Постанова № 97320066, 27.05.2021, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/769/21

Номер провадження 3/373/334/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2021 року м. Переяслав

Суддя Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області Свояк Д.В., розглянув матеріали, які надійшли від Головного управління ДПС у Київській області ДПС України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , народженого ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , фізичної особи-підприємця, -

за ч.1 ст.155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 07.04.2021 о 17 год. 00 хв., будучи посадовою особою, допустив видачу розрахункових документів, що не відповідають встановленій формі, а саме: відсутність обов`язкового реквізиту розрахункового документу (назва «акцизний податок», ставка та розмір податку), порушено порядок використання режиму попереднього програмування РРО, зокрема у розрахункових документах відсутній код УКТЗЕД на підакцизну групу товарів, також встановлено факт реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку за місцем реалізації.

Такими діями ОСОБА_1 порушив п.п.1, 2, 11, 12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

На виклик суду ОСОБА_1 не з`явився, від його представника – адвоката Петруніної В.В. надійшло клопотання про закриття провадження у справі та про розгляд справи без їх участі. У клопотанні зазначено, що ФОП ОСОБА_1 здійснює підприємницьку діяльність і має мережу магазинів, директором магазину, де зафіксовані зазначені порушення, є ОСОБА_2 , відповідно вона є тією посадовою особою, на яку мав бути складений протокол про адміністративне правопорушення.

У ч.3 ст.65 ГК України зазначено, що для керівництва господарською діяльністю підприємства власник безпосередньо або через уповноважені органи призначає керівника підприємства.

Відповідно до ч.4 ст. 128 ГК України громадянин здійснює управління заснованим ним приватним підприємством безпосередньо або через керівника.

Згідно з ч.4 ст.99 ЦК України назвою виконавчого органу товариства відповідно до установчих документів або закону може бути «правління», «дирекція» тощо.

Отже, ЦК України та ГК України вживають поняття «керівник (директор)» у контексті діяльності підприємства, а не підприємця.

При цьому, главою 5 ЦК України, якою врегульовується діяльність фізичної особи — підприємця, не передбачено створення підприємцем виконавчого органу та наймання директора.

Оскільки фізична особа - підприємець реалізує свої права й обов`язки самостійно, несе всі ризики і відповідає за зобов`язаннями всім своїм майном, підстави для ототожнення його діяльності із діяльністю підприємства щодо структури органів управління відсутні.

З доданої до клопотання представниці ОСОБА_1 копії трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, від 08.09.2020, вбачається, що з ФОП ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах ОСОБА_2 із покладенням обов`язків виконувати роботу оператора комп`ютерного набору. Додатковою угодою, також доданої до клопотання представниці ОСОБА_1 , внесено зміни до п. 2 трудового договору (укладеного між СПД ФО ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ) про зміну займаної посади. Зазначено: «Переведена з посади оператора комп`ютерного набору на посаду директора магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » з 15.02.2021 року».

Отже, оскільки ОСОБА_1 як громадянин - суб`єкт підприємницької діяльності на умовах трудового договору найняв працівника для сприяння йому у здійсненні підприємницької діяльності, він набув організаційно-розпорядчих повноважень стосовно найманого працівника (право ставити перед ним певні завдання, визначати розмір заробітної плати, розпорядок робочого дня, застосовувати дисциплінарні стягнення тощо). За цих обставин ФОП ОСОБА_1 набув статусу посадової особи.

Твердження представниці ОСОБА_1 щодо того, що протокол мав бути складений відносно директора магазину, а не відносно ОСОБА_1 судом відкидаються, зважаючи на те, що притягнення директора магазину до адміністративної відповідальності за його дії/бездіяльність, не виключає притягнення до адміністративної відповідальності посадової особи, яка у межах своїх повноважень допустила діяння, що містять склад адміністративного правопорушення.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як вбачається з ч.3 ст.13 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» особа, яка відповідно до положень статті 9 цього Закону має право вести облік доходів та витрат у відповідних книгах без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, має право використовувати реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій без їх переведення у фіскальний режим роботи. При цьому у разі виникнення спору між контролюючим органом та такою особою щодо обсягу продажу, що дозволяє такій особі користуватися пільгами, визначеними статтею 9 цього Закону, враховуються документи, що є продуктом цих реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій.

Оцінюючи твердження представниці ОСОБА_1 щодо неналежності реєстру чеків, суд, враховує, що належний доказ – це доказ, який прямо чи непрямо підтверджує існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню, та інших обставин, які мають значення для справи, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Отже, оскільки зазначений реєстр чеків стосується суті правопорушення, яке розглядається судом, та підтверджує обставини видачі розрахункових документів 07.04.2021, він є належним у цій справі.

До протоколу про адміністративне правопорушення додано копію фіскального чеку від 07.04.2021, отриманого при здійсненні контрольного придбання тютюнових стіків «ned sticks boost red» та зі змісту якого виявлено наявність порушень - відсутність обов`язкового реквізиту розрахункового документу (назва «акцизний податок», ставка та розмір податку).

Посилання представниці ОСОБА_1 на «правову позицію», сформовану в постанові Верховного Суду від 16.09.2020 у справі № 520/4150/19, щодо неналежності інформації з електронних баз даних податкової служби, є нерелевантним, оскільки Верховним Судом та судами нижчих інстанцій у тій справі надавалась оцінка нереальності (безтоварності) господарської операції суб`єкта господарювання з контрагентами-постачальниками.

При цьому, суд оцінює докази на підставі ст. 252 КУпАП, якою визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, із врахуванням положень ст. 251 КУпАП.

У зв`язку з цим підстав для визнання інформації з електронних баз даних податкової служби для цілей цього провадження неналежним доказом немає, оскільки ця інформація стосується суті правопорушення, яке розглядається судом, та підтверджує обставини реалізації товарів, що не обліковані у встановленому порядку за місцем реалізації.

Представницею ОСОБА_1 подано копію технічного акту наданих послуг від 07.04.2021, відповідно до якого в реєстраторі розрахункових операцій №3000374356, заводський номер МZ80041135, модель ІКС-С651Т, який зазначений в акті перевірки та в протоколі, що містяться в матеріалах судової справи, виявлено несправності: збій ОЗП в зв`язку виходу з ладу блока живлення РРО 07.04.2021.

В копії акту фактичної перевірки від 13.04.2021 зазначено, що вказаний реєстратор опломбовано 07.11.2017, тобто із вказаної дати до 07.04.2021 він був у належному технічному стані і жодних втручань у його роботу не здійснювалось. Відповідних зауважень на момент перевірки не заявлялось. Однак, як вбачається з реєстру чеків доданого до акту перевірки від 13.04.2021, порушення, зазначені у протоколі, були як до виявлення несправності у реєстраторі, так і після його ремонту, що ставить під сумнів достовірність зазначеного вище технічного акту.

В суді обставини справи підтвердились протоколом про адміністративне правопорушення №1247/10-36-07-06 від 30.04.2021, матеріалами адміністративної справи в копіях: актом фактичної перевірки від 07.04.2021 та додатком до нього - реєстром чеків без обов`язкових реквізитів розрахункового документу, фіскального та службового чеків від 07.04.2021, поясненнями ОСОБА_2 від 13.04.2021, реєстром від 13.04.2021 отриманих документів на запит № 1 від 07.04.2021, запитом № 1 від 07.04.2021, витягом з баз даних ДПС, а також трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, від 08.09.2020, додаткової угоди від 15.02.2021.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч.1 ст.155-1 КУпАП, як порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Підстав для звільнення від відповідальності ОСОБА_1 чи закриття справи суд не вбачає.

Обставини, які пом`якшують відповідальність: не виявлено.

Обставини, які обтяжують відповідальність: не виявлено.

З врахуванням викладеного, особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, відповідно до ч.1 ст.155-1 КУпАП, згідно зі ст.ст.33, 252, 283 КУпАП суд,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_1 , виданий 04.12.1997) судовий збір в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні на рахунок № UA908999980313111256000026001; код 22030106; МФО 899998, код ЄДРПОУ 37993783; отримувач ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; банк отримувача Казначейство України (ЕАП).

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі до Київського апеляційного суду апеляційної скарги через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з моменту набрання нею законної сили.

Суддя Д. В. Свояк