Рішення № 97325556, 31.05.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6966/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2021 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бжассо Н.В.,

розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження в м. Одеса адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області , за результатом розгляду якого позивач просить суд:

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із встановлення судді у відставці ОСОБА_1 розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці під час його перерахунку виходячи із 60% суддівської винагороди (стаж роботи на посаді судді 25 років);

Скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, викладене у формі листа від 26.11.2020 року № 11248-11069/К-02/8-1500/20, про встановлення судді у відставці ОСОБА_1 розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці під час його перерахунку виходячи із 60% суддівської винагороди (стаж роботи на посаді судді 25 років);

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 у розмірі 90% від її суддівської винагороди згідно довідки ТУ ДСАУ № 5-561/20 від 27.02.2020 року, починаючи з 19.02.2020 року, з урахуванням раніше виплачених сум щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 154750000489 від 03 листопада 2020 року в частині проведення перерахунку ОСОБА_2 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 50% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді;

Ухвалою суду від 30.04.2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

В обґрунтування адміністративного позову позивачка зазначає, що вона є суддею у відставці. Позивачка перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та отримувала щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 90% суддівської винагороди працюючого судді, до проведеного відповідачем на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.09.2020 року у справі № 420/2476/20, згідно з яким, відповідачем здійснено перерахунок щомісячного довічного утримання судді у відставці, проте, при перерахунку зменшено розмір довічного грошового утримання з 90% до 60% суддівської винагороди.

24.05.2021 року від представника відповідача, ГУ ПФУ в Одеській області, надійшов відзив на адміністративний позов, з огляду на який представник відповідача не погоджується із позовними вимогами та зазначає, про відсутність підстав для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 19.02.2020 року, оскільки перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проведено на виконання рішення суду у справі № 420/2476/20 з урахуванням п. 3 ст. 142 Закону № 1402.

Суд розглянув матеріали справи, всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності та робить наступні висновки.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсія призначена згідно з Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (надалі Закон № 2453) з 01.03.2007 року управлінням Пенсійного фонду України м. Ізмаїл.

З 20.12.2017 року позивачка перебуває на обліку в Головному управлінні та отримувала щомісячне довічне грошове утримання, яке розраховано у розмірі 90 % виходячи із заробітної плати для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці у розмірі 50448,00 відповідно до довідки ТУДСАУ в Одеській області № 5-34/20 від 03.01.2020 р.

Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Одеській області позивачці видана Довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, вих. № 5-561/20 від 27.02.2020.

На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.09.2020 року у справі № 420/2476/20, відповідачем прийнято рішення № 951140138296 від 15.10.2020 року про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 19.02.2020 року, з урахування загального проценту розрахунку утримання від заробітку – 60.

Згідно зі ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 Конституції України, незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.

Згідно з абз.10, 14 ст.126 Конституції України, підставою для звільнення судді є, зокрема, подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням. Повноваження судді припиняються у разі досягнення суддею шістдесяти п`яти років.

Відповідно до ст.130 Конституції України, держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

30.09.2016 року набув чинності Закон України від 02.06.2016 №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон №1402-VIII).

Згідно з п. п. 8, 11 ч. 5 ст. 48 Закону №1402-VIII, незалежність судді забезпечується належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді, а також правом судді на відставку.

Відповідно до ч. 3 ст. 135 Закону №1402-VIII, базовий розмір посадового окладу судді становить, зокрема, судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Статтею 142 Закону №1402-VIII урегульовано порядок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Відповідно до ч. 3 ст. 142 Закону №1402-VIII, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Разом з тим, Прикінцевими та Перехідними положеннями Закону №1402-VIII передбачені певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

Так, підпунктом 1 пункту 24 розділу ХІІ Прикінцевих та Перехідних положень Закону №1402-VIII встановлено, що розмір посадового окладу судді, крім зазначеного у пункті 23 цього розділу, для судді місцевого суду - 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; з 1 січня 2018 року: - 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; з 1 січня 2019 року - 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; з 1 січня 2020 року - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16.10.2019 року №193-IX, який набрав чинності 07.11.2019 року, виключено п.22, 23 Прикінцевих та Перехідних положень Закону №1402-VIII, якими було передбачено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом. До проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами).

Пунктом 25 розділу ХІІ Прикінцевих та Перехідних положень Закону №1402-VIII встановлено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці ОСОБА_2 було призначене з урахуванням наведених вище положень абзацу другого пункту 25 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII як судді, що не пройшов кваліфікаційне оцінювання.

Рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 №2-р/2020 положення пункту 25 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Аналогічна за змістом норма міститься у статті 91 Закону України від 13.07.2017 №2136-VIII "Про Конституційний Суд України".

Отже, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 № 2-р/2020 Закон № 1402-VIII не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

Таким чином, з 19.02.2020 року, наступного дня з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 у справі № 2-р/2020, на порядок обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці поширюються положення статті 142 Закону №1402-VIII, якими передбачено, що суддя у відставці має право на перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Суд зазначає, що позивачці довічне грошове утримання у розмірі 90% від суддівської винагороди працюючого судді виплачувалося на підставі частини 3 статті 141 Закону від 07.07.2010 року №2453-VI (з урахуванням пункту 4 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 08.06.2016 року №4-рп/2016).

Згідно з частиною 3 статті 141 Закону від 07.07.2010 року №2453-VI, суддя у відставці мав право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 90 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. При цьому, за Законом від 07.07.2010 року №2453-VI грошове утримання судді обраховувалось з 15 мінімальних заробітних плат з підвищуючими коефіцієнтами для суддів апеляційної та касаційної інстанції (з урахування пункту 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 04.12.2018 року №11-р/2018).

При перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 19.02.2020 року на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області вих. № 5-561/20 від 27.02.2020 року, відповідач при визначенні відсоткового розміру довічного грошового утримання керувався нормами Закону №1402-VIII.

Так, чинним Законом №1402-VIII визначені інші вихідні дані для обрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Так, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді (ч.4 ст.142 Закону №1402-VIII).

При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 135 Закону №1402-VIII, базовий розмір посадового окладу судді становить, зокрема, судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Суд зазначає, що доводи позивачки з приводу того, що відсоткове співвідношення довічного грошового утримання судді у відставці є сталим та не може змінюватися після призначення є помилковими, оскільки, у даному випадку, перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці здійснюється на підставі норм іншого Закону, з урахуванням іншої розрахункової одиниці та, відповідно, іншого відсоткового значення довічного грошового утримання.

Конституційний Суд України у рішенні від 18.02.2020 № 2-р/2020 дійшов висновку, що запровадження згідно із положеннями пункту 25 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, суперечить положенням частини першої статті 126 Основного Закону України щодо гарантування незалежності суддів Конституцією і законами України.

Тобто, зазначеним рішенням Конституційного Суду України передбачено, що всі судді, які виходять у відставку, мають рівні права щодо отримання довічного грошового утримання, що, на думку, суду включає у себе й єдиний підхід до визначення відсоткового значення довічного грошового утримання судді у відставці.

При цьому, визначення відсотку розміру довічного грошового утримання позивача від суддівської винагороди працюючого судді на підставі норм діючого Закону №1402-VIII не призводить до порушення ст.22 Конституції України, оскільки розмір довічного грошового утримання, на який має право позивач згідно норм Закону №1402-VIII, не є меншим, ніж той, який був забезпечений на підставі положень Закону від 07.07.2010 року №2453-VI.

За таких обставин, відсоткове значення щомісячного довічного грошового утримання судді повинно обраховуватись відповідно до Закону №1402-VIII.

З урахуванням викладеного, суд робить висновок, що адміністративний позов ОСОБА_1 не належить до задоволення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд робить висновок, що адміністративний позов ОСОБА_1 не належить до задоволення.

Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 205, 243, 245, 246, 263, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач – Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (адреса: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ: 20987385).

Повний текст рішення складений та підписаний судом 31 травня 2021 року.

Суддя Н.В. Бжассо

.