Рішення № 97319431, 31.05.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/1111/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2021 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Карп`як О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження за процедурою письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Львівського державного університету внутрішніх справ про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії ,-

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Міністерства внутрішніх справ України (01601. м. Київ, вул. Богомольця, 10; код ЄДРПОУ - 00032684) за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (код ЄДРПОУ 08592247, місцезнаходження: 79007, м. Львів, площа Генерала Григоренка,3); Львівського державного університету внутрішніх справ (код ЄДРПОУ -08571995, місцезнаходження: 79007, м. Львів, вул. Городоцька.26) у якому просить суд:

- визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України вчинені у формі письмової відповіді, оформленої листом № 43671/15-2020 від 22 грудня 2020 року;

- зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 200 – кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності 12 березня 2020 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 в сумі 420 400, 00 грн., та скерувати такі рішення до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Карп`як О.О.

Позовні вимоги обґрунтовані такими обставинами: ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ (далі - ОВС). 30.12.2002 звільнений з ОВС в запас Збройних Сил України за пунктом 65 «а» (за віком). 24.01.2003 наказом Львівського інституту внутрішніх справ при Національній академії внутрішніх справ України полковника міліції ОСОБА_1 старшого викладача кафедри оперативно – розшукової діяльності звільнено з органів внутрішніх справ у відставку по ст. 65 п. “а”(за віком) з 24.01.2003 згідно “Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України”.12.03.2003 ОСОБА_1 встановлено 25 % втрати працездатності. 11-12.03.2020 при повторному огляді ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності у зв`язку із захворюванням, пов`язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ. ОСОБА_1 , звернувся до ректора Львівського державного університету внутрішніх справ із заявою від 13.03.2020 про призначення одноразової грошової допомоги, з доданням необхідних документів. Листом №141/31/01-2020 від 23.04.2020 ГУ МВС України у Львівській області повернуло матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , до Львівського державного університету внутрішніх справ. Цю відмову позивач оскаржив в судовому порядку. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року у справі №380/3493/20 позов ОСОБА_1 задоволено частково, суд визнав протиправними дії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області щодо повернення матеріалів для призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 згідно листа №141/31/01-2020 від 23.04.2020. Подані документи щодо призначення одноразової допомоги були направлені до МВС України для прийняття рішення по суті. Листом Міністерства внутрішніх справ України № 43671/15-2020 від 22 грудня 2020 року повернула зазначені документи для доопрацювання.

Позивач вважає протиправними дії МВС України щодо про повернення матеріалів про призначення йому одноразової грошової допомоги. З посиланням на норми Порядку та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затв. постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015 вказує, що вирішення питання щодо наявності підстав для виплати одноразової грошової допомоги належить до повноважень МВС України, та стверджує, що має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до частини шостої статті 23 Закону України «Про міліцію».

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою судді від 01 лютого 2021 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін; роз`яснено відповідачу його право на подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу, протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Вказану ухвалу суд надіслав на електронну адресу відповідача та третіх осіб.

Проте, станом на момент прийняття судом рішення у цій справі відповідач відзиву на позовну заяву не подав та пояснення від третіх осіб на адресу суду не надходили.

Частиною шостою статті 162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.

Наказом Міністерства внутрішніх справ № 521 ос від 30.12.2002 по особовому складу полковника ОСОБА_1 ( НОМЕР_2 ) звільнено зі служби в органах внутрішніх справ за п.65 “А” (за віком).

24.01.2003 наказом Львівського інституту внутрішніх справ при Національній академії внутрішніх справ України полковника міліції ОСОБА_1 старшого викладача кафедри оперативно – розшукової діяльності звільнено з органів внутрішніх справ у відставку по ст. 65 п. “а”(за віком) з 24.01.2003 згідно “Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України”.

12.03.2003 ОСОБА_1 встановлено 25 % втрати працездатності.

11-12.03.2020 при повторному огляді ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності у зв`язку із захворюванням, пов`язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

У зв`язку з отриманням ІІ групи інвалідності, з метою отримання одноразової грошової допомоги, ОСОБА_1 звернувся до ректора Львівського державного університету внутрішніх справ для призначення одноразової грошової допомоги із заявою від 13.03.2020, до якої долучив такі документи: довідку обласної МСЕК серії 12 ААА №011421 від 12.03.2020, копію довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААБ №333642 від 12.03.2020, копію виписки з акту огляду МСЕК до довідки серії 12 ААБ №333642 від 12.03.2020, копію свідоцтва про хворобу №486, картку реквізитів Ощадбанку, копію ID картки з довідкою про реєстрацію місця проживання, довідку ЛОД ПАТ “Оранта”. В подальшому, вказані документи були скеровані до ГУ МВС України у Львівській області.

Листом від 23.04.2020 №141/31/01-2020 ГУ МВС України у Львівській області повернуло ОСОБА_1 його матеріали для призначення одноразової грошової допомоги з тих підстав, що від дати первинного огляду МСЕК минуло 2 роки.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року у справі №380/3493/20 позов ОСОБА_1 , задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області щодо повернення матеріалів для призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 згідно листа №141/31/01-2020 від 23.04.2020. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Дане рішення набрало законної сили 22.10.2020 року. Листом від 25 листопада 2020 року № 400/31/01-2020 Департамент фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України повернув ліквідаційній комісії Головного управління МВС України у Львівській області матеріали щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги на доопрацювання.

У листі від 25 листопада 2020 року № 400/31/01-2020 підставами для відмови зазначено наступне: «Так, за результатами розгляду матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , Департаментом охорони здоров`я та реабілітації МВС України вказано на те, що медико – соціальна експертна комісія проведена з порушенням, зокрема:

пункту 10 Положення про медико – соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 року № 1317 «Питання медико – соціальної експертизи» (далі – Положення), відповідно до якого медико – соціальну експертизу колишнім працівникам міліції проводять комісії спеціалізованого профілю, до складу яких входять представники закладів охорони здоров`я МВС. При проведенні медико – соціальної експертизи ОСОБА_1 , представники закладів охорони здоров`я МВС до складу комісії не залучалися;

пункту 16 Положення – під час проведення медико – соціальної експертизи представлення ОСОБА_1 , працівником ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» не здійснювалось.

При цьому, поліклінікою ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» ОСОБА_1 , для проходження МСЕК не направлявся.

Крім того, у матеріалах не дотримано вимоги пункту 4 Порядку.».

Ліквідаційна комісія Головного управління МВС України у Львівській області листом від 05.01.2021 року за № 9 повернула на доопрацювання матеріали для призначення одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності згідно із постановою КМУ від 21.05.2015 року № 850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» пенсіонеру МВС ОСОБА_1 , відповідно до листа ДФОП МВС України від 22.12.2020 року № 43671/15-2020.

Уважаючи дії відповідача щодо відмови у розгляді висновку про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 протиправними, позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.

Предметом розгляду у цій справі є оцінка правомірності дій відповідача щодо повернення без прийняття рішення матеріалів про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 .

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виплату одноразової грошової допомоги у разі каліцтва працівника міліції регламентував Закон України «Про міліцію» від 20.12.1990 №565-ХІІ (далі – Закон №565-ХІІ).

Так, відповідно до статті 23 Закону №565-ХІІ, в редакції Закону України від 13.02.2015 №208-VІІІ, у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

З 07.11.2015 Закон України «Про міліцію» №565-ХІІ втратив чинність у зв`язку з набранням чинності Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VІІІ (далі – Закон №580-VІІІ).

Абзацом третім пункту 15 розділу XI «ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» Закону №580-VІІІ визначено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".

Таким чином, норми статті 23 Закону №565-ХІІ мають переживаючу дію, а колишні працівники міліції мають право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із інвалідністю на підставі цього Закону в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

На реалізацію статті 23 Закону України «Про міліцію» Кабінет Міністрів України Кабінет Міністрів України 21.10.2015 прийняв постанову №850, якою затвердив Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (далі – Порядок №850).

Відповідно до підпункту 2) пункту 3 Порядку №850 грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.

Згідно з пунктом 7 Порядку №850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Пункт 8,9 Порядку №850 передбачає, що керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім`ї загиблого (померлого) працівника міліції.

МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Відповідно до пункту 14 Порядку №850 призначення і виплата грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без установлення інвалідності працівника міліції за висновком комісії з розслідування нещасного випадку є наслідком: - учинення ним злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступку; - учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння; - навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом); - подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати грошової допомоги.

Виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського регламентує статті 97 Закону №580-VІІІ. Відповідно до пункту 4) частини першої цієї статті одноразова грошова допомога в разі визначення втрати працездатності поліцейського є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті. Частиною другою цієї статті визначено, що порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Оцінюючи дії відповідача щодо повернення документів ОСОБА_1 , без прийняття рішення по суті звернення суд зазначає таке:

норми Порядку №850 (пункт 9) встановлюють, що прийняття рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги віднесено до компетенції МВС України, яке в місячний строк після надходження документів (висновку органу, в якому проходив службу заявник та наданих заявником документів) приймає одне з таких рішень:

1) про призначення грошової допомоги і надсилає його разом із документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги;

2) про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Суд встановив, що МВС України ухилилося від прийняття рішення, що віднесене до його компетенції, оскільки не прийняло жодного рішення щодо одноразової грошової допомоги заявнику (про призначення/відмову у призначенні). Натомість МВС України повернуло ці документи, посилаючись на те, що медико – соціальна експертна комісія проведена з порушенням, зокрема: пункту 10 Положення про медико – соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 року № 1317 «Питання медико – соціальної експертизи» (далі – Положення), відповідно до якого медико – соціальну експертизу колишнім працівникам міліції проводять комісії спеціалізованого профілю, до складу яких входять представники закладів охорони здоров`я МВС. При проведенні медико – соціальної експертизи ОСОБА_1 , представники закладів охорони здоров`я МВС до складу комісії не залучалися; пункту 16 Положення – під час проведення медико – соціальної експертизи представлення ОСОБА_1 , працівником ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» не здійснювалось. При цьому, поліклінікою ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» ОСОБА_1 , для проходження МСЕК не направлявся. Крім того, у матеріалах не дотримано вимоги пункту 4 Порядку.».

Суд вважає безпідставним посилання відповідача, що при проведенні медико-соціальної експертизи представники закладів охорони здоров`я МВС до складу комісії не залучались.

Суд зазначає, що п. 10 Положення про медико – соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 року № 1317 (далі – Положення), передбачено, що залежно від ступеня, виду захворювання та групи інвалідності утворюються такі комісії: 1) загального профілю; 2) спеціалізованого профілю.

Комісія складається з представників МОЗ, Мінсоцполітики, Міноборони, закладів охорони здоров`я МВС, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а також військово-медичної служби СБУ та військово-медичного підрозділу Служби зовнішньої розвідки у разі розгляду медичних справ стосовно потерпілих на виробництві чи пенсіонерів з числа військовослужбовців СБУ або Служби зовнішньої розвідки. У проведенні медико-соціальної експертизи беруть участь також представники Пенсійного фонду України, органів державної служби зайнятості і у разі потреби - працівники науково-педагогічної та соціальної сфери.

До складу комісії входить не менше трьох лікарів за спеціальностями, перелік яких затверджується МОЗ з урахуванням профілю комісії, а також спеціаліст з реабілітації, лікар-психолог або психолог.

Порядок участі представників Пенсійного фонду України, органів державної служби зайнятості та інших працівників соціальної сфери затверджується МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики.

З наведено вище вбачається, що п. 10 Положення, на який покликається відповідач у листі № 400/31/01-2020 від 25 листопада 2020 року, містить загальні положення щодо порядку утворення комісій.

Також у листі № 400/31/01-2020 від 25 листопада 2020 року відповідачем жодним чином не обґрунтовано та не вказано документу, що до складу комісії не входили представника закладів охорони здоров`я МВС.

Cуд вважає дане твердження відповідача не обґрунтованим та не підтвердженим жодними доказами.

Оцінюючи лист в частині того, що під час проведення медико – соціальної експертизи представлення ОСОБА_1 , працівником ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» не здійснювалось, суд зауважує таке. Відповідно до п.16 Положення, визначено, що Голова лікарсько-консультативної комісії лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я представляє хворого, що досяг повноліття, потерпілого від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, який направляється на комісію вперше, документи цієї особи у разі заочного проведення медико-соціальної експертизи. Для вирішення соціальних питань і створення з урахуванням ступеня втрати життєдіяльності та професії потерпілого спеціальних умов для виконання роботи запрошується представник власника підприємства, установи та організації, де працює хворий, що досяг повноліття, потерпілий від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, або представник уповноваженого ним органу та профспілкового комітету.

З вищенаведеного судом встановлено, що саме Голова лікарсько-консультативної комісії лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я представляє хворого, а не працівник ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» як це зазначено відповідачем у листі від 25.11.2020 року № 400/31/01-2020.

Більше того відповідач таке твердження не обґрунтовує та не підтверджує жодним чином.

Крім того, з матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 , звернувся до Комунального закладу Львівської обласної ради Львівського обласного центру медико – соціальної експертиза, Обласної МСЕК №1 із заявою щодо залучення представника ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Львівській області».

20 січня 2021 року Комунальний заклад Львівської обласної ради Львівського обласного центру медико – соціальної експертиза розглянув заяву ОСОБА_1 , щодо залучення представника ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Львівській області» та надав відповідь за № 2 від 20.01.2021 року в якій повідомив, наступне:

«Головний лікар – головний експерт КЗ ЛОР «Львівський обласний центр медико – соціальної експертизи» на виконання п. 10 Положення про медико – соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 року № 1317, звернувся з листом від 26.03.2019 року № 126 до ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Львівській області» з проханням забезпечення уповноваженого представника для участі у засіданні Обласної МСЕК № 1 КЗ ЛОР «Львівський обласний центр медико – соціальної експертизи» (м. Львів, вул. Руська, 20 каб.10) при проведення медико – соціальної експертизи службовців, колишніх службовців та пенсіонерів Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції України. 03.04.2019 року надійшов лист від начальника ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Львівській області» № 33/34-305 про надання представника для участі у засіданні Обласної МСЕК № 1 КЗ ЛОР «Львівський обласний центр медико – соціальної експертизи» при проведення медико – соціальної експертизи службовців, колишніх службовців та пенсіонерів Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції України, заступника начальника лікарні з ЕТН – лікаря ОСОБА_2 (копія листа додається). Проте, на засідання Обласної МСЕК №1, що відбулось 12 березня 2020 року (коли Ви проходили медико – соціальну експертизу), представник ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Львівській області» ОСОБА_2 , не з`явилась.»

Оцінюючи ці дії МВС України через призму норм Порядку №850 суд дійшов висновку, що відповідач протиправно повернув документи ОСОБА_1 , про призначення одноразової грошової допомоги та не прийняв рішення по суті питання, хоча вирішення цього питання відноситься до виключної його компетенції. Норми Порядку №850 не визначають повноваження МВС щодо повернення документи без розгляду, без прийняття відповідного рішення.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 , до МВС України щодо спонукання/зобов`язання про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 200 – кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності 12 березня 2020 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 в сумі 420 400, 00 грн., та скерувати такі рішення до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, суд керується такими міркуваннями:

Відповідно до статті 245 КАС України у разі задоволення позову про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Оскільки суд встановив, що МВС України не розглянуло по суті питання щодо наявності/відсутності підстав для призначення та виплати ОСОБА_1 , одноразової грошової допомоги та не прийняло рішення щодо того, чи наявні/відсутні всі визначені Законом №565-ХІІ та Порядком № 850 умови для цієї виплати. Суд вважає, що не повинен підміняти МВС України та замість нього вирішувати питання, щодо якого відповідач ще не прийняв жодного рішення.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до положень статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: - визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; - визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; - визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; - інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За цих конкретних обставин справи суд вважає належним способом захисту прав позивача спонукання/зобов`язання МВС України повторно розглянути матеріали ОСОБА_1 , про призначення одноразової грошової допомоги та додані до нього документи щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , та прийняти обґрунтоване рішення відповідно до пункту 9 Порядку №850.

Підсумовуючи свої висновки суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 , слід задовольнити частково, при цьому вийшовши за межі позовних вимог.

Суд не вирішує питання про розподіл судових витрат за приписами статті 139 КАС України, оскільки позивач є особою з інвалідністю другої групи та згідно з пунктом 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, доказів понесення інших видів судових витрат не надав.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 90,94, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,

в и р і ш и в :

Задовольнити адміністративний позов частково.

Визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення документів щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , оформлені листом від 22.12.2020 №43671/15-2020.

Зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України (01601, місто Київ, вул. Академіка Богомольця, буд. 10; ідентифікаційний код 00032684) повторно розглянути заяву (рапорт) від 13.03.2020 про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 ) і додані до нього документи і прийняти за наслідками повторного розгляду одне із рішень, передбачених пунктом 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 (про призначення або про відмову в призначенні грошової допомоги).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 31 травня 2021 року.

Суддя Карп`як Оксана Орестівна