Рішення № 97326224, 31.05.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

31 травня 2021 року м. Рівне №460/9428/20Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нор У.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доЗарічненської селищної ради Рівненської області про визнання незаконним та скасування рішення, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення компенсації за невикористані дні відпустки, стягнення вихідної допомоги, -В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом Зарічненської селищної ради (далі - відповідач), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 17.11.2020 №9/1-2020 "Про звільнення заступника селищного голови з питань діяльності виконавчих органів ради ОСОБА_1 " змінити дату звільнення в трудовій книжці з 17.11.2020 на 10.12.2020;

стягнути з відповідача на користь позивача невиплачену заробітну плату за час вимушеного прогулу з 25.11.2020 по 10.12.2020 в розмірі 6338,16 грн;

стягнути з відповідача на користь позивача компенсацію за невикористані 3 дні відпустки у розмірі 2070,99 грн.;

стягнути з відповідача на користь позивача вихідну допомогу в розмірі середнього заробітку, а саме 68135,22 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 25.11.202 отримав трудову книжку із записом про звільнення у зв`язку із закінченням повноважень відповідно до ст.51 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" з 17.11.2020 та вказаною підставою звільнення зазначено рішення сесії від 17.11.2020 №9/1-2020 " Про звільнення заступника селищного голови з питань діяльності виконавчих органів ради ОСОБА_1 ". Зауважив, що вихідна допомога при звільненні у відповідності до вимог пункту 5 ст.41 КЗпП відповідачем йому виплачена не була. Разом з тим, позивач зазначав, що відповідно до вимог ст.51 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" після закінчення повноважень сільської, селищної, міської, районної у місті ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради її виконавчий комітет здійснює свої повноваження до сформування нового складу виконавчого комітету. Повноваження заступника (заступників) сільського, селищного, міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради та керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету закінчуються після сформування нового складу виконавчого комітету. Тому вважає, що прийняте Зарічненською селищною радою рішення від 17.11.2020 №9/1-2020 суперечить нормі визначеній в ст.51 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 26.01.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, визначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Встановлено строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву.

Вказану ухвалу суду відповідачем отримано 27.02.2021.

Відзив відповідачем не подано, а відтак у відповідності до вимог ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

24.02.2021 розгляд справи відкладено до 30.03.2021, яке в подальшому відкладено до 20.04.2021.

У судовому засіданні 20.04.2021 протокольною ухвалою суду розгляд справи відкладено до 11.05.2021.

У судове засідання, призначене на 11.05.2021, представники сторін не прибули. Про дату, місце і час судового розгляду повідомлялися належним чином. До початку судового засідання позивач та представник відповідача подали клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Згідно з ч.1 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч.4 ст.229 КАС України).

З`ясувавши доводи та аргументи позивача, на яких ґрунтуються його вимоги, перевіривши їх дослідженими доказами, оцінивши у сукупності на підставі чинного законодавства, суд встановив та врахував таке.

10.01.2008 ОСОБА_1 рішенням Зарічненської селищної ради від 23.01.2008 №546 затверджений на посаду заступника селищного голови з питань діяльності виконавчих органів Зарічненської селищної ради, після чого двічі затверджувався на цю посаду в наступних скликаннях ради.

Рішенням сесії Зарічненської селищної ради від 17.11.2020 №9/1-2020 було звільнено ОСОБА_1 з посади заступника селищного голови з питань діяльності виконавчих органів, у зв`язку із закінченням строку повноважень виконавчого комітету ради згідно з ч.1 ст.51 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

У розпорядженні Зарічненського селищного голови від 17.11.2020 №3-к зазначено виплатити ОСОБА_1 компенсацію за невикористані дні відпустки, а саме: 42 календарних дні за відпрацьований період з 10.01.2020 до 17 листопада 2020 року, з них 39 календарних днів по бюджету та 3 календарних дні відпустки по ЧАЕС, з розрахунку 49 календарних днів на рік.

Згідно довідки від 03.12.2020 №127 Зарічненської селищної ради вихідна допомога ОСОБА_1 у відповідності 5 ст.41 КЗпП не виплачувалася.

Вважаючи, що прийняте рішення відповідачем про звільнення ОСОБА_1 суперечить нормі визначеній в ст.51 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.

Частинами 1-3 статті 51 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР) визначено, що виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень. Після закінчення повноважень ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради її виконавчий комітет здійснює свої повноваження до сформування нового складу виконавчого комітету.

Кількісний склад виконавчого комітету визначається відповідною радою. Персональний склад виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради затверджується радою за пропозицією сільського, селищного, міського голови, районної у місті ради - за пропозицією голови відповідної ради.

Виконавчий комітет ради утворюється у складі відповідно сільського, селищного, міського голови, районної у місті ради - голови відповідної ради, заступника (заступників) сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету, а також керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, інших осіб. Міська рада утворює у складі виконавчого комітету ради орган з питань містобудування та архітектури.

Згідно зст.3 Закону України від "Про службу в органах місцевого самоврядування" 07.06.2001 № 2493-III (далі - Закон № 2493-III) посадами в органах місцевого самоврядування є: виборні посади, на які особи обираються територіальною громадою; виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.

Відповідно до ч.1ст.10 Закону № 2493-III прийняття на службу в органи місцевого самоврядування здійснюється на посади заступників сільського, селищного, міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради шляхом затвердження відповідною радою.

Як було зазначено судом, ч.1 ст.51 Закону № 280/97-ВР визначено, що після закінчення повноважень сільської, селищної, міської, районної у місті ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради її виконавчий комітет здійснює свої повноваження до сформування нового складу виконавчого комітету.

Аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що повноваження заступника селищного голови закінчуються після сформування нового складу виконавчого комітету.

Станом на час прийняття рішення Зарічненської селищної ради №9/1-2020 від 17.11.2020 "Про звільнення заступника селищного голови з питань діяльності виконавчих органів ради ОСОБА_1 " виконавчий комітет Зарічненської селищної ради сьомого скликання продовжував діяти, рішення про його формування та затвердження персонального складу чинність не втратило, а тому передбачені законом підстави для звільнення позивача станом на 17.11.2020 не настали.

При цьому судом встановлено, що лише 10.12.2020 Зарічненська селищна рада прийняла рішення "Про персональний склад виконавчого комітету Зарічненської селищної ради " №30/1-2020, яким сформовано та затверджено новий склад виконавчого комітету ради.

За наведеного суд дійшов висновку, що спірним рішенням правомірно звільнено позивача, керуючись ч.1 ст.51 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Проте, пункт 1 рішення Зарічненської селищної ради №9/1-2020 від 17 листопада 2020 року "Про звільнення заступника селищного голови з питань діяльності виконавчих органів ради ОСОБА_1 " в частині зазначення дати звільнення ОСОБА_1 "з 17 листопада 2020 року" є протиправним, а тому підлягає скасуванню.

Враховуючи досліджені судом норми права, на переконання суду, належним способом відновлення порушеного права позивача є зобов`язання відповідача внести зміни в пункт 1 рішення від 17.11.2020 № 9/1-2020 "Про звільнення заступника селищного голови з питань діяльності виконавчих органів ради ОСОБА_1.", якими змінити дату звільнення ОСОБА_1 з "17 листопада 2020 року " на "10 грудня 2020 року".

Враховуючи вищенаведене, суд також прийшов до висновку про внесення змін до трудової книжки ОСОБА_1 в частині дати звільнення позивача, а саме з "17 листопада 2020 року " на "10 грудня 2020 року".

Щодо позовної вимоги про стягнення з бюджетних асигнувань Зарічненської селищної ради на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу у розмірі, який визначається відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100, то суд зазначає таке.

Положеннями ст.47 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

При цьому, під "належними звільненому працівникові сумами" необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право станом на дату звільнення згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (заробітна плата з надбавками, компенсація за невикористані дні відпустки, вихідна допомога тощо).

Тобто, необхідність повного розрахунку та виплата всіх сум, що належать ОСОБА_1 при звільненні в силу вимог КЗпП України презюмується.

Згідно з ч.2 ст.235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

При цьому, середній заробіток працівника визначається відповідно дост.27 Закону України "Про оплату праці" за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995№100.

Отже, виплата середнього заробітку проводиться за весь час вимушеного прогулу при винесенні рішення про поновлення особи на роботі.

Разом з тим, в межах спірних правовідносин рішення про поновлення ОСОБА_1 не приймалося, а тому підстави для задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу у суду відсутні.

Питання щодо виплати належної позивачеві заробітної плати за період з 25.11.2020 по 10.12.2020 та компенсацію за невикористані 3 дні відпуски відповідач зобов`язаний самостійно вирішити відповідно до вимог ст.47 та 116 КЗпП України під час внесення змін у спірне рішення щодо дати звільнення ОСОБА_1 .

Щодо позовних вимоги в частині стягнення вихідної допомоги при звільненні, суд зазначає таке.

Закон України від 21.05.1997 року №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Відповідно до частин 1, 3 статті 51 Закону № 280/97-ВР виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень. Після закінчення повноважень ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради її виконавчий комітет здійснює свої повноваження до сформування нового складу виконавчого комітету.

Виконавчий комітет ради утворюється у складі відповідно сільського, селищного, міського голови, районної у місті ради - голови відповідної ради, заступника (заступників) сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету, а також керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, інших осіб.

Відповідно до частин 1 статті 2 Закону України від 07.06.2006 року № 2493-ІІІ «Про службу в органах місцевого самоврядування» (далі - Закон № 2493-ІІІ) посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Згідно з частиною 1 статті 3 Закону № 2493-ІІІ посадами в органах місцевого самоврядування є, зокрема, виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.

Відповідно до частини 2 статті 12 Закону № 2493-ІІІ на посадових осіб місцевого самоврядування поширюються вимоги та обмеження, встановлені Законом України «Про запобігання корупції».

Згідно статті 10 Закону № 2493-ІІІ прийняття на службу в органи місцевого самоврядування здійснюється, зокрема, на посади заступників сільського, селищного, міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради, старости шляхом затвердження відповідною радою.

Відповідно до частини 3 статті 7 Закону № 2493-ІІІ на посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Згідно зі статтею 20 Закону № 2493-ІІІ крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю, служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» цим та іншими законами України.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 до звільнення займав посаду заступника селищного голови з питань діяльності виконавчих органів Зарічненської селищної ради, отже був посадовою особою місцевого самоврядування в розумінні статей 2, 3 Закону № 2493-ІІІ і його повноваження селищна рада припинила у зв`язку із закінченням строку повноважень ради та виконавчого комітету, до складу якого він входив за посадою.

Посада, на якій перебував позивач, передбачає обмеження щодо сумісництва і перебування на ній обмежено строком, не лише тим, на який обирається посадова особа та/або орган місцевого самоврядування, зокрема склад виконавчого комітету відповідної селищної ради, але й настанням інших обставин, з якими Закон пов`язує припинення повноважень органу місцевого самоврядування та/або посадової особи місцевого самоврядування.

Так, рішенням Зарічненської селищної ради від 17.11.2020 №9/1-2020 звільнено ОСОБА_1 у зв`язку із закінченням строку повноважень виконавчого комітету селищної ради сьомого скликання.

Аналізуючи рішення Зарічненської селищної ради від 17.11.2020 №9/1-2020, а також підстави звільнення позивача суд приходить до висновку, що позивача звільнено з підстав, встановлених Законом № 280/97-ВР, а саме: стаття 51 Закону, у зв`язку з припиненням повноважень виконавчого комітету.

Відповідно до статті 44 КЗпП України, при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36) - у розмірі двох мінімальних заробітних плат; внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку; у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41, - у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.

Пунктом 5 частини 1 статті 41 КЗпП України визначено, що крім підстав, передбачених ст. 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадку припинення повноважень посадових осіб.

Норму частини 1 статті 41 КЗпП України було доповнено пунктом 5 на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів» від 13 травня 2014 року за № 1255-VII.

Вказаний Закон набрав чинності 01 червня 2014 року та метою його прийняття було покращення інвестиційного клімату шляхом надання інвесторам (власникам) господарських товариств права звільняти посадових осіб (керівників, членів виконавчих органів) без зазначення причин, а також узгодження в цьому контексті норм трудового та господарського законодавства. Як гарантію в таких випадках передбачено виплату працівникам вихідної допомоги в розмірі не менше, як шестимісячний середній заробіток (ст. 44 КЗпП України). Зокрема, ст. 41 КЗпП України доповнена п. 5, який встановлює додаткову підставу розірвання трудового договору - «припинення повноважень посадових осіб».

Викладена норма характеризується юридичною невизначеністю, внаслідок чого неможливо встановити коло таких посадових осіб, а також випадки та підстави (причини) припинення їх повноважень. Формулювання цього положення є загальним та не містить посилань як щодо змісту та обсягу поняття «посадових осіб», так і типу та організаційно-правових форм юридичних осіб, яких вони стосуються.

Суд вважає за необхідне зазначити, що звільнення позивача з посади заступника селищного голови з питань діяльності виконавчих органів ради відбулось у зв`язку із закінченням строку повноважень виконавчого комітету Зарічненської селищної ради, згідно статті 51 Закону України «Про місцеве самоврядування», а також у зв`язку з сформуванням нового складу виконавчого комітету

Отже, припинення повноважень у зв`язку із закінченням строку повноважень ради та виконавчого комітету не слід ототожнювати з припиненням виконання повноважень керівним складом господарських товариств, що презюмується п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України, таким чином, у даному випадку, наслідки та гарантії передбачені ст. 44 КЗпП України не застосовуються.

Суд вказує, що вихідна допомога є гарантією працівника у випадку звільнення з ініціативи роботодавця. В той же час, в даному випадку звільнення позивача відбулось у зв`язку із закінченням строку його повноважень, відповідно до Закону № 280/97-ВР, тобто на підставі, що передбачені іншими законами.

Оскільки позивача звільнено на підставі ч. 1. ст. 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а вихідна допомога в розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток передбачена лише в разі звільнення через припинення трудового договору з підстав п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України, суд приходить до висновку про те, що позовна вимога про стягнення вихідної допомоги при звільненні не підлягає задоволенню.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов`язку суд витребовує названі документи та матеріали, а якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів (частина 5 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно із ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи наведене вище, на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Зарічненської селищної ради судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Зарічненської селищної ради Рівненської області (34000, Рівненська область, Зарічненський район, смт.Зарічне, вул.Фестивальна, 22, код ЄДРПОУ 04385632) про визнання незаконним та скасування рішення, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення компенсації за невикористані дні відпустки, стягнення вихідної допомоги, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати пункт 1 рішення Зарічненської селищної ради Рівненської області від 17.11.2020 №9/1-2020 "Про звільнення заступника селищного голови з питань діяльності виконавчих органів ради ОСОБА_1." в частині дати звільнення ОСОБА_1 з "17 листопада 2020 року".

Зобов`язати Зарічненську селищну раду Рівненської області внести зміни в пукт 1 рішення Зарічненської селищної ради Рівненської області від 17.11.2020 №9/1-2020 "Про звільнення заступника селищного голови з питань діяльності виконавчих органів ради ОСОБА_1.", якими змінити дату звільнення ОСОБА_1 з "17 листопада 2020 року" на "10 грудня 2020 року".

Зобов`язати Зарічненську селищну раду Рівненської області внести зміни до трудової книжки ОСОБА_1 , якими змінити дату звільнення ОСОБА_1 з "17 листопада 2020 року" на "10 грудня 2020 року".

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 31 травня 2021 року

Суддя У.М. Нор