Рішення № 97326955, 31.05.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2021 року №520/5136/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітова О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЬВІВБРОК" до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЬВІВБРОК" ( проїзд Садовий, 12 а, кв. 20,м. Харків,61128) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Галицької митниці Держмитслужби (вул. Костюшка, буд. 1,м. Львів,79000), в якому просить суд: визнати протиправними та скасувати рішення Галицької митниці Держмитслужби про коригування митної вартості № UA209000/2021/000006/2 від 19.02.2021 року та картку відмови Галицької митниці Держмитслужби в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA209140/2021/00050 від 19.02.2021 та стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 12600,00 грн. у відповідності з розрахунком наданим у заяві.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що Рішення про коригування митної вартості № UA209000/2021/000006/2 від 19.02.2021 року та Картка відмови № UA209140/2021/00050 винесені з порушенням вимоги ст.ст. 53, 54, 57,59 Митного кодексу України, а рішення про визначення митної вартості товарів є таким, що не відповідає вимогам п.1, п.8 ст. 257 Митного кодексу України ст.55 Митного кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.12 № 450 .На думку позивача, при здійсненні митного оформлення для підтвердження митної вартості та її визначення за основним методом - ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) було надано усі документи, які передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України, зауважень до поданих документів під час митного оформлення від відповідача не надходило. У зв`язку з чим позивач просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 31.03.2021 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, а позивачеві - відповідь на відзив.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана та вручена відповідачу, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, згідно змісту якого вказав, що у спірних правовідносинах діяв в межах наданих повноважень, відтак підстави для задоволення позову відсутні.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

19.02.2021 року Відповідачем-Галицькою митницею Державної митної служби України під час перевірки митної декларації UA209190/2021/004154 від 18.02.2021 було відмовлено у оформленні (випуску) товарів за даною митною декларацією та складено картку відмови UA209140/2021/00050 та Рішення про коригування митної вартості № UA209000/2021/000006/2 від 19.02.2021 року.

У рішенні про коригування митної власності № UA209000/2021/000006/2 від 19.02.2021 року зазначено, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ (до митної вартості не надано прайс-лист, специфікацію на поставку, платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару; інвойс від контрактоутримувача; ). Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості.

За результатами розгляду всіх наданих документів Галицька митниця Держмитслужби дійшла висновку, що, відповідно до ч. 6 ст. 54 МКУ, митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МКУ та невірно проведеним розрахунком митної вартості.

Позивач, вважаючи такі дії рішення відповідача протиправними, звернувся з даним позовом до суду.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 01.01.2020 між компанією – нерезидентом Rettig-Heating Sp.z.o.o., згідно з додатковою угодою від 14.05.2020 року продавець іменується PURMO GROUP Poland Sp.z.o.o. (продавець) та TOB "Львівброк" (покупець) укладено контракт № 2/LV, згідно п. 1.1 якого Продавець зобов`язується поставити та передати у власність Покупця панельні радіаторі та інше обладнання для систем опалення в подальшому Товар, а Покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах даного договору.

Згідно з умовами контракту товар поставляється на умовах «FCA» Франко-завод ul.Przemyslowa 11, 44-203 Rybnik, Poland у відповідності до правил «Інкотермс-2010» (Додаткова угода №1 від 13.10.2020 до контракту № 2/LV від 01.01.2020 ), яка була додана позивачем до митної декларації UA209190/2021/004154 від 18.02.2021.

У відповідності до замовлення ТОВ «Львівброк» постачальником PURMO GROUP POLAND SP.Z.O.O. було складено інвойси № SSI/21001663 16/02/21року та SSI/21001664 16/02/21 на загальну суму 20540,39 EURO.

16.02.2021 року PURMO GROUP POLAND SP.Z.O.O. було відвантажено:

Товар № 1 до графи 31: Радіатори для центрального опалення з неелектричним нагрівом, сталеві, без вмонтованних вентиляторів, панельні, прямокутної форми-569шт;

Товар 2 Вироби з недорогоцінних металів: арматура кріплення для використання в будівлях: Комплект настінних кронштейнів 4-секційний для Purmo Delta-Laserline R9005, арт.AZ13DZ952233100R90005-1шт;

Товар 3 Арматура для встановлення в системі опалення - кран-вентиль призначається для перекриття води в системі водяного опалення: Вузол підключення кутовий 3 / 4х1 / 2 Purmo, арт.AZ03TP004001290SNICK-50шт.

18.02.2021 року декларантом/представником ТОВ «Львівброк»- сформовано та направлено засобами електронного зв`язку до Галицької митниці Держмитслужби митну декларацію щодо оформлення вищезазначеного товару, яка того ж дня була прийнята митним органом з присвоєнням їй номера № UA209140/2021/004154.

На підтвердження заявленої у митній декларації UA209190/2021/004154 від 18.02.2021 митної вартості товару, яка становить 708523,90 грн. з нарахуванням до ціни договору у сумі 17500,00 грн., 18.02.2021 до митного органу засобами електронного зв`язку надані наступні документи:

Графа 44 Декларації;

Код 0271* Пакувальний лист FS6248844 16/02/21;

Код 0271 Пакувальний лист FS6248892 16/02/21;

Код 0380* Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) SSI/21001663 16/02/21;

Код 0380 Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice)SSI/21001664 16/02/21;

Код 0730* Автотранспортна накладна (Road consignment note) 0143043 16/02/21;

Код 0954* Сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 PL/MF/AR 0162411 16/02/21;

Код 3004* Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги 402 16/02/21;

Код 3007* Документ, що підтверджує вартість перевезення товару 402 16/02/21;

Код m3012* Каталог виробника товару б/н 22/08/19;

Код 3014* Прейскурант (прайс-лист) виробника товару Прайс лист б/н 12/02/21;

Код 4103* Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н 14/05/20;

Код 4103* Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Спец №1 12/02/21;

Код 4103* Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Доп Угода №1 13/10/20;

Код 4104*Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів 2/LV 01/01/20;

Код 4207* Договір про надання послуг митного брокера 23/01 23/01/19;

Код 4301* Договір (контракт) про перевезення 13/10-4 13/10/14;

Код 5509* Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі)6603438;

Код 9000* Інші некласифіковані документи Заявка на перевезення б/н 15/02/21;

Код 9000*Інші некласифіковані документи Лист Пмилка № 16/02/21;

Код 9000*Інші некласифіковані документи Лист №1 18/02/21;

Код 9610* Копія митної декларації країни відправлення 21PL335010E0163729 16/02/21.

18.02.2021 митним брокером отримано повідомлення митного органу, у якому останній зазначив, що :- «ст. 53 МКУ, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; Необхідне подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів ; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс- листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями..»

18.02.2021 митним брокером отримано повідомлення митного органу, у якому останній зазначив, що :-« У Галицький митниці наявна інформація, щодо митних оформлень подібних товарів за митною вартістю: товар №1 - 2,20 $ за кг.»

Розглянувши подані документи, митним органом відмовлено у прийнятті вищенаведеної митної декларації та застосовано другорядний (резервний) метод визначення митної вартості товарів, в в`язку з чим складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209190/2021/00050 від 19.02.2021 року та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів UA209000/2021/000006/2 від 19.02.2021.

Обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано Відповідачем 33 Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості Митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ (до митної вартості не надано: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару).

Разом з тим, судовим розглядом встановлено, що під час подання позивачем митної декларації надано весь пакет документів, що підтверджується роздруківкою повідомлення декларанта про направлення декларації.

З метою прискорення митного оформлення та запобігання матеріальним збиткам пов`язаним з простоєм, вищезазначений товар було випущено у вільний обіг за електронною 22.02.2021 МД № UA209190/2021/004562 зі сплатою митних платежів та податків у розмірі відповідно до рішення про коригування керуючись ч.1 ст.29 Митного кодексу України.

Позивачем було сплачено митні платежі через коригування у сумі 53055,37 гривень.

Щодо твердження Відповідача про те, що "у п. 2.1 Договору поставки від 01.01.2020 №2/LV (далі – Контракт) вказано, що кількість і асортимент товару визначаються в специфікаціях до Контракту. У п. 2.2 Контракту цей документ згадується як "order" (замовлення). До митного оформлення надано специфікацію №1 від 12.02.2021. Однак, у інвойсі містяться посилання номери замовлень, які не співпадають з поданим номером специфікації (у інвойсах згадуються замовлення №№100120125644, 100120127151, 100120126510, 100120126563, 100120126688, 100120128349", суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, до митного оформлення позивачем було надано специфікацію №1 від 12.02.2021 року, яка має посилання на номери "order", тому претензія митного органу до документу, пов`язана лише з тим, що митний орган має свою суб`єктивну точку зору, що до форми додатків до контракту.

Так, позивачем та його декларантом під час митного оформлення було надано разом з митною декларацією Додаткову угоду №1 від 13.10.2020 року до зовнішньоекономічного контракту в сканованому вигляді з усіма проставленими підписами.

Також суд звертає увагу, що в рішення про коригування митної вартості відсутні претензії до додаткової угоди №1 від 13.10.2020 року.

Матеріалами справи підтверджено, що сторони ТОВ «Львівброк» та Purmo Group Sp.z.o.o Договору поставки від 01.01.2020 №2/LV уклавши даний договір погодили всі суттєві умови, даний договір підписано сторонами, за ним проводилися поставки товару протягом 2020 року.

Суд зазначає, що зовнішньоекономічний договір (контракт) - матеріально оформлена угода двох або більше суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, та спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов`язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Договір (контракт) укладається відповідно до Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" ( 959-12 ) та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб`єкти підприємницької діяльності при складанні тексту договору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність" ( 959-12 ) та іншими законами України.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб`єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. Повноваження представника на укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) може випливати з доручення, статутних документів, договорів та інших підстав, які не суперечать Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" ( 959-12 ).

Договір (контракт) може бути визнано недійсним у судовому порядку, якщо він не відповідає вимогам законів України або міжнародних договорів України.

Права та обов`язки сторін зовнішньоекономічної угоди визначаються матеріальним та процесуальним правом місця її укладання, якщо сторони не погодили інше, і відображаються в умовах договору (контракту).

Як вбачається з матеріалів справи, сторони погодили умови та виклали їх у простій письмовій формі, також погодили перелік додатків до контракту та інформацію, яку ці додатки мають містити та порядок їх складення.

Відповідач у Відзиві не посилається на жодний нормативний акт, який би забороняв сторонам договору Встановити такий порядок чи форму.

Отже, до компетенції Галицької митниці Держмитслужби не входить право визнавати чи не визнавати, та надавати оцінку саме формам додатків до Договору поставки від 01.01.2020 №2/LV укладеного ТОВ «Львівброк» та Purmo Group Sp.z.o.o.

Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частиною першою статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

При цьому, згідно з приписами пункту 2 частини другої статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зокрема, мають право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу (пункт 2 частини третьої статті 52 Митного кодексу України).

Частиною четвертою статті 52 Митного кодексу України передбачено, що у випадках, визначених цим Кодексом, для за явлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

За змістом частини першої статті 260 Митного кодексу України, якщо декларант або уповноважена ним особа не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідні для заповнення митної декларації у звичайному порядку, вона може подати органу доходів і зборів тимчасову митну декларацію на такі товари за умови, що вона містить дані, достатні для поміщення їх у заявлений митний режим, та під зобов`язання про подання додаткової декларації у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації.

Відповідно до частин першої - третьої статті 57 цього Кодексу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з приписами статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Статтею 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини п`ятої статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу наведених вище правових норм вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Вказана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (Контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.

Послідовність дій посадових осіб органів доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів під час здійснення їх митного контролю та митного оформлення визначено Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженими наказом ДМС України від 13.07.2012 №362.

Згідно з приписами пункту 6 глави 2 вказаних Методичних рекомендацій при перевірці розрахунку, здійсненого декларантом або уповноваженою ним особою при визначенні митної вартості товарів за основним методом, та чисельного значення заявленої митної вартості, зокрема, аналізується: включення всіх складових митної вартості; включення всіх платежів, які відповідають вимогам, встановленим частинами п`ятою - восьмою статті 58 Кодексу, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; наявність помилок при перенесенні відомостей з документів, які підтверджують митну вартість товарів, до митної декларації та/або до декларації митної вартості (далі - ДМВ); наявність арифметичних помилок в митній декларації, ДМВ або документах, які підтверджують митну вартість товарів; наявність помилок при перерахунку сум в іноземній та/або національній валютах; наявність помилок при здійсненні нарахувань (наприклад, знижок); наявність помилок при перерахуванні одиниць виміру оцінюваного товару на одиниці виміру товару відповідно до Митного тарифу України.

При перевірці розрахунку та числового значення заявленої митної вартості товарів здійснюється перевірка наявності у підтверджуючих документах всіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, а саме: ДМВ (якщо ДМВ подається); митній декларації графи 12, 20, 22, 31 (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості), 42, 43, 44 (в частині наявності реквізитів документів, які підтверджують митну вартість товарів), 45, 46; документах, поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, для декларування яких не застосовується митна декларація (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості); рахунку-фактурі або іншому документі, який визначає вартість товару (пункт 7 глави 2 Методичних рекомендацій).

Відповідно до частини першої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно до положень частини шостої статті 54 Митного кодексу України, підставами для відмови у коригуванні митної вартості, серед іншого, є неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу.

За змістом статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється в першу чергу за основним методом, тобто, за ціною договору (вартістю операції).

Тобто, згідно норм Митного кодексу України, митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Також згідно з частиною шостою статті 53 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Отже, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, відповідно до ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України, має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня.

Проте, в порушення вказаної норми відповідачем в оскаржуваному рішенні не обґрунтовано причини, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано.

Відповідачем не доведено, що надані позивачем документи не є документами, що підтверджують вартість товару за умовами договору .

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відомості з інформаційних баз даних, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та з об`єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу та не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом документи.

Наявність інформації про те, що ідентичні та подібні товари було оформлено у митному відношенні іншими особами за вищою митною вартістю, якщо відсутні інші законні підстави, не може бути самостійною підставою для відмови у прийняття заявленої декларантом митної вартості товарів за ціною контракту.

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості відповідачем як суб`єктом владних повноважень не наведено достатніх підстав, які б вказували на неможливість коригування заявленої позивачем митної вартості товару за жодним іншим методом, що передує резервному (шостому).

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що рішення Галицької митниці Держмитслужби про коригування митної вартості № UA209000/2021/000006/2 від 19.02.2021 року та картка відмови Галицької митниці Держмитслужби в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2021/00050 від 19.02.2021 є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до вимог ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із положеннями ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням встановлених фактів, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЬВІВБРОК".

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу в сумі 12600 грн. суд зазначає наступне.

Згідно ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом з тим, на підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем до матеріалів справи надано лише договір про надання правової допомоги від 01.09.2020 року та попередній (орієнтований) розрахунок витрат позивача. Інших доказів, на підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем до матеріалів справи не надано.

На підставі вищевикладеного, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 12600,00 грн., оскільки вказані витрати не підтвердженні відповідними доказами.

Керуючись статтями 14, 243-246, 258, 262, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЬВІВБРОК" до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Галицької митниці Держмитслужби про коригування митної вартості № UA209000/2021/000006/2 від 19.02.2021 року та картку відмови Галицької митниці Держмитслужби в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA209140/2021/00050 від 19.02.2021.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Галицької митниці Держмитслужби (вул. Костюшка, 1, м.Львів, 79000, код ЄДРПОУ 43348711) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЬВІВБРОК" (проїзд Садовий, 12-А, кв.20, м.Харків, 61128, код ЄДРПОУ 38325598) судовий збір у розмірі 2 270,00 (дві тисячі двісті сімдесят) гривні 00 копійок

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М.Тітов