Постанова № 97321474, 28.05.2021, Арбузинський районний суд Миколаївської області

Справа № 467/277/21

1-кп/467/80/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.05.2021 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі :

головуючого судді – Явіци І.В.

з участю секретаря судового засідання – Савчук О.І.

прокурора – Шалабоди Д.О.

обвинувачених – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

захисників – ДостаєвськогоД.М., Семенової С.М., Сторчак С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Арбузинського районного суду Миколаївської області клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту, застосованого відносно ОСОБА_3 в рамках кримінального провадження №62020150000001125, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 листопада 2020 року, по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 28, ч.3 ст. 268, ч.3 ст. 368 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 28, ч.3 ст. 268, ч.3 ст. 368 КК України та ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28 ч.3 ст. 368 КК України,-

ВСТАНОВИВ :

Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається

На розгляді Арбузинського районного суду Миколаївської області перебуває вказане кримінальне провадження.

В судовому засіданні прокурор звернувся із клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, обраного ОСОБА_3 , на 60 діб та продовження строку дії покладених на нього процесуальних обов`язків із числа передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.

Своє звернення умотивував тим, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого корупційного кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 28, ч.3 ст. 268 КК України, у той час, як ризики, із числа визначених ч.1 ст. 177 КПК України на цей час не зменшились і не відпали.

Зокрема, прокурор вважає, що обвинувачений може переховуватись від суду, будучи обізнаним із мірою покарання, що загрожує йому у разі доведеності обвинувачення; може знищити, сховати чи спотворити речі чи то документи, які мають істотне значення для кримінального провадження, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення та у будь - який інший спосіб перешкодити встановленню істини у справі.

Паралельно прокурор вказав на недієвості більш м`яких запобіжних заходів з огляду на тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення та фактичні обставини справи.

Позиція учасників провадження

Захисник обвинуваченого в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечила, зокрема, посилалась на те, що вказані прокурором ризики на цей час відпали.

Так, ризик знищити чи спотворити речі і документи відсутній, оскільки усі докази у справі зібрані стороною обвинувачення і перебувають у її розпорядженні.

Вплив на свідків, на думку захисника, також неможливий, так як обвинувачений відсторонений від посади.

Стосовно ризику переховуватись, то він є необґрунтованим через наявність у обвинуваченого сім`ї, соціальних зв`язків та постійного місця проживання.

Обвинувачений зайняв аналогічну позицію щодо внесеного прокурором клопотання.

Мотиви, із яких виходив суд при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався у ракурсі встановлених обставин із даного питання

У свою чергу суд, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши надані йому докази та проаналізувавши в системному зв`язку усі наявні на час розгляду клопотання відомості, які мають пряме та опосередковане значення для вирішення порушеного перед ним питання, обговоривши доцільність/недоцільність продовження дії запобіжного заходу на даний час, можливість/неможливість його зміни на більш м`який, керуючись законом, за своїм внутрішнім переконанням, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності і допустимості, і сукупність доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, зробив наступні висновки та виходив із такого.

Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ст. 1 КПК України).

За змістом ст. 331 КПК України під час судового розгляду вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Також, суд враховує, що згідно ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Зокрема, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч.1 ст. 177 КПК України).

Підставою ж для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч.2 ст. 177 КПК України).

Водночас, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням ( ч.3 ст.132 КПК України).

Та як убачається із клопотання, у цьому випадку необхідність продовження строку дії запобіжного заходу прокурор обґрунтовує тим, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні корупційного тяжкого кримінального правопорушення, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, у зв`язку із чим останній, будучи обізнаним з мірою покарання за вчинене діяння, може здійснити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України.

Згідно норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п. 1 - 3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити в сукупності всі обставини, із числа регламентованих п.п.1-12 ч.1 ст. 178 КПК України.

Тож, суд вважає за можливе перейти до питання оцінки обставин, вказаних стороною обвинувачення, як передумов, які слугують для застосування такого типу заходу забезпечення кримінального провадження на даному його етапі.

Тому у цьому контексті суд виходив із такого.

Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 29 січня 2021 року відносно обвинуваченого було застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту із покладенням ряду обов`язків, як то, прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора і суду; прибувати до слідчого із встановленою періодичністю; не відлучатись із смт. Костянтинівка Арбузинського району Миколаївської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та/або роботи; утриматися від спілкування з іншими обвинуваченими, потерпілими та свідками, спеціалістами, експертами у цьому кримінальному провадженні та здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У подальшому запобіжний захід, обраний обвинуваченому, було продовжено як слідчим суддею, так і судом.

При цьому, було установлено, що такий вид запобіжного заходу повністю відповідає меті його застосування, забезпечить виконання ОСОБА_3 покладених на нього процесуальних обов`язків та убезпечить від настання ризиків, передбачених п.п. 1-4 ч.1 ст. 177 КПК України.

Отже, при застосуванні цього виду запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 було об`єктивно установлено дійсні ризики згідно кримінального процесуального закону, які на цей час залишаються актуальними, у той час, як стороною захисту не було наведено переконливих доводів, які б свідчили про зміну ситуації, як то, не приведено даних, які б реально вказали, що ризики, або хоча б оди із них, відпали.

Зокрема, доводи сторони захисту слід відхилити, оскільки свідки у кримінальному провадженні судом не допитувались, а тому є дійсним ризик впливу на них.

Дотримання умов запобіжного заходу саме по собі не може свідчити про те, що обвинувачений не вчинить дій, із числа передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, у той час, як наявність сім`ї та постійного місця проживання не є досить стримуючим фактором з огляду на тяжкість санкції за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 .

Тож, суд вважає дійсними ризики, установлені п.п. 1-5 ч.1 ст. 177 КПК України.

При цьому, доводи, на які посилається сторона захисту, мають бути приведені у ракурсі, що здатний нівелювати взагалі дійсність того чи іншого ризику, а не бути просто констатованими.

При цьому, суд вважає об`єктивною аргументацію прокурора у частині недієвості інших, більш м`яких запобіжних заходів, зокрема, у виді застави, поруки та особистого зобов`язання, позаяк, суд не вбачав на даному етапі можливість їх застосування.

Зокрема, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінивши в сукупності всі обставини, у тому числі визначені п.п.1-12 ч. 1 ст. 178 КПК України, вважає, що вони, зокрема, вагомість наявних доказів щодо обставин, які досліджувались судом у контексті порушеного перед ним питання, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання ОСОБА_3 винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, вік та стан його здоров`я, міцність соціальних зв`язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність родини й утриманців, репутація і майновий стан, відсутність судимостей, дотримання умов застосування запобіжного заходу, вказують на те, що обставини передбачені п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України є дійсними в цей період, що, у світлі норм кримінального процесуального закону України свідчить про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Отже, суд сприймає як такі, що заслуговують на увагу доводи сторони обвинувачення в частині аргументації підстав для продовження строку дії запобіжного заходу, адже враховуючи позицію ЄСПЛ в частині того, що наявність певного ризику/ризиків, зокрема ризику втечі, має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови), Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії) і вважає, у даному конкретному випадку, обґрунтованими, оскільки вони належним чином умотивовані прокурором та підтверджуються наявними матеріалами.

А тому будь-яких інших обставин, які б свідчили, що саме цей захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, судом на даному етапі встановлено не було.

З огляду на таке, суд робить висновок, що обставини, визначені п.п. 1-3 ч. 3 ст. 132 КПК України є дійсними, так як було встановлено наявність передумов регламентованих п.п. 1-3 ч.1 ст. 194 того ж Кодексу, з урахуванням і відомостей, із числа передбачених п.п. 1-12 ч.1 ст. 178 указаного Кодексу.

Як наслідок, клопотання прокурора підлягає до задоволення.

З цих мотивів, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 193, 194, 369-372, 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Клопотання прокурора — задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, застосованого до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , та виконання ним процесуальних обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, а саме: 1) не відлучатися з смт. Костянтинівка Арбузинського району Миколаївської області без дозволу прокурора або суду; 2) повідомляти прокурора або суд про зміну місця свого проживання та/або роботи; 3) утриматися від спілкування з обвинуваченими ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , потерпілими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , свідками, спеціалістами, експертами у цьому кримінальному провадженні та іншими особами з приводу обставин інкримінованого йому кримінального правопорушення, за виключенням випадків спільної участі у проведенні слідчих дій в рамках цього кримінального провадження; 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну на строк до 27 липня 2021 року включно.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_3 , що працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися в його житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього обов`язків.

Ухвалу направити для виконання органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_3 для здійснення контролю за його поведінкою.

Будь-які твердження чи заяви обвиунваченого, зроблені під час розгляду клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу, не можуть бути використані для доведення його винуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення або у вчиненні будь-якого іншого правопорушення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора, уповноваженого підтримувати державне обвинувачення в суді в рамках цього кримінального провадження.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги на неї до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд Миколаївської області протягом 7 (семи) днів з дня її оголошення.

Суддя І.В. Явіца