Ухвала суду № 97320497, 31.05.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

31 травня 2021 р. № 400/3672/21

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Птичкіна В.В., ознайомившись з матеріалами

позовної заявиОСОБА_1 , АДРЕСА_1 доГоловного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, проспект Миру, 34, м. Миколаїв, 54034 провизнання дій протиправними; скасування наказу від 25.08.2020 № 10508-СГ; надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою,В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернулася до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області (далі – відповідач), в якій просить:

„Визнати протиправними дії відповідача Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області щодо порушення строків розгляду моєї заяви та виготовлення наказу за № 10508-СГ від 25 серпня 2020 року.

Скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області за № 10508-СГ від 25 серпня 2020 року.

Надати дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо відведення та передачу мені у власність земельної ділянки розташованої в межах території Казанківської селищної ради села Весела Балка Баштанського району Миколаївської області, за кадастровим № 4823681100:10:000:0063 орієнтованим розміром земельної ділянки площею 2 га, із цільовим призначенням – для ведення особистого селянського господарства.

Судові витрати покласти на відповідача.”

За правилами пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам, установленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає таке.

Згідно з пунктами 4, 5 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Позовна заява не містить посилань на фактичні обставини, з якими позивач пов`язує порушення її прав оскаржуваним наказом відповідача. Зокрема не зазначено, в чому саме полягає протиправність, на її думку, цього наказу. Позивач у позовній заяві обмежується посиланням на те, що відповідач надав їй „хибну надуману відповідь за № П-8092/0/19-20 від 19 червня 2020 року разом із наказом винесеним заднім числом за № 10508-СГ від 25 серпня 2020 року”.

У третьому абзаці прохальної частини позовної заяви позивач просить суд надати дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою.

Способи судового захисту визначені у статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, а повноваження суду при вирішенні справи - у статті 245 цього Кодексу. Жодна з цих норм не передбачає повноваження суду надавати дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою.

Також, висуваючи позовну вимогу щодо надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою, позивач оскаржує наказ відповідача, яким їй відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою. Зміст заяви позивача, з якою вона зверталася до відповідача, свідчить про те, що вона просила відповідача надати дозвіл на розроблення саме проекту землеустрою, а не технічної документації із землеустрою, що в розумінні статті 25 Закону України „Про землеустрій” є різними видами документації із землеустрою.

У позовній заяві не зазначено фактичних обставин, у зв`язку з якими позивач висуває позовну вимогу відносно технічної документації із землеустрою, тоді як зверталася до відповідача з питання розроблення іншого виду документації із землеустрою.

Згідно з частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

До позовної заяви додано квитанцію про сплату судового збору на суму 908 грн. як за одну позовну вимогу немайнового характеру.

Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені у Законі України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI).

Відповідно до частини третьої статті 7 Закону 3674-VI, у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Прохальна частина позову свідчить про те, що позивач оскаржує: 1) дії відповідача щодо порушення строків розгляду її заяви та виготовлення наказу; 2) наказ про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою. Крім того, позивач просить надати дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою.

Враховуючи спосіб формулювання позовної вимоги у третьому абзаці прохальної частини позову, суд не має підстав вважати, що ця вимога є похідною від зазначеної у другому абзаці. Зокрема, як суд зазначив вище, проект землеустрою та технічна документація із землеустрою є різними видами документації із землеустрою.

Отже, спосіб викладення позовних вимог свідчить про те, що позивач заявила три позовні вимоги немайнового характеру.

Відтак позивачу належить додатково подати до суду документ (документи) про сплату судового збору в сумі 1 816 грн. (908х2=1 816).

Відповідно до частини четвертої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до частин першої - шостої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

До позовної заяви додані копії документів, засвідчені ОСОБА_2 , та ордер від 17.05.2021 серії ВЕ № 1038960 про надання позивачу правової допомоги адвокатом Ляшенком М.Д. У рядку „назва органу, у якому надається правова допомога” ордеру зазначено „У ознайомленні із справою, надати юридичну консультацію, зібрати докази, виготовити позов до суду приймати участь в суді в якості представника без обмеження процесуальних прав”.

Назви органу, у якому надається правова допомога, у ордері не зазначено.

За приписами частини четвертої статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Відповідно до частини другої статті 26 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI), ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41 було затверджено Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги (далі - Положення).

Відповідно до пункту 12.4 Положення, в ордері зазначається назва органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 9901/939/18 вказано, що „Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду дійшов обґрунтованого висновку про те, що в ордері не зазначено конкретної назви суду, у якому адвокат надає правову допомогу, а тому такий ордер не можна визнати документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги …”.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема адвоката, при реалізації права на справедливий передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази подаються в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи, із зазначенням назви судового органу, у якому надається правова допомога позивачу), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, делегованих йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 9901/847/18.

Відтак додані до позову копії документів засвідчені особою, повноваження якої не підтверджені у спосіб, передбачений Кодексом адміністративного судочинства України.

Зазначене дозволяє дійти висновку, що належним чином засвідчені копії документів (письмові докази) до позовної заяви не додані.

Отже, позивачу належить оформити позовну заяву відповідно до вимог статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: сформулювати позовні вимоги відповідно до статей 5, 245 Кодексу адміністративного судочинства України; навести у позовній заяві фактичні обставини, з якими позивач пов`язує протиправність оскаржуваного наказу відповідача; навести обставини та обгрунтувати підстави звернення з позовною вимогою про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою, тоді як позивач зверталася до відповідача та отримала відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою; надати до суду належним чином засвідчені докази на підтвердження обставин, зазначених у позові; надати документ (документи) про сплату судового збору в сумі 1 816 грн.

На підставі частини першої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачу також належить подати до суду копію позовної заяви в новій редакції та доказів (належним чином засвідчених копій документів) на підтвердження зазначених у ній обставин - для направлення відповідачу.

Згідно з частинами першою та другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.

2. Запропонувати позивачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до Миколаївського окружного адміністративного суду:

- позовної заяви, оформленої відповідно до статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням оцінки суду, наведеної у мотивувальній частині цієї ухвали;

- доказів (належним чином засвідчених копій документів) на підтвердження обставин, зазначених у позовній заяві, що подається на виконання цієї ухвали;

- копії позовної заяви, що подається на виконання цієї ухвали, та доказів на підтвердження зазначених у ній обставин (належним чином засвідчених копій документів);

- документа (-ів) про сплату судового збору в сумі 1 816 грн.

3. Попередити позивача, що наслідком неусунення недоліків позовної заяви в установлений судом строк є повернення такої позовної заяви позивачу.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає до оскарження окремо від рішення суду.

Суддя В.В. Птичкіна