Рішення № 97327100, 31.05.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

31 травня 2021 року Справа № 520/18481/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Ніколаєвої О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства внутрішніх справ України,

за участю третьої

особи, яка не заявляє

самостійних вимог на

предмет спору - Ліквідаційна комісія ГУМВС України в Харківській області,

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, визнання протиправним рішення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) 18.12.2020 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України (далі по тексту - відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Ліквідаційна комісія ГУМВС України в Харківській області (далі по тексту - третя особа), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України, яка полягає у незатверджені висновку Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Харківській області від 10.03.2020 про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 №565-Х1І, складений на підставі матеріалів працівника міліції - позивача;

- визнати протиправним рішення Міністерства внутрішніх справ України, яке полягає у поверненні матеріалів про призначення одноразової грошової допомоги позивача на доопрацювання до Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Харківській області;

- зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України розглянути матеріали про призначення одноразової грошової допомоги позивача у відповідності до вимог Наказу від 21.10.2015 №850.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він проходив службу в органах внутрішніх справ України. Вказує, що йому 21.02.2020 встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ України. На переконання позивача, після встановлення йому групи інвалідності у нього виникло право на отримання одноразової грошової допомоги, у зв`язку з чим, він звернувся до Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Харківській області з відповідним пакетом документів для призначення одноразової грошової допомоги. Зазначені документи позивача скеровано до Міністерства внутрішніх справ для призначення останьому одноразової грошової допомоги, однак посадовими особами Міністерства внутрішніх справ не прийнято жодного рішення за вказаними матеріалами та повернуто матеріали до Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Харківській області, у зв`язку з тим, що при проведені медико-соціальної експертизи позивача представники закладів охорони здоров`я МВС до складу комісії не залучалися. На думку позивача, дії щодо повернення матеріалів про призначення йому грошової допомоги є протиправними, оскільки порушують його права на отримання вказаної допомоги.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 18.12.2020 справу передано на розгляд судді Ніколаєвій О.В.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи у адміністративній справі №520/18481/2020.

Цією ж ухвалою відповідачу надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідачем 21.01.2021 до суду надано відзив на позовну заяву, згідно з яким останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю з тих підстав, що медико-соціальна експертна комісія проведена з порушенням пункту 10 Положення №1317, оскільки представники закладів охорони здоров`я МВС до складу комісії не залучалися. У зв`язку з наведеним, на думку відповідача, у Міністерства внутрішніх справ України були наявні правові підстави для повернення матеріалів позивача для приведення їх у відповідність до вимог чинного законодавства.

Від третьої особи 12.01.2021 засобами поштового зв`язку надійшли письмові пояснення, в яких зазначено про те, що незалучення представників закладів охорони здоров`я МВС до складу комісії вказує на проведення експертизи неуповноваженим складом, відтак, на думку представника третьої особи, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог позивача.

Від позивача 25.01.2021 засобоми поштового зв`язку надійшла відповідь на відзив, у якій він просить суд задовольнити позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві.

У період з 29.03.2021 по 02.04.2021, 05.04.2021 та з 06.05.2021 по 16.05.2021 суддя перебувала у відпустці.

Розглянувши надані сторонами документи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Харківський окружний адміністративний суд встановив наступне.

Судом з матеріалів справи встановлено, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ України.

Позивачу з 21.11.2019 встановлено наявність захворювання пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ України, непридатність до військової служби у мирний час, обмежено придатність у воєнний час, що підтверджується постановою Медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» №23.

Відповідно до довідки про результати визначення у застрахованої особи ступення втрати професійної працездатності у відсотках серії ААА №013713 від 21.02.2020 позивачу встановлено 50% втрати професійної працездатності.

Згідно з випискою з акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії ААА №989854 від 21.02.2020 позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності (захворювання, пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ).

Позивач 25.02.2020 звернувся до Ліквідаційної комісії ГУМВС у Харківській області із заявою (рапортом) про призначення одноразової грошової допомоги, у звя`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності через захворювання, пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Ліквідаційною комісією ГУМВС у Харківській області 10.03.2020 прийнято висновок про призначення одноразової грошової допомоги, у зв`язку з встановленням працівникові міліції інвалідності, що настала у період проходження служби в органах внутрішніх справ.

У подальному Ліквідаційна комісія ГУМВС у Харківській області зазначений висновок з пакетом поданих позивачем документів надіслала до Міністерства внутрішніх справ України для прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги позивачу.

Листом Міністерства внутрішніх справ України від 22.04.2020 №12955/15-2020 висновок разом з додатками про призначення одноразової грошової допомоги без затвердження повернувся на адресу Ліквідаційної комісії ГУМВС у Харківській області, у зв`язку з наявними зауваженнями до медичних документів, у зв`язку з чим вказано на неможливість прийняття рішення за надісланими матеріалами позивача.

З метою усунення недоліків у поданих документах, Ліквідаційоною комісією ГУМВС у Харківській області лист від 05.06.2020 №253/119/05/29-2-2020 до Обласного центру медико-соціальної експертизи з проханням усунути недоліки у довідках про результати визначення у застрахованої особи ступення втрати працездатності, з урахуванням зауважень, зазначених у листі МВС України.

Обласним центром медико-соціальної експертизи листом від 19.06.2020 №01-13/586 повідомлено Голову Ліквідаційоної комісії ГУМВС у Харківській області надано роз`яснення з приводу вказаного запиту.

Ліквідаційоною комісією ГУМВС у Харківській області після доопрацювання документів позивача повторно направлено до Міністерства внутрішніх справ висновок про призначення одноразової грошової допомоги разом з додатками.

Листом від 04.11.2020 №37764/15-2020 Міністерство внутрішніх справ України повідомило Ліквідаційну комісію ГУМВС у Харківській області про те, що комісією розглянуто подані матеріали позивача та комісія дійшла висновку про те, що відсутні підстави для прийняття рішення про призначення позивачу одноразової грошової допомоги, оскільки при проведенні медико-соціальної експертизи позивачу представники закладів охорони здоров`я МВС до складу комісії не залучалися.

Позивач не погоджуючись із вказаною позицією відповідача щодо питання виплати йому одноразової допомоги Ю вважаючи її протиправною, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку успірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII, визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про міліцію».

Між тим, пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» закріплено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».

Положеннями статті 23 Закону України «Про міліцію» встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності І групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції визначено постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850, якою затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (далі по тексту - Порядок №850).

Згідно з пунктом 2 Порядку №850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Відповідно до пункту 3 Порядку №850 грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.

Згідно з пунктом 7 Порядку №850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Пункт 8, 9 Порядку №850 передбачає, що керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім`ї загиблого (померлого) працівника міліції.

МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 Порядку №850 документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

З правового аналізу наведених норм судом встановлено, що розгляд заяви і доданих до неї документів, поданих працівником міліції для призначення і виплати одноразової грошової допомоги, повинен закінчуватись прийняттям МВС відповідного рішення (про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги). Неприйняття жодного рішення свідчить про недотримання Міністерством внутрішніх справ України встановленого законодавством порядку вирішення цього питання.

Крім того, суд звертає увагу на те, що повернення документів як таких, що не відповідають вимогам законодавства, Порядком №850 не передбачено, відтак, повернення Міністерством внутрішніх справ України документів позивача без прийняття рішення про призначення чи відмову у призначені одноразової грошової допомоги суперечить зазначеним нормам Порядку №850.

Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 30.01.2018 у справі №822/1579/17, від 10.10.2018 у справі №733/1290/16-а та від 19.02.2019 у справі №802/498/18-а.

У ході розгляду справи судом встановлено, що згідно з випискою з акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії ААА №989854 від 21.02.2020 позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності (захворювання, пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ).

На підставі цього, позивач звернувся до Ліквідаційної комісії Головного управління МВС у Харківській області із заявою/рапортом про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності.

Ліквідаційною комісією Головного управління МВС у Харківській області складено висновок про призначення одноразової грошової допомоги, який разом з поданими позивачем документами скеровано до Міністерства внутрішніх справ України для призначення одноразової грошової допомоги позивачу.

Проте, згідно з листом Департаменту фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України за результатами опрацювання матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги позивачу матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги повернуто на доопрацювання у зв`язку із неналежним оформленням документів, що унеможливлює прийняття рішення за надісланими матеріалами.

Надаючи оцінку діям Міністерства внутрішніх справ України щодо розгляду документів позивача для призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, суд зазначає, що у відповідності до Порядку №850 розгляд заяви і доданих до неї документів, поданих працівником міліції для призначення і виплати одноразової грошової допомоги повинен закінчуватись прийняттям відповідного рішення (про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги).

При цьому, не є рішенням у розумінні пункту 9 Порядку №850 листи Департаменту фінансово-облікової політики МВС про повернення матеріалів на доопрацювання, оскільки вони не містять підстав та мотивів відмови у призначенні одноразової грошової допомоги.

Відтак, формулювання причин відмови у листах не може розцінюватись як належний спосіб прийняття та обґрунтування рішень суб`єктом владних повноважень.

Суд встановив, що МВС України ухилилося від прийняття рішення, що віднесене до його компетенції, оскільки не прийняло жодного рішення щодо одноразової грошової допомоги заявнику (про призначення/відмову у призначенні), відповідно до пункту 9 Порядку №850.

Таким чином, у зв`язку з неприйняттям відповідачем після надходження документів позивача відповідного рішення, позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо відмови у розгляді висновку про призначення одноразової грошової допомоги позивачу та зобов`язання відповідача розглянути висновок про призначення одноразової грошової допомоги позивачу та прийняття рішення про призначення або про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів, суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, дійшов висновків про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Стосовно стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним судових витрат у вигляді правничої допомоги у розмірі 5000,00 грн, судом зазначається наступне.

Положеннями статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (частина перша статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина друга статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Приписами частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат у справі до суду надано договір про надання професійної правничої допомоги від 13.05.2020 №03.05.20, укладений між позивачем та адвокатом Горобцем Р.М.

До суду надано копію акту про надання правової допомоги від 10.12.2020 до договору №03/05/20 та копію квитанції від 14.12.2020 про сплату послуг на суму 5000,00 грн.

Як вбачається із акту виконаних робіт від 10.12.2020, гонорар за правничу допомогу визначено в загальному розмірі 5000,00 грн, що складається з наступних послуг:

- дослідження матеріалів про призначення одноразової грошової допомоги;

- проведення юридичного аналізу матеріалу;

- підготовка, складання та подання позову.

Згідно частиною 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін.

При цьому, на думку суду, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як вже було зазначено вище, включає у себе такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.

Слід зауважити, що у наданому до суду відзиві та письмових поясненннях ні відповідачем, ні третьою особою, не заявлені клопотання про зменшення заявлених позивачем витрат на правничу допомогу.

Проаналізувавши надані представником позивача документи, враховуючи предмет позову та обсяг наданих послуг адвокатом, вважає, що сума 5000,00 грн. є співмірною, відтак, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для відшкодування позивачу витрат на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Розподіл судових витрат слід здійснити відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

У даній справі наявні правові підстави для стягнення з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань витрат по сплаті судового збору на користь позивача у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривен 80 копійок).

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Міністерства внутрішніх справ України (вулиця Академіка Богомольця, 10, місто Київ, 01024, код ЄДРПОУ: 00032684), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Ліквідаційна комісія ГУМВС України в Харківській області (вулиця Жон Мироносиць, 5, місто Харків, 61002, код ЄДРПОУ: 08592313) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, визнати протиправним рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльності Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови у розгляді висновку про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 від 10.03.2020.

Зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України розглянути висновок про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 від 10.03.2020 та прийняти рішення про призначення або про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 .

У решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Міністерства внутрішніх справ України за рахунок бюджетних асигнувань витрати по сплаті судового збору на користь ОСОБА_1 у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривен 80 копійок).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства внутрішніх справ України на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5000,00 грн. (п`ять тисячі гривень).

Рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строки, визначені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 31.05.2021.

Суддя О.В. Ніколаєва