Рішення № 97325887, 31.05.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/1333/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Клочка К.І., розглянув у порядку спрощеного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель Держгеокадастру у Полтавській області головного спеціаліста Каньшиної Олени Костянтинівни про визнання протиправними та скасування наказу та рішення. Під час розгляду справи суд

В С Т А Н О В И В:

22 лютого 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель Держгеокадастру у Полтавській області головного спеціаліста Каньшиної Олени Костянтинівни про визнання протиправними та скасування наказу та рішення, а саме просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ №1195-ДК від 26 листопада 2020 року "Про здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності";

- визнати протиправним та скасувати припис №1195-ДК/0020Пр/03/01/-21 від 4 лютого 2021 року державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області - головного спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель у Диканському, Карлівському, Машівському, Полтавському, Решетилівському, Чутівському районах та у м. Полтава управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгкеокадастру у Полтавській області Каньшиної Олени Костянтинівни.

Позов обґрунтований тим, що при проведенні перевірки, за результатом якої Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області складено оскаржуваний припис, на думку позивача, інспектор повинен був керуватися нормами Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Проте перевірка проводилась за відсутності представників позивача, не виготовлено та не вручено направлення на проведення перевірки, не ознайомлено позивача з актом перевірки.

Ухвалою суду від 1 березня 2021 року позовну заяву залишено без руху у зв`язку з невідповідністю вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

10 березня 2021 року позивач надала суду документ про сплату судового збору, чим усунула недоліки позовної заяви, визначені ухвалою суду від 1 березня 2021 року.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

23.04.2021 та 02.04.2021 судом отримано відзиви відповідачів на позовну заяву, зміст яких зводиться до того, що норми Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" стосуються безпосередньо сфери господарської діяльності суб`єктів господарювання та жодним чином не стосуються перевірок земельних ділянок, на спірні правовідносини розповсюджуються норми Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", а, відтак, посилання позивача на Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" є безпідставним. Також відповідачі зауважують на визнанні позивачем факту порушення ним вимог земельного законодавства у вигляді нецільового використання орендованої земельної ділянки.

Суд, розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наступне.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області № 929-ДК від 05.10.2020 затверджено план роботи Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області на 4 квартал 2020 року (далі - План роботи).

Підпунктами 1.2.22-1.2.24 Плану роботи передбачено здійснення перевірок дотримання вимог земельного законодавства під час використання земель сільськогосподарського призначення, переданих у комунальну власність ОТГ на території Скороходівської селищної ради Чутівського району Полтавської області.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області № 1195-ДК від 26.11.2020 вирішено здійснити державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності, родючості грунтів шляхом проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства під час використання земель державної та комунальної власності відповідно до заходів, передбачених документацією із землеустрою, в межах певного виду використання (зокрема зміну складу угідь) щодо земельної ділянки площею 16,6000 га з кадастровим номером 5325483000:00:002:0199, яка розташована на території Скороходівської селищної ради Чутівського району Полтавської області у термін з 30.11.2020 по 09.12.2020.

В ході здійснення заходів державного контролю державним інспектором складено акт обстеження земельної ділянки від 09.12.2020 № 1195-ДК/0606/АО/10/01/-20, відповідно до якого на момент обстеження виявлено, що на земельній ділянці сільськогосподарського призначення комунальної власності площею 16,6000 га з кадастровим номером 5325483000:00:002:0199, яка розташована на території Скороходівської селищної ради Чутівського району Полтавської області, проведено обробіток ґрунту механічним способом.

Також інспектором складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту земельної ділянки від 09.12.2020 № 1195-ДК/1069/АО/09/01/-20, яким зафіксовано наступне:

- на земельній ділянці сільськогосподарського призначення комунальної власності площею 16,6000 га з кадастровим номером 5325483000:00:002:0199, яка розташована на території Скороходівської селищної ради Чутівського району Полтавської області, проведено обробіток ґрунту механічним способом;

- земельна ділянка площею 16,6000 га з кадастровим номером 5325483000:00:002:0199 перебуває в користуванні ОСОБА_1 на підставі договору оренди землі від 18.03.2016, укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області та ОСОБА_2 (померлий) та додатокової угоди від 04.09.2019, укладеної між ОСОБА_1 (спадкоємиця) та Скороходівською селищною радою терміном на 7 років;

- відповідно до пункту 14 договору оренди земельна ділянка передається в оренду для сінокосіння і випасання худоби;

- відповідно до відомостей з ДЗК трансформацію складу угідь земельної ділянки з сіножатей в ріллю не зареєстровано;

- встановлено порушення ОСОБА_1 вимог статтей 20,96 Земельного кодексу України, статті 37 Закону України "Про охорону земель" та статті 20 Закону України "Про землеустрій" при використанні земельної ділянки з кадастровим номером 5325483000:00:002:0199 (для сінокосіння і випасання худоби).

04.02.2021 Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області винесено припис №1195-ДК/0020Пр/03/01/-21 про усунення порушень земельного законодавства у тридцятиденний термін шляхом приведення документів на земельну ділянку у відповідність до законодавства, або повернення земельної ділянки до земель комунальної власності.

Позивач не погодилася із приписом та наказом про проведення перевірки та звернулася до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За нормами ч. 1 та 2 ст. 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

У відповідності до ст. 187 Земельного кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України. Приписами ст. 188 Земельного кодексу України визначено, що державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

За вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2016 № 482 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності є завданнями Держгеокадастру.

Відповідно до пп. 25-1 п. 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15, Держгекадастр відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використання та охороною земель усіх категорій і форм власності.

Згідно з положенням Головне управління Держгеокадастру наділено повноваженнями щодо здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів. При цьому об`єктом контролю є всі землі на території України, а також порядок їх використання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами.

Структурним підрозділом Головного управління є Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокдастру у Полтавській області.

Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель визначає Закон України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" від 19.06.2003 № 963-IV, який спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.

У ст. 4 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" визначено, що об`єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України. Статтею 5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" встановлено, що державний контроль за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Положеннями ст. 6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належать зокрема здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю та виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням.

Відповідно до ст. ст. 9, 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом здійснюються шляхом, зокрема, проведенням перевірок. Державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право:

- безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель;

- давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків;

- складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності;

- у разі неможливості встановлення особи правопорушника земельного законодавства на місці вчинення правопорушення доставляти його до органів Національної поліції чи до приміщення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради для встановлення особи порушника та складення протоколу про адміністративне правопорушення;

- викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов`язаних з порушенням земельного законодавства України;

- передавати до органів прокуратури, органів досудового розслідування акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення;

- проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства України;

- звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Аналіз вказаних норм дозволяє зробити висновок, що контроль за використанням та охороною земель є прямим обов`язком інспекторів, однак законодавством визначено перелік конкретних дій та заходів на вчинення яких уповноважено державних інспекторів.

Позивач обґрунтовує неправомірність дій відповідача незастосуванням при проведення перевірки положень Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Натомість, суд зауважує, що статтею 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що його дія поширюється на відносини, пов`язані із здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно- правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Вказаним законом визначено чіткий перелік відносин, на які поширюється його дія. Особливості та обмеження перевірок визначені у вказаному Законі не відносяться до перевірок земель Держгеокадастром та його територіальними органами, оскільки такі обмеження стосуються лише сфери застосування Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

У свою чергу, в цьому випадку, об`єктом перевірки була земельна ділянка, а не господарська діяльність суб`єкта господарювання, тому у відповідача не було підстав для застосування під час проведення перевірки норм Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" у комплексі з положеннями Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Враховуючи те, що норми Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" стосуються безпосередньо сфери господарської діяльності суб`єктів господарювання та жодним чином не стосуються перевірок земельних ділянок, на спірні правовідносини розповсюджуються норми Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", а, відтак, посилання позивача на Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" є безпідставним.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 13.03.2019 у справі №826/11708/17, від 17.09.2019 у справі № 806/1723/18, від 27.02.2020 у справі №818/1512/17, від 22.10.2020 у справі 826/16214/17.

Враховуючи вищенавдене та зважаючи на доведеність факту порушення ОСОБА_1 вимог статтей 20, 96 Земельного кодексу України, статті 37 Закону України "Про охорону земель" та статті 20 Закону України "Про землеустрій" при використанні земельної ділянки з кадастровим номером 5325483000:00:002:0199 (для сінокосіння і випасання худоби) суд дійшов висновку про правомірність оскаржуваного у цій справі наказу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області № 1195-ДК від 26.11.2020 та припису №1195-ДК/0020Пр/03/01/-21 від 4 лютого 2021 року.

Відтак, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Інші доводи позовної заяви не спростовують вищенаведених висновків суду. Зокрема, твердження позивача про порушення строків проведення перевірки не підтверджується встановленими судом обставинами справи.

При цьому судом враховується пункт 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, згідно якого обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Також суд враховує правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 25.01.2019 у справі № 826/282/18, зокрема про те, що формальні неточності не можуть бути, за загальним правилом, самостійною підставою для скасування по суті правомірних рішень суб`єктів владних повноважень, спрямованих на забезпечення законності та захист публічних інтересів.

Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного та керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (вул. Уютна, 23, м.Полтава, 36039), Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель Держгеокадастру у Полтавській області головний спеціаліста Каньшиної Олени Костянтинівни (вул. Уютна, 23,м.Полтава,36039) про визнання протиправними та скасування наказу та рішення повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Суддя К.І. Клочко