Рішення № 97319556, 25.05.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/8620/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2021 року м. Львів

14 год. 02 хв.

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Качур Р.П. за участю секретаря судового засідання Гулкевича В.О., представника позивача Кісіля Р.Л. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків у банках -

УСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Львівській області (далі - позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діброва» (далі - відповідач, ТзОВ «Діброва»), у якій просить стягнути з відповідача до бюджету кошти з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів у розмірі 86007,37 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що у відповідача наявний податковий борг перед бюджетом, який складається з сум податкових зобов`язань з податку на додану вартість, що складається із штрафної санкції; з податку на прибуток приватних підприємств, що складається із основного платежу; орендної плати з юридичних осіб, що складається із основного платежу; та податку на нерухоме майно, що складається із основного платежу та пені, а тому позивач на виконання його повноважень звернувся з позовом до суду.

Ухвалою суду від 16.10.2020 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою від 15.12.2020 суд перейшов із спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач заяви про визнання позову чи відзиву на позовну заяву в строки, передбачені ст. 261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до суду не надав, про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін був повідомлений належним чином шляхом направлення судової повістки рекомендованою кореспонденцією відповідно до приписів ч. 8 ст. 126 КАС України за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Надісланий за вказаною адресою відповідача поштовий конверт повернувся на адресу суду у з відміткою поштового органу поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру про проведення державної реєстрації юридичної особи адреса, зазначена у позовній заяві як місцезнаходження відповідача, відповідає адресі, вказаній у витязі.

Докази наведеного містяться в матеріалах справи.

Крім цього, повідомлення відповідача про розгляд справи здійснювався у спосіб, передбачений ст. 130 КАС України, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Суд вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю з підстав, викладених у позовній заяві. Надав аналогічні усні пояснення, просив позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання не прибув.

Частиною 4 статті 124 КАС України передбачено, що у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: 1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.

Суд заслухав пояснення представниці позивача, всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Діброва» внесене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій і йому присвоєно ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 22397541, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Діброва» перебуває на обліку в Головному управління ДПС у Львівській області, відповідно до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України (далі - ПК України) є платником податків та згідно з пунктом 16.1.4 статті 16 ПК України несе обов`язок зі сплати податків та зборів у строки та розмірах встановлених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, у відповідності до статті 36 Податкового кодексу України, є податковим обов`язком. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Підстави припинення податкового обов`язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3 статті 37 Податкового кодексу України. Згідно пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. Пунктом 38.2 статті 38 Податкового кодексу України визначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Судом встановлено, що ТзОВ «Діброва» має податковий борг перед бюджетом, який складається із сум податкових зобов`язань з податку на додану вартість, що складається з штрафної санкції; податку на прибуток, що складається з основного платежу, штрафної санкції та пені; орендної плати з юридичних осіб; податку на нерухоме майно, що складається з основного платежу та пені.

Відповідно до довідки Головного управління ДПС у Львівській області № 4366/9/51.8-11 від 25.05.2020 заборгованість відповідача перед бюджетом становить 86007,37 грн (а.с. 7), з яких:

- податок на додану вартість згідно з податковим повідомленням-рішенням № 00007005012 від 16.10.2018 на суму 22,02 грн (залишок несплаченої суми становить 21,40 грн); податкове повідомлення-рішення № 0019395012 від 06.03.2019 на суму 792,00 грн;

- податок на прибуток згідно з податковою декларацією з податку на прибуток від 27.02.2020 на суму 6903,00 грн (залишок несплаченої суми становить 6898,43 грн);

- орендна плата з юридичних осіб в сумі 77768,07 грн згідно з податковою декларацією з плати за землю від 18.02.2019 на суму в частині стягнення 76728,84 грн; згідно з податковим повідомленням-рішенням № 0068225012 від 20.08.2019 на суму 1039,23 грн;

- податок на нерухоме майно в сумі 527,47 грн згідно з податковою декларацією з плати за землю від 18.02.2019 на суму 2628,99 грн (залишок несплаченої суми становить 526,14 грн);

- пеня в сумі 1,33 грн.

Докази оскарження вищезазначених податкових повідомлень-рішень в матеріалах справи відсутні.

На виконання ст. 59 ПК України позивач направив на адресу відповідача податкову вимогу форми «Ю» № 93941-50 від 06.08.2019 (а.с. 22).

Проте вказана вимога залишена без виконання, податковий борг відповідачем не погашено, що зумовило звернення позивача до суду із цим позовом.

Суд при вирішенні спору по суті керується таким.

Приписами пункту 49.1 статті 49 ПК України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно з пунктом 49.2 статті 49 ПК України платник податків за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу повинен подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Пунктом 54.1 ст. 54 ПК України визначено: крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 56.11 статті 56 ПК України самостійно визначене платником податків податкове зобов`язання оскарженню не підлягає.

Приписами пункту 57.3 статті 57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до п. 58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 ст. 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що позивачем сформовано та надіслано відповідачу податкову вимогу форми «Ю» № 93941-50 від 06.08.2019, яку скеровано на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Вказане повідомлення повернулося на адресу відповідача з відміткою відділення зв`язку «за закінченням встановленого строку зберігання».

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Отже, податкова вимога вважається врученою платнику.

При цьому сторонами у справі доказів оскарження чи скасування зазначеної податкової вимоги у встановленому законом порядку суду не надано.

Зважаючи на положення пункту 59.5 статті 59 ПК України, нові податкові вимоги платнику податків не надсилалися.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем винесено та надіслано відповідачу податкові повідомлення-рішення № 0019395012 від 06.03.2019, № 0007005012 від 16.10.2018 та № 0068225012 від 20.08.2019.

Докази скасування зазначених податкових повідомлень-рішень в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, оскільки відповідачем не було погашено узгоджені суми грошових зобов`язань, то в силу пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України ці суми набули статусу податкового боргу.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Згідно з п. 102.4 ст. 102 ПК України у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Оскільки суми податків є узгодженими та у встановлені законом строки до бюджету не сплачені, такі визнаються сумою податкового боргу (узгоджена сума податкового зобов`язання, не сплачена платником податків у термін).

Докази вжиття відповідачем заходів щодо погашення податкової заборгованості в сумі 86007,37 грн в матеріалах справи відсутні.

В силу вимог підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункти 95.2, 95.3 статті 95 ПК України).

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положення ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 вказаного Кодексу.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до положень статті 139 КАС України судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295, пп. 15.5 п. 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Діброва» (79007 м. Львів вул. Шпитальна буд. 11; код за ЄДРПОУ 22397541) з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів до бюджету кошти в сумі 86007 (вісімдесят шість тисяч сім) гривень 37 копійок.

3. Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 28.05.2021.

Суддя Р.П. Качур