Рішення № 97320468, 31.05.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2021 р. № 400/3988/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020

про:визнання протиправним та скасування рішення від 16.06.2020 № 17/1/03.04-р; зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (надалі – позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом, що містив вимоги:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України від 16.06.2020 № 17/1/03.04-р про відмову у поновленні пенсії за віком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (надалі – ГУ або відповідач) поновити пенсію за віком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та виплатити недоотриману пенсію.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_4 , зокрема, зазначив, що відповідач безпідставно припинив у 2017 році виплату позивачу пенсії. Так, за твердженнями позивача, пенсію в РФ отримує не він, а його брат-близнюк – ОСОБА_2 . Відмова відповідача у поновленні виплати пенсії порушує право позивача на соціальний захист.

У відзиві (т. с. 1, ар. 40-47) відповідач просив відмовити у задоволенні позову, зазначив, що, за результатами розгляду заяви позивача (до яких не було додано будь-яких додаткових документів), не було встановлено підстав для поновлення виплати пенсії. Крім того, ГУ вказало, що, за даними Пенсійного фонду Російської Федерації, ОСОБА_2 отримує пенсію в РФ. Також відповідач, з посиланням на відомості, що були отримані, в тому числі, від ПФ РФ, зазначив, що на ім`я ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , були оформлені 3 паспорти громадянина РФ, 1 паспорт громадянина України, 3 трудові книжки. Відповідач піддав сумніву твердження позивача про наявність у нього брата- ОСОБА_5 , який отримує пенсію в РФ, та висловив думку, що всі вказані документи належать одній особі – позивачу.

Правом подати відповідь на відзив позивач не скористався.

Відповідно до частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу в порядку письмового провадження.

Як встановлено судом на підставі наданих відповідачем копій документів пенсійної справи, 19.05.2017 особа на ім`я ОСОБА_2 подала до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (надалі – ЦОУ ПФУ) заяву про призначення пенсії за віком (т. с. 1, ар. 66). До заяви, згідно з її текстом, ОСОБА_6 додав: трудову книжку (т. с. 1, ар. 70-79), довідку про заробітну плату, паспорт громадянина України з безконтактним електронним носієм № НОМЕР_1 , що був оформлений 10.03.2017 на ім`я ОСОБА_2 (т. с. 1, ар. 68), довідку № 7 від 20.04.1988, довідку про з/п до 2000 року, пояснювальну (т. с. 1, ар. 80-81).

Крім цього, в матеріалах пенсійної справи ОСОБА_7 наявні: витяг з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання № 4810-340865-2017, наданий Заводським районним відділом у місті Миколаєві Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області 17.03.2017, з інформацією про те, що зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 з 15.11.2016 є адреса: АДРЕСА_2 (т. с. 1, ар. 68); картка платника податків № НОМЕР_2 , що була видана 27.03.2017 Державною податковою інспекцією у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області, з інформацією про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (т. с. 1, ар. 69); інформація з Центральної бази даних отримувачів пенсій, що була сформована 22.05.2017, згідно з якою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 (співпадає з номером у картці платника податків) не є отримувачем пенсії (т. с. 1, ар. 82); звернення ОСОБА_7 до відповідача від 22.08.2017 такого змісту (мовою оригіналу): «Сообщаю что мне пенсия в других Пенсионных фондах не назначалась. В случае обязуюсь полностью возместить назначенную ОСОБА_8 » (надалі – Заява, т. с. 1, ар. 84).

Згідно з протоколом № 2196 (т. с. 1, ар. 64), 17.08.2017 ЦОУ ПФУ призначило з 19.05.2017 ОСОБА_9 пенсію за віком на загальних умовах (довічно).

Також в матеріалах пенсійної справи ОСОБА_7 наявна інформація (без підпису виконавця) з Центральної бази даних отримувачів пенсій, що була сформована 20.10.2017, відповідно до якої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , який проживає у м. Симферопіль, було призначено пенсію, дата останнього нарахування – 04.03.2014 (т. с. 1, ар. 87).

01.11.2017 до ЦОУ ПФУ (на його запит) від «Государственного учреждения – Отделения Пенсионного фонда Российской Федерации по Ставропольскому краю» надійшла довідка від 13.10.2017 № 791698/17, в якій вказано (мовою оригіналу): « ОСОБА_2 … дата рождения 20.04.1952 состоит на учете в УПФР по городу-курорту Ессентуки Ставропольского края (межрайонное) и ему на 13.10.2017 установлена … страховая пенсия по старости … выплата установлена на период с 27.06.2015 … бессрочно …» (т. с. 1, ар. 88, 89).

08.12.2017 начальник ЦОУ ПФУ прийняла рішення № 4/2 про припинення, на підставі частини першої статті 49 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (надалі – Закон № 1058), виплати ОСОБА_9 з 01.11.2017 пенсії (надалі – Рішення № 4/2, т. с. 1, ар. 90-91). В якості фактичних підстав для припинення виплати у Рішенні № 4/2 вказано, що «… при оформленні заяви на призначення пенсії ОСОБА_6 повідомив, що до інших територіальних управлінь Пенсійного фонду за призначенням пенсії він не звертався (особиста заява від 22.08.2017) … 01.11.2017 управлінням отримано лист Державної установи – відділення Пенсійного фонду Російської Федерації по Ставропольському краю … про факт призначення пенсії на території Російської Федерації. А саме: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , управлінням Пенсійного фонду Російської Федерації … призначено пенсію за віком з 27.06.2015 довічно …».

Доказів оскарження Рішення № 4/2 ОСОБА_6 не надав.

Листами від 12.12.2017 № 17608/04 (т. с. 1 ар. 93) та від 27.04.2018 № 6325/08 (т. с. 1, ар. 94) ЦОУ ПФУ повідомляло ОСОБА_7 про необхідність повернення переплати пенсії в сумі 6 784,63 грн. (за період з 19.05.2017 по 31.10.2017).

Суд зауважив, що в матеріалах пенсійної справи наявний адресований начальнику ЦОУ ПФУ лист за підписом заступника начальника Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області від 19.10.2017 № 18663, в якому вказано, що паспорт громадянина України № НОМЕР_5 (саме цей паспорт ОСОБА_6 додав до заяви про призначення пенсії) був виданий 10.03.2017 замість втраченого паспорта громадянина України НОМЕР_6 , виданого Київським РВ Сімферопольського МУ ГУМВС України в АР Крим 13.09.2000 (т. с. 1, ар. 145). При цьому, як зазначено в інформації з Центральної бази даних отримувачів пенсій (т. с. 1, ар. 87), за цим паспортом ( НОМЕР_6 ), але за іншим ідентифікаційним номером було встановлено особу – ОСОБА_2 , яка, за даними Пенсійного фонду України, отримувала пенсію до 04.03.2014. У листі «Государственного учреждения - Управления Пенсионного фонда Российской Федерации в г. Ялте Республики Крым» (т. с. 1, ар. 121-122) вказано, що ОСОБА_10 . Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м Сімферополя призначило пенсію з 16.11.2006.

Інші матеріали пенсійної справи ОСОБА_7 , що їх надав відповідач, є: листуванням органів ПФУ з відповідними органами РФ, архівними установами, підприємствами, установами, організаціями (їх правонаступниками), вказаними у трудовій книжці ОСОБА_7 ; копіями паспортів і трудових книжок, оформлених на особу з прізвищем та ім`ям ОСОБА_2 . Ці документи не були покладені в основу Рішення № 4/2 та рішення, законність якого є предметом розгляду у цій справі.

До позовної заяви ОСОБА_6 додав копію довідки від 12.01.2017 № 4803-84675 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (т. с. 1, ар. 7), а також довідку Міжрайонної медико-соціальної експертної комісії Обласного центру медико-соціальної експертизи Миколаївської обласної ради від 13.02.2020 серія 12 ААБ № 405758 (т. с. 1, ар. 4). Згідно з цією довідкою, ОСОБА_9 встановлено (безстроково) другу групу інвалідності.

22.05.2020 ОСОБА_6 звернувся до відповідача із заявою про термінове поновлення виплати пенсії (т. с. 1, ар. 252), у відповідь на яку ГУ, з посиланням на норми затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»» (надалі – Порядок № 22-1), роз`яснило порядок оформлення та подання відповідного звернення (т. с. 1, ар. 184).

15.06.2020 ОСОБА_6 подав «Заяву за призначенням/перерахунком пенсії» (т. с. 1, ар. 182).

16.06.2020 ГУ прийняло рішення № 17/1/03.04-Р, яким, з посиланням на статті 44, 45 Закону № 1058, «Угоду про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.02.1992 року» (надалі – Угода) та Порядок № 22-1, відмовило ОСОБА_9 у поновленні виплати пенсії (надалі – Рішення, т. с. 1, ар. 181).

У Рішенні вказано, що «… згідно із Порядком … № 22-1 … заява на запит пенсійної справи за новим місцем проживання подається пенсіонером особисто до органу, що призначає пенсію, за новим місцем проживання (реєстрації). Згідно із листом управління Пенсійного фонду Російської Федерації від 19.01.2018 № 185/05-22 ОСОБА_6 надав заяву з проханням не надсилати його пенсійну справу при надходженні запиту з України. В матеріалах пенсійної справи заява про згоду на запит також відсутня …».

Незгода ОСОБА_7 з Рішенням стала підставою для звернення його до суду.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 49 Закону № 1058, виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється, якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості.

Поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону (частина друга статті 49).

Згідно з абзацом першим частини першої статті 26 Закону № 1058 (в редакції, яка була чинною 19.05.2017 – дата звернення ОСОБА_7 із заявою про призначення пенсії), особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9 виповнилось 65 років, отже, умова щодо віку була дотримана. Інформації про те, що пенсію було призначено на підставі поданих позивачем документів, що містять недостовірні відомості щодо кількості років страхового стажу, ані Рішення № 4/2, ані Рішення не містять.

Суд зауважив, що подання позивачем (одночасно із заявою про призначення пенсії) Заяви Порядком № 22-1 не передбачено, тому будь-яка інформація, що містилась у цій Заяві (незалежно від того, чи була вона достовірною чи ні), не впливала на призначення пенсії.

Доводи відповідача про те, що причиною незадоволення заяви позивача про поновлення виплати пенсії було те, що ОСОБА_10 (мовою оригіналу) 05.07.2016 подав до «Государственного учреждения – Управления Пенсионного фонда Российской Федерации в г. Ялте Республкики Крым» заяву з проханням не надсилати його пенсійну справу у випадку надходження запиту з України, суд відхилив. Ані Законом № 1058, ані Порядком № 22-1 не передбачено надання пенсіонером згоди на запит територіальним органом Пенсійного фонду України документів від будь-яких підприємств, установ, організацій.

Крім того, суд зазначив, що, навіть за умови, що в розпорядженні відповідача були належні, допустимі, достовірні та достатні докази того, що ОСОБА_6 отримує пенсію на території РФ, ця обставина не могла бути перешкодою для призначення та виплати пенсії громадянину України за нормами Закону № 1058.

Суд визнав, що відповідач допустив хибне тлумачення положень Угоди.

Статтями 1, 6, 7 Угоди передбачено таке (мовою оригіналу):

« 1. Пенсионное обеспечения граждан государств-участников настоящего Соглашения и членов их семей осуществляется по законодательству государства, на территории которого они проживают.

6. Назначение пенсий гражданам государств-участников Соглашения производится по месту жительства. Для установления права на пенсию, в том числе пенсий на льготных основаниях и за выслугу лет, гражданам государств-участников Соглашения учитывается трудовой стаж, приобретенный на территории любого из этих государств, а также на территории бывшего СССР за время до вступления в силу настоящего Соглашения. Исчисление пенсий производится из заработка (дохода) за периоды работы, которые засчитываются в трудовой стаж. В случае, если в государствах-участниках Соглашения введена национальная валюта, размер заработка (дохода) определяется исходя их официально установленного курса к моменту назначения пенсии.

7. При переселении пенсионера в пределах государств-участников Соглашения выплата пенсии по прежнему месту жительства прекращается, если пенсия того же вида предусмотрена законодательством государства по новому месту жительства пенсионера. Размер пенсии пересматривается в соответствии с законодательством государства-участника Соглашения по новому месту жительства пенсионера с соблюдением условий, предусмотренных пунктом 3 статьи 6 настоящего Соглашения».

Відповідно, якби ОСОБА_6 був громадянином РФ, отримував би там пенсію за віком, а потім би переселився до України, він отримав би право на пенсію за законодавством України, з одночасною втратою права на отримання пенсії на території РФ (за її законодавством).

З урахуванням наведеного, суд встановив, що у відповідача не було законних підстав для припинення виплати ОСОБА_9 пенсії, в зв`язку з чим порушене право позивача підлягає поновленню шляхом визнання протиправним та скасування Рішення, а також шляхом зобов`язання ГУ поновити ОСОБА_9 виплату пенсії.

Право позивача на соціальний захист було порушено прийнятим 08.12.2017 Рішенням № 4/2, тому суд, користуючись наданим частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України правом, визнав за необхідне вийти за межі позовних вимог, а саме – визнати протиправним та скасувати Рішення № 4/2.

Суд не надав оцінки поданим позивачем документам (т. с. 1, ар. 220-236, т. с. 2, ар. 9-13), а також іншим документам з пенсійної справи ОСОБА_7 (що були надані відповідачем) оскільки вони не відповідають ознакам належності та допустимості доказів.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись статтями 2, 19, 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 13844159) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати прийняте 08.12.2017 Центральним об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області рішення № 4/2 про припинення виплати пенсії ОСОБА_3 .

3. Визнати протиправним та скасувати прийняте 16.06.2020 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області рішення № 17/1/03.04-р про відмову в поновленні виплати пенсії ОСОБА_3 .

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (54020, м. Миколаїв, вул. Морехідна, 1, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 13844159) поновити виплату пенсії ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ) з 01.12.2017.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Птичкіна