Рішення № 97326990, 25.05.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2021 р. № 520/4102/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Кухар М.Д.,

при секретарі судового засідання - Мадевської Е.Д.,

за участю :

представника позивача - Гапонової Є.А.,

представника відповідача - Красникової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "НОВИЙ СТИЛЬ" (вул. Григорівське шосе, буд. 88, м. Харків, 61020, код ЄДРПОУ 32565288) до Слобожанської митниці Держмитслужби (вул. Короленка, буд. 16-Б, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 43332958) про скасування рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Приватне акціонерне товариство "НОВИЙ СТИЛЬ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UА807000/2020/002369/2 від 05.11.2020 р.;

- стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Новий Стиль» витрати зі сплати судового збору 2 270,00 грн. за звернення до суду.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що при здійсненні митного оформлення для підтвердження митної вартості конкретної поставки товару та її визначення за основним методом - ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) позивачем було надано усі документи, які передбачені чинним законодавством. Проте, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості, згідно з якими, основний метод визначення митної вартості товару не застосовується, а митна вартість ввезеного товару визначена з використанням резервного методу - другорядного методу визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України. Підставою коригування митної вартості відповідачем вказано, що подані позивачем документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а також не надано на вимогу митного органу додаткових документів. На думку позивача, приймаючи оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів контролюючий орган діяв з порушенням вимог діючого законодавства, оскільки надані на митне оформлення документи не містять жодних розбіжностей та в повному обсязі підтверджують ціну товару, визначену контрактом.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2021 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства (а.с. 75-83). В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначив, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідач зазначив, що обставини у вигляді розбіжностей в поданих до митного оформлення документах, в заявлений нижчої митної вартості в порівнянні з наявною в митниці ціновою інформацією за фактами митних оформлень ідентичних товарів, а також не підтвердження відповідними документами задекларованого рівня митної вартості, виключали можливість для митного органу визнати заявлену декларантом та розраховану за основним методом митну вартість товару позивача.

Представник позивача в судове засідання прибув, просив задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача під час судового розгляду справи проти позову заперечував та зазначив, що винесене рішення про коригування митної вартості товарів є законним. Просив суд у позові відмовити в повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що ПАТ "Новий Стиль" укладено контракт № 180119-ZНЕЛА від 08.01.2019 р. з фірмою ZHEJIANG SINO RICH INTERNATIONAL ЕNTERPRISE СО.. LTD.

У листопаді 2020 р. Приватне акціонерне товариство «Новий Стиль» ввезло на територію України товар - Шнек: циліндр: шнек, що включає в себе набір гвинтового кінцевика; циліндр, що включає в себе циліндричну головку, сопло та фланець. Металева частина гідравлічної силової установки лінійної дії (циліндру), шо використовується у гідросистемі термопластавтоматів. Виробник: ZHEJIANG SINO RICH INTERNATIONAL ЕNTERPRISE СО.. LTD. Країна виробництва: Китай.

Як встановлено за матеріалами справи, позивач ввіз товар на підставі нижче вказаних документів: Контракт № 180119-ZНЕЛА від 08.01.2019 р. з додатком (даті за текстом Контракт); Специфікація № 5 від 28.05.2020 р.; Інвойс (Рахунок-фактура) 19НУК504 від 19.08.2020 р. (з перекладом), Коносамент ЕURFLB 2081254 ODS від 02.09.2020 р., Сертифікат про походження товару С201487523050012 від 19.08.2020 р., Пакувальний лист б/н 19.08.2020 р., Рахунок фактура про надання транспортно-експедиційних послуг № 827 від 09.10.2020р., довідка про транспортні витрати № 09/10-5 від 09.10.2020 р., Договір про надання транспортно- експедиційних послуг 32565288 від 15.04.2020 р., Автотранспортна накладна №748/4 від 16.10.2020; Заява на відкликання поданої митному органу МД №1 від 23.10.2020; Акт про проведення огляду (переогляду) товарів UA807170/2020/054990 від 22.10.2020 р., Банківський платіжний документ, що стосується товару №105 від 18.12.2019; Банківський платіжний документ, що стосується товару №52 від 10.08.2020; Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів №6116115 від 20.10.2020 р., Митна декларація країни відправлення 310120200517854186 від 02.09.2020 р.

Судовим розглядом встановлено, що у п.1.1. Контракту з фірмою ZHEJIANG SINO RICH INTERNATIONAL ЕNTERPRISE СО.. LTD. Китай зазначено: Продавець зобов`язується передати у власність Покупцеві, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити наступну продукцію: Вінілтканина.

Поставка Товару здійснюється партіями в межах загальної суми цього Контракту. Узгодження замовлень на конкретну партію товару здійснюється сторонами по електронній пошті. Підтвердженням замовлення Покупця є отримання повідомлення по електронній пошті і / або виставлення Продавцем проформи-інвойсу (п. 1.2 Контракту).

Відповідно до Додаткової угоди до Контракту від 11.05.2020 р. (п. 3.1.) Продавець поставляє Покупцю Товар на наступних умовах: «РОВ Нингбо. Китай; ЕХW Жинтанг, Китай; ЕХW Жоушен. Китай; ЕХW Жейжанг, Китай; FСА Нингбо. Китай: FСА Жинтанг, Китай; FСА Жоушен. Китай, FСА Жейжанг, Китай. »

Керуючись умовами укладеного Контракту та Додаткової угоди до нього, Продавець поставив Покупцю партію: Шнек, що включає в себе набір гвинтового кінцевика: циліндр, що включає в себе циліндричну головку, сопло та фланець. Металева частина гідравлічної силової установки лінійної дії (циліндру), що використовується у гідросистемі термопластавтоматів. вартість якої була скорегована на загальну суму:

- Вартість за 1 методом: 659428.07 грн. з урахуванням транспортних витрат до митного кордону України, з яких було заявлено та сплачено 5 % мита - 32 971.40 грн. та ПДВ - 138479.89 грн.

- Вартість за 3 (другорядним методом: за ціною угоди щодо ідентичних товарів) (перерахована митним органом): 794787.14 грн. з урахуванням транспортних витрат до митного кордону України, нараховано 5% мита - 39 739.36 грн. та ПДВ - 166 905,30 гри.

Тобто, підвищення вартості Товару склала: 135 359,07 грн. (Товару), 6 767,96 грн. (5 % мита); 28 425,41 грн. (ПДВ).

Згідно ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України (надалі за текстом – МКУ) одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №651 від 30.05.2012, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за № 1372/21684, у графі 44 митної декларації зазначаються відомості про необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів документи. При цьому відомості щодо кожного документа зазначаються з нового рядка за такою схемою: код документа згідно з класифікатором документів, через пробіл - номер документа, дата та (за наявності даних) кінцевий термін його дії. Класифікатор документів, затверджено наказом Міністерства фінансів України № 1011 від 20.09.2012 (далі - Класифікатор документів).

Під час розгляду справи судом було також встановлено, що разам з вищевказаною ЕМД, особою, уповноваженою ПрАТ “НОВИЙ СТИЛЬ” на декларування товарів, відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України надав до Харківської обласної митниці обов`язкові документи:

-Контракт № 180119-ZНЕЛА від 08.01.2019 р. з додатком; Специфікація № 5 від 28.05.2020 р.; Інвойс (Рахунок-фактура) 19НУК504 від 19.08.2020 р. (з перекладом), Коносамент ЕURFLB 2081254 ODS від 02.09.2020 р., Сертифікат про походження товару С201487523050012 від 19.08.2020 р., Пакувальний лист б/н 19.08.2020 р., Рахунок фактура про надання транспортно-експедиційних послуг № 827 від 09.10.2020р., довідка про транспортні витрати № 09/10-5 від 09.10.2020 р., Договір про надання транспортно- експедиційних послуг 32565288 від 15.04.2020 р., Автотранспортна накладна №748/4 від 16.10.2020; Заява на відкликання поданої митному органу МД №1 від 23.10.2020; Акт про проведення огляду (переогляду) товарів UA807170/2020/054990 від 22.10.2020 р., Банківський платіжний документ, що стосується товару №105 від 18.12.2019; Банківський платіжний документ, що стосується товару №52 від 10.08.2020; Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів №6116115 від 20.10.2020 р., Митна декларація країни відправлення 310120200517854186 від 02.09.2020 р.

Під час контролю митної вартості товару за митною декларацією ІМ 40 ДЕ №UА807170/2020/056123 від 26.10.2020 р. митним органом був наданий запит № 21406 від 26.10.2020р. про те, що у зв`язку з наданням недостовірних документів щодо складової митної вартості спрацювала система АСАУР та було запропоновано надати пояснення та додаткові документи.

Згідно наведених запитів позивачу було запропоновано надання достовірні пояснення та додаткові документи за наявності, а саме:

1) Інформацію про відсутність обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих. що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) умов або застережень щодо продажу оцінюваних товарів або їх. які унеможливлюють визначення вартості цих товарів: 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті: 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

2) Договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається: рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копія митної декларації відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Тобто, наведеною вище вимогою митного органу про надання додаткових документів перелічено всі можливі документи, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.

У зазначених запитах відповідач посилався на те, що надані документи: містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують складову митної вартості.

При цьому митним органом не зазначено, у яких саме документах, інформація містить розбіжності.

ПАТ "НОВИЙ СТИЛЬ" надав митному органу документи та з інформацією та поясненнями стосовно запитаної інформації та поставки товару, додатково надано копії митних декларацій країни відправлення та прайс лист виробника. Також, позивач у відповіді на запити повідомив, що до митної декларації підприємством надано всі документи, які підтверджують заявлену митну вартість товару у зв`язку з чим просив надати рішення про визначення митної вартості за вказаними деклараціями.

На підставі вказаних вище документів, Слобожанською митницею Держмитслужби складено рішення про коригування митної вартості товарів № UА807000/2020/002369/2 від 05.11.2020 р. Збільшення митної вартості товару призвело до збільшення розміру податків, які сплатив позивач.

Також, на підставі прийнятого рішення про визначення митної вартості товарів Відповідачем видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА 807І70/2020/01266 від 05.11.2020 р.

У рішенні митниця посилається на норми статей та зазначає, що декларантом не надано додаткових документів. Тобто неможливо пересвідчитися, що товар є справді ідентичним чи аналогічним, які ж умови поставки такого товару тощо.

Митний орган посилається на необґрунтоване падіння фактурної вартості товарів у порівнянні з раніше ввезеними товарами підприємством протягом 2019-2020 року. Крім цього однією із підстав прийняття рішення коригування митний орган зазначив наявність в системі АСУР цінової інформації з ціною, що менше ніж було заявлено позивачем. Джерелом інформації для даного Рішення з врахуванням спрацювання ризику АСАУР є наявна в митному органі цінова інформація, що наявна в АСМО Інспектор та ЄАІС про митні оформлення товарів, митне оформлення яких вже здійснено у максимально наближений термін: № UА 807170/2019/041436 від 01.08.2019 р.

ПАТ "НОВИЙ СТИЛЬ" на запит митного органу №21406 від 26.10.2020 р. було додатково надано Лист від постачальника ZHEJIANG SINO RICH INTERNATIONAL ЕNTERPRISE СО.. LTD. Проте, запитом (повідомленням) митного органу №24106 від 26.10.2020 р. було зазначено, що додатково надані декларантом документи не спростовують сумнів митниці щодо обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товару.

Також, в ході розгляду справи судом встановлено, що Декларантом в ході проведення процедури консультацій з митним органом було здійснено запит до постачальника - ZHEJIANG SINO RICH INTERNATIONAL ЕNTERPRISE СО.. LTD з питання зниження фактурної вартості. У відповіді на запит постачальник заявляє, що причиною зниження фактурної вартості стало те, що циліндри для термопластавтоматів для поставок за інвойсами 19НУН804 від 19.08.2020 р. та 19НУ7м’ 801 від 28.05.2020 р. були виготовлені з різних сплавів металів, що у свою чергу призвело до різниці в механічних характеристиках товарів і призвело до різниці в їх ціні.

На підставі вказаних вище документів, Слобожанською митницею Держмитслужби складено рішення про коригування митної вартості товарів №UА807000/2020/002369/2 від 05.11.2020 року.

Не погоджуючись із винесеними рішення про коригування митної вартості товарів підприємство позивача звернулось до суду з даним позовом.

Щодо вирішення справи по суті, суд вказує наступне.

Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частиною першою статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

При цьому, згідно з приписами пункту 2 частини другої статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зокрема, мають право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу (пункт 2 частини третьої статті 52 Митного кодексу України).

Частиною четвертою статті 52 Митного кодексу України передбачено, що у випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

За змістом частини першої статті 260 Митного кодексу України, якщо декларант або уповноважена ним особа не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідні для заповнення митної декларації у звичайному порядку, вона може подати органу доходів і зборів тимчасову митну декларацію на такі товари за умови, що вона містить дані, достатні для поміщення їх у заявлений митний режим, та під зобов`язання про подання додаткової декларації у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації.

Відповідно до частин першої - третьої статті 57 цього Кодексу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з приписами статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Статтею 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини 5 статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу наведених вище правових норм вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Вказана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (Контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.

Послідовність дій посадових осіб органів доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів під час здійснення їх митного контролю та митного оформлення визначено Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженими наказом ДМС України від 13.07.2012 №362.

Згідно з приписами пункту 6 глави 2 вказаних Методичних рекомендацій при перевірці розрахунку, здійсненого декларантом або уповноваженою ним особою при визначенні митної вартості товарів за основним методом, та чисельного значення заявленої митної вартості, зокрема, аналізується: включення всіх складових митної вартості; включення всіх платежів, які відповідають вимогам, встановленим частинами п`ятою - восьмою статті 58 Кодексу, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; наявність помилок при перенесенні відомостей з документів, які підтверджують митну вартість товарів, до митної декларації та/або до декларації митної вартості (далі - ДМВ); наявність арифметичних помилок в митній декларації, ДМВ або документах, які підтверджують митну вартість товарів; наявність помилок при перерахунку сум в іноземній та/або національній валютах; наявність помилок при здійсненні нарахувань (наприклад, знижок); наявність помилок при перерахуванні одиниць виміру оцінюваного товару на одиниці виміру товару відповідно до Митного тарифу України.

При перевірці розрахунку та числового значення заявленої митної вартості товарів здійснюється перевірка наявності у підтверджуючих документах всіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, а саме: ДМВ (якщо ДМВ подається); митній декларації графи 12, 20, 22, 31 (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості), 42, 43, 44 (в частині наявності реквізитів документів, які підтверджують митну вартість товарів), 45, 46; документах, поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, для декларування яких не застосовується митна декларація (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості); рахунку-фактурі або іншому документі, який визначає вартість товару (пункт 7 глави 2 Методичних рекомендацій).

Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно до положень частини 6 статті 54 Митного кодексу України, підставами для відмови у коригуванні митної вартості, серед іншого, є неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу.

За змістом статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється в першу чергу за основним методом, тобто, за ціною договору (вартістю операції).

Тобто, згідно норм Митного кодексу України, митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Також згідно з частиною 6 статті 53 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Суд звертає увагу на те, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, відповідно до ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України, має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня.

Проте, в порушення вказаної норми відповідачем в оскаржуваному рішенні не обґрунтовано причини, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано.

Верховний Суд у постанові від 14 травня 2019 року (справа № 820/2474/16) зазначив, що наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані її складові, та які саме документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Як встановлено в ході розгляду справи, різниця мита 5% по ГТД № UА807170/2020/060522 від 11.11.2020 р. (графа 47) - 6767.96 грн. було списано з рахунку позивача, що призвело до надмірної сплати сум митних платежів на 6767,96 грн., що підтверджується аркушем коригування № UА 807170/2020/060522 від 11.11.2020 р. та роздруківка (ргіnt sсгееn) з кабінету позивача єдиного вікна для міжнародної торгівлі.

Враховуючи викладене, відповідачем не наведено конкретних та обґрунтованих обставин, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих позивачем документів та водночас не доведено, що заявлені позивачем відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними. Ані під час декларування спірного товару, ані під час судового розгляду справи відповідач не вказав на документи, зазначені у статті 53 МК України, і які подані позивачем при митному оформленні, в яких з них наявні розбіжності, ознаки підробки або які не містять всіх відомостей на підтвердження числових значень складових митної вартості товару.

Отже, ПАТ «НОВИЙ СТИЛЬ» надало всі необхідні документи за зазначеним партіями Товару. Вимагання інших документів суд вважає необґрунтованим та таким, що не відповідає діючому законодавством.

Інші доводи відповідача висновків суду не спростовують.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що прийняті відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів №UА807000/2020/002369/2 від 05.11.2020 року є протиправним, а тому - підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги приватного акціонерного товариства "НОВИЙ СТИЛЬ" є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 Кодексом адміністративного судочинства України, суд, –

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "НОВИЙ СТИЛЬ" (вул. Григорівське шосе, буд. 88, м. Харків, 61020, код ЄДРПОУ 32565288) до Слобожанської митниці Держмитслужби (вул. Короленка, буд. 16-Б, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 43332958) про скасування рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UА807000/2020/002369/2 від 05.11.2020 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Слобожанської митниці Держмитслужби (вул. Короленка, буд. 16-Б, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 43332958) на користь Приватного акціонерного товариства "НОВИЙ СТИЛЬ" (вул. Григорівське шосе, буд. 88, м. Харків, 61020, код ЄДРПОУ 32565288) суму сплаченого судового збору у розмірі 2 270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Скарга може бути подана у порядку ч.1 ст.297 КАС України безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення виготовлено 31 травня 2021 року.

Суддя Кухар М.Д.