Рішення № 97326847, 28.05.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

28 травня 2021 року № 520/5591/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати незаконним рішення Управління соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації від 26.02.2021 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні та виплаті допомоги при народженні дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ;

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації призначити ОСОБА_1 допомогу при народженні дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначила, що вона є вимушено переміщеною особою та має неповнолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_1 у липні 2019 року звернулась до Управління соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації із заявою та відповідним пакетом документів щодо призначення державної допомоги при народженні дитини. Відповідач було направлено на адресу позивача повідомлення про відмову у призначенні державної соціальної допомоги при народженні дитини у зв`язку з тим, що відповідна заява була подана позивачем до органу соціального захисту населення пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини. Вважаючи таке рішення відповідача протиправними, позивач звернулась до суду з даним позовом задля захисту своїх порушених прав.

Ухвалою суду від 20.02.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.

Представником відповідача через канцелярію суду подано відзив на позов, в якому вказано, що відповідач проти заявленого позову заперечує з огляду на його необґрунтованість та недоведеність.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до положень п.2 ч.1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 разом із малолітньою дитиною з 2019 року у зв`язку із проведенням антитерористичної операції змушена була покинути своє місце проживання, зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту та переміститись до м. Харкова.

Позивач звернулася до Управління праці та соціального захисту населення Адміністрації Немишлянського району м. Харкова із заявою про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб та 22.01.2020 року нею були отримані довідки № 6344-5000257987 та № 6344-5000258003 про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб.

Також, під час розгляду справи встановлено, що донька позивачки, ОСОБА_2 , народилася у м. Донецьк ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивачем зазначено, що у зв`язку із тим, що народження дитини відбулося на території України, яка не знаходиться під контролем офіційної влади, вона була вимушена звернутися до Ленінського районного суду м. Харкова із заявою про встановлення факту народження доньки.

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 05.12.2019 року по справі №642/8168/19 було встановлено факт народження ОСОБА_2 громадянкою України уродженкою с. Новозар`ївка Старобешевського району Донецької області ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Донецьк, Україна.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

На підставі вказаного рішення суду 12.12.2019 року Відділом РАЦС по Слобідському та Основ`янському районах у місті Харкові Головного управління юстиції у Харківській області було видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 про народження ОСОБА_2 , актовий запис №1428.

Позивач звернулась 12.06.2020 року до Управління праці та соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації із заявою про надання їй державної соціальної допомоги при народженні дитини.

26.06.2020 року позивачем отримано рішення у вигляді листа від відповідача №04-29/3811, в якому Управління соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації повідомило, що її заяву щодо призначення допомоги при народженні дитини, повернуто без розгляду, оскільки не має можливості розглянути, у зв`язку з тим, що вона, як внутрішньо переміщена особа не мешкає разом з дітьми на території Харківського району за вказаною адресою: АДРЕСА_2 . Даний факт підтверджується актом обстеження матеріально - побутових умов сім`ї (№124/1 від 18.06.2020), підписаний селищною радою та сусідами.

Позивач, вважаючи вищевказане рішення протиправним, звернулася до суду із відповідним позовом.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.01.2021 року по справі №520/8600/2020 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ) до Управління праці та соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації (61124, м. Харків, пр-т Гагаріна, 157-а) про визнання незаконним рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено; визнано протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Харківської районної державної адміністрації щодо повернення без розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення та виплату допомоги при народженні дитини, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ; зобов`язано Управління праці та соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації повторно розглянути заяву про призначення та виплату допомоги при народженні дитини, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , з дати звернення, а саме з 12.06.2020 року та прийняти відповідне рішення, з урахуванням висновків суду.

Виконавши рішення суду, Управління соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації 26.02.2021 року надало повідомлення про відмову соціальної допомоги № 04-24/1230.

Так, у повідомленні зазначено, що відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1751 п. 12 «Допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини».

Зі змісту наданого представником відповідача відзиву на позов судом встановлено доводи представника відповідача стосовно того, що ОСОБА_1 звернулась до відповідача з заявою про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції згідно постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» та вказала фактичну адресу проживання АДРЕСА_2 . Також, представником відповідача вказано, що в заяві позивач зазначила одну адресу реєстрації, як внутрішньо переміщені особи, та відмінну від вказаної адреса для листування: АДРЕСА_4 , що не дає можливості встановити де фактично мешкає позивач разом з дітьми. Представником відповідача зазначено, що 16.06.2020 року та 25.06.2020 року відповідачем було здійснено перевірки фактичного місця проживання внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 разом з дітьми за вказаною в заяві адресою та з`ясовано, що ОСОБА_1 та її малолітні діти ОСОБА_3 , 2008 року народження, ОСОБА_4 , 2011 року народження, ОСОБА_5 , 2014 року народження, ОСОБА_2 , 2018 року народження, не мешкають за вказаною адресою. Встановити місце фактичного проживання позивача разом з дітьми неможливо. Вказані обставини, на переконання відповідача, свідчать на користь того, що позивачем надано недостовірну інформацію, шляхом зазначення невірної адреси проживання. Отже, заява про призначення державної допомоги при народженні дитини була розглянута Управлінням і надало повідомлення про відмову соціальної допомоги № 04-24/1230, відповідно до якого не призначено соціальну допомогу з таких підстав: відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми» п. 12 «допомога про народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини». Представником відповідача вказано, що позивачем було оскаржено зазначене рішення в судовому порядку та 19.01.2021 року Харківським окружним адміністративним судом було винесено рішення, яким адміністративний позов було задоволено, визнано протиправними дії Управління щодо повернення без розгляду заяви позивача про призначення та виплату допомоги при народженні дитини, ОСОБА_6 , та зобов`язано Управління повторно розглянути заяву. Виконавши рішення суду, відповідачем 26.02.2021 року надано повідомлення про відмову у призначенні соціальної допомоги, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1751 п. 12 «Допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини». При цьому, представником відповідача вказано, що довідка, видана Яковлівським сільським головою від 29.01.2020 року №7, надана позивачем не є дійсною. Вказані обставини послугували підставою для відмови позивачу.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.

Як передбачено положеннями ч.1 ст.13 Закону України "Про охорону дитинства" від 26 квітня 2001 року №2402-III з метою створення належних матеріальних умов для виховання дітей у сім`ях держава надає батькам або особам, які їх замінюють, соціальну допомогу, передбачену Законом України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми" та іншими законами України.

Положеннями ст.3 Закону України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми" визначені види державної допомоги сім`ям з дітьми, зокрема, допомога при народженні дитини.

Згідно із ст.10 Закону України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми" допомога при народженні дитини за цим Законом надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною.

Статтею 11 Закону України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми" визначені умови призначення допомоги при народженні. Так, для призначення допомоги при народженні дитини до органу праці та соціального захисту населення за умови пред`явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та свідоцтва про народження дитини подається одним з батьків (опікуном), з яким постійно проживає дитина, заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та копія свідоцтва про народження дитини. Даний перелік документів є вичерпним.

Орган праці та соціального захисту населення за місцем проживання одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина, має право отримувати від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій відомості, необхідні для призначення допомоги при народженні дитини.

При цьому, приписами ч.7 ст.11 Закону України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми" визначено, що допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини.

Кабінетом Міністрів України постановою від 27.12.2001 року № 1751 затверджено Порядок призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, відповідно до пункту 11 якого, для призначення допомоги при народженні дитини органу соціального захисту населення за умови пред`явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, подається, зокрема: 1) заява одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики; 2) копія свідоцтва про народження дитини (з пред`явленням оригіналу).

Відповідно до положень п.12 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751, допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини.

Як передбачено положеннями п.43 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751, документи, необхідні для призначення державної допомоги сім`ям з дітьми, подаються особою, яка претендує на призначення допомоги, особисто.

За наявності письмової заяви особи, яка претендує на призначення зазначеної допомоги, але за станом здоров`я або з інших поважних причин (догляд за особою з інвалідністю I групи, дитиною з інвалідністю віком до 16 років тощо) не може особисто зібрати необхідні документи, збір зазначених документів покладається на органи, що призначають допомогу.

Документи, необхідні для призначення державної допомоги сім`ям з дітьми, розглядаються органом, що призначає і виплачує державну допомогу, протягом десяти днів з дня подання заяви.

Про призначення державної допомоги сім`ям з дітьми чи про відмову в її призначенні із зазначенням причини відмови та порядку оскарження цього рішення орган, що призначає і виплачує зазначену допомогу, видає чи надсилає заявникові письмове повідомлення протягом п`яти днів після прийняття відповідного рішення.

З аналізу вищевикладених норм вбачається, що у випадку дотримання порядку звернення до відповідного органу допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини.

Також, суд зазначає, що згідно із ч.ч. 2, 3 ст. 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважається незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ) виданий зазначеними органами та/або особами є недійсними і не створює правових наслідків.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 5 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" Україна вживає всіх необхідних заходів щодо гарантування прав і свобод людини і громадянина, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, усім громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території. Україна зобов`язується підтримувати і забезпечувати економічні, фінансові, політичні, соціальні, інформаційні, культурні та інші зв`язки з громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Відповідно до ст.18 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними окупованої території.

З матеріалів справи та зі змісту позову вбачається, що дитина позивача ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Донецьк, що підтверджується рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 05.12.2019 року по справі №642/8168/19 та виданим на його виконання свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 .

При цьому, згідно довідок від 22.01.2020 року № 6344-5000258003 та № 6344-5000257987 позивача та її доньку взято на облік як внутрішньо переміщених осіб у місті Харкові.

Як встановлено судом зі змісту наявних в матеріалах справи доказів, відмова відповідача у призначенні позивачу допомоги при народженні дитини обумовлена обставинами того, що позивачем було пропущено дванадцятимісячний строк звернення із відповідною заявою.

Однак, у позовній заяві позивачем вказано, що вона має ще трьох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Також вказано, що у 2019 році її сім`я отримала статус багатодітної. При цьому, вказано, що після народження доньки ОСОБА_2 , помер її батько, ОСОБА_7 .

Крім того, до 2019 року вона не мала змоги поїхати з зони АТО через наявні складнощі із станом здоров`я після народження дитини, необхідністю доглядати за батьками, які залишились там, матеріальними і психологічними труднощами у зв`язку із складною ситуацією, яка в неї склалася. Позивачем наголошено, що після того, як в неї з`явилась можливість виїхати із зони АТО, вона встановила факт народження своєї доньки ОСОБА_2 шляхом звернення до суду та отримала довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. До вказаного часу, позивачем вказано, що вона була позбавлена можливості звернутися до відповідача, а тільки після отримання свідоцтва про народження дитини, вона звернулася із заявою про призначення та виплату допомоги при народженні дитини.

Судовим розглядом справи встановлено, що під час первинного звернення позивача із відповідною заявою від 17.12.2019 року до Управління праці та соціального захисту населення Адміністрації Немишлянського району м. Харкова було відмовлено, оскільки не має можливості розглянути її заяву у зв`язку з тим, що вона, як внутрішньо переміщена особа, не мешкає разом з дітьми на території Харківського району.

В подальшому, після оскарження в судовому порядку отриманого рішення, позивач 12.06.2020 року звернулась із відповідною заявою до Управління праці та соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації, за результатами розгляду якої позивачем 26.06.2020 року було отримано лист про відмову у призначенні допомоги при народженні дитини.

Як встановлено судом, зазначене рішення позивачем було оскаржено в судовому порядку, за результатами чого Харківським окружним адміністративним судом було прийнято рішення від 19.01.2021 року по справі №520/8600/2020, яким визнано протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Харківської районної державної адміністрації щодо повернення без розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення та виплату допомоги при народженні дитини, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , та зобов`язано Управління праці та соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації повторно розглянути заяву про призначення та виплату допомоги при народженні дитини, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , з дати звернення, а саме з 12.06.2020 року та прийняти відповідне рішення, з урахуванням висновків суду.

Суд зазначає, що первинне звернення позивача із відповідною заявою відбулось у визначені законодавством строки.

При цьому, враховуючи обставини, викладені позивачем стосовно неможливості своєчасного звернення до відповідача та подальші судові розгляди, суд приходить до висновку, що у даному випадку наявні в матеріалах справи докази та доводи позивача підтверджують поважність причин пропуску позивачем встановленого законодавством дванадцятимісячного строку на звернення за отриманням допомоги.

Як встановлено під час розгляду справи, відмова відповідача у призначенні ОСОБА_1 допомоги при народженні дитини обґрунтована лише пропущенням строку на звернення із відповідною заявою. При цьому, доводи представника відповідача, викладені у відзиві на позов, стосовно не проживання позивача за відповідною адресою не можуть вважатися судом належними, оскільки направлене на адресу позивача повідомлення від 26.02.2021 року №04-24/1230 не містить в собі зазначення про вказані обставини.

Тим більше, суд зазначає, що реалізація позивачем права на вільний вибір місця проживання в України, гарантованого Законом України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", не може позбавляти її права на отримання допомоги при народженні дитини.

Отже, наявні підстави вважати, що відмова у призначенні позивачу допомоги при народженні дитини та прийняте за результатами такої відмови рішення є такими, що порушують права позивача.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини та з огляду на наявність порушеного права позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із положеннями частин 1 та 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Таким чином, із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Позивачем у позовній заяві вказано клопотання про стягнення з відповідача судових витрат. При цьому, у позовній заяві вказано на понесення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 22801,50 грн.

Суд зазначає, що положеннями ч. 1, 3 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно із ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

В той же час, положеннями ч. 1 ст. 132 КАС України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно із положеннями ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Як визначено приписами ч.3 ст.27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" передбачено, що до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Згідно зі положеннями ст.30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу вищевикладеного слід дійти висновку, що адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

При цьому, адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Зазначене передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Аналіз долучених представником позивача до матеріалів справи доказів свідчить, що в обґрунтування заявленого клопотання до суду подано копії договору про надання правової допомоги від 05.09.2020 року, укладеного між позивачем та адвокатом Никоновою М.О., свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, акт рахунок-фактуру №3 від 04.03.2021 року, довідку №13 від 04.03.2021 року про отримання адвокатом гонорару.

Відповідно до зазначених доказів та зі змісту позовної заяви судом встановлено, що адвокатом надано позивачу послуги (правову допомогу) у справі, за що позивачем відповідно до умов зазначеного договору було сплачено суму гонорару у розмірі 22801,50 грн. за наступні послуги: консультація (усна) в офісі адвоката - 8 годин - вартість однієї години 625,95 грн. - загальна сума 5007,60 грн.; представництво в установах різних форм власності - 2 години - вартість однієї години 625,95 грн. - загальна сума 1251,90 грн.; складання заяв до управління праці та соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації - 3 години - вартість однієї години 2086,50 грн. - загальна сума 6259,50 грн.; складання адміністративного позову - 5 годин - вартість однієї години 2086,50 грн. - загальна сума 10282,50 грн.

Враховуючи положення ст. 134 КАС України суд зазначає, що до витрат на правову допомогу, які підлягають відшкодуванню позивачу належать ті, що пов`язані із розглядом справи.

При цьому, суд зазначає, що зі змісту норм Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

З огляду на вищевикладене та враховуючи складність справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви позивача про вирішення питання судових витрат та стягнення на користь позивача 15267,10 грн., оскільки послуги адвоката щодо представництва в установах різних форм власності та складання заяв до управління праці та соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації не пов`язано із розглядом даної справи.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 ( АДРЕСА_5 ) до Управління соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації (просп. Гагаріна, буд. 157-а, м. Харків, 61124) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним рішення Управління соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації від 26.02.2021 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні та виплаті допомоги при народженні дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації призначити ОСОБА_1 допомогу при народженні дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Стягнути на користь ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15267 (п`ятнадцять тисяч двісті шістдесят сім) грн.. 10 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації (просп. Гагаріна, буд. 157-а, м. Харків, 61124, код ЄДРПОУ - 03196541).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мельников Р.В.