобудування та металообробки, суднобудування, оборонної промисловості, енергетики та електротехнічної промисловості, атомної енергетики і промисловості України, що об`єдналися для ведення колективних переговорів /а.с. 22-28/.

Відповідно до 5.1.1. Галузевої угоди, сторони домовилися: установити на підприємствах мінімальні коефіцієнти співвідношень місячних тарифних ставок робітників першого розряду з нормальними умовами праці до законодавчо визначеного розміру мінімальної заробітної плати згідно з Додатком №1. Зберігати співвідношення між законодавчо встановленою мінімальною заробітною платою та мінімальною тарифною ставкою робітника першого розряду третьої сітки не менш як 1 до 1,25.

Згідно із п. 5.1.2. Галузевої угоди установлено мінімальний посадовий оклад техніка без категорії на рівні місячної тарифної ставки робітника третього розряду третьої сітки відповідних галузей.

Відповідно до п. 5.1.3. Галузевої угоди установлено мінімальні коефіцієнти міжпосадових співвідношень місячних посадових окладів керівників, професіоналів і фахівців підприємств до посадового окладу техніка згідно з Додатком №2 до Угоди.

Додатком №1 до Угоди на 2008-2009 роки встановлено мінімальні коефіцієнти співвідношень місячних тарифних ставок робітників першого розряду з нормальними умовами праці виробничих об`єднань і підприємств машинобудування до законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати – для робітників, зайнятих на інших роботах, безпосередньо не зв`язаних з основним характером діяльності підприємства, даний коефіцієнт становить 1,25 /а.с. 26/.

Додатком № 2 до Угоди на 2008-2009 роки встановлено мінімальні коефіцієнти міжпосадових співвідношень місячних посадових окладів керівників, професіоналів і фахівців підприємств машинобудування до посадового окладу техніка – згідно якої коефіцієнт для провідного бухгалтера становить 1,64 /а.с. 26-27/.

У 2010-2011 роках була укладена нова Галузева угода на 2010-2011 роки, між тим судом встановлено, що така погіршувала становища позивача, а саме зменшувала коефіцієнт співвідношення між законодавчо встановленою мінімальною заробітною платою та мінімальною тарифною ставкою робітника першого розряду третьої сітки, з коефіцієнта 1,25 на коефіцієнт 1,1.

Оскільки відповідно до п. 5.1.7. Галузевої угоди на 2010-2011 роки норми колективного договору щодо рівня оплати праці не повинні бути нижчими від раніше прийнятих на підприємстві, суд бере до уваги коефіцієнт співвідношення між законодавчо встановленою мінімальною заробітною платою та мінімальною тарифною ставкою робітника першого розряду третьої сітки - 1,25, згідно Галузевої угоди 2008-2009 роки.

Судом також встановлено, що з вересня 2016 року на ДП «ЛДЗ «Лорта» діяла Міжгалузева угода у сферах машинобудування, металообробки, електротехніки, радіолектроніки, приладобудування, суднобудування, деревообробної та паперової, легкої та текстильної промисловості України на 2016-2020 роки /а.с. 29-42/.

Згідно з п. 5.1.1. даної Міжгалузевої угоди сторони домовилися установити на підприємствах, на період до законодавчого встановлення реального прожиткового мінімуму, співвідношення між законодавчо встановленою мінімальною заробітною платою та мінімальною тарифною ставкою робітника першого розряду третьої сітки не менш як 1 до 1,5. Установлено на підприємствах мінімальні коефіцієнти співвідношень місячних тарифних ставок робітників першого розряду з нормальними умовами праці до законодавчо визначеного розміру мінімальної заробітної плати згідно з Додатком №1 до угоди.

Відповідно до п. 5.1.2 Міжгалузевої угоди установлено мінімальний посадовий оклад техніка без категорії на рівні місячної тарифної ставки робітника третього розряду третьої сітки відповідних галузей.

Відповідно до п. 5.1.3 установлено мінімальні коефіцієнти міжпосадових співвідношень місячних посадових окладів керівників, професіоналів і фахівців підприємств до посадового окладу техніка згідно з Додатком № 2 до угоди.

Додатком №1 до Угоди на 2016-2020 роки встановлено мінімальні коефіцієнти співвідношень місячних тарифних ставок робітників першого розряду з нормальними умовами праці на підприємствах машинобудування, металообробки, електротехніки, радіоелектроніки, приладобудування, суднобудування, легкої та текстильної промисловості до законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати для робітників, зайнятих на інших роботах, безпосередньо не зв`язаних з основним характером діяльності підприємства, даний коефіцієнт становить 1,5 /а.с. 39/.

Додатком № 2 до Угоди на 2016-2020 роки встановлено мінімальні коефіцієнти міжпосадових співвідношень місячних посадових окладів керівників, професіоналів і фахівців на підприємствах машинобудування, металообробки, електротехніки, радіоелектроніки, приладобудування, суднобудування, легкої та текстильної промисловості до посадового окладу техніка, згідно якої коефіцієнт для бухгалтера першої категорії становить 1,55 /а.с. 40-42/.

Відповідно до ст. 127 ЦПК України, суд, ухвалив поновити відповідачу пропущений строк для подання відзиву на позовну заяву. Разом з тим, суд не бере до уваги покликання представника відповідача, наведені у відзиві на те, що Міжгалузеві угоди на які покликається позивач не поширюють свою дію на діяльність відповідача, так як не були підписані ні відповідачем – ДП «ЛДЗ – Лорта», ні його засновником – ДК «Укроборонпром» з огляду на наступне. Так, соціальний діалог здійснюється на національному, галузевому, територіальному та локальному ( підприємство, установа, організація) рівнях та тристоронній або двосторонній основі. Інтереси роботодавця в галузевій (міжгалузевій) угоді представлені суб`єктом сторони роботодавців або сторони органів виконавчої влади. (ч. 1 ст.4 Закону України «Про соціальний діалог в Україні»). Тобто підписантами Міжгалузевої угоди є сторони: Профспілкова сторона, суб`єктами якої є всеукраїнські профспілки та їх об`єднання, що діють у межах певного виду або кількох видів економічної діяльності та Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, Фонд державного майна України. Зі сторони профспілок Міжгалузева угода підписана Спільним представницьким органом всеукраїнських репрезентативних ПРОФСПІЛОК машинобудівного і оборонно- промислового комплексів України (СПО МОК України) в особі ПРОФСПІЛОК: працівників автомобільного та сільськогосподарського машинобудування; працівників енергетики та електротехнічної промисловості; працівників космічного та загального машинобудування; працівників лісових галузей; машинобудівників та приладобудівників; працівників машинобудування та металообробки; працівників радіоелектроніки та машинобудування; працівників суднобудування; працівників текстильної та легкої промисловості.

Первинна профспілкова організація відповідача є організаційною ланкою «Професійної спілки працівників радіоелектроніки та машинобудування України» і у своїй роботі керується Міжгалузевою угодою, що підтверджує також Довідка від 07.05.2021 року №17 Професійної спілки працівників радіоелектроніки та машинобудування України, Свідоцтво № НОМЕР_1 та лист Львівської обласної організації профспілок працівників радіоелектроніки та машинобудування України від 10.03.2021 року №9. 25.05.2016 року та ДП «ЛДЗ «ЛОРТА» було укладено Колективний договір на 2016-2020 року, який було зареєстровано 21.06.2016 року за номером 159. Колективний договір укладений між роботодавцем в особі директора ДП «ЛДЗ «ЛОРТА» ОСОБА_2 та найманими працівниками ДП «ЛДЗ «ЛОРТА» в особі профспілкового представника голови профкомітету первинної профспілкової організації Ревули Зіновія Ярославовича. Колективний договір поширюється на всіх працівників Відповідача, незалежно від їх участі в профспілці (п. 1.3. Колективного договору). Відповідно до п.3.1.1. Колективного договору основою організації оплати праці є тарифна система, яка включає: тарифні сітки; тарифні ставки; схеми посадових окладів; тарифно-кваліфікаційні характеристики. Згідно з п.3.3. Колективного договору конкретні розміри тарифних ставок (посадових окладів) установлюються штатним розписом, виходячи із міжкваліфікаційних співвідношень для встановлення рівня тарифних ставок робітникам згідно з Додатком №1 до Галузевої угоди між Міністерством промислової політики та профспілкою робітників радіоелектроніки та машинобудування України. Тобто, сторони самі для себе визначили та погодились, що на них поширюються Галузеві угоди між Міністерством промислової політики та профспілкою робітників радіоелектроніки та машинобудування України. Указом Президента України від 31 травня 2011 року установлено, що правонаступником Міністерства промислової політики України в частині формування та реалізації промислової політики є Міністерство економічного розвитку і торгівлі України. 23 березня 2014 року Кабінет Міністрів України постановив реорганізувати Міністерство промислової політики шляхом приєднання до Міністерства економічного розвитку і торгівлі. Оскільки Міжгалузева угода підписана Міністерством економічного розвитку і торгівлі України як правонаступником Міністерства промислової політики України, чиї повноваження визнав директор ДП «ЛДЗ «ЛОРТА» та його трудовий колектив, то ця Міжгалузева угода поширює свою дію на Відповідача. Кожне підприємство за своєю основною діяльністю віднесено до певної галузі та до відповідного КВЕДУ. На відповідну галузь господарства України так чи інакше впливає відповідне галузеве міністерство, яке є регуляторним органом і таке міністерство є стороною соціального діалогу, підписантом Міжгалузевої угоди.Статтею 9 Закону України «Про колективні договори і угоди» встановлено, що положення генеральної, галузевої (міжгалузевої), територіальної угод діють безпосередньо і є обов`язковими для всіх суб`єктів, що перебувають у сфері дії сторін, які підписали угоду. Законодавством не визнається обов`язковою умовою дії Міжгалузевої: угоди її підписання кожним окремим підприємством чи засновником такого підприємства.

Також, суд не бере до уваги покликання представника відповідача, що зазначені коефіцієнти слід застосовувати по відношенню до прожиткового мінімуму, який є розрахунковою величиною при визначенні посадового окладу позивача, а не мінімальної заробітної плати з огляду на наступне.

Статтею 3 ЗУ «Про оплату праці» визначено, що мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт). Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов`язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Визначення прожиткового мінімуму наведене у ст. 1 ЗУ «Про прожитковий мінімум», згідно якої прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Суд звертає увагу на те, що як в Галузевій угоді на 2008-2009 роки і Міжгалузевій угоді на 2016-2020 роки, так і у всіх додатках до них, зазначено співвідношення між встановленими коефіцієнтами та мінімальною заробітною платою.

Розмір прожиткового мінімуму щороку затверджується Верховною Радою України у Законі України «Про Державний бюджет» на відповідний рік.

На час виникнення спірних правовідносин і на даний час законодавством не визначено поняття «реальний прожитковий мінімум» і не встановлено його розмір, як це передбачено п.5.1.1 Міжгалузевої угоди.

Таким чином розрахунковою величиною при визначені посадового окладу позивача є мінімальна заробітна плата, а застосування відповідачем як розрахункової величини прожиткового мінімуму є необґрунтованим.

З врахуванням наведеного, беручи до уваги розміри мінімальної заробітної плати, яка була встановлена ЗУ «Про Державний бюджет України» на 2008-2020 роки та з врахуванням наданого позивачем розрахунку різниці в заробітній платі згідно Галузевих угод та фактично нарахованою заробітною платою за період 2008-2020 роки судом встановлено, що ДП «ЛДЗ «Лорта» неправомірно нараховувало заробітну плату позивачки за спірний період, чим було порушено її трудові права, зокрема, право на належний рівень оплати праці, передбачений законодавством. Заборгованість по заробітній платі за період з січня 2008 р. по серпень 2020 року становить 170913,28 грн. /а.с. 6-11/.

Разом з цим, п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз`яснено, що оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Суд не бере до уваги розрахунок заборгованості поданий відповідачем, оскільки в такому ДП «ЛДЗ «Лорта» керується Галузевою угодою 2010-2011 р., яка, як уже встановлено судом, погіршує становище позивача. Крім цього відповідач керуючись Міжгалузевою угодою на 2016-2020 р. застосовує як розрахункову величину прожитковий мінімум для працезданих осіб, що також визнано судом необґрунтованим.

Статтею 34 ЗУ «Про оплату праці» визначено, що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Згідно із ст.ст. 1-3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Пунктами 3, 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2001р. №159 передбачено, що компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру. Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається.

Згідно із правовим висновком Верховного суду України, викладеного у постанові №6-131цс12 від 07 листопада 2012 року, основною умовою для виплати громадянам компенсації є порушення власником встановлених строків виплати нарахованих доходів, зокрема, заробітної плати. При цьому, компенсація за порушення строків виплати нарахованого доходу проводиться незалежно від вини органу, що здійснює відповідні виплати та незалежно від порядку і підстав нарахування цього доходу чи його частини: самим підприємством добровільно чи на виконання судового рішення.

Згідно із долученим до матеріалів справи позивачем розрахунку компенсації за несвоєчасну виплачену заробітну плату за період з січня 2008 р. по серпень 2020 р. станом на січень 2021 р. становить 123990,68 грн. /а.с. 12-16/.

Суд не бере до уваги покликання представника відповідача на те, що позивачка пропустила тримісячних строк звернення до суду із позовною вимогою про компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати з огляду на наступне.

У Рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013 у справі № 1-18/2013 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_6 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, яке є обов`язковим до виконання на території України, остаточним, викладено наступний правовий висновок: в аспекті конституційного звернення положення частини другої статті 223 Кодексу законів про працю України слід розуміти так, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем (пункт 1 резолютивної частини рішення).

Даний висновок також кореспондується з позицією Верховного суду України від 16.01.2018 року, викладеної у справі № 446/509/16-ц., яка згідно з ч. 1 ст. 417 ЦПК України є обов`язковою для всіх судів України.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно із ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що позивач перебувала у трудових відносинах із відповідачем і в день звільнення їй не були виплачені належні від підприємства суми, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 170913,28 грн. заборгованості по заробітній платі, без урахування утримання податків та інших обов`язкових платежів та 123990, 68 грн. компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 1 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Згідно із ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Оскільки позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню, на підставі ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь держави 908 грн. судового збору.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 258-259, 264-265, 274, 279 ЦПК України, 12, 16, 82 ЦК України, 43 Конституції України, ст. 94, 96, 97, 233 КЗпП України, Законом України «Про оплату праці», суд –

ухвалив:

Позовну заяву задоволити.

Стягнути із Державного підприємства «Львівський державний завод «ЛОРТА» на користь ОСОБА_1 170913 /сто сімдесят тисяч дев`ятсот тринадцять / грн. 28 коп. заборгованості по заробітній платі, без урахування утримання податків та інших обов`язкових платежів, які підлягають утриманню з цієї суми відповідно до законодавства України.

Стягнути із Державного підприємства «Львівський державний завод «ЛОРТА» на користь ОСОБА_1 компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати за період з січня 2008 року по серпень 2020 року у розмірі 123990 /сто двадцять три тисячі дев`ятсот дев`яносто/ грн. 68 коп. без урахування податків та інших обов`язкових платежів, які підлягають утриманню з цієї суми відповідно до законодавства України.

Стягнути з Державного підприємства «Львівський державний завод «ЛОРТА» на користь на користь держави 908 грн. /дев`ятсот вісім гривень/ судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до вимог п.п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

При цьому, у відповідності до вимог п.3 Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Учасники процесу:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Державне підприємство «Львівський державний завод «ЛОРТА», р/р: НОМЕР_3 ПАТ АБ «Укргазбанк», МФО: 320478, ЄДРПОУ: 30162618, ІПН: 301626113031, знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Патона, 1.

Суддя Іванюк І.Д.