Постанова № 97319535, 28.05.2021, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа 362/1787/21

Провадження 3/362/812/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.05.2021 року м. Васильків

Суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Сухарева О.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , адміністратора клубу « ІНФОРМАЦІЯ_2 », –

В С Т А Н О В И В:

07 квітня 2021 року з Васильківського ВП УПП в Київській області до Васильківського міськрайонного суду Київської області надійшла справа про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, відносно ОСОБА_1 щодо порушення ним вимог п.п. 09 п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2».

ОСОБА_1 на розгляд справи не з`явився, хоча про час та місце розгляду повідомлений належним чином смс-повідомленням, яке доставлено йому 14.05.2021 о 13:51 (а.с. 14) та повісткою за місцем його проживання, яку він отримав 26.05.21 (а.с. 13).

За правилами статті 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення справи. Частиною 2 цієї статті не передбачена обов`язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справ за ст. 44-3 КУпАП.

Згідно рішення ЄСПЛ у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 року, в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Крім того, в своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

За таких обставин, враховуючи, що ОСОБА_1 , знаючи про час та місце судового засідання, маючи право в разі неможливості прибути в судове засідання, подати письмові пояснення, докази, у випадку незгоди з фактичними даними, обставинами, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, невизнанням своєї вини, однак не скористався ним, суд вважає можливим визнати неповажною причину неявки ОСОБА_1 до суду та розглянути справу за його відсутності, на підставі наявних у справі доказів.

За змістом ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. При цьому, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів.

З аналізу наведеної вище норми вбачається, що оцінці підлягає як кожний окремий доказ, так і всі зібрані докази в цілому, на підставі чого суддя повинен зробити обґрунтований висновок про їх належність і допустимість, достовірність та достатність фактичних даних, що встановлюються цими доказами, та мають значення для справи.

Оскільки протокол є важливим процесуальним документом, який засвідчує факт неправомірних дій, за які передбачена адміністративна відповідальність, то він та його невід`ємні складові повинні бути оформлені належним чином, містити в собі всі дані, необхідні для своєчасного та об`єктивного вирішення питання про наявність в діях особи складу адміністративного правопорушення.

При цьому, всі викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути доведені сукупністю належних і допустимих доказів.

З огляду на вказане, на суддю при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення ст. 278 КУпАП покладено обов`язок вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи.

Перевіркою матеріалів не встановлено порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 505767 від 20 березня 2021 року (а.с. 2), оскільки інспектор СРППВП № 1 Обухівського РУП старший лейтенант поліції ОСОБА_2 є особою, уповноваженою на складання адміністративного протоколу, та його дії відповідали вимогам статті 254, 256 КУпАП.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 20.03.2021 близько 02 год. 00 хв. він, будучи адміністратором нічного клубу « ІНФОРМАЦІЯ_2 », не зачинив для відвідувачів даний заклад за адресою: м. Васильків, вул. Соборна, 66.

Частиною 1 статті 44-3 КУпАП передбачена відповідальність фізичних та посадових осіб за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.

Об`єктивна сторона правопорушення полягає, зокрема, в порушенні особою (яка є суб`єктом правопорушення) правил щодо карантину людей, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства.

Відповідно до положень ст. 29 Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації. Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2», в редакції яка діяла на час вчинення правопорушення, з 19 грудня 2020 р. до 30 квітня 2021 р. на усій території України встановлено карантин.

Відповідно до п.п. 9 п. 3 зазначеної Постанови в редакції 06.03.2021, що діяла на час вчинення адміністративного правопорушення з 24 лютого 2021 р. на території України встановлюється “жовтий” рівень епідемічної небезпеки, відповідно до якого забороняється проведення дискотек, робота розважальних закладів (нічних клубів), діяльність закладів громадського харчування (ресторанів, кафе, барів, закусочних, їдалень, кафетеріїв, буфетів тощо) з організацією дозвілля, у тому числі проведення святкових заходів, банкетів, майстер-класів, публічних подій тощо.

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» особи, винні в порушенні законодавства про захист населення від інфекційних хвороб, несуть відповідальність згідно із законами України.

Відповідно до ст. 14 КУпАП посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв`язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров`я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов`язків.

Як вбачається з рапорту ДОП сектору превенції відділу поліції № 1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції Циганенко Н., старшим лейтенантом поліції Малькевичем І.Ю. під час добового чергування 20.03.2021 о 02 год. 00 хв. було виявлене адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, на підставі чого відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення (а.с. 4).

З відеозапису з бодікамери поліцейського, який був переглянутий судом, чітко видно, що в нічному клубі «Дизель» знаходяться люди, грає музика. ОСОБА_1 при заповненні протоколу підтверджує, що тимчасово є адміністратором, на вимогу працівника поліції закрити розважальний заклад та розпустити людей ніяких заперечень та зауважень, що це не входить в його повноваження, не виказував, зазначив, що відповідно до розпорядження Васильківської міської ради заклад буде закрито з наступного дня, а на даний час він працює законно (а.с. 5).

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 працює на посаді адміністратора закладу « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , і в його повноваження входить закриття закладу.

Відповідно ч. 1, 2 ст. 55 Господарського Кодексу України суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб`єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

В зв`язку в викладеним, саме ОСОБА_1 як адміністратор розважального закладу – нічного клубу « ІНФОРМАЦІЯ_2 », є посадовою (відповідальною) особою суб`єкта господарювання вказаного закладу і зобов`язаний був забезпечити дотримання умов карантину, запроваджених Постановою Кабінету міністрів України № 1236 від 09.12.2020 зокрема, щодо заборони роботи закладу.

За таких обставин, враховуючи вище викладене, суд вважає, що ОСОБА_1 було порушено п.п. 9 п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2», та в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.

При накладені адміністративного стягнення на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд враховує обставини визначені ст. 33 КУпАП і вважає за необхідне накласти адміністративне стягнення у межах санкції ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.

Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 23, 24, 40-1, 33, 44-3, 251, 283, 284, 294 КУпАП -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день винесення постанови становить 34000 (тридцять чотири тисячі) грн. (Отримувач ГУК Київ. обл./Васильків МТГ/, код одержувача ЄДРПОУ: 37955989. Банк Казначейство України (ЕАП). № рахунку UA 458999980313000106000010786, код класифікації доходів бюджету 21081100; Адміністративні штрафи та інші санкції. Державний бюджет)

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 454 грн. в дохід держави. (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106 Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Відповідно до положень ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення на неї подання прокурора такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Строк пред`явлення постанови до виконання - три місяці з дня набрання постановою законної сили.

Суддя Сухарева О.В.