Ухвала суду № 97326188, 31.05.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

31 травня 2021 року м. Рівне№460/5548/21

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Махаринця Д.Є., перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою

Фермерського господарства "Грозівське"

до Головного управління ДПС у Рівненській області , Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій,-

В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов - Фермерського господарства "Грозівське" до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій.

Пунктами 1-3 та 6 частини 1 статті 171 КАС України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху.

Так, перевіряючи на виконання положень ч.1 ст.171 КАС України даний позов, суддею встановлено, що подана позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.160 - 161 КАС України з огляду на наступне.

Частиною 3 ст.161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору на сьогодні визначено Законом України “Про судовий збір” від 08.07.2011 № 3674-VI (із наступними змінами і доповненнями).

Відповідно до приписів ч.1 ст.4 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.4 Закону України “Про судовий збір” ставка судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст.7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” з 01.01.2021 встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2270,00 грн.

Згідно ч.3 ст.6 Закону України “Про судовий збір” передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно із змістом заявлених позовних вимог, позивач просить визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Рівненській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрації податкових накладних або відмову в реєстрації №2150888/37822548 та №2150889/37822548 від 19.11.2020.

Крім того, позовна заява містить вимоги зобов`язального характеру щодо покладення на Державну податкову службу України обов`язку зареєструвати податкові накладні №1, та №2 від 08.08.2020.

Суд звертає увагу, що вимоги зобов`язального характеру є похідними від вимог про визнання протиправними та скасування рішень про реєстрацію або відмову в реєстрації податкових накладних розрахунку/коригування, оскільки вимоги про визнання незаконними та скасування рішень податкового органу є передумовою для застосування такого способу захисту порушеного права, як зобов`язання вчинити дії, а тому судовим збором не оплачуються.

При цьому, позивачем заявлено самостійні позовні вимоги, які стосуються двох рішень суб`єкта владних повноважень, а відтак сума судового збору за звернення до суду з даним позовом становить 4540грн. (2270,00 х 2).

Однак, в порушення вказаних норм процесуального законодавства позивачем не додано доказ сплати судового збору.

Згідно з ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частинами другою та третьою статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.4 ст.122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Згідно з п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

За змістом ст.102 Податкового кодексу України строк давності становить 1095 днів, який застосовується під час нарахування грошових зобов`язань або під час провадження у справі про стягнення такого податку.

У даному ж випадку позивач оскаржує рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкових накладних, які за своєю суттю не є рішеннями про нарахування грошового зобов`язання.

З огляду на те, що Податковий кодекс України не встановлює спеціального строку звернення до суду з позовом про оскарження рішень про відмову в реєстрації податкової накладної, то в даному випадку застосуванню підлягають строки звернення до суду, встановлені КАС України.

У постанові від 11.10.2019 у справі №640/20468/18 (№К/9901/16396/19) Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним ч.4 ст.122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податковим кодексом України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податковим кодексом України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Застосування скорочених строків звернення при використанні досудового порядку врегулювання спорів у податкових правовідносинах установлено законом, зумовлено легітимною метою оперативного забезпечення настання правової визначеності для особи - платника податків та у діяльності суб`єктів владних повноважень - контролюючих органів, що кореспондується із встановленим алгоритмом і строками адміністрування податків для забезпечення належного виконання конституційного податкового обов`язку і має пропорційний характер, оскільки скорочення строку звернення не впливає на реалізацію особою права на судовий захист у зв`язку з достатністю часу на підготовку й оформлення правової позиції, ознайомлення з позицією контролюючого органу, залучення за потреби правових і фінансових консультантів в межах процедури адміністративного оскарження, у той час, як скорочені строки забезпечують досягнення зазначеної мети й завдань функціонування податкової системи держави.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За змістом позовної заяви, спірні рішення Головного управління ДПС у Рівненській області були оскаржені позивачем в адміністративному порядку до Державної податкової служби України, за наслідками розгляду скарг контролюючим органом прийняті рішення від 09.12.2020.

Доказів отримання позивачем рішень за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу до матеріалів позовної заяви не додано.

Водночас, даний позов пред`явлено позивачем до суду 28.05.2021 шляхом надіслання засобами поштового зв`язку 21.05.2021, тобто з пропуском встановленого законом тримісячного строку звернення.

Згідно з ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Однак, доказів в обґрунтування причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з даним позовом позивач не подав, не подав також і заяву про поновлення такого строку.

Враховуючи викладене, слід запропонувати позивачу подати суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати про дати отримання рішень контролюючого органу, прийнятих за наслідками адміністративного оскарження оспорюваних рішень, та надати належні докази в обґрунтування поважності причин його пропуску.

Частиною першою статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

За таких обставин, позов слід залишити без руху та запропонувати позивачу у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви шляхом подання суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та надати належні докази в обґрунтування поважності причин його пропуску, а також надати доказ сплати судового збору у визначеному Законом розмірі з урахуванням викладеного в цій ухвалі.

Керуючись статтями 169, 241, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Фермерське господарство "Грозівське" до Головне управління ДПС у Рівненській області , Державна податкова служба України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.

Суддя Д.Є. Махаринець