Рішення № 97329851, 26.05.2021, Приморський районний суд Запорізької області

Копія

Справа № 326/1475/20

Провадження № 2/326/25/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2021 року м. Приморськ

Приморський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді Каряки Д.О.,

при секретарі Кузякіної К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приморської районної ради Запорізької області, треті особи: неповнолітня ОСОБА_2 в інтересах якої діє ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Комунальне підприємство «Приморська центральна районна лікарня» Приморської міської ради Приморського району Запорізької області, ОСОБА_5 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітніх ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Приморська міська рада Приморського району Запорізької області, про визнання бездіяльності органу місцевого самоврядування незаконною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 (в особі представника – адвоката Ліпаткіної Е.В.) звернулася до суду з позовом, який було уточнено та просить: 1) визнати неправомірною бездіяльність Приморської районної ради Запорізької області щодо не прийняття рішення щодо приватизації житлового приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 згідно із ЗУ «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» за заявою ОСОБА_1 , яка подана в березні 2014 року; 2) зобов`язати Приморську районну раду Запорізької області, як орган приватизації, прийняти рішення за заявою позивачки, подану в березні 2014 року, щодо приватизації житлового приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , згідно із ЗУ «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», яким передати у власність квартиру АДРЕСА_2 ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 у рівних частках.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , разом із членами своєї родини: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , проживали з 1996 року до початку 2016 року, а саме до того моменту, коли представники КП «Приморська центральна лікарня» Приморської районної ради Запорізької області незаконно, користуючись відсутністю родини вдома, вдерлися до квартири, забрали речі, а після заселили туди іншу родину. Майже 20 років родина ОСОБА_8 прожили в даній квартирі. Житлове приміщення, у якому вони проживали за своїм статусом є гуртожитком. Вселилися в вищезазначений будинок сім`я ОСОБА_8 на законних підставах, оскільки ОСОБА_1 працювала лікарем в КУ «Санаторій медичної реабілітації «Глорія» та на підставі договору найма її родині надалась ця квартира. З нею систематично, починаючи з 1996 року укладався договір про користування житловим приміщенням (оренди житлового приміщення), який періодично переукладався, останній договір оренди житлового приміщення укладався з позивачкою 29.07.2007. У 2011 році вона звільнилася, родина продовжували проживати у гуртожитку, родину не виселяли та не визнавали в судовому порядку осіб, які там проживали такими, що втратили право користування житловим приміщенням. В квартирі було зареєстровано чотири особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , 2006 року народження та ОСОБА_3 , 1993 року народження. На даний час гуртожиток переданий на баланс Комунальному підприємству «Приморська центральна районна лікарня» Приморської районної ради Запорізької області.

Відповідно до Законів України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» та «Про приватизацію державного житлового фонду», ОСОБА_1 у березні 2014 році звернулась до органу приватизації – Приморської районної ради Запорізької області із заявою про приватизацію житла всіма членами родини, у якому мешкала вся родина, оскільки їх право про приватизацію житла не було реалізовано та за нами не зареєстрованого іншого житла. Всі інші умови, які необхідні для приватизації житла, членами родини виконувалися, що підтверджується належними документами. Копії цієї заяви надати не має можливості, оскільки копія не збереглася. Але, наявність цієї заяви ніхто не оспорює, а також зміст даної заяви був предметом розгляду судової справи щодо скасування рішення про відмову у приватизації квартири сім`єю ОСОБА_8 . Звертаючись у березні 2014 року до відповідача із заявою про приватизацію вказаного приміщення у гуртожитку позивачка подавала документи для приватизації на всіх членів сім`ї, оскільки законом передбачена приватизація на всіх членів родини, які проживають та зареєстровані у даному приміщенні. Орган приватизації відмовив ОСОБА_1 в приватизації квартири, посилаючись на «наявність документа, що підтверджує факт відсутності постійного проживання заявника та його членів родини за місцем прописки». Відмовляючи у приватизації житла відповідач мав на увазі всіх членів родини ОСОБА_8 , оскільки питання, які розглядалися на сесії № 24 стосувалися всіх членів родини.

13.12.2016 всіх членів сім`ї ОСОБА_8 було незаконно знято з реєстрації місця проживання за вищевказаною адресою з посиланням на п. 26, абз. 7 Постанови КМУ № 27 від 02.03.2016 без будь-якого рішення суду про втрату права користування житловим приміщенням тощо. Але не зважаючи на дану обставину, зняття з реєстрації позивачки та її членів родини, у тому числі неповнолітньої ОСОБА_2 ніяким чином не впливає на її позовні вимоги, оскільки незаконне рішення відповідача, яке було оскаржено винесено 25.03.2014, у той період коли позивачка та всі члени її родини були зареєстровані за цим місцем проживання, що підтверджується документально.

25 березня 2014 року відповідач ухвалив рішення № 24, пунктом 1.5 якого відмовив ОСОБА_1 у приватизації всіма членами її родини житла, посилаючись на «наявність документа, що підтверджує факт відсутності постійного проживання заявника та членів його родини за місцем прописки». Даним рішенням зачіпаються інтереси позивачки та інтереси інших членів її родини, оскільки відмовлено було у приватизації житла всім членам родини, які також мають право на приватизацію частки квартири, як члени родини наймодавця. Дане рішення було оскаржене до суду у 2016 році, в результаті розгляду всіма судовими інстанціями частина оскаржуваного рішення відповідача № 24 від 25.03.2014 визнана незаконною, а саме, визнаний незаконним та скасовано п. 1 5 рішення № 24 від 25.03.2014 Приморської районної ради Запорізької області, тобто скасована відмова відповідача на заяву позивачки про приватизацію всіма членами родини квартири.

Судом відмовлено у задоволенні позову в частині визнання права на приватизацію позивачами з підстав того, що визнання права приватизації входить до компетенції відповідача. Підставою скасування п. 1.5 зазначеного рішення відповідача стала його незаконність, оскільки в ході судового розгляду було встановлено, що позивач не втратила права користування зазначеною квартирою, що тимчасова їх відсутність була поважною причиною, а всі інші підстави відмови, які зазначалися відповідачем не є предметом розгляду тієї справи. Дане рішення Запорізького апеляційного суду було переглянуто Верховним Судом, який своєю ухвалою від 24.06.2020 по справі № 326/1744/16 залишив в силі рішення Запорізького апеляційного суду від 11.07.2019. В обох рішеннях, а саме в Постанові Верховного Суду від 24.06.2020 та в Постанові Запорізького апеляційного суду від 11.07.2019 суди зазначили наступне: «Таким чином, апеляційний суд, обґрунтовано вказав, що суд не уповноважений перевіряти весь пакет документів, поданих позивачами із заявою на приватизацію, що є компетенцією лише органу приватизації. Суд може усунути тільки ті порушення, які були предметом оскарження, а орган приватизації має заново проаналізувати весь пакет документів з урахуванням ухваленого судового рішення».

Таким чином, після скасування п. 1.5. рішення № 24 від 25.03.2014 Приморської районної ради Запорізької області за заявою ОСОБА_1 про приватизацію нею та її членами родини квартири АДРЕСА_2 , орган приватизації повинен прийняти наступне рішення, з урахуванням висновків суду, оскільки прийняте рішення за заявою позивачки визнане незаконним та скасоване, відповідно заява позивачки залишилась нерозглянутою. Крім того, в Постанові Запорізького апеляційного суду чітко встановлено, що особи були останнім часом перед прийняттям скасованого рішення відсутні з поважних причин, кожний за своєю причиною, тому за ними згідно зі ст. 71 ЖК України збереглося право користування квартирою.

Крім того, в Постанові Запорізького апеляційного суду дана оцінка всім підставам, які намагався використати орган приватизації впродовж судового розгляду, наприклад відсутність ордеру і таке інше.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» сфера дії цього Закону поширюється на громадян, які не мають власного житла, більше п`яти років на законних підставах зареєстровані за місцем проживання у гуртожитках та фактично проживають у них. Всі ці умови були дотримані позивачкою та її членами родини, що підтверджується постановою Запорізького апеляційного суду від 11.07.2019 в справі № 326/1744/16. Але, попри висновки суду, відповідач не прийняв ніякого рішення стосовно заяви у 2014 році позивачки. Тоді, коли стало зрозуміло, що орган приватизації не має намір приймати рішення на підставі висновків Верховного Суду та Запорізького апеляційного суду, представник позивачки звернулася 24.07.2020 письмово до Приморської районної ради Запорізької області із заявою про прийняття рішення, з урахуванням висновків суду, викладених в Постанові Верховного Суду від 22.06.2020 по справі № 326/1744/16 стосовно заяви ОСОБА_1 , поданої разом з пакетом документів про приватизацію квартири. Однак всупереч закону, відповідач не прийняв рішення за заявою позивачки та надав незрозумілу відповідь, зі змісту якої вбачалось, що орган приватизації роз`яснює заявнику, який пакет документів необхідно подати заново на цей час.

Це є абсурдом, з огляду на те, що декілька років йшов судовий розгляд з приводу права на приватизацію членами родини ОСОБА_1 , в ході якого судами була встановлена незаконність рішення щодо відмови позивачці у приватизації квартири за її заявою у 2014 році. Таким чином, відповідач свідомо незаконно не приймає рішення стосовно приватизації квартири, посилаючись на необхідність надання нового пакету документів, оскільки всі вимоги для приватизації у 2014 році виконані, а підстави відмови визнані судом незаконними та відповідно повинно бути прийняте рішення про приватизацію квартири.

Таким чином, відповідач фактично відмовив позивачці у приватизації їх житлової площі шляхом своєї бездіяльності. Вважає, що така бездіяльність відповідача повинна бути визнана незаконною з зобов`язанням органу місцевого самоврядування вчинити певні дії. Позивачка разом з членами родини вселена у квартиру у гуртожитку на законних підставах, та прожили там близько 20 років, враховуючи те, що позивачка звернулась з заявою про приватизацію житла, вона має право разом з членами родини реалізувати своє право на приватизацію квартири. Враховуючи, що у позивачки є всі необхідні документи для проведення приватизації вищезазначеного житлового приміщення, а орган приватизації ігнорує своїми обов`язками, вважає, що рішення суду повинно бути зобов`язального характеру, а саме зобов`язати орган прийняти рішення щодо приватизації житла позивачкою та її членами родини.

Відповідачем Приморською районною радою Запорізької області в порядку ст. 178 ЦПК України 13.11.2020 було подано до суду відзив на позовну заяву, в якому вказується, що Приморська районна рада Запорізької області з позовною заявою ОСОБА_1 не згодна за наступними обставинами. Постановою Верховного суду України від 24.06.2020 касаційні скарги ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , яка діє в своїх інтересах і в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 та в інтересах ОСОБА_4 , Приморської ради Запорізької області залишено без задоволення. Постанову апеляційного суду Запорізької області від 11.07.2019 залишено без змін.

Рішення суду надійшло до районної ради 07.07.2020. 11.07.2019 постановою апеляційного суду Запорізької області апеляційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення від 11.04.2018 у цій справі скасовано. Позов ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах, в інтересах ОСОБА_2 та інтересах ОСОБА_4 задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано п. 1.5. рішення № 24 від 25.03.2014 Приморської ради Запорізької області. В задоволенні позову в іншій частині відмовлено з інших правових підстав (щодо визнання права на приватизацію житлового приміщення).

З приводу вимог щодо визнання за позивачами права на приватизацію квартири Верховний суд у постанові від 24.06.2020 зазначив наступне. Закон України « Про приватизацію державного житлового фонду» і Положення про порядок передачі квартир (будинків) житлових приміщень у гуртожитку у власність громадян, затверджене наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16.12.2009 № 396, встановлюють порядок передання квартир у приватну власність, згідно з яким наймач та члени сім`ї повинні звернутись до органу приватизації з відповідною заявою, орган приватизації зобов`язаний у місячний термін із дня одержання заяви прийняти рішення про передання житла в у власність, після чого оформити відповідне свідоцтво.

Пунктом 18 Положення про порядок передачі квартир (будинків) житлових приміщень у гуртожитку у власність громадян передбачено список документів, які подає особа до органів приватизації. Отже, норми вищевказаних нормативних актів передбачають, що приватизація житлового фонду здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються в установлений термін після одержання заяви громадянина.

Суд не може підміняти інший орган державної влади або місцевого самоврядування, перебирати на себе повноваження з вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цих органів.

Таким чином, апеляційний суд обґрунтовано вказав, що суд не уповноважений перевіряти весь пакет документів, поданих позивачами із заявою на приватизацію, що є компетенцією лише органу приватизації. Суд може усунути тільки ті порушення, які були предметом оскарження, а орган приватизації має заново проаналізувати весь пакет документів з урахуванням ухваленого судового рішення.

У постанові апеляційного суду Запорізької області від 11.07.2019 зазначено, що колегія не може визнати за позивачами права на приватизацію спірного приміщення з огляду на наступне. Так, суд не уповноважений перевіряти весь пакет документів, поданих позивачами із заявою на приватизацію, що є компетенцією лише органу приватизації. Суд може усунути тільки ті порушення, які були предметом оскарження, а орган приватизації має заново проаналізувати весь пакет документів з урахуванням ухваленого судового рішення та винести відповідне своє нове рішення.

Крім того, суд зазначив, що з часу подання заяви про приватизацію у лютому 2014 року пройшов тривалий час та кардинально змінилась ситуація, пов`язана зі спірним житловим приміщенням.

Так, у грудні 2016 року на спірне житлове приміщення видано спеціальний ордер третій особі - ОСОБА_5 на сім`ю з двох осіб: на неї як працівницю лікарні та малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які вселились у нього, зареєструвались, наймач уклала договір житла з КП «Приморська ЦРЛ» та з цього часу вони проживають у квартирі. Також, за поясненнями адвоката ОСОБА_10 у 2019 році ОСОБА_5 народила другу дитину. Отже, на день вирішення справи судом першої інстанції та на сьогоднішній день, спірне приміщення не є вільним, що не дозволяє одночасно із вказаними вище обставинами визнати право на його приватизацію за позивачами.

Тобто, Верховний суд чітко зазначив, що орган приватизації має заново перевірити весь пакет документів з урахуванням ухваленого судового рішення. Слід зазначити, що з часу подання заяви на приватизацію у 2014 році пройшов тривалий строк, Закон України «Про забезпечення реалізації житлових грав мешканців гуртожитків» викладено у новій редакції від 05.04.2017, внесено зміни до Положення про порядок передачі квартир (будинків) житлових приміщень у гуртожитку у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16.12.2009 № 396 (зокрема, внесено зміни до п. 18 щодо переліку документів, що подаються до органів приватизації); змінилась ситуація, пов`язана зі спірним житловим приміщенням (про що зазначає суд апеляційної інстанції у своєму рішенні), документи втратили актуальність.

У зв`язку з наведеним, відповідно до вимог Положення про порядок передачі (будинків) житлових приміщень у гуртожитку у власність громадян, квартир затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16.12.2009 № 396 із змінами та доповненнями, районною радою було надано відповідь адвокату Ліпаткіній С.В. листом від 14.08.2020 № 01-28/136 щодо подання до органів приватизації документів зазначених у цьому листі. Також, Верховний суд у постанові від 24.06.2020, зазначив, що норми вищевказаних нормативних актів передбачають, що приватизація житлового фонду здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються в установлений термін після одержання заяви громадянина. У зв`язку з зазначеним, Приморська районна рада вважає, що дії районної ради щодо не прийняття рішення про приватизацію житлового приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 є правомірними та вчинені з дотриманням вимог чинного законодавства. Просить у задоволенні позовної заяви відмовити у повному обсязі (а.с.42-45).

Третьою особою Комунальним підприємством «Приморська центральна районна лікарня» Приморської районної ради Запорізької області в порядку ст. 181 ЦПК України подано до суду пояснення на позовну заяву, в якому вказано, що КП «Приморська ЦРЛ» Приморської районної ради Запорізької області заперечує проти позову, позов подано безпідставно, вимоги пред`явлені у позові не мають правового підґрунтя з огляду на наступне.

КП «Приморська центральна районна лікарня» на теперішній час є балансоутримувачем квартири гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 . Квартиру АДРЕСА_3 в даному випадку було передано колишнім балансоутримувачем КЗ «Санаторій медичної реабілітації «Глорія» орендареві ОСОБА_1 та членам її сім`ї в тимчасове користування на час роботи орендаря ОСОБА_1 в санаторії, на підставі договору оренди жилого приміщення № 3 від 29.06.2007. Спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу у гуртожитку, згідно із ч. 2 ст. 128, 129 ЖК України, ч. 1 п. 10 Примірного положення про гуртожитки, колишнім балансоутримувачем ОСОБА_8 не видавався.

11.04.2018 рішенням Приморського районного суду по справі №326/1774/16 за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах, в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 та в інтересах ОСОБА_4 до Приморської районної ради Запорізької області, треті особи: КП «Приморська центральна районна лікарня» Приморської районної ради Запорізької області, орган опіки та піклування Приморської районної державної адміністрації Запорізької області, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про скасування рішення органу місцевого самоврядування та визнання права на приватизацію у задоволенні позову відмовлено. Постановою Запорізького апеляційного суду від 11.07.2019 рішення Приморського районного суду від 11.04.2018 по справі № 326/1774/16 скасоване та ухвалене нове рішення, позов задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано п.1.5 рішення № 24 від 25.03.2014 року Приморської районної ради Запорізької області. В задоволенні позову в іншій частині відмовлено з інших правових підстав. Постановою Верховного суду від 24.06.2020 постанову Запорізького апеляційного суду від 11.07.2019 залишено без змін.

Суди апеляційної та касаційної інстанцій, визнаючи незаконним та скасовуючи п.1.5 рішення № 24 від 25.03.2014 Приморської районної ради Запорізької області, зазначили: «Суд не може підміняти інший орган державної влади або місцевого самоврядування, перебирати на себе повноваження з вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цих органів. Суд не уповноважений перевіряти весь пакет документів, поданих позивачами із заявою на приватизацію, що є компетенцією лише органу приватизації. Суд може усунути тільки ті порушення, які були предметом оскарження, а орган приватизації має заново проаналізувати весь пакет документів з урахуванням ухваленого судового рішення». Також судами було зазначено, що з часу подання заяви про приватизацію у лютому 2014 пройшов тривалий строк та кардинально змінилась ситуація, пов`язана зі спірним житловим приміщенням. У грудні 2016 року на спірне житлове приміщення видано спеціальний ордер ОСОБА_5 на сім`ю з двох осіб: на працівницю лікарні та малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які вселились у нього, зареєструвались, наймач уклала договір найму житла з КП «Приморська ЦРЛ» та з того часу вони проживають у квартирі, а в 2019 році наймачка народила другу дитину – ОСОБА_6 .. Спірне приміщення не є вільним, що не дозволяє визнати право на приватизацію позивачами.

Таким чином, органу приватизації приписано заново проаналізувати весь пакет документів з урахуванням ухваленого судового рішення та теперішньої ситуації навколо спірного житла.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду» і Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затверджене наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року № 396, встановлюють порядок передання квартир у приватну власність, згідно з яким наймач та члени його сім`ї повинні звернутися до органу приватизації з відповідною заявою, орган приватизації зобов`язаний у місячний термін із дня одержання заяви прийняти рішення про передання житла у власність, після чого оформити відповідне свідоцтво.

Пунктом 18 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян передбачено список документів, які подає особа до органів приватизації.

Отже, норми вищевказаних нормативних актів передбачають, що приватизація державного житлового фонду здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються в установлений термін після одержання заяви громадянина з доданими документами відповідно до списку.

Відповідач у справі правомірно зазначив позивачу надати документи перелічені у п.18 «Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян», затвердженого Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16.12.2009 №396. Дії відповідача на теперішньому етапі відповідають вимогам законодавства України, позивач звернувся до суду передчасно, а тому позов не підлягає задоволенню. Просить відмовити в задоволенні позову повністю (а.с.39-40).

В судове засідання сторони не з`явилися, представник позивача надіслала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги просить задовольнити у повному обсязі (а.с.96).

Представник відповідача, належно повідомлений про час розгляду справи (а.с.95), причини неявки суду не повідомив.

Представник третьої особи від КП «Приморська центральна районна лікарня» Приморської міської ради Запорізької області Капустін О.М., та представник третіх осіб ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 – ОСОБА_11 , надіслали заяви про відкладення розгляду справи через їх хворобу, проте на підтвердження цих обставин доказів суду не надали (а.с.96,97).

Треті особи: неповнолітня ОСОБА_2 в інтересах якої діє ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та представник Приморської міської ради, належно повідомлені про час розгляду справи (а.с.35,62,63,64,83), причини неявки суду не повідомили.

Тому суд може розглянути справу без участі сторін, і на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювати фіксацію судового процесу звукозаписувальними технічними засобами.

Перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 29 червня 2007 року між Комунальним закладом «Санаторій медичної реабілітації «Глорія» Запорізької обласної ради, в особі головного лікаря Шагинянц М.В. та ОСОБА_1 було укладено договір оренди жилого приміщення № 3, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі якого орендодавець надає орендарю та членам його сім`ї у тимчасове користування на час роботи орендаря в КЗ «Санаторій медичної реабілітації «Глорія» Запорізької обласної ради житлове приміщення (а.с.21-22).

Згідно з свідоцтвом про народження, ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Приморськ Приморського району Запорізької області, її батьками є: батько – ОСОБА_4 , мати – ОСОБА_1 (а.с.9).

Рішенням Приморської районної ради Запорізької області № 24 від 25 березня 2014 року п.1.5 відмовлено ОСОБА_1 у приватизації житлової квартири у гуртожитку, розташованого

за адресою: АДРЕСА_1 , підстава: наявність документа, що підтверджує факт відсутності постійного проживання заявника та членів його родини за місцем прописки (а.с.23).

Постановою Запорізького апеляційного суду від 11.07.2019 апеляційні скарги ОСОБА_3 , ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Приморського районного суду Запорізької області від 11.04.2018 у цій справі скасовано. Позов ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах, в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 та в інтересах ОСОБА_4 за довіреністю задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано п.1.5 рішення № 24 від 25.03.2014 Приморської районної ради Запорізької області. В задоволенні позову в іншій частині відмовлено з інших правових підстав (а.с.16-20).

Постановою Верховного Суду Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24.06.2020 касаційні скарги ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах і в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 та в інтересах ОСОБА_4 за довіреністю залишено без задоволення. Постанову Запорізького апеляційного суду від 11.07.2019 залишено без змін (а.с.10-15).

24.07.2020 представник позивача адвокат Ліпаткіна Е.В. звернулася до Приморської районної ради Запорізької області із заявою про прийняття рішення щодо приватизації квартири АДРЕСА_3 , з урахуванням висновків суду, викладених в Постанові Верховного Суду від 22.06.2020 року по справі № 326/1744/16 стосовно заяви ОСОБА_1 , поданої разом з пакетом документів про приватизацію квартири (а.с.8).

Листом від 14.08.2020 Приморською районною радою Запорізької області повідомлено адвокату Ліпаткіній Е.В. про перелік документів, які необхідно подати до органів приватизації (а.с.7).

10.11.2020 Приморською районною радою Запорізької області прийнято рішення № 8 «Про передачу комунальних підприємств, установ зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ, м. Приморська Приморського району Запорізької області до комунальної власності Приморської міської ради Приморського району Запорізької області», яким вирішено передати комунальне підприємство «Приморська центральна районна лікарня» Приморської районної ради Запорізької області зі спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, м. Приморська Приморського району Запорізької області до комунальної власності Приморської міської ради Приморського району Запорізької області (а.с.70-71).

Рішенням Приморської міської ради Приморського району Запорізької області № 23 від 04.12.2020 змінено назву Комунального підприємства «Приморська центральна районна лікарня» Приморської районної ради Запорізької області на Комунальне підприємство «Приморська центральна районна лікарня» Приморської міської ради Приморського району Запорізької області (а.с.75).

Будинок, в якому розташована квартира, знаходиться в комунальній власності Комунального підприємства «Приморська центральна районна лікарня» Приморської міської ради Приморського району Запорізької області, та належить до об`єктів приватизації, відповідно до статті 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», згідно якої до об`єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів (далі - квартири (будинки), які використовуються громадянами на умовах найму.

Правові, майнові, економічні, соціальні, організаційні питання щодо забезпечення реалізації конституційного права на житло громадян, які тривалий час на законних підставах проживають у гуртожитках, призначених для проживання одиноких громадян або для проживання сімей регулює Закон України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків».

Відповідно до статті 2 Закону громадяни, на яких поширюється дія цього Закону, можуть реалізувати конституційне право на житло або шляхом приватизації житла у гуртожитку (у випадках, передбачених цим Законом), або шляхом отримання соціального житла (відповідно до цього Закону та Закону України «Про житловий фонд соціального призначення»), або шляхом самостійного (на власний розсуд, за власні чи залучені кошти) вирішення свого (своєї сім`ї) житлового питання (відповідно до цивільного законодавства України).

Відповідно до частин першої, другої статті 4 Закону, громадяни, на яких поширюється дія цього Закону, мають право на приватизацію житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад і можуть бути приватизовані відповідно до закону.

Приватизація житлових приміщень у гуртожитках здійснюється відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Громадяни, які на законних підставах проживають у гуртожитках державної форми власності, гуртожитках, що були включено до статутних капіталів товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), набувають право на приватизацію житлових приміщень у таких гуртожитках після їх передачі у власність відповідної територіальної громади.

Статтею 1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» передбачено, що сфера дії цього Закону поширюється на громадян, у тому числі військовослужбовців і працівників Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, осіб рядового і начальницького складу та працівників Міністерства внутрішніх справ України, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, рятувальників, поліцейських та працівників Національної поліції, а також членів їхніх сімей, які не мають власного житла, більше п`яти років на законних підставах зареєстровані за місцем проживання у гуртожитках та фактично проживають у них.

Пунктом 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкту комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина. Позивачка та її члени родини вселились до гуртожитку, а саме до квартири на підставі договору оренди житла, тобто правомірно. Таким чином, бездіяльність відповідача порушують конституційне право позивача на приватизацію житла.

Законами України «Про приватизацію державного житлового фонду» та «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», а також Положенням «Про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян» визначена відповідна процедура здійснення передачі квартир державного та комунального житлового фонду у власність громадян, яка здійснюється лише уповноваженими на те органами.

Відповідно до ч. 10 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом.

Перелік таких випадків чітко визначений у законодавстві і є вичерпним. До них відноситься відсутність у особи права на приватизацію (ч. 2 ст. 1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків»), заборона приватизувати конкретне приміщення (ч. 4 ст. 1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», ч. 2 ст. 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»).

Згідно з п.17 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року № 396, громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім`ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію.

З урахуванням викладеного квартира, в якій проживала позивач та члени її сім`ї підпадає під дію законів, які регулюють питання приватизації, оскільки квартира знаходиться в будинку, який перебуває у комунальній власності, квартира не підпадає під перелік квартир щодо яких приватизація заборонена.

Як встановлено судом, позивачка разом з членами родини вселена у квартиру у гуртожитку на законних підставах, та прожили там близько 20 років. Відмовляючи позивачу в праві на приватизацію жилого приміщенні в гуртожитку, відповідач виходив з того, що необхідно надати новий пакет документів, оскільки всі вимоги для приватизації у 2014 році виконані.

Проте, такі дії відповідача не засновані на законі, так як після скасування п. 1.5. рішення № 24 від 25.03.2014 Приморської районної ради Запорізької області за заявою ОСОБА_1 про приватизацію нею та її членами родини квартири АДРЕСА_2 , орган приватизації повинен прийняти рішення, з урахуванням висновків викладених в постанові Верховного Суду від 24.06.2020 та в постанові Запорізького апеляційного суду від 11.07.2019, оскільки прийняте рішення за заявою позивачки визнане незаконним та скасоване, відповідно заява позивачки залишилась нерозглянутою.

Таким чином, відповідач в порушення ч. 3 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» не прийняв рішення за заявою позивачки, чим порушив конституційне право позивача на приватизацію житла.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позивач та члени її сім`ї відповідно до Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» має право на приватизацію жилого приміщення в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 .

Отже, позов у частині визнання неправомірною бездіяльності Приморської районної ради Запорізької області щодо не прийняття рішення щодо приватизації житлового приміщення та зобов`язання прийняти рішення за заявою позивачки, подану у березні 2014 року щодо приватизації житлового приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 згідно із Законом України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Разом із цим, суд вважає такою, що не підлягає задоволенню вимогу позивача щодо передачі у власність квартиру АДРЕСА_2 ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 у рівних частках, так як суд не уповноважений перевіряти весь пакет документів, поданих позивачем із заявою на приватизацію, що є компетенцією лише органу приватизації. Суд може усунути тільки ті порушення, які були предметом оскарження, а орган приватизації має заново проаналізувати весь пакет документів та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків викладених в постанові Верховного Суду від 24.06.2020 та в постанові Запорізького апеляційного суду від 11.07.2019.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 необхідно задовольнити частково.

Позивач не заявляє вимог про стягнення судових витрат, тому суд це питання не вирішує.

На підставі Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», керуючись ст.ст. 9, 10, 12, 18, 247, 263-265, 272, 353, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Приморської районної ради Запорізької області, треті особи: неповнолітня ОСОБА_2 в інтересах якої діє ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Комунальне підприємство «Приморська центральна районна лікарня» Приморської міської ради Приморського району Запорізької області, ОСОБА_5 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітніх ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Приморська міська рада Приморського району Запорізької області, про визнання бездіяльності органу місцевого самоврядування незаконною та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність Приморської районної ради Запорізької області щодо не прийняття рішення щодо приватизації житлового приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 згідно із Законом України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» за заявою ОСОБА_1 , яка подана в березні 2014 року.

Зобов`язати Приморську районну раду Запорізької області, як орган приватизації, прийняти рішення за заявою ОСОБА_1 , подану у березні 2014 року щодо приватизації житлового приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 згідно із Законом України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків».

В іншій частині позову відмовити.

Копію рішення надіслати сторонам в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його підписання.

Суддя: Д.О. Каряка

Згідно з оригіналом: суддя Д.О. Каряка

26.05.21