Рішення № 97323027, 31.05.2021, Гадяцький районний суд Полтавської області

Справа № 526/994/21

Провадження № 2/526/454/2021

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

31 травня 2021 року Гадяцький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - Киричка С.А.,

з участю секретаря - Широколави О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Гадяч цивільну справу за позовом АТ «Полтаваобленерго» в особі: Гадяцької філії АТ «Полтаваобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення збитків, спричинених джерелом підвищеної небезпеки,

встановив:

23 квітня 2021 року АТ «Полтаваобленерго» в особі Гадяцької філії АТ «Полтаваобленерго» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення збитків, спричинених джерелом підвищеної небезпеки.

Ухвалою суду від 29 квітня 2021 року провадження по справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Судом встановлені наступні обставини справи, а також відповідні правовідносини.

Так судом встановлено, що 24 січня 2021 року о 04 год. 10 хв. в с.Сари на площі Покровській керував автомобілем Опель Аскона, державний номерний знак НОМЕР_1 та не вибравши безпечної швидкості руху, відволікся від керування та допустив зіткнення з електроопором, внаслідок чого було пошкоджено електроопору та автомобіль, чим порушив п.2.3., 12.1 ПДР. Постановою Гадяцького районного суду Полтавської області від 02.03.2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.

Відповідно кошторисного розрахунку на виконання робіт загальна вартість матеріального збитку відновлювального ремонту електроопори становить 24463,03 грн.

Згідно ч.6 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені постановою у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, не підлягають повторному встановленню при розгляді справи між тими самим сторонами. Також не підлягає доказуванню вина особи, яка вже встановлена постановою у справі про адміністративне правопорушення.

Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні ДТП, внаслідок якої було пошкоджено електроопору, належну АТ «Полтаваобленерго» в особі Гадяцької філії та обставини даного ДТП, не потребують доказуванню.

Згідно ч.1 ст.1166 ЦК - майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За статтею 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до частин першої та другої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, за приписами якої однією з підстав виникнення зобов`язання є заподіяння шкоди (деліктне/позадоговірне зобов`язання).

Таким чином, за приписами п.1 ч.1ст.1188 ЦКта ч.1ст.1166 ЦК України, сукупність яких має застосовуватись до спірних правовідносин, що виникли з заподіяння шкоди джерелом підвищеної небезпеки, у позивача виникло право вимагати повного відшкодування завданої йому шкоди, а у заподіювача шкоди виникло деліктне зобов`язання по її відшкодуванню.

Оскільки володільцем джерела підвищеної небезпеки і безпосереднім заподіювачем шкоди був водій ОСОБА_1 , який на законній підставі керував транспортним засобом, то зобов`язання по відшкодуванню завданої позивачу шкоди виникло безпосередньо у нього як у заподіювача шкоди і володільця джерела підвищеної небезпеки на час ДТП, в якій заподіяно шкоду.

Отже, відповідач, як особа, яка своїми протиправними діями завдала шкоди позивачу, зобов`язаний відшкодувати завдану ним шкоду у повному розмірі, якщо не доведе, що шкоду завдано не з його вини.

У даному випадку судовим рішенням - постановою про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП - встановлено вину відповідача у вчиненні ДТП і, відповідно, заподіяння шкоди майну позивача внаслідок неправомірних (винних) дій. Таким чином, відповідач є відповідальним за шкоду, завдану його протиправними діями. Підстав для звільнення відповідача від відповідальності у даному випадку немає.

Згідно ч. 2 ст.22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Згідно ч. 3 - збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно ст.1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно приписів ст. 1166 та ст.1192 ЦК України потерпілий має право на повне відшкодування завданої йому шкоди внаслідок протиправних дій особи, зокрема має право на відшкодування шкоди, визначеної в розмірі вартості необхідного для відновлення пошкодженого майна ремонту.

При чому розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі, на момент розгляду справи.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року за №4 "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки", розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей1166,1187 ЦК України, шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між такими діями і шкодою є безпосередній причинний зв`язок. З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (частина другастатті 1166 ЦК) відповідач звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду) лише у випадку , якщо він доведе, що шкоди було завдано не з його вини. Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду. Натомість обов`язок доказувати відсутність підстав для покладення відповідальності по відшкодуванню шкоди закон покладає на її завдавача.

З наданих позивачем доказів встановлено факт ДТП і пошкодження майна позивача (автомобіля);

встановлено належність пошкодженого майна позивачу, який є власником майна;

встановлено, що заподіювачем шкоди - особою, що пошкодила майно позивача, є водій ОСОБА_1 , який керував автомобілем та здійснив наїзд на електроопору, внаслідок чого остання стала непридатною для експлуатації та потребувала заміни;

в судовому порядку встановлено вину водія ОСОБА_1 в даній ДТП (протиправність його дій) і відповідно його вину в заподіянні матеріальної шкоди позивачу.

Розмір шкоди встановлений належними доказами, відповідачем не оспорений.

Судом також встановлено, що відповідач надав заяву про відшкодування розміру завданої шкоди щодо вартості відновлювального ремонту і не виконав дане зобов`язання до цього часу.

Розмір шкоди визначається за дійсною вартістю відновлювального ремонту, і якщо для його проведення необхідна заміна певних деталей, які відновити у інший спосіб неможливо чи недоцільно чи які не можуть бути відремонтовані, то потерпілий має право на відшкодування таких витрат без урахування зносу окремих деталей, що в цілому відповідає принципу повного відшкодування і захисту прав власника пошкодженої речі.

Відповідач не довів, що вартість ремонту завищена або що до ремонту включено пошкодження, не пов`язані з ДТП, або що до ремонту включено зайві роботи, матеріали та деталі, чи що їх вартість та обсяг завищені, тобто доказів протилежного суду не надав.

Таким чином, стягненню з відповідача підлягає вартість відновлювального ремонту електроопори в с.Сари в розмірі 24463,03 грн. та компенсація за недоотриману електроенергію в розмірі 52,43 грн.

Відповідно до ч.1,2, ст.141 ЦПК України суд вирішує розподіл судових витрат між сторонами. Так як позов задоволений повністю, тому з ОСОБА_1 на користь позивача слід стягти суму понесених витрат по сплаті судового збору в розмірі 2270 грн.

Керуючись ст.22,23, 1187 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 82, 141, 142, 257, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги АТ «Полтаваобленерго» в особі: Гадяцької філії АТ «Полтаваобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення збитків, спричинених джерелом підвищеної небезпеки - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь АТ «Полтаваобленерго» в особі Гадяцької філії АТ «Полтаваобленерго» (37300, Полтавська область, м.Гадяч, вул.Першотравнева,59, ідентифікаційний код 25693582) збитки завдані в результаті дорожньо-транспортної пригоди в сумі 24463 грн. 03 коп., компенсацію за недоотриману електроенергію в сумі 52 грн 43 коп та 2270 грн. судового збору.

Стягнення проводити на розрахунковий рахунок НОМЕР_3 , ЄДРПОУ 25693582, код банку 339500 АТ «Таскомбанк» м. Київ.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня йогопроголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін:

Позивач: АТ «Полтаваобленерго» в особі Гадяцької філії АТ «Полтаваобленерго», місцезнаходження: Полтавська область, м. Гадяч, вул. Першотравнева, 59, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 00131819.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку - НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 31.05.2021 року.

Суддя: С. А. Киричок