Рішення № 97320022, 19.05.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2021 року справа №380/11461/20

Львівський окружний адміністративний суд:

в складі головуючої судді - Потабенко В.А.,

за участю секретаря судового засідання - Олійник Л.В.,

за участі:

представника позивача – Боровець М.С., згідно договору,

представника відповідача 1 – Квасниця Н.Б., згідно наказу,

представник відповідача 2 - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львова за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в :

фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі – ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі –ГУ ДПС у Львівській області, відповідач-1), Державної податкової служби України (далі – ДПС України, відповідач-2) з такими позовними вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Львівській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 2122331/2300106297 від 10.11.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної № 5 від 15.07.2020;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену ФОП ОСОБА_1 податкову накладну № 5 від 15.07.2020 датою її первинного подання платником податків на реєстрацію.

Обґрунтовуючи позовні вимоги,позивач зазначає, що відповідно до приписів п.201.10. ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) ним складено податкову накладну № 5 від 15.07.2020 та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Однак, реєстрацію спірної податкової накладної зупинено з підстав того, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 43.12 відсутні в таблиці даних платника податку, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. Позивач зазначає, що ним направлено до ДПС України в електронному вигляді повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено, №4 від 04.11.2020 року, стосовно податкової накладної №5 від 15.07.2020 року. Проте, незважаючи на надані пояснення з підтверджуючими документами, Комісією регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у Львівській області було прийнято рішення № 2122331/2300106297 від 10.11.2020 про відмову в реєстрації податкових накладнтх/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яким було відмовлено позивачу у реєстрації податкової накладної № 5 від 15.07.2020 року у зв`язку з ненаданням платником податку копій документів, а саме первинних документів щодо постачання придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування. Позивач вказує, що не погоджуючись з вказаним рішенням від 10.11.2020 було подано скаргу до ГУ ДПС у Львівській області щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 2122331/2300106297, за результатами розгляду якої вказану скаргу залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін. Підставою для прийняття такого рішення вказано: «ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси». Оскільки оспорюваним рішенням не конкретизовано переліку документів, що слід подати на розгляд Комісії, позивач вважає таке рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Враховуючи наведене, просив суд позовні вимоги задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 09.12.2020 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

18.01.2021 від відповідача 1 надійшов відзив (вх. №2870) на позовну заяву. Відповідачем 1 у відзиві зазначено, що відповідно до квитанцій про реєстрацію податкових накладних/податкової накладної до податкової наданої в Єдиному реєстрі податкових накладних № 5 від 15.07.2020 реєстрація податкових накладних зупинена відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, оскільки коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 43.21, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Відповідачем 1 наголошено, що позивачу пропонувалося надати пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК для розгляду питання щодо прийняття рішення про реєстрацію/відмову реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідно до рішення комісії про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2122331/2300106297 від 10.11.2020 відмовлено у реєстрації податкової накладної № 5 від 15.07.2020 з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. Зважаючи на те, що позивачем не було подано всіх необхідних первинних документів, ГУ ДПС у Львівській області правомірно прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних. Таким чином, представник відповідача 1 вважає позовні вимоги безпідставними та просив суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

01.02.2021 від представника позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №6521), в якій позивач зазначає, що не погоджується з мотивацією, висновками викладеними у відзиві відповідача 1. Вказує, що на підтвердження господарської операції ним долучено необхідну кількість документів, як і до повідомлення про надання пояснень №4 від 04.11.2020. Представник позивача звертає увагу на ту обставину, що в жодному з рішень відповідачів, а також у відзиві на позов, не вказано, яких конкретно документів для підтвердження даної господарської операції недостатньо для реєстрації податкової накладної.

Представником ГУ ДПС у Львівській області подано клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (вх. №3263).

Ухвалою суду від 22.01.2021 задоволено клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Протокольною ухвалою суду від 17.02.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві. Просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву. Просив суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідач 2 ДПС України відзиву на позовну заяву та відповідних доказів до суду не надав та явку повноваженого представника в судове засідання не забезпечив. Причин неявки та відношення до позовної заяви суду не повідомив. Належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового розгляду заяви, що підтверджується наявними у справі доказами.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 зареєстрований як суб`єкт підприємницької діяльності з 20.09.2002, іпн. НОМЕР_1 , платник ПДВ з 01.04.2021.

Видами діяльності є: 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (основний); 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 43.12 підготовчі роботи на будівельному майданчику; 77.31 надання в оренду сільськогосподарських машин і устаткування; 47.99 інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; 52.24 транспортне оброблення вантажів; 77.12 надання в оренду вантажних автомобілів; 38.21 оброблення та видалення безпечних відходів.

17.06.2020 між ФОП ОСОБА_1 (підрядник) та ТзОВ «Радехівський цукор» (замовник) укладено договір про виконання підрядних робіт №1ПТ/20 від 17.06.2020.

Відповідно до п.п. 1.1 даного договору підрядник зобов`язується власними силами на свій ризик за завданням замовника виконати в обумовлений термін підрядні роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх вартість.

Відповідно до п.п. 1.2. договору підрядними роботами за даним договором є роботи, погоджені сторонами у специфікаціях, які з моменту підписання їх сторонами є невід`ємними частинами даного договору.

Відповідно до п.2.6 договору розрахунок за виконані роботи здійснюється замовником шляхом безготівкового переказу грошових коштів в національній валюті України (гривнях) на розрахунковий рахунок підрядника на умовах погоджених сторонами у специфікації.

Відповідно до умов цього договору датою виконання робіт (окремих етапів) є дата підписання сторонами акту приймання-здачі виконаних робіт.

Згідно специфікації №1 від 17.06.2020, яка є додатком до укладеного договору від 17.06.2020 №1ПТ/20 від 17.06.2020, підрядник зобов`язався виконати для замовника роботи по очистці території у період з 20.06.2020 по 30.08.2020 за ціною 1397000,00 грн., у тому числі ПДВ 1676400,00 грн.

Позивач підтвердив наявність основних засобів, трудових ресурсів тощо копіями документів, долучених до матеріалів справи.

За надані послуги позивачем виставлено рахунок №28 від 06.07.2020 ТзОВ «Радехівський цукор» на суму 200000,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 33333,33 грн.

Згідно банківської виписки на рахунок позивача надійшли кошти за виконання робіт від ТзОВ «Радехівський цукор» у сумі 200000,00 грн.

За правилами першої події ФОП ОСОБА_1 склав податкову накладну від 15.07.2020 № 5 на суму 200000,00 грн., в т.ч. ПДВ 33333,33 грн., та направив для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно отриманої квитанції від 30.07.2020 вказану податкову накладну прийнято, але реєстрацію зупинено з пропозицією надати копії підтверджуючих документів. В представленій суду квитанції зазначено, що документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до п.201.16 ст. 201 ПК України реєстрація ПН/РК від 15.07.2020 № 5 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 43.12 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Судом з матеріалів справи встановлено, що 04.11.2020 позивач сформував та подав до ГУ ДПС у Львівській області в електронному вигляді повідомлення №4 про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригувань, реєстрацію яких зупинено, до якого додав пояснення та копії документів (в кількості 17 додатків).

Зокрема, позивачем направлено копії документів, що, на його думку, підтверджують реальність здійснення операцій по зупиненій податковій накладній, а саме: договір №1ПТ/20 від 17.06.2020 з відомостями про електронний документ договір №1ПТ/20 від 17.06.2020; специфікацію № 1 від 17.06.2020 з відомостями про електронний документ специфікація №1 від 23.06.2020; рахунок № 28 від 06.07.2020 ; виписку по рахунку ФОП ОСОБА_1 за 15.07.2020; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 ; договір поставки №145 від 10.04.2017; накладну на відвантаження палива №000135 від 27.01.2020; ТТН ААА 10539 від 27.01.2020; договір купівлі-продажу №15/06/18 від 15.06.2018; видаткову накладну №Я-00000122 від 11.06.2020р.; ТТН №15 від 11.06.2020; податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця.

За результатами розгляду пояснень та копій підтверджуючих документів комісією Головного управління ДПС в Львівській області прийнято рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 2122331/2300106297 від 10.11.2020, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 5 від 15.07.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підставою для відмови у реєстрації податкової накладної є ненадання платником податку копій документів, а саме, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберіганні і транспортування.

З матеріалів справи видно, що 10.11.2020 ФОП ОСОБА_1 подав до ДПС України скаргу на рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 2122331/2300106297 від 10.11.2020 про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та копії первинних та додаткових документів щодо здійснення цієї операції.

Рішенням ДПС України № 62935/2300106297/2 від 17.11.2020 за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, скаргу залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін.

Не погоджуючись із оскаржуваними рішеннями, позивач звернувся з позовом до суду.

При вирішенні спору, суд застосовує наступні норми права.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку зокрема з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються, та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статі 201 ПК України).

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений в Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі - Порядок № 1246).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1246, податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

За правилами пункту 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України “Про електронний цифровий підпис”, “Про електронні документи та електронний документообіг” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

За приписами пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, яка набула чинності з 01.02.2020, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів (далі - Порядок №1165).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Згідно з пунктом 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п. 7 Порядку №1165).

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Так, відповідно до отриманої позивачем квитанції, реєстрація спірної накладної зупинена у зв`язку із її відповідністю пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Суд зазначає, що Критерії ризиковості здійснення операцій є Додатком №3 до Порядку №1165.

Відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, одним із критеріїв ризиковості операції є відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Так, в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної від 30.07.2020 контролюючий орган, послався на п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, вказав, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуги 43.12, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання.Поряд з цим, не зазначено інформації, які документи необхідні контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію спірної податкової накладної.

Аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій вказує на те, що для того, аби встановити наявність в господарській операції ознак ризиковості мають існувати визначені цим пунктом передумови, а тому слід навести обґрунтований розрахунок показника за цим критерієм. При цьому суд вважає, що покликання відповідача на відсутність кодів УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 43.12 в таблиці даних платника податку як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, є необґрунтованими, оскільки відповідно до пункту 12 Порядку №1165 подання такої таблиці є правом платника податків. Відповідач не надав доказів того, що позивач подавав таку таблицю.

Відповідно до пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520 (далі - Порядок №520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з п. 6 Порядку № 520 копії визначених у пункті 5 документів разом з письмовими поясненнями платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно пункту 11 Порядку №520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Судом встановлено, що у зв`язку із зупиненням реєстрації податкової накладної позивачем контролюючому органу надано повідомлення № 4 від 04.11.2020 про надання пояснень та копії документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, в яких зазначено наступне:

«Основним видом діяльності ФОП ОСОБА_1 є діяльність вантажного автомобільного транспорту КВЕД 49.41 та КВЕД 43.12 . Підготовчі роботи на будівельному майданчику. Згідно договору № 1ПТ від 17.06.2020 ТзОВ «Радехівський цукор» 15.07.2020 перерахувало на розрахунковий рахунок попередню оплату в сумі 200000,00 грн. за роботи по очистці території с. Павлів.

Для виконання даної роботи маємо власну техніку: бульдозер ДЗ-109, навантажувач ПЕ-1,0., КаМАЗ 5511., трактор гусеничний Т-170, борона БД-3. Паливо одержуємо від ПП «Айслаг», запчастини від ФОП ОСОБА_2 .»

Разом із письмовими поясненнями позивач надав ГУ ДПС у Львівській області копії документів, які розкривають зміст господарських операцій, щодо яких складено спірну податкову накладну, та які вважав достатніми для її реєстрації в ЄРПН (у кількості 17 додатків).

Варто зауважити, що в даній справі суд не надає оцінку реальності здійснення господарських операцій між ФОП ОСОБА_1 та його контрагентами, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Зупинення реєстрації податкової накладної без чіткого визначення переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, не дало ФОП ОСОБА_1 можливості надати достатній обсяг підтверджуючих документів. Вказана правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №1940/1950/18.

Суд також зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарських операцій, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна / розрахунок коригування.

Як вже зазначалось вище, рішенням від 10.11.2020 № 2122331/2300106297 ФОП ОСОБА_1 відмовлено у реєстрації податкової накладної від 15.07.2020 №5 в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування.

При цьому, ГУ ДПС у Львівській області в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не вказано необхідність долучення саме вказаних документів.

Таким чином, відповідач-1, як при зупиненні реєстрації податкової накладної від 15.07.2020 №5, так і при винесенні оскаржуваного рішення, обмежився лише загальними фразами та не вказав конкретно, які ж саме документи не подані і що вони мали б підтвердити або спростувати.

Зазначене свідчить про те, що при прийнятті рішення комісія ГУ ДПС у Львівській області повинна була встановити зокрема конкретний перелік документів, яких не надав платник податків, та з приводу яких слід надати письмові пояснення. У іншому випадку, виникає фактична невизначеність, що є неприпустимим у розумінні ПК України.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності. Правову позицію Верховного Суду з цього питання, викладено в постанові від 18.02.2020 у справі № 360/1776/19, згідно з якою здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

З вказаного вбачається, що рішення комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної, яка узгоджується із фактичними даними.

Надаючи оцінку рішенню про відмову в реєстрації податкової накладної суд зазначає, що таке рішення є необґрунтованим, з його змісту не вбачаються дійсні та об`єктивні підстави для відмови у реєстрації податкової накладної, що підтверджували б відсутність у платника податків права на відображення у податковому обліку з ПДВ заявлених операцій, а, отже, й підтверджували б правомірність відмови в такій реєстрації. Наявність таких обставин судом з матеріалів справи також не встановлено.

При вирішенні справи суд також виходить із того, що зазначене рішення Комісії ГУ ДПС у Львівській області є актом індивідуальної дії.

На переконання суду, правовий акт індивідуальної дії - це виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, який не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків лише чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому (яким) він адресований.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність, а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових обов`язків, обумовлених цими актами; при цьому за умов відповідності такого акту нормам чинного законодавства.

Натомість, оскаржуване рішення податкового органу не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Зазначений висновок суду узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), рішення якого відповідно до статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” від 23.02.2006 є джерелом права.

У рішенні від 13 грудня 2001 року у справі “Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови” ЄСПЛ зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку.

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (“Лелас проти Хорватії”, заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року; “Тошкуце та інші проти Румунії”, заява №36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (“Лелас проти Хорватії”, п. 74).

Суд зазначає, що дії контролюючого органу не є послідовними, адже зупиняючи реєстрацію податкової накладної контролюючий орган вказує на пропозицію платнику податків надати пояснення з одних підстав, а в подальшому відмовляє в реєстрації податкової накладної з інших підстав. У такий спосіб не надаючи платнику податків надати вичерпні письмові пояснення та достатній обсяг підтверджуючих документів.

Таким чином, оскаржуване рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10.11.2020 № 2122331/2300106297, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 15.07.2020 № 5 не відповідає вимогам пункту 3 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки винесене контролюючим органом не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги в частині зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну № 5 від 15.07.2020 Єдиному реєстрі податкових накладних, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до вимог пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України обов`язок реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних покладений на платника податків.

В той же час, суд зауважує, що наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є іншим.

За приписами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням Державної податкової служби України.

У справі, яка розглядається, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної №5 від 15.07.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд не встановив.

За змістом частини 1 статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Згідно із пунктом 2 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно частини 3 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а також з метою дотримання судом гарантій про те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну ФОП ОСОБА_1 №5 від 15.07.2020 у в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх подання - 30.07.2020.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову повністю.

Відповідно до правил частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Щодо судового збору, то оскільки суд дійшов висновку про повне задоволення позову, за правилами, визначеними статтею 139 КАС України, судові витрати позивача у вигляді судового збору компенсуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

В прохальній частині позовної заяви позивачем заявлено вимогу про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судових витрат на отримання правової допомоги та в позовній заяві заявлено про орієнтовний розмір суми судових витрат за надання професійної правничої допомоги в розмірі 5000,00 грн.

Відповідно до статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:1) на професійну правничу допомогу;2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно з ч. 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У відповідності до ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Судом встановлено, що позивач на підтвердження понесених витрат долучив копії: договору про надання правової допомоги № 1/1510 від 15.10.2020; ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ВС № 1046233 від 24.11.2021; додаткову угоду №1 від 15.10.2020, протокол доручення № 7 від 20.11.2020.

Згідно п.1.1. копією з договору про надання правової допомоги від 15.10.2020 клієнт доручає, а адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання надавати правову (юридичну) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.

Згідно п.1.5 за бажанням сторін, правова допомога надається на підставі протоколів доручення. Протоколи доручення стають невід`ємною частиною договору з моенту їх погодження та підписання обома сторонами. У протоколах доручення сторони узгоджують вид, зміст, ціну та строки виконання доручення клієнта на представництво, а також інші умови щодо доручень на представництво.

Відповідно до п.2 додаткової угоди №1 від 15.10.2020 передбачено, що сторонами узгоджено, що облік розміру годин роботи адвоката чи помічника адвоката здійснює в односторонньому порядку виконавець, який дозволить до відома замовника. Винагорода за надану правову допомогу клієнту сплачується виключно за фактичну виконану роботу, з розрахунку 500 гривень за 1 годину робити, без ПДВ.

Згідно п.4. додаткової угоди №1 від 15.10.2020, оплата винагороди що надано клієнту за правову допомогу здійснюється на підставі отриманого рахунку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок протягом 2 банківських днів з моменту погодження сторонами акта виконаних робіт.

Відповідно до протоколу доручення №7 від 20.11.2020 попередній розрахунок судових витрат розраховано за одиницю виконаної послуги у розмірі 500,00 грн.

Суд вказує, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто повинно бути доведено доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи.

Відповідно до частин дев`ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року N 3477- IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Однак, суд зазначає, що оскільки позивачем не надано доказів фактичного понесення витрат на професійну правничу допомогу на момент прийняття рішення у справі, суд не вирішує питання про розподіл таких витрат станом на дату винесення рішення у вказаній справі.

Щодо судового збору, суд зазначає, що оскільки дійшов висновку про повне задоволення позову, за правилами, визначеними ст. 139 КАС України, судові витрати позивача у вигляді судового збору компенсуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

Керуючись ст.ст. 2, 19-20, 22, 72-77, 132, 134, 139, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії регіонального рівня ГУ ДПС у Львівській області № 2122331/2300106297 від 10.11.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної від 15.07.2020 № 5 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 5 від 15.07.2020 датою її надіслання - 30.07.2020.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (код ЄДРПОУ 43143039, місцезнаходження: 79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні рівно.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, місцезнаходження: 04053, м. Київ, пл. Львівська, 8) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні рівно.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який постановив рішення.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 31.05.2021

Суддя Потабенко В.А.