Рішення № 97326972, 31.05.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

31 травня 2021 р. № 520/4318/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мар`єнко Л.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України Харківської області, в якому просить суд:

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області заборгованість з виплати пенсії на користь ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 ) за період з 01.10.2017 року по 30.09.2020 року у розмірі 175085,61 грн. (сто сімдесят п`ять тисяч вісімдесят п`ять гривень шістдесят одна копійка).

Також, позивач просить допустити негайне виконання рішення суду в частині присудження виплати ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 ) пенсії у межах суми стягнення за один місяць.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що він є громадянином України та здобув право на пенсію, став на облік як внутрішньо переміщена особа, та перебуває обліку в Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області. Відповідачем безпідставно не виплачена пенсія за період з 01.10.2017 року по 30.09.2020 року. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав.

Через канцелярію суду, від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - Баєвої Г. подано відзив на позовну заяву, в якому вказано, що відповідач проти заявленого позову заперечує, позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню. Водночас, відповідачем підтверджено, що сума в розмірі 175085,61 грн. позивачу не виплачена.

Суд зазначає, що відповідно до положень ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 відповідно до паспортного документу серії НОМЕР_2 , виданим Свердловським МВ УМВС України в Луганській області, є громадянином України. При цьому, позивач набув є внутрішньо переміщеною особою згідно довідки від 03.09.2020 року №6343-5000303362 (а.с.11).

Зі змісту позовної заяви судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області, як внутрішньо переміщена особа.

Як вбачається з відзиву відповідача - протоколом засідання комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, які здійснили реєстрацію місця проживання на території Московського району м. Харкова №52 від 13.09.2017. не було підтверджено факт проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , згідно п.2 ст.12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №365 від 08.06.2016.

Виплату пенсії ОСОБА_1 було призупинено з жовтня 2017 року.

03.09.2020 року ОСОБА_1 звернувся із заявою про поновлення виплати пенсії. Разом із заявою ОСОБА_1 надав довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №>6343-5000303362 від 03.09.2020 відкриту' за адресою: АДРЕСА_1 .

30 серпня 2019 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України .№788 від 21.08.2019 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України», якою були внесені зміни до наступних постанов Кабінету Міністрів України: постанови №« 637 від 05 листопада 2014 року «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», постанови №» 365 від 08 червня 2016 року «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам)/ га постанови №>649 від 22 серпня 2018 року «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду».

Відповідно до абзацу четвертого пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №« 637 від 05.11.2014 (зі змінами) під час звернення внутрішньо переміщених осіб територіальні органи Пенсійного фонду України ідентифікують особу заявника, фіксують місце і час її звернення, порівнюють отримані дані з даними, що обробляються в базах даних Пенсійного фонду України, з урахуванням даних Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, який затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики.

Ідентифікація та фіксація звернення внутрішньо переміщених осіб на даний час проводиться шляхом складання відповідної заяви, з дотриманням вимог, визначених в пункті 6 Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України №« 13-1 від 30.07.2015. зареєстрованого а Міністерстві юстиції України 18.08.2015 за №» 991/27436.

Відповідно до абзацу двадцятого п. 1 постанови Кабінету Міністрів України №» 637 від 05.11.2014 є) ми пенсій, які не виплачено за період до місяця їх відновлення, обліковуються в органі, що здійснює пенсійні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.

Згідно списку №56 від 04.09.2020 «отримання інформації з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб (ЄІБДВПО) для призначення, відновлення та продовження виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) внутрішньо переміщеним особам» здійснено перевірку органами соціального захисту населення та підтверджено дійсність довідки внутрішньо перемішеної особи та наявність і повнота інформації відносно ОСОБА_1 в ЄІВ ДВПО.

Нарахування пенсії ОСОБА_1 поновлено з 01.10.2017.

Виплату пенсії проведено починаючи з жовтня 2020 року.

Пенсія ОСОБА_1 виплачувалася з 01.08.2014 по 30.09.2017 та з 01.10.2020 по теперішній час.

Відповідач зазначив, що заборгованість за період з 01.10.2017 по 30.09.2020 обліковується у розмірі 175085,61 грн. та буде виплачена відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" №637 від 05.11.2014, згідно якого суми пенсій, які не виплачено за період до місяця їх відновлення, обліковуються в органі, що здійснює пенсійні виплати, та виплачується на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.

Також, відповідач вказав, що на даний час окремий порядок не визначено, окреме фінансування відсутнє, іншого законодавством непередбачено.

Пенсія ОСОБА_2 перерахована та виплачується з додержанням вимог чинного законодавства.

Позивач не погодився із вищезазначеним та звернувся до суду з позовною заявою.

Згідно з абз.14 ч.1 ст.9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" №1706-VІІ від 20.10.2014 р. внутрішньо переміщена особа має право на отримання соціальних та адміністративних послуг за місцем перебування.

Суд зазначає, що у положеннях ст. 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченим законом.

Як визначено Європейською соціальною хартією (переглянутою), 1996 року, згода на обов`язковість якої надано Верховною Радою України та яка набрала чинності з 01 лютого 2007 року, кожна особа похилого віку має право на соціальний захист. За цим Україна має міжнародне зобов`язання запроваджувати усіма відповідними засобами "досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися" права та принципи, що закріплені у Хартії.

При цьому, положеннями ст.8 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

В той же час, положеннями ч.3 ст.4 Закону №1058-IV передбачено складові законодавства про пенсійне забезпечення в Україні, виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, зокрема, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що станом на момент виникнення спірних правовідносин, тобто на момент призупинення виплати пенсії, що відбулося з 01.10.2017 року по 30.09.2020 року, позивач є внутрішньо переміщеною особою та перебував на обліку у відповідача.

Отже, відповідно до положень ст. 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" №1706-VII внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Наведене визначення поняття внутрішньо переміщеної особи має описовий характер та охоплює три види конституційно-правового статусу людини (громадянин України, іноземець та особа без громадянства). З огляду на визначення, внутрішньо переміщена особа - це особа, яка: перебуває на території України на законних підставах; має право на постійне проживання в Україні; була змушена залишити або покинути своє місце проживання в результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Відповідно до положень п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637 "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам", в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим Постановою КМУ від 1 жовтня 2014 р. № 509. Виплата (продовження виплати) пенсій, що призначені зазначеним особам, здійснюється в установах публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України та з використанням його платіжних пристроїв. Такі виплати можуть здійснюватися за бажанням особи з доставкою додому.

Згідно із положеннями п. 6 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого Постановою КМУ № 509, строк дії такої довідки становить шість місяців з дати її видачі. У разі продовження дії обставин, що визначені в статті 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", строк дії такої довідки може бути продовжений на наступні шість місяців, для чого внутрішньо переміщена особа має повторно звернутися за фактичним місцем свого проживання до уповноваженого органу.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до положень ст. 49 Закону № 1058-IV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Отже, вказаною нормою визначено перелік підстав припинення виплати пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду.

Суд зазначає, що перелік підстав припинення виплати пенсії, визначений ч. 1 ст. 49 Закону № 1058-IV, є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, передбачених законом.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" №1706-VII факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Згідно із положеннями ст. 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" №1706-VII підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа: 1) подала заяву про відмову від довідки; 2) скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину; 3) повернулася до покинутого місця постійного проживання; 4) виїхала на постійне місце проживання за кордон; 5) подала завідомо недостовірні відомості.

Суд наголошує, що з аналізу положень Закону № 1058-IV вбачається, що припинення виплати пенсії можливе лише за умови прийняття пенсійним органом відповідного рішення з підстав, визначених ст. 49 цього Закону.

Суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Конституційним Судом України у рішенні від 07 жовтня 2009 року № 25-рп/2009 зауважено, що виходячи із правової, соціальної природи пенсій право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов`язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов`язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, в Україні чи за її межами.

Також у рішенні у справі "Пічкур проти України", яке набрало статусу остаточного 07 лютого 2014 року, Європейським судом з прав людини вказано, що право на отримання пенсії, яке стало залежним від місця проживання заявника, свідчить про різницю у поводженні, яка порушувала ст. 14 Конвенції у поєднанні зі ст. 1 Першого протоколу.

Як передбачено положеннями п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення, захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

З врахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку, що у даному випадку припинення виплати позивачу пенсії з 01 березня 2016 року, що було здійснено не у спосіб, передбачений Законом № 1058-IV та фактично призвело до втручання у право власності позивача, і таке втручання не було законним.

Як передбачено ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеного у рішенні у справі "Суханов та Ільченко проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності.

Отже, враховуючи обставини того, що припинення виплати позивачу пенсії було здійснено за відсутності передбачених законами України підстав, то суд приходить до висновку, що вказане є порушенням прав позивача на отримання такої пенсії, яке є об`єктом захисту за ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, позивачем нарахована сума пенсії у розмірі 175085,61 грн.

Водночас, суд зазначає, що представником відповідача на виконання приписів ч.2 ст. 77 КАС України не надано до суду жодних доказів на підтвердження правомірності таких дій, що свідчить про необґрунтованість та недоведеність зазначених доводів відповідача.

Враховуючи, що позивачем набуто право на виплату пенсії у встановленому законодавством порядку, проте така пенсія виплачена не була з вини органу, що призначає та виплачує таку пенсію, то суд приходить до висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача є стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області заборгованість з виплати пенсії на користь ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 ) за період з 01.10.2017 року по 30.09.2020 року у розмірі 175085,61 грн.

Згідно п.1 ч.1 ст.371 КАС України - негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

З урахуванням встановлених фактів, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст.2, 6-11, 14, 77, 78, 139, 243-246, 250, 255, 257-263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м.Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 поверх, код ЄДРПОУ 14099344) заборгованість з виплати пенсії на користь ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) за період з 01.10.2017 року по 30.09.2020 року у розмірі 175085,61 грн. (сто сімдесят п`ять тисяч вісімдесят п`ять гривень шістдесят одна копійка).

Рішення підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Мар`єнко Л.М.