Вирок № 97327780, 01.06.2021, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/1742/21

Провадження № 1-кп/263/761/2021

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.06.2021 року м. Маріуполь

Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області в складі: головуючого судді Федоренко Т.І., при секретарі Тимошенко В.В., за участю прокурора Осіпцова В.П., обвинуваченого ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вугледар Донецької області, громадянина України, не одруженного, не працюючого, раніше судимого:

1) 06.08.1999 року Мар`їнським районним судом Донецької області за ч.3 ст.81 КК України (в редакції 1960 року) до 3 років позбавлення волі;

2) 21.08.1999 року Вугледарським міським судом Донецької області за ч.2 ст.140, ч.3 ст.42 КК України (в редакції 1960 року) до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

3) 09.07.2002 року Мар`їнським районним судом Донецької області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі;

4) 22.01.2008 року Кіровським районним судом АР Крим за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185, КК України до 5 років позбавлення волі;

5) 29.12.2012 року Волноваським районним судом Донецької області за ч.3 ст.185, ч.2 ст.185, ч.1 ст.70 КК України до 3 років та 6 місяців позбавлення волі;

6) 26.06.2019 року Іллічівським районним судом м.Маріуполя Донецької області за ч.2 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі;

зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 18.12.2020 року приблизно о 19 годині 25 хвилин, діючи умисно, повторно, керуючись корисливим мотивом, переслідуючи мету таємного викрадення чужого майна, знаходячись в примішенні магазину «Ельдорадо С 252» ТОВ «ДІЄСА», розташованного за дресою: Донецька область, м. Маріуполь, Центральний район, пр. Миру буд. 149, шляхом вільного доступу таємно викрав майно, яке належить ТОВ «ДІЄСА», а саме портативну акустику «JBL Go 3 Blue», вартістю 765 гривень, чим заподіяв ТОВ «ДІЄСА» матеріальний збиток на вищезазначену суму. Після цього ОСОБА_1 з викраденим залишив місце вчинення злочину, розпорядившись в подальшому викраденим майном на свій розсуд.

Кримінальна відповідальність за вчинений злочин передбачена ч.2 ст. 185 КК України, а саме за таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчиненного повторно.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 визнав повністю свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, не оспорює фактичні обставини його вчинення, викладені у обвинувальному акті, вартість викраденого ним майна, завдану потерпілій стороні матеріальну шкоду. Зазначив, що бажає звльнитися, працевлаштуватися та відшкодувати матеріальну шкоду.

Представник потерпілого ТОВ «ДІЄСА» Якушевич О.С. в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд кримінального провадження уйого відсутності, стосовно міри покарання покладався на розсуд суду.

Відповідно до ч. 3 ст.349 КПК України суд, враховуючи позицію обвинуваченого щодо вчиненого злочину, за згодою учасників судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніхто не оспорює, та обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого, дослідженням даних, які характеризують його особу, стосуються речових доказів, судових витрат, цивільного позову та обставин, що мають значення для визначення міри покарання.

При цьому судом з`ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Оскільки учасники кримінального провадження вважають, що фактичні обставини провадження підтверджені доказами, що знаходяться у матеріалах провадження та не потребують дослідження під час судового розгляду, суд зберігаючи об`єктивність та неупередженість, так само визнає фактичні обставини провадження доведеними. Тому суд, за згодою учасників судового провадження вважає доцільним обмежитись дослідженням доказів, а саме: допитом обвинуваченого та вивченням матеріалів кримінального провадження стосовно особи обвинуваченого та залучення речових доказів до матеріалів провадження.

Допитавши обвинуваченого, вивчивши матеріали кримінального провадження, стосовно характеристики особи обвинуваченого, речових доказів, суд вважає, що подія кримінального правопорушення мала місце, вина обвинуваченого доведена повністю, його дії вірно кваліфіковані за ч.2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчиненного повторно.

Вирішуючи питанняпро призначення покарання,суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

У відповідності до вимог ст. 50 КК України при призначенні міри покарання обвинуваченому, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженого та запобігав вчиненню інших злочинів.

При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, яка викладена у справі «Езе і Коннорс проти Сполученого Королівства» від 09 жовтня 2003 року, що кримінальне покарання переслідує, як прийнято вважати, подвійну мету покарання і стримування від вчинення нових злочинів.

Згідно зі ст.65 КК України, особі, яка вчинила злочин,має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень. Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

Відповідно до ст. 12 КК України правопорушення інкриміноване обвинуваченому відносяться до категорії нетяжкого злочину.

Призначаючи покарання ОСОБА_1 суд, відповідно до ст. 66 КК України, враховує обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого який: щиро розкаявся у вчиненому, вину визнав повністю, дав правдиві свідчення.

Відповідно до ст.67 КК України обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Щодо особи обвинуваченого , то він раніше неодноразово судимий, у тому числі за вчинення корисливих злочинів, офіційно не працевлаштований, характеризується негативно, на обліку у лікарів психіатора та нарколога не перебуває.

Таким чином, враховуючи обставини, що пом`якшують покарання, особу обвинуваченого , позиції сторони обвинувачення , потерпілого, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі у межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України, оскільки саме таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення, досягнення інших цілей покарання, буде відповідати тяжкості правопорушення, не буде становити «особистий надмірний тягар для особи» та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства і вимогами захисту основоположних прав особи.

ОСОБА_1 у межах цього провадження утримується під вартою (в якості запобіжного заходу), обраного під час досудового розслідування слідчим суддею Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області з 29 січня 2021 року, строк якого слід зарахувати відповідно до вимог ст. 72 КК України

Питання щодо речових доказів слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Керуючись ст. ст. 100, 124, 373,374 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки .

Строк покарання ОСОБА_1 відраховувати з 01.06.2021 року.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити у вигляді тримання під вартою у ДУ Маріупольський слідчий ізолятор.

Відповідно до ч. 5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_1 в строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення з 29 січня 2021 року по день набрання вироком законної сили.

Речові докази: Лазерний оптичний DVD+R диск з 5 відофайлами та папкою з прогавачем, яка складається з 4-х файлів об`ємом 2,64 мегабайт після набрання вироком законної сили залишити зберігати у матеріалах справи.

Вирок суду в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнано недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України, оскарженню не підлягає, в іншій частині може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копії вироку негайно після його проголошення вручаються обвинуваченому та прокурору.

Суддя Т.І. Федоренко