Постанова № 97329992, 25.05.2021, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/2341/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2021 року суддя Галицького районного суду м. Львова Волоско І.Р., з участю представника Галицької митниці Держмитслужби Лубоцького Б.І., розглянувши адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності, -

ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), місце проживання - АДРЕСА_1 ,

за ст. 472 Митного Кодексу України,-

В С Т А Н О В И В :

згідно протоколу про порушення митних правил № 0495/20900/21 від 17.03.2021 року, 17 березня 2021 року в зону митного контролю ММПО СП «Росан» митного поста «Львів- поштовий» Галицької митниці Держмитслужби, надійшло міжнародне поштове відправлення - посилка № CV946206028US, яка надійшла з США, відправником якої, згідно митної декларації форми CN23 № CV946206028US є ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), який проживає/перебуває за адресою АДРЕСА_1 , отримувачем - ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), який проживає/перебуває за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно митної декларації відправник заявив, що у вказаному міжнародному поштовому відправленні пересилає "Аксесуари до дитячих іграшок (children toys accessories) - 1 шт., вартість - 89 доларів США."

Під час митного огляду міжнародного поштового відправлення - посилки № CV946206028US, було виявлено незадекларований товар, а саме: мобільний телефон iPhone 11, 64 GB, ІМЕІ: НОМЕР_1 , без упаковки з ознаками користування - 1 шт. Вартість, відповідно до документу роздрібної торгівлі № 24-06674-20394 від 01.03.2021, що знаходився разом з виявленим товаром в міжнародному поштовому відправленні, становить 499,99 доларів США. Відповідно до курсу валют НБУ станом на 17.03.2021 складає 13825,97 гривень.

Виявлений товар знаходився в посилці без будь-якого приховування.

Автор протоколу зазначає, що гр. ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) вчинив дії направлені на переміщення через митний кордон України, шляхом недекларування товарів, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей про товари, які підлягають обов`язковому декларуванню.

Дії гр. ОСОБА_3 ( ОСОБА_2 ) органом митниці кваліфіковані як порушення митних правил, відповідальність за вчинення яких передбачена ст. 472 МК України.

Гр. ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) в судове засідання не з`явився, надіслав до суду письмові пояснення, в яких зазначається, що він, купуючи товари на сайті Ebay, невірно задекларував товар, а помилку замітив через декілька днів, коли телефон вже був відправлений в Україну. Вказує, що у нього не було умислу приховувати телефон від митного контролю. Просить надати можливість провести митні оформлення телефону, сплачуючи усі необхідні митні платежі.

Представник Галицької митниці Держмитслужби в судовому засіданні просив суд притягнути до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_3 ( ОСОБА_2 ), оскільки у його діях наявний склад порушення митних правил.

Заслухавши думку представника Галицької митниці Держмитслужби, дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.

Згідно п.3 ч.1 ст. 8 МК України, державна митна справа здійснюється на основі принципів: законності та презумпції невинуватості.

Згідно ст.458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Статтею 280 КУпАП на орган, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, покладено обов`язок з`ясування чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням (ч.1 ст.486 МК України).

Частиною 1 ст.248 МК України встановлено, що митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Згідно ч.1 ст. 266 МК України декларант виконує всі обов`язки і в повному обсязі несе відповідальність, передбачену Митним кодексом України, зокрема, на декларанта покладений обов`язок здійснювати декларування товарів за встановленою митним законодавством формою, тобто заявляти точні та достовірні відомості про товари (назва, код товару), які необхідні для здійснення їх митного контролю та оформлення.

Відповідно до ч.8 ст.264 МК України з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Відповідно ж до п. 8 ч.1 ст. 4 МК України, декларант особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування.

При цьому, відповідно до ч.4 ст.266 МК України у разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант.

Відповідно до ст. 4 п.п.36, 57 МК України, особисті речі – товари, нові і такі, що були у вжитку, призначені для забезпечення звичайних повсякденних потреб фізичної особи, які відповідають меті перебування зазначеної особи відповідно в Україні або за кордоном, переміщуються через митний кордон України у ручній поклажі, супроводжуваному та несупроводжуваному багажі і не призначені для підприємницької діяльності, відчуження або передачі іншим особам;

товари – це будь-які рухомі речі, у тому числі ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі.

Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Стаття 472 МК України передбачає адміністративну відповідальність за недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Згідно з ст.472 МК України, за таке правопорушення передбачено накладення адміністративного стягнення в виді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості цих товарів, транспортних засобів з конфіскацією зазначених товарів, транспортних засобів.

Факт вчинення адміністративного правопорушення стверджується наступними даними, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення №0495/20900/21 від 17.03.2021 року; митною декларацією CR101451582US; актом на розкриття поштового відкладення; документом щодо вартості товару; іншими матеріалами справи, які знаходяться у об?єктивному взаємозв?язку між собою, нічим не спростовані, доповнюються та уточнюються іншими доказами.

З огляду на викладені правові норми та дослідженні в судовому засіданні матеріали справи, суд враховує те, що причиною вчинення гр. ОСОБА_4 ( ОСОБА_2 ) правопорушення стало те, що він, купуючи товари на сайті Ebay, невірно задекларував товар, а помилку замітив через декілька днів, коли телефон вже був відправлений в Україну. Вказує, що у нього не було умислу приховувати телефон від митного контролю. Просить надати можливість провести митні оформлення телефону, сплативши усі необхідні митні платежі.

Із зазначеного слідує, що дії гр. ОСОБА_3 ( ОСОБА_2 ) не були спрямовані на спричинення шкоди громадським або державним інтересам, правам і свободам громадян або іншим цінностям, що охороняються законом.

Одним із принципів реалізації гуманістичних проявів у правовому регулюванні суспільних відносин в Україні є можливість звільнення правопорушника від юридичної відповідальності на підставі визнання уповноваженими посадовими особами вчиненого ним протиправного діяння малозначним для суспільства.

Відповідно до ст.22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

При цьому, в кожному конкретному випадку суд має вирішувати питання про визнання діяння малозначним, виходячи з того, що його наслідки не представляють суспільної небезпеки, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.

Згідно з п.17 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» від 03.06.2005року №8 зі змінами «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил», суддя вправі вирішувати питання про можливість звільнення особи від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення на підставі ст. 22 КУпАП. При цьому необхідно врахувати не лише вартість, а й кількість предметів правопорушення, а також мету, мотив і спосіб його вчинення.

Відповідно до ст.ст.33-35 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини при вирішенні питання про стягнення необхідно враховувати співрозмірність шкоди, завданої державним та суспільним інтересам, і шкоди, завданої особі. Суд повинен проаналізувати, чи дотримано органами влади розумний баланс між заходами, вжитими для забезпечення загальних інтересів суспільства, та потребою захищати право особи на мирне володіння своїм майном, тобто, чи не стали вжиті заходи особистим та надмірним тягарем для заявника. Крім того, Суд звертає увагу, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Питання про те, чи буде досягнута справедлива рівновага між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав особи, має значення лише при умові, що таке втручання відповідає вимогам закону і не є безпідставним.

З огляду на зазначені обставини та практику Європейського Суду з прав людини вбачаються підстави для висновку, що застосування штрафу і конфіскації предметів порушення митних правил, що передбачено санкцією ст.472 МК України як безальтернативне стягнення, в даному випадку буде порушенням положень ст.1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки буде непропорційним, не відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі правопорушника і буде очевидно неспіврозмірним практичній ролі «правопорушення та відповідальності».

Таким чином, враховуючи обставини та характер вчиненого адміністративного правопорушення, малозначимість та невисоку суспільну небезпеку, предметом вчинення правопорушення є лише один телефон, особу гр. ОСОБА_3 ( ОСОБА_2 ), а саме: те, що такий вперше притягається до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, зважаючи на вид та розмір передбаченого покарання, мету призначення покарання та співмірність можливого покарання вчиненому правопорушенню, тобто принципу розумності призначення покарання, те, що наслідки даного порушення не представляють суспільної небезпеки, не спричинили істотної шкоди державним чи суспільним інтересам, приходжу до переконання, що гр. ОСОБА_3 ( ОСОБА_2 ) слід звільнити від адміністративної відповідальності за порушення митних правил у зв`язку із малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням, а провадження по справі слід закрити і обмежитись усним зауваженням.

Крім того, під час складання протоколу про порушення митних правил №0495/20900/21 від 17.03.2021 року, на підставі ст.511 МК України, було тимчасово вилучено товар згідно переліку, який міститься у зазначеному протоколі. За наведених обставин, вилучений товар підлягає поверненню.

Керуючись ст.ст. 22, 36, 248, 249, 251, 283-285 КУпАП, ст.ст. 519, 522, 527, 528 МК

П О С Т А Н О В И В :

провадження у справі про притягнення ОСОБА_3 ( ОСОБА_2 ) до адміністративної відповідальності за ст.472 Митного кодексу України закрити у зв`язку з малозначністю вчиненого ним діяння, обмежившись усним зауваженням.

Вилучений, згідно протоколу №0495/20900/21 від 17.03.2021 року товар – повернути ОСОБА_5 ( ОСОБА_2 ) після здійснення його митного оформлення зі сплатою відповідних митних платежів.

На постанову протягом десяти діб з дня її винесення може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду.

Суддя І.Р.Волоско