Рішення № 97320246, 27.05.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2021 року справа №380/9322/20

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Сподарик Н.І.,

за участю секретаря судового засідання Василько А.В.,

представника позивача за первісним позовом: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

представника відповідача за первісним позовом: Бабій І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Головного управління ДПС у Львівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Публічне акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк» про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Львівській області звернулось до суду з позовом з вимогами до ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу в розмірі 85 446,02 грн.

28.10.2020 року суд звернувся із запитом про надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_3 в порядку ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України до відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання.

12.11.2020 за вх. № 59772 на адресу суду надійшла відповідь на запит із адресою місця проживання відповідача: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 16.11.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

25.11.2020 за вх. № 63150 позивачем подана заява про ознайомлення та зняття копій з матеріалів справи.

26.11.2020 за вх. № 63490 позивачем подано клопотанням про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

07.12.2020 суд ухвалив перейти до розгляду справи за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання.

07.12.2020 суд ухвалив прийняти зустрічний позов ОСОБА_3 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень до спільного розгляду з первісним позовом у справі № 380/9322/20 за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу.

Ухвалою суду від 26.01.2021 відмовлено у задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Львівській області про залишення зустрічного позову без розгляду в адміністративній справі за первісним позовом Головного управління ДПС у Львівській області до ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу та зустрічного позову ОСОБА_3 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень- рішень.

Протокольною ухвалою суду від 02.03.2021 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Публічне акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк».

Ухвалою суду від 02.03.2021 витребувано у Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» (м. Київ, вул. Пушкінська 42/4; адреса місцезнаходження: м. Львів, вул. Пекарська, 23):інформацію по особі ОСОБА_3 , а саме розрахунки по кредитному договору №132/710130-р від 29.07.2008 від 29.03.2017; розрахунок анульованого боргу; виписку з рахунку ОСОБА_4 щодо внесення коштів за кредитним договором №132/710130-р від 29.07.2008, від 29.03.2017; довідку про складові частини прощеного боргу із розмежуванням суми заборгованості за кредитним договором, процентів за користування кредитом та курсової різниці.

На виконання ухвали суду такі скеровані на адресу суду за вх. №18214 від 19.03.2021.

Представник позивача в судовому засіданні первісні позовні вимоги підтримав повністю, просив їх задовольнити у повному обсязі, в задоволенні зустрічних позовних вимог просив відмовити за безпідставністю.

Представник відповідач первісний позов заперечила, просила задовільнити зустрічний позов ОСОБА_3 та відмовити у задоволенні первісного позову. Мотивація представника, щодо неналежного повідомлення відповідача (за первісним позовом) про проведення перевірки і винесення оскаржуваних рішень.

Суд заслухав пояснення представників сторін, з`ясував фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини та встановив таке.

В обґрунтування первісного позову про стягнення податкового боргу позивач посилався на те, що за відповідачем рахується податковий борг, що виник у зв`язку з несплатою узгодженого податкового зобов`язання, а тому підлягає стягненню у судовому порядку.

Суд встановив, що 28.01.2020 року Головним управлінням Державної податкової служби у Львівській області винесені податкові повідомлення рішення №0002053306 від 28.01.2020 року на підставі акту про результати перевірки №538/33.6-03/ НОМЕР_1 від 09.12.2019 року на суму 61 882,84 грн. та податкове повідомлення-рішення №0002063306 від 28.01.2020 року винесене на підставі акту про результати перевірки №538/33.6-03/ НОМЕР_1 від 09.12.2019 року на суму 170,00 грн., та пеня на суму 16 833,49 грн. з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування.

Податкове повідомлення-рішення №0002073306 від 28.01.2020 року винесене на підставі акта про результати перевірки №538/33.6-03/ НОМЕР_1 від 09.12.2019 року на суму 5 156,90 грн. та пеня на суму 1 402,79 грн.

На підставі вищевказаних податкових повідомлень-рішень, податковим органом винесено податкову вимогу від 16.03.2020 року №16365-5.

Вищевказаний акт перевірки, податкові повідомлення-рішення та податкова вимога надіслані відповідач за адресою АДРЕСА_2 .

Відповідно до положень пп.14.1.175, п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Строки сплати податкового зобов`язання встановлені статтею 57 Податкового кодексу України, відповідно до пункту 57.3 якої передбачено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Таким чином, у разі несплати платником податків протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення або ж закінчення процедури його оскарження, визначених контролюючим органом грошових зобов`язань такі податкові зобов`язання вважаються узгодженими.

При цьому, відповідно до п.42.2 ст.42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

У разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику). У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення (п.42.5 ст.42 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.45.1ст.45 Податкового кодексу України платник податків - фізична особа зобов`язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Таким чином, податковий орган бере на податковий облік фізичну особу платника податків за місцем її проживання.

При цьому, згідно абз.5 ст.3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

Згідно договору купівлі продажу квартири від 19.12.2006 року, який укладений між гр. ОСОБА_3 (РНОКПП – НОМЕР_2 що проживає: в АДРЕСА_2 ), (нова АДРЕСА_2 ) та гр. ОСОБА_5 (РНОКПП – НОМЕР_3 ), що проживає підставі довіреності, посвідченої 02.10.2006 року Посольством України в Італії, за реєстровим №573/857-4237, проживає: АДРЕСА_3 , ОСОБА_3 передав, а гр. ОСОБА_5 прийняла у власність квартиру АДРЕСА_4 .

Згідно витягу з єдиного державного реєстру щодо реєстрації місця проживання виданого Личаківським районним відділом у місті Львові Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області від 27.03.2018 року за № 4614-1473991-2018 (Унікальний номер запису в реєстрі – 1963101101757) зазначається інформація про те, що фізична особа громадянин ОСОБА_3 зареєстрований та проживає за адресою : АДРЕСА_1 . Дата реєстрації місця проживання 30.07.2007 року.

Дана інформація також підтверджується отриманою судом інформацією з відділу адресно-довідкової роботи Головного управління ДМС у Львівській області від 12.11.2020, про те, що ОСОБА_3 з 30.07.2007 зареєстрований за адресою : АДРЕСА_1 .

Однак, податковим органом податкові повідомлення-рішення та податкова вимога надіслані на адресу не за місцем проживання ОСОБА_3 - АДРЕСА_2 .

За правилами п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України у разі, коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Статтею 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язанням в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Позивачем винесено податкову вимогу форми Ф № 16365-5 від 16.03.2020 рок, яка надіслана ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 .

Щодо твердження про необхідність повідомлення платником про зміну адреси місця свого проживання то така вимога почала існувати з вступом в силу Податкового кодексу України, а на момент зміни адреси місця проживання (2007 рік) у платника податків такого обов`язку не існувало.

Таким чином, враховуючи те, що податкові повідомлення-рішення, і податкова вимога не направлялись за адресою зареєстрованого з 2007 року місця проживання ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 .) то відповідно відповідачу не вручались, відтак зазначена у даній позовній заяві сума податкового боргу є неузгодженою.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, вважаю, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог Головного управління ДПС у Львівській області щодо стягнення з фізичної особи - платника податків ОСОБА_3 суми заборгованості у розмірі 85 446,02 грн.

ОСОБА_3 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із зустрічним позовом в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення прийнятті Головним управлінням ДПС у Львівській області № 0002053306 від 28.01.2020 року на суму 61 882,84 грн.; № 0002063306 від 28.01.2020 року на суму 170,00 грн; № 0002073306 від 28.01.2020 року на суму 5 156,90 грн, визнати протиправною та скасувати податкову вимогу прийняту Головним управління ДПС у Львівській області форми «Ф» № 16365-51 від 16.03.2020 року.

В обґрунтування зустрічного позову позивач ОСОБА_3 покликається, що про проведення перевірки він повідомлений не був, а крім того відсутні підстави у податкового органу до віднесення суми прощеної (анульованої) кредитором заборгованості до складу оподаткованого доходу як додаткового блага на підставі абзацу «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України. Вимоги ДФС щодо сплати позивачем військового збору, обрахованого з такої суми, та зобов`язання позичальника відобразити анульовану суму боргу у складі оподаткованого доходу шляхом подачі податкової декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік є похідними за своєю суттю, оскільки безпосередньо пов`язані із нарахуванням фіскальними органами. оподатковуваного доходу позивача як об`єкту оподаткування військовим збором, а відтак важає винесені податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності до підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК України, платник податків має право бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно п.п. 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

За приписами пункту 42.2 статті 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Відповідно до підпункту 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Абзацом 4 підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України унормовано, що документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Згідно підпункту 78.1.2 пункту 78.1 статті 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, у разі якщо платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звіт про контрольовані операції або документацію з трансфертного ціноутворення, якщо їх подання передбачено законом.

За приписами пункту 78.4 статті 78 ПК України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

У відповідності до п.п. 79.1, 79.2 статті 79 ПК України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

При цьому, згідно пункту 79.3 статті 79 ПК України, присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова.

Отже, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому особисто чи його уповноваженому представнику копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Як вбачається з наданих податковим органом документів, наказ на перевірку, повідомлення про початок перевірки,акт перевірки податковим органом надіслано на адресу ОСОБА_3 - АДРЕСА_2 .

Згідно з договором купівлі продажу квартири від 19.12.2006 року, гр. ОСОБА_3 передав, а гр. ОСОБА_5 прийняла у власність квартиру АДРЕСА_4 .

Згідно витягу з єдиного державного реєстру щодо реєстрації місця проживання виданого Личаківським районним відділом у місті Львові Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області від 27.03.2018 року за № 4614-1473991-2018 (Унікальний номер запису в реєстрі – 1963101101757) зазначається інформація про те що фізична особа громадянин ОСОБА_3 зареєстрований та проживає за адресою : АДРЕСА_1 . Дата реєстрації місця проживання 30.07.2007 року.

Податковим органом не надано доказів звернення в адресно-довідкове бюро Головного управління ДМС у Львівській області, щодо надання відомостей про місце реєстрації-проживання позивача.

Відтак, позивача не було своєчасно повідомлено про дату початку проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та місце її проведення (контролюючим органом не надано належних доказів направлення позивачу наказу та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки), що позбавило позивача можливості реалізації свого права на ознайомлення із ними до початку здійснення контрольного заходу та подання відповідних пояснень і документів, відповідно контролюючим органом не було дотримано порядку проведення перевірки. Невиконання вимог щодо повідомлення платника податків про перевірку до початку її проведення призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої, зокрема прийняття податкових повідомлень - рішень за її результатами.

Щодо твердження представника позивача ОСОБА_6 про неправомірність віднесення ДФС суми прощеної (анульованої) кредитором заборгованості до складу оподаткованого доходу як додаткового блага на підставі абзацу «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України, то суд погоджується з доводами позивача по зустрічному позову і вважає за необхідне зазначити.

Згідно з підпунктом 14.1.47 пункту 14.1. статті 14 ПК України (тут і далі - в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Відповідно до пункту 163.1 статті 163 ПК України об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Згідно з пунктом 164.1 статті 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

З аналізу наведених положень ПК України можна зробити висновок, що до доходів взагалі та додаткових благ, зокрема, відносяться матеріальні та нематеріальні цінності, кошти та інші активи, які безпосередньо отримані платником податку та які збільшують загальний майновий стан цього платника і забезпечують приріст його активів у тій чи іншій формі.

Види доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначені пунктом 164.2 статті 164 ПК України.

В силу абзацу "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

У зв`язку з політичною та фінансовою кризою, яка сталася у 2014 році та спричинила девальвацію національної валюти в Україні, враховуючи скрутне становище, в якому опинилися позичальники - фізичні особи, які отримали споживчі кредити в іноземній валюті, з 7 травня 2015 року підрозділ 1 розділу XX "Перехідні положення" ПК України доповнений пунктом 8 на підставі Закону України "Про внесення змін до ПК України щодо кредитних зобов`язань".

Метою запровадження вказаних положень є фактична реалізація положень Закону України «Про реструктуризацію кредитних зобов`язань з іноземної валюти в гривню», згідно з якими платникам податків надаються певні податкові преференції.

Відповідно до пункту 8 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року.

Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року..

Тобто, курсова різниця, що виникла внаслідок знецінення національної валюти по відношенню до валюти прощеного боргу (кредиту), не відноситься до доходів платника податку та не підлягає оподаткуванню.

В силу колізійного принципу пріоритету норми акта, виданого пізніше, до правовідносин, які виникли у зв`язку із прощенням банками з 1 січня 2015 року боргу позичальникам за кредитами в іноземній валюті, які не було погашено до 1 січня 2014 року та валюту зобов`язання за якими було змінено з іноземної на національну, застосовуються норми пункту 8 підрозділу 1 розділу XX "Перехідні положення" ПК України.

Застосування вимог абзацу «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України має місце виключно у випадку перевищення суми прощеного (анульованого) кредитором боргу над сумою курсової різниці, обрахованої за правилами, передбаченими пунктом 8 підрозділу 1 розділу XX "Перехідні положення" ПК України.

Аналогічний правовий висновок Верховного Суду викладено у постановах від 15 травня 2018 року (справа № 821/1594/17), від 19 липня 2019 року (справа №826/4240/18).

Отже, для правильного встановлення правової природи анульованого (прощеного) кредитором боргу (кредиту) позивача (як курсової різниці, розрахованої відповідно до пункту 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, або додаткового блага, яке підлягає включенню до загального оподатковуваного доходу фізичної особи) необхідною умовою є дослідження судом характеру угоди між кредитором та позичальником щодо відповідної реструктуризації боргу та прощення його частини, зокрема, чи було змінено валюту зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню.

Відповідно до додаткового договору від 29 березня 2017 року №1 до Кредитного договору № 132/71030 від 29 липня 2007 року сторони домовились про зміну валюти боргових зобов`язань на гривню (п.2).

У договорі про внесення змін та доповнень від 29 березня 2017 року №1 до Кредитного договору № 132/71030 від 29 липня 2007 року року визначено, що сума по кредиту складає 1 681 160 грн 83 коп при цьому банк здійснює анулювання (прощення) боргу в розмірі 1 345 280 грн 66 коп.

Таким чином, при анулюванні (прощенні) позивачу суми боргу за кредитом були дотримані умови для застосування преференцій щодо сплати податку на доходи фізичних осіб. Зокрема, відбулась зміна валюти зобов`язання на гривню.

Сума боргу позивача станом на 29.03.2017 року відповідно до офіційного курсу НБУ дорівнює 1.681.160,83 грн. При цьому розмір таких зобов`язань за офіційним курсом НБУ станом на 01.01.2014 року дорівнює 495.597,97 грн (62 004, 41 дол США * 7, 9930). Курсова різниця по кредиту складає 1.185.562,86 грн (1.681.160,83 грн - 495.597,97 грн).

Разом з тим, у листі банку зазначено, що курсова різниця складає 1 070 245, 84 грн, що спростовується наведеними розрахунками.

Відтак, додатковим благом є різниця між прощеним боргом в сумі 1 345 280 грн 66 коп та курсовою різницею 1.185.562,86 грн, що відповідно складає 159 717 грн.

Разом з тим, відповідач за зустрічним позовом вважає, що базою оподаткування для винесення спірного податкового повідомлення є інформація отримана податковим органом від банку, а саме додаткове благо, що становить 275 034, 82 грн.

Судом витребувавалась додаткова інформація у Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» по особі ОСОБА_3 , а саме розрахунки по кредитному договору №132/710130-р від 29.07.2008 від 29.03.2017; розрахунок анульованого боргу; виписку з рахунку ОСОБА_3 щодо внесення коштів за кредитним договором №132/710130-р від 29.07.2008, від 29.03.2017; довідку про складові частини прощеного боргу із розмежуванням суми заборгованості за кредитним договором, процентів за користування кредитом та курсової різниці.

Зазначених документів отримано не було, а відтак суд розглядає справу в межах наявних матеріалів та дослідивши їх вважає, що розмір податку на доходи фізичних осіб розрахований не вірно, оскільки базою оподаткування є не 275 034, 82 грн, а 159 717 грн.

Для правовідносин, що виникають у сфері справляння податків, не має правового значення те, яким чином банк-кредитор обліковував відповідну суму прощеного боргу у своєму бухгалтерському обліку, а визнання банком прощеного боргу позичальника його оподатковуваним доходом та надання до фіскальної служби відповідного податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, не впливає на податкові зобов`язання позивача.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого врядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень й у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд не вправі підміняти собою компетентний податковий орган та приймати рішення щодо визначення розміру податку, який підлягає сплаті, коригуванню штрафних санкцій, а відтак і скасуванню підлягають всі спірні податкові повідомлення - рішення та податкова вимога.

З огляду на викладене, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, суд вважає, що ОСОБА_3 доведено обставини в обґрунтування своїх позовних вимог згідно зустрічного позову щодо протиправності оскаржених податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Львівській області № 0002053306 від 28.01.2020 року, № 0002063306 від 28.01.2020 року, № 0002073306 від 28.01.2020 року та податкової вимоги Головного управління ДПС у Львівській області форми «Ф» № 16365-51 від 16.03.2020 року. В свою чергу, податковим органом не надано суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про правомірність та обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з ОСОБА_3 податкового боргу в розмірі 85 446,02 грн.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні первісного позову Головного управління ДПС в Львівській області про стягнення з ОСОБА_3 податкового боргу у розмірі 85 446,02 грн.

При цьому, суд вважає за необхідне зустрічний позов ОСОБА_3 задовольнити повністю.

Проаналізувавши вищевикладене та з врахуванням дійсних обставин у справі суб`єкт владних повноважень неналежним чином повідомив ОСОБА_3 про проведення такої перевірки і відповідно останній не скористався своєчасно своїм правом на захист, а саме на оскарження податких повідомлень-рішень, податкової вимоги, що призвело до передчасного звернення в суд із вимогою про стягнення боргу, так як такі вимога і податкові повідомлення рішення є неузгодженими.

Недотримання позивачем за первісним позовом статтей 75-81 Податкового кодексу України порушує відповідні гарантії захисту прав та інтересів платника податків, а отже є порушенням прав останнього.

Відповідно до п.86.1 ст. 86 ПК України, результати перевірки оформляються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або законними представниками. Згідно п.86.8 ст.86 ПК України, податкове повідомлення рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому ст. 58 ПК України. Як проаналовано матеріали справи, така скеровувалася за адресою, за якою відповідач не проживає, окрім того, повідомлення банку скеровано на адресу контролюючого орнау із зазначенням вірної адреси, яка не взята до уваги суб`єктом владних повноважень, і не надано можливості скористатися позивачеві правом на оскарження результатів перевірки.

Крім того, суб`єкт владних повноважень не позбавлений права з дотриманням норм Податкового Кодексу провести перевірку ОСОБА_3 і за результатами такої скласти акт і у випадку наявності підстав приймати податкові повідомлення-рішення.

Відповідно до положень ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд, вирішуючи даний спір, також відзначає, що відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, висловленій, зокрема, у п.45 рішення в справі «Бочаров проти України», п.53 рішення в справі «Федорченко та Лозенко проти України», п.43 рішення в справі «Кобець проти України», при оцінці доказів і вирішенні спору суду слід керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Тобто, встановлюючи істину в справі слід базуватися передусім на доказах, які належно, достовірно й достатньо підтверджують ті чи інші обставини таким чином, щоби не залишалося щодо них жодного обґрунтованого сумніву.

Зібрані ж і досліджені матеріали цієї справи, не підтверджують і не обґрунтовують заявлені позовні вимоги позивача за первісним позовом про стягнення боргу, позаяк зустрічний позов обґрунтований і підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.14, 72-77, 139, 177, 241-247, 250-251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_3 ( АДРЕСА_5 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Львівській області (79026, м. Львів, вул. Стрийська, 35; код ЄДРПОУ 43143039), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Публічне акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк» (м. Київ. Вул. Пушкінська, 42/4) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Львівській області №0002053306 від 28.01.2020.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Львівській області №0002063306 від 28.01.2020.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Львівській області №0002073306 від 28.01.2020.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу прийняту Головним управлінням ДПС у Львівській області форми «Ф» №16365-51 від 16.03.2020.

Стягнути на користь ОСОБА_3 ( АДРЕСА_5 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) з Головного управління ДПС у Львівській області (79026, м. Львів, вул. Стрийська, 35; код ЄДРПОУ 43143039) за рахунок його бюджетних асигнувань сплачений позивачем судовий збір в сумі 840,80 грн.

У задоволені первісного позову Головного управління ДПС у Львівській області до ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу - відмовити повністю.

Судові витрати за первісним позовом стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 31.05.2021.

Суддя Сподарик Н.І.