Рішення № 97320323, 31.05.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/5559/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравціва О.Р. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Суть справи.

До Львівського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (далі – позивач) з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі – відповідач, Управління), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача №9133300803015 від 05.03.2021;

- зобов`язати відповідача призначити з 14.10.2020 та виплачувати позивачу пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до Закону України «Про прокуратуру» згідно з довідкою Офісу Генерального прокурора України №21-1390р від 10.07.2020 без обмежень максимального /граничного/ розміру пенсії та виплат.

У позовній заяві позивач зазначила, що перебувала на утриманні чоловіка, ОСОБА_2 . Після його смерті звернулася ІНФОРМАЦІЯ_1 та 01.11.2020 до пенсійного фонду з заявою про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, про що наголосила в заяві. Проте орган пенсійного фонду розглянув заяву як звернення та надав відповідь від 01.12.2020, що позивач має право на вказаний вид пенсії та на розгляді у сервісному центрі №9 перебуває її заява від 30.10.2020 про перевід на пенсію у зв`язку з втратою годувальника за нормами Закону України «Про прокуратуру». Надалі рішенням відповідача від №9133300803015 від 05.03.2021 позивачу відмовлено у призначенні пенсії без наведення конкретних підстав такої відмови.

Вважає, що право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника гарантоване Законом України «Про прокуратуру» та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Тому, рішення пенсійного фонду вважає безпідставним та необґрунтованим.

Просила задовольнити позов повністю.

Відповідач проти позову заперечив повністю з підстав викладених у відзиві за вх. №5678ел. від 06.05.2021. Зазначив, що позивач перебуває на обліку у Головному управлінні як отримувачка пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Вказує, що 30.10.2020 позивач звернулася до Головного управління з заявою невстановленого взірця щодо переведення на пенсію у зв`язку з втратою годувальника за нормами Закону України «Про прокуратуру». Надалі позивач подала заяву довільної форми про переведення на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, яка теж не відповідала вимогам Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1. Зазначені заяви розглянуто.

Заяву невстановленого взірця без підпису про перевід з пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника позивачка подала до Головного управління 25.02.2021. Тому, заява по суті не розглядалася.

Водночас звернув увагу, що позивач надала довідку Офісу Генерального прокурора України №21-1390р від 10.07.2020 про те, що відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 від 26.03.2020 №6-р/2020 та розмір заробітної плати з якої було сплачено соціальний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за нормами чинними на 26.03.2020 за відповідною посадою заступника начальника Головного управління на підставі якої хоче призначити пенсію. Однак ОСОБА_2 був непрацюючим пенсіонером.

Крім того, отримання пенсії у зв`язку з втратою годувальника не передбачає виникнення права особи, яка не відноситься до суб`єктів, яким надано право на пенсію за спеціальним законом (Законом України «Про прокуратуру»), на перерахунок пенсії згідно з нормами цього Закону та з підстав, що надають право виключно працівникам прокуратури на здійснення перерахунку призначеної пенсії. Розмір пенсії прокурора або його заробітку не підлягає перерахунку після його смерті, якщо право на таку пенсію він не мав за життя. Оскільки годувальник позивача помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно заробіток який визначений у довідці Офісу Генерального прокурора України від 10.07.2020 №21-1390 годувальник не мав за життя, відсутні підстави для перерахунку.

Відповідач додатково повідомив, що відповідно до законодавства максимальний розмір пенсії, призначених, зокрема, згідно з Законом України «Про прокуратуру», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тому, вимога про не обмеження максимального розміру пенсії є передчасною.

Просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Ухвалою від 16.04.2021 провадження в адміністративній справі відкрито та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 31.05.2021 у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи з викликом сторін за участю представника відмовлено.

Відповідно до приписів п. 2 ч. 1, ч. 2 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд на підставі позовної заяви, відзиву, а також долучених письмових доказів, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 30.10.2020 звернулася до відповідача через Сервісний центр №9 (Франківський район) із заявою про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, що підтверджується відповідями відповідача від 01.12.2020 та 26.03.2021 /арк.спр.17-18, 23-25/, а також скерувала 01.11.2020 заяву поштою до Франківського відділу обслуговування громадян ГУ ПФ України у Львівській області про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника. До заяви долучено довідку офісу Генерального прокурора України №21-1390р від 10.07.2020; рішення Верховного Суду у справі №748/696/17 від 27.11.2019; копію свідоцтва про одруження; довідку щодо перебування на утриманні ОСОБА_2 ; акт ЛКП «Сигнівка» про місце проживання та перебування на утриманні в ОСОБА_2 до дня смерті; копію свідоцтва про смерть /арк.спр.6-16/.

Управлінням обслуговування громадян відділу розгляду звернень ГУ ПФ України у Львівській області розглянуто заяву ОСОБА_1 від 30.10.2020 та від 01.11.2020 як звернення громадян та листом-відповіддю від 01.12.2020 повідомлено, що після надходження з м. Києва архівної справи ОСОБА_2 позивачку буде запрошено для вирішення питання про призначення пенсії /арк.спр.17-18/.

Листом від 19.02.2021 Управління обслуговування громадян ГУ ПФ України у Львівській області повідомлено, що 14.12.2020 на адресу сервісного центру з ГУ ПФ України в м. Києві надійшла архівна пенсійна справа померлого чоловіка ОСОБА_2 . Для вирішення питання про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника листом від 15.12.2020 позивачку було запрошено до відділу обслуговування громадян №9 (вул. В.Великого,54) та роз`яснено порядок подання документів. Також повідомлено, що оскільки позивач фактично проживає у Шевченківському районі м. Львова, з питань призначення пенсії можна звернутися за місцем проживання у Відділ обслуговування громадян №10 (м. Львів, вул. Братів Тершаківців,2а) /арк.спр.19-20/.

ОСОБА_1 подала скаргу на дії керівництва та працівників Франківського відділу обслуговування громадян в м. Львові (сервісний центр №9) у якій зазначила, що подала заяву та всі необхідні документи для призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника ще 30.10.2020, однак станом на 24.02.2021 жодного рішення з приводу призначення пенсії не прийнято. Просила вирішити вказане питання, забезпечити прийняття рішення за заявами від 30.10.2020 та 01.11.2020 та вжити заходів дисциплінарного характеру до осіб, які допустили тяганину з призначенням пенсії /арк.спр.21-22/.

Листом від 26.03.2021 Управління обслуговування громадян ГУ ПФ України у Львівській області повідомило, що підстави для притягнення працівників Сервісного центру до дисциплінарної відповідальності відсутні, та принесло вибачення за створені незручності /арк.спр.23-25/.

Рішенням відповідача від 05.03.2021 №9133300803015 відмовлено у переведенні ОСОБА_1 на пенсію у зв`язку з втратою годувальника згідно з Законом України «Про прокуратуру». У рішенні зазначено, що 01.11.2020 ОСОБА_1 подано до органу Пенсійного фонду заяву довільної форми про переведення на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, де не зазначено місце реєстрації. До заяви долучено копії документів, зокрема надано нотаріально завірену копію довідки про заробітну плату ОСОБА_2 від 10.07.2020 №21-1390; копію довідки щодо перебування на утриманні у чоловіка ОСОБА_2 від 28.10.2020 №5870. Форма заяви та додані документи не відповідали Порядку №22-1, тому було надано відповідь від 01.12.2020 згідно з Законом України «Про звернення громадян» /арк.спр.12-14/.

У вказаному рішенні зазначено, що 25.02.2021 сформовано заяву згідно з Порядком №22-1, яку ОСОБА_1 не підписано. До заяви долучено такі документи: свідоцтво про смерть годувальника; свідоцтво про укладення шлюбу; довідку від 28.10.2020 №5870 видану Львівським КП «Сигнівка» щодо перебування на утриманні годувальника ОСОБА_2 ; документи, що засвідчують родинні стосунки члена сім`ї з померлим годувальником; довідку від 10.07.2020 №21-1390 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується при перерахунку пенсії, видану Офісом Генерального прокурора ОСОБА_2 ; трудову книжку годувальника.

На підставі викладеного та чинних нормативно-правових актів, прийнято рішення про відмову від 05.03.2021 у переведенні ОСОБА_1 на пенсію у зв`язку з втратою годувальника згідно з Законом України «Про прокуратуру».

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернулася за захистом своїх прав до суду.

Вирішуючи справу, суд керується таким.

Завданням адміністративного судочинства України відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України кожному громадянину гарантоване право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», як це визначено його преамбулою.

Крім того, слід враховувати, що відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України та складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України «Про недержавне пенсійне забезпечення», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також: інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

За приписами ч. 1 ст. 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 цього ж Закону, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Щодо форми звернення позивача суд керується таким.

Частиною 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (далі – Порядок №22-1), звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку (п. 1.8).

Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви (п. 1.9).

Відповідно до п. 2.3 Порядку до заяви про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, З пункту 2.1 цього розділу. Також надаються такі документи:

1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування особи, якій призначається пенсія, та померлого годувальника (подається у разі, якщо особа, яка звернулася із заявою про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, має такі документи);

2) свідоцтво про народження або паспорт особи, якій призначається пенсія:

3) довідка про склад сім`ї померлого годувальника та копії документів, що засвідчують родинні стосунки члена сім`ї з померлим годувальником (за наявності);

4) свідоцтво про смерть годувальника, або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення його померлим, або витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що засвідчує факт внесення до цього реєстру інформації про безвісне зникнення особи, або інформація з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, отримана в порядку, передбаченому статтею 15 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти»;

5) документи про вік померлого годувальника сім`ї за відсутності таких даних у свідоцтві про смерть чи рішенні суду про визнання годувальника безвісно відсутнім або оголошення його померлим;

6) довідки загальноосвітніх навчальних закладів системи загальної середньої освіти, професійно-технічних, вищих навчальних закладів про те, що особи, зазначені в абзаці другому пункту 2 частини другої статті 36 Закону, навчаються за денною формою навчання;

7) довідка про те, що чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків, дід, баба, брат чи сестра померлого годувальника незалежно від віку і працездатності не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років;

8) документи про місце проживання (реєстрації);

9) документ про перебування членів сім`ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника;

10) експертний висновок про встановлення причинного зв`язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (крім дружин (чоловіків), які втратили годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, та звернулися за призначенням пенсії у зв`язку з втратою годувальника).

Орган, що призначає пенсію, додає до заяви одержані ним від МСЕК виписки з актів огляду в МСЕК дорослих членів сім`ї, яким право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника надається внаслідок їх інвалідності.

До заяви про призначення пенсії членам сім`ї померлого пенсіонера повинні бути додані необхідні документи, зазначені в цьому пункті. Заробіток у такому випадку визначається за документами, що є в пенсійній справі померлого годувальника, або за поданими додатково документами відповідно до вимог частини першої статті 40 Закону;

11) документи про стаж особи, якій призначається пенсія, визначені підпунктом 2 пункту 2.1 цього розділу (для визначення пенсійного віку осіб, зазначених у пункті 1 частини другої статті 36 Закону).

Згідно з п. 4.1 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).

При прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;

4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі (п. 4. Порядку №22-1).

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (п. 4.3 Порядку №22-1).

Суд звертає увагу, що позивач до заяви про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника додала довідку офісу Генерального прокурора України №21-1390р від 10.07.2020; рішення Верховного Суду у справі №748/696/17 від 27.11.2019; копію свідоцтва про одруження; довідку щодо перебування на утриманні ОСОБА_2 ; акт ЛКП «Сигнівка» про місце проживання та перебування на утриманні в ОСОБА_2 до дня смерті; копію свідоцтва про смерть.

Також у самій заяві зазначила, що така є саме заявою про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника та не може розглядатися в порядку Закону України «Про звернення громадян».

Суд також враховує, що відповідачем з відділу обслуговування громадян №2 м. Києва витребувано пенсійну справу ОСОБА_2 , яка надійшла 14.12.2020 на адресу Сервісного центру.

Однак, з врахуванням цих обставин, відповідач ні у листах, ні у рішенні про відмову у призначенні пенсію не вказав, яких документів не надано позивачкою, і що не дозволило розглянути заяву про призначення пенсії по суті.

З позиції суду характер та зміст заяви, долучені до неї документи дозволяють стверджувати про однозначну мету позивачки щодо призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, за результатами розгляду такої заяви. Тому, вказана заява не могла розглядатися в порядку Закону України «Про звернення громадян».

Подібна правова позиція викладена у рішенні Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №748/696/17.

Щодо рішення про відмову у призначенні пенсії суд керується таким.

Згідно з преамбулою Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.

Розділ V Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (ст.ст. 36-39) присвячений пенсії у зв`язку з втратою годувальника в солідарній системі. Так, як установлено абз. 1 ч. 1 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Відповідно до ч. 2 цієї ж статті, непрацездатними членами сім`ї вважаються: 1) (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягай пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону; 2) діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 1 8 років. Діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні; 3) чоловік (дружина), а в разі їх відсутності один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.

Згідно з абз. 1 ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», до членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Відповідно ж до абз. 2 ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII (далі – Закон №1697-VII) є спеціальним та визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України. Цей Закон визначає лише умови пенсійного забезпечення прокурорів, в тому числі і право на пенсію у разі втрати годувальника та не регулює порядок призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, а також інші умови пенсійного забезпечення.

Частиною 19 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї прокурора або слідчого, які були на його утриманні на момент смерті (при цьому дітям пенсія призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника), за наявності у померлого годувальника стажу роботи в органах прокуратури не менше 10 років, у розмірі 60 відсотків середньомісячного (чинного) заробітку на одного члена сім`ї, 70 відсотків - на двох і більше членів сім`ї. До непрацездатних членів сім`ї померлого прокурора або слідчого належать особи, зазначені у статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином слід виснувати, що позивач за сукупності встановлених обставин справи, має право на перехід, за своїм бажанням і в порядку, що визначений законом, на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, як дружина померлого, для якої його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування та яка сама одержувала пенсію (за віком).

Заперечуючи проти позову відповідач вказує на те, що ч. 20 ст. 86 Закону №1697-VII в первинній редакції, а також ч. 18 ст. 50-1 Закону №1789-ХП передбачає можливість проведення перерахунку лише тієї пенсії, яка призначена працівникам прокуратури. Тобто, норми Закону №1697-VII, що регулюють питання призначення пенсії по втраті годувальника та порядок перерахунку пенсії передбачають можливість проведення перерахунку пенсії призначеної виключно працівникам прокуратури. При цьому розмір пенсії прокурора або його заробітку не підлягає перерахунку після його смерті, якщо право на таку пенсію або заробіток годувальник не мав за життя. Оскільки годувальник помер ще у 2020, заробіток визначений у довідці від 10.07.2020 годувальник за життя не мав, з позиції відповідача підстави для перерахунку пенсії позивачем відсутні.

З цього приводу слід зазначити, що 13.12.2019 Другим Сенатом Конституційного Суду України прийнято Рішення №7-р(ІІ)/2019 (далі – Рішення №7-р) у справі за конституційними скаргами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697 (далі – Закон №1697), яким визнано таким, що не відповідає Конституції України положення частини двадцятої статті 86 Закону №1697, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

У своєму Рішенні №7-р Конституційний Суд України визначив порядок виконання цього Рішення до врегулювання Верховною Радою України вказаного питання на законодавчому рівні, вказавши, що частина двадцята статті 86 Закону №1697 не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, натомість застосуванню підлягає частина двадцята статті 86 Закону №1697 в первинній редакції.

Рішенням Конституційного Суду України від 26.03.2020 №6-р/2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону №1697 зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів держаного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Установлено такий порядок виконання цього рішення: ч. 20 ст. 86 Закону №1697 не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення; ч. 20 ст. 86 закону №1697 підлягає застосуванню в первинній редакції:

« 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».

Верховний Суд у постанові від 03.02.2021 (справа №674/840/17 адміністративне провадження №К/9901/42929/18) зазначив, що «для осіб, яким уже призначена пенсія, та потім набули право на інший вид пенсії, Законом №1058-IV передбачена можливість подання заяви про переведення на інший її вид відмінний від пенсії призначений вперше.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 45 Закону №1058-IV пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону.

Переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Відповідно до пункту 1.5 постанови правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Порядок №22-1) заява про переведення з одного виду пенсії на інший подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії.

Абзацом 5 пункту 1.7 Порядку №22-1 днем переведенням з одного виду пенсії на інший вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.

Згідно з пунктом 2.8 Порядку №22-1 поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.

Таким чином, судами встановлено, що позивачка має право на отримання пенсії у зв`язку з втратою годувальника та подала відповідну заяву про переведення її на цей вид пенсії в порядку передбаченому Законом №1058-IV, а отже відповідачем неправомірно відмовлено позивачці в переведенні на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Враховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивач як непрацездатна особа, яка перебувала на утриманні померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , має право на передбачену частиною дев`ятнадцятою статті 86 Закону України «Про прокуратуру» пенсію у зв`язку з втратою годувальника у розмірі 60% його середньомісячного заробітку.

Правова позиція щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладена у постановах Верховного Суду від 10 липня 2018 року у справі №660/756/17, від 7 серпня 2018 року у справі №346/35/17, від 5 вересня 2018 року у справі №178/528/17(2-а/178/11/17), від 10 жовтня 2018 року у справі №127/12898/17 та від 27 листопада 2018 року у справі №725/1621/16-а.»

Верховний Суд у Рішенні від 14.09.2020 у справі №560/2120/20 (№Пз/9901/9/20) – про перерахунок пенсій прокурорів відповідно до рішення КСУ від 13.12.2019 №7-р(II)/2019 вказав, що Рішенням від 13 грудня 2019 року №7-р(II)/2019 Конституційний Суд України визнав таким, що є неконституційним, положення ч. 20 ст. 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року №1697-VII «Про прокуратуру» зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Положення втратило чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Отже, саме цим Рішенням Конституційного Суду України забезпечено право позивача на перерахунок пенсії. Тому, Суд вважає незаконним підхід відповідача до вирішення порушеного в заяві позивача питання. Верховний Суд зазначає, що в цій ситуації позивач має право на перерахунок його пенсії. Твердження пенсійного органу про той факт, що для реалізації пенсіонерами права на перерахунок пенсії, визначеного ст. 86 Закону «Про прокуратуру» (у редакції, що діє з 13 грудня 2019 року), обов`язковою умовою є прийняття урядом нової постанови про підвищення заробітної плати прокурорським працівникам, є хибним з огляду на те, що на момент прийняття Конституційним Судом України зазначеного Рішення вже існувала істотна різниця в оплаті праці діючих працівників прокуратури та розмірі заробітних плат, з яких розраховані пенсії прокурорських пенсіонерів. І така нерівність має усуватись Пенсійним фондом України шляхом беззастережного (відносно дати ухвалення рішення про збільшення заробітку діючих працівників прокуратури) задоволення заяв пенсіонерів про перерахунок пенсії, поданих після 13 грудня 2019 року. Крім того, Суд звернув увагу, що постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №657 є чинною, а тому немає підстав для її незастосування. Таке рішення уряду є рішенням про підвищення заробітної плати прокурорським працівникам. Вирішуючи питання щодо дати, з якої пенсійний орган зобов`язаний здійснити перерахунок пенсії позивача, Суд зазначив, що ч. 20 ст. 86 Закону України №1697-VII, як вже зазначено вище, набрала чинності з 13 грудня 2019 року, отже, ефективним способом відновлення порушених прав позивача є зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з цієї дати.

Водночас треба наголосити, що позивач не зверталася до органу пенсійного фонду з проханням перерахувати розмір пенсії у зв`язку з втратою годувальника, а подала документи для призначення їй такої пенсії у зв`язку зі смертю чоловіка.

Суд не погоджується з твердженнями відповідача про неможливість призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника з врахуванням даних довідки виданої Офісом Генерального прокурора від 10.07.2020 №21-1390. Адже годувальник помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а довідка видана 10.07.2020 на виконання рішень Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7(ІІ)/2019 та від 26.03.2020 №6-р/2020, що свідчить про те, що годувальник мав право за життя на перерахунок пенсії з врахуванням даних вказаних у довідці виданій Офісом Генерального прокурора від 10.07.2020 №21-1390, відповідно до вищевказаних Рішень Конституційного Суду України.

Щодо призначення та виплати пенсії без обмежень максимального /граничного/ розміру суд керується таким.

Судом встановлено вище, що позивач має право на призначення пенсії у зв`язку із втратою годувальника на підставі ч. 19 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру».

При цьому, згідно з викладеним у рішеннях Конституційного Суду України від 06.07.1999 №8-рп/99 та від 20.03.2002 №5-рп/2002 розумінням сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають на момент звернення за призначенням пенсії.

Заперечуючи проти призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника без обмеження її максимального розміру відповідач посилається, зокрема, на ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VІ, якою передбачено, що максимальний розмір пенсій, призначених, зокрема, відповідно до Закону України «Про прокуратуру», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Однак суд вважає такі посилання відповідача безпідставними, оскільки положення ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» стосуються статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ, що втратила чинність у зв`язку прийняттям нового Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII.

Водночас у рішенні від 14.09.2020 у зразковій справі №560/2120/20 (№Пз/9901/9/20) – про перерахунок пенсій прокурорів відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(П)/2019, Верховний Суд зазначив, що «ключовим правовим питанням у справі, щодо якого фактично виник спір, є право позивача на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати працівникам органів прокуратури відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657. Відповідно питання щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії і питання обмеження пенсії максимальним розміром є похідними і повинні вирішуватись після вирішення питання про наявність відповідного права на перерахунок. Суд зауважує, що відповідач у відповідь на заяву позивача відмовив йому у перерахунку пенсії з мотивів відсутності нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури. Відтак спору щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії і щодо обмеження пенсії максимальним розміром на час звернення позивача у цій справі до суду не існувало. Також, відповідач ще не ухвалював рішення щодо перерахунку призначеної позивачу пенсії за вислугу років на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені. Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних».

Обставини цієї справи є подібними, оскільки позивачу відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з втратою годувальника, спору щодо обмеження пенсії максимальним розміром не існувало, рішення відповідач у цій частині не ухвалював.

Тому, вимоги щодо призначення пенсії без обмеження її граничного розміру задоволенню не підлягають як передчасні (заявлені на майбутнє), оскільки права позивача в цій частині не порушені.

Щодо дати призначення пенсії суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.

Зокрема, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника (п. 3 ч. 1).

Оскільки заяву про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника подано до відповідача 30.10.2020 та 01.11.2020, в межах 12 місяців з дня смерті годувальника ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), пенсія повинна бути призначена з 14.10.2020.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, встановлених судом фактичних обставин справи та враховуючи повноваження суду при вирішенні справи, які закріплені ст. 245 КАС України, в частині належного способу захисту порушеного права позивача, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову. Зокрема, слід визнати протиправним та скасувати рішення відповідача №9133300803015 від 05.03.2021 про відмову у призначенні позивачу пенсії у зв`язку з втратою годувальника та зобов`язати відповідача призначити з 14.10.2020 та виплачувати позивачу пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до Закону України «Про прокуратуру» та згідно з довідкою Офісу Генерального прокурора України №21-1390р від 10.07.2020. У задоволенні інших позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в сумі 908,00 гри. Тому, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача слід стягнути 454,00 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246. 250, 263, п.п. 15.5 п. 15 розділу VII Перехідні положення КАС України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №9133300803015 від 05.03.2021.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ 13814885) призначити з 14.10.2020 та виплачувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до Закону України «Про прокуратуру» та згідно з довідкою Офісу Генерального прокурора України №21-1390р від 10.07.2020.

4. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у виді судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 454,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кравців О.Р.