Ухвала суду № 97329028, 31.05.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

31 травня 2021 року м. Київ № 640/26084/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Добрянської Я.І., розглянувши зустрічний позов та додані до нього матеріали Приватного акціонерного товариства «КВАЗАР»

до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві

про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Головне управління Державної податкової служби у м. Києві з позовом до ПАТ «КВАЗАР» про стягнення податкового боргу у розмірі 30 367 890, 36 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.11.2020 р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу 640/26084/20 до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Разом з тим, на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов зустрічний позов до Головного управління Державної податкової служби в м. Києві, в якому ПАТ «КАВЗАР» просить суд:

- визнати протиправними дії ГУ ДПС у м. Києві стосовно визначення розміру податкового боргу, зазначеного в податкових деклараціях №9254780838 від 16.11.2018 року на суму 10 589 714,00 грн. та №9049327251 від 18.03.2019 року на суму 10 732 753,00 грн. та зобов`язати ГУ ДПС у м. Києві скасувати податковий борг в розмірі 21 074 132,70 грн. (двадцять один мільйон сімдесят чотири тисячі сто тридцять дві гривні 70 коп.).

В обґрунтування зустрічного позову відповідач зазначив, що ГУ ДПС в м. Києві у період з 30.09.2019 по 11.11.2019 проводило перевірку ПАТ «Квазар» з питань дотримання останнім вимог податкового законодавства, зокрема, щодо правильності та повноти нарахування податку на додану вартість. За результатами перевірки складено Акт від 18.11.2019 №124/26-15-05-01- 06/14314038, зі змісту якого вбачається, що заниження чи завищення повноти нарахування податку на додану вартість з 01.01.2017 по 30.06.2019 перевіркою не встановлено.

За наслідками такого висновку податкове зобов`язання, сума якого помилково вказана у податковій декларації №9254780838 від 16.11.2018 року - 10 589 714,00 грн та податковій декларації №9049327251 від 18.03.2019 року - 10 732 753,00 грн, стали визначатися як податковий борг.

Оскільки, ПАТ «Квазар» вважає, що податкове зобов`язання у зазначених податкових деклараціях визначено помилково і не є узгодженим, а відтак не може вважатися податковим боргом, то вимога за зустрічним позовом - зобов`язання ГУ ДПС у м. Києва скасувати податковий борг в розмірі 21 074 132,70 грн, може бути підставою для виключення частини позовних вимог первісного позову. При цьому, відповідач вказує, що дії ГУ ДПС у м. Києві щодо перевірки повноти нарахування ПАТ «Квазар» податку на додану вартість та визначення його розміру є такими, що не узгоджуються з вимогами ПКУ,

Дослідивши матеріали зустрічного позову Приватного акціонерного товариства «КВАЗАР» суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 177 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач, який не є суб`єктом владних повноважень, має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Згідно з частиною другою статті 177 Кодексу адміністративного судочинства України, зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Частинами першою та другою статті 178 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Так, суд встановив невідповідність зустрічного позову вимогам ст. 160, 161 КАС України, з огляду на таке.

Згідно з частиною третьою статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», з 1 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 2 102, 00 грн.

Судом встановлено, що відповідач подав до суду зустрічний позов у грудні 2020 року, а тому ставка судового збору розраховується станом на 1 січня 2020 року.

У зустрічному позові заявлено дві вимоги немайнового характеру, а саме: визнати протиправними дії ГУ ДПС у м. Києві стосовно визначення розміру податкового боргу, зазначеного в податкових деклараціях №9254780838 від 16.11.2018 року на суму 10 589 714,00 грн. та №9049327251 від 18.03.2019 року на суму 10 732 753,00 грн., за звернення з якими до суду необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2 102*2= 4 204 грн., а також одну вимогу майнового характеру, а саме: зобов`язати ГУ ДПС у м. Києві скасувати податковий борг в розмірі 21 074 132,70 грн. (двадцять один мільйон сімдесят чотири тисячі сто тридцять дві гривні 70 коп.), за звернення з якою до суду необхідно сплатити судовий збір з урахуванням обмеження максимального розміру (не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) розміром 21 020 грн. Загалом за подання вказаного зустрічного позову, ПАТ «КВАЗАР» мало бути сплачено судовий збір розміром 21 020+ 4 204= 25 224 грн. (двадцять п`ять тисяч двісті двадцять чотири гривні).

При цьому позивачем до зустрічної позовної заяви додано платіжне доручення №1541 від 10.12.2020 р. про сплату судового збору в розмірі 2 102,00 грн. за подання зустрічної позовної заяви, а отже за таких умов позовна заява підлягає залишенню без руху.

Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху поставляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи вищевикладене, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви у п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду доказів доплати судового збору в розмірі 23 122, 00 грн. (двадцять три тисячі сто двадцять дві гривні), сплаченого на реквізити Окружного адміністративного суду міста Києва.

Керуючись ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Окружного адміністративного суду міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1.Залишити зустрічну позовну заяву Приватного акціонерного товариства «КВАЗАР» без руху .

2.Встановити позивачу за зустрічним позовом п`ятиденний строк з дня одержання ухвали суду для усунення недоліків позовної заяви.

3.Попередити позивача за зустрічним позовом про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч.4 ст. 169 КАСУ.

Ухвала, відповідно до змісту ч. 2 ст. 256 набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя Я.І. Добрянська