Рішення № 97319404, 27.05.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2021 року справа №813/3752/17

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Сподарик Н.І.,

за участю секретаря судового засідання Василько А.В.,

представника позивача Сеньківа А.І.,

представника відповідача Болотін М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Львівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міністверство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ;ІПН НОМЕР_1 ) звернулася в суд з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35; код ЄДРПОУ 39462700) у якому просила :

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №361036-13 від 03 липня 2017 року про нарахування позивачу податкового зобов`язання за платежем «Транспортний податок з фізичних осіб» на суму 25000,00 грн.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2018 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2018 року, позов задоволено

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 03 липня 2017 року № 361036-13.

Не погоджуючись з рішеннями суддів першої та апеляційної інстанцій, 29 травня 2018 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга відповідача, у якій просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2018 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2018 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області задоволено частково - рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2018 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2018 року скасовано, а справу № 813/3752/17 направлено на новий розгляд до Львівського окружного адміністративного суду.

Відповідно до вимог статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України та за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, адміністративну справу №813/3752/17 передано на розгляд головуючій судді Львівського окружного адміністративного суду Сподарик Н.І.

Ухвалою суду від 11.01.2021 вказану справу прийнято до провадження та призначено судове засідання.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що автомобіль Mercedes-Benz моделі GLE 350 d 4MATIC, об`ємом двигуна 2987см.куб., 2016 року випуску не належить до об`єктів оподаткування транспортним податком. Позивач зазначає, що середньоринкова вартість вказаного автомобіля становить 1090335,72грн, що є менше, ніж 1200000грн і менше, ніж 375 мінімальних заробітних плат.

Відповідач відзив на позовну заяву чи заяву про визнання позову до суду не надав. Представником відповідача долучено до матеріалів справи копію Переліку автомобілів, з року випуску яким минуло не більше 5 років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2018 року та 1 січня 2017 року.

22.02.2021 за вх. №1738 ел. представником позивача долучено до матеріалів справи копію Переліку автомобілів, з року випуску яким минуло не більше 5 років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2017 року.

25.02.2021 в засіданні суду протокольною ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міністверство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

Ухвалою суду від 25.02.2021 витребувано у Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України інформацію про середньоринкову вартість автомобіля MERCEDES BENZ GLE 350D 4 MATIC7 (рік випуску: 2016, об`єм двигуна: 2987 см3, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_2 , тип пального: дизель) станом на 01 січня 2017 року з врахуванням Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобіль, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України № 66 від 18.02.2016 року.

19.03.2021 за вх.№15188 на виконання ухвали суду від 25.02.2021 про витребування доказів, Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України надало інформацію щодо середньоринкової вартості легкового автомобіля становить і є в переліку.

У судовому засіданні по розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримав повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив, у задоволенні позовних вимог просив відмовити у повному обсязі.

Дослідивши доводи позову, зібрані у справі докази в їх сукупності, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 є власником легкового автомобіля марки MERCEDES BENZ, модель GLE 350D 4 MATIC, 2016 року випуску що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 . Об`єм двигуна 2987 см. куб., ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_4 .

ГУ ДФС у Львівській області було винесено податкове повідомлення-рішення № 361036-13 від 03.07.2017, відповідно до якого ОСОБА_1 згідно з п.п. 54.3.3 п.54.3 ст.54 та п.п.267.6.2 п.267.6 ст.267 Податкового кодексу України визначено суму податкового зобов`язання за платежем: «транспортний податок з фізичних осіб 18011000» за 2017 рік на суму 25000,00 грн.

Не погоджуючись з винесеними ГУ ДФС у Львівській області податковим повідомленням-рішенням, вважаючи його протиправним та таким що підлягає скасуванню, позивач звернулася до суду з цим позовом.

При прийнятті рішення, суд керується такими правовими нормами.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (стаття 1 Податкового кодексу України).

Так, 01 січня 2017 року набрали чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21 грудня 2016 року №1797-VIII (далі - Закон №1797-VIII) та Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» від 20 грудня 2016 року №1791-VIII (далі - Закон №1791-VIII), якими зокрема внесені зміни до статті 267 Податкового кодексу України, яка визначає основні елементи транспортного податку, порядок його обчислення та строки сплати.

Відповідно до пункту 10.2 статті 10 Податкового кодексу України, місцеві ради обов`язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).

Повноваження міських рад щодо податків та зборів визначені статтею 12 Податкового кодексу України.

Згідно підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України, рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Водночас, пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1791-VIII установлено, що в 2017 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів, які прийняті на виконання Закону України від 20 грудня 2016 року №1791-VIII, не застосовуються вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпункту 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час спірних правовідносин), платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об`єктами оподаткування.

За положеннями абзацу 1 підпункту 267.2.1 пункту 267.2. статті 267 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Відтак, з 01 січня 2017 року платниками транспортного податку є власники легкових автомобілів не старше п`яти років, середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати.

Станом на 01 січня 2017 року мінімальна заробітна плата установлена в розмірі 3200 грн (стаття 8 Закону України Про державний бюджет України на 2017 рік). Отже, 375 розмірів мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2017 року складали 1200000 грн.

Таким чином, об`єктом оподаткування у 2017 році стали легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 1200000 грн. та з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно).

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального (абз.2 підпункту 267.2.1пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України).

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна, тип пального (абз.3 підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України).

Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 року №66 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21.06.2017 року №428), (далі Методика), встановлює механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей віднесення таких автомобілів до об`єктів оподаткування транспортним податком.

Пунктом 2 Методики, середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за такою формулою: С ср = Ц н х (Г / 100), де Ц н - ціна нового транспортного засобу в Україні з урахуванням марки, моделі, об`єму циліндрів двигуна, типу пального; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів з урахуванням строку експлуатації транспортних засобів у роках згідно з додатком 1 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 року №403 (Офіційний вісник України, 2013 року, №44, ст.1576).

Джерелом інформації для визначення ціни нового автомобіля є офіційні прайс-листи виробників (дилерів) (пункт 3 Методики).

Інформація про ціни нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, об`єму циліндрів двигуна, типу пального подається до 10 січня базового податкового (звітного) періоду (року) державним підприємством «Держзовнішінформ» до Мінекономрозвитку (пункт 4 Методики).

Аналіз наведених положень Податкового кодексу України, Методики та Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів свідчить, що для визнання автомобіля об`єктом оподаткування транспортним податком з фізичних осіб до уваги береться, зокрема середньоринкова вартість такого автомобіля, яка визначається статистичними методами з урахуванням певних ознак, параметрів і характеристик транспортного засобу та встановлюється, виключно, Мінекономрозвитку.

Отже, перелік легкових автомобілів, які є об`єктом оподаткування у 2017 році (з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року), із зазначенням марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального, розміщується на офіційному веб-сайті центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі.

Обов`язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. Межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі розміщеної на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, які є об`єктом оподаткування транспортним податком у 2017 році.

Відтак, підставою для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення є отримана від Мінекономрозвитку інформація про вартість автомобіля, яка розрахована виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля.

Аналогічна правова позиція у тотожних правовідносинах була викладена Верховним Судом у постановах від 18 квітня 2018 року у справі №802/2438/16-а, від 10 травня 2018 року у справі №П/811/1630/16, від 05 червня 2018 року у справі №826/17092/16, від 1 серпня 2018 року у справі №826/1 7172/16, від 29 серпня 2018 року у справі №815/5503/16.

Одним з ключових у питанні надання правової оцінки спірному податковому повідомленню-рішенню є встановлення наявності або відсутності у контролюючого органу при визначені оспорюваного податкового зобов`язання інформації про вартість конкретного транспортного засобу, яка була отримана від органу, уповноваженого її визначати - Мінекономрозвитку.

При цьому, в постановах Верховного Суду за наслідками перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанції в аналогічних правовідносинах суд касаційної інстанції зазначив, що суди не можуть підміняти органи державної влади та здійснювати покладені на них повноваження, розрахунок середньоринкової вартості автомобіля здійснений судом на сайті Мінекономрозвитку не може бути достовірним доказом, оскільки не враховує певних параметрів, які були актуальні на час визначення податкового зобов`язання (постанови ВС від 05.06.2018 у справі №826/17092/16, від 12.06.2018 у справі №826/11959/16).

Аналіз викладених позицій Верховного Суду у взаємозв`язку з викладеними положеннями Податкового кодексу України дають підстави для висновку, що контролюючий орган може визначити податкове зобов`язання з транспортного податку лише у разі надходження від Мінекономрозвитку інформації про середньоринкову вартість транспортного засобу.

Чинне законодавство виключає можливість визначення контролюючим органом податкового зобов`язання з транспортного податку в інший спосіб, зокрема, шляхом проведення визначення середньоринкової вартості транспортного засобу за власною ініціативою, у тому числі на підставі даних та інформації, розміщеної на сайті Мінекономрозвитку.

Представник відповідача не надав суду доказів того, що транспортний засіб мав вартість більшу, ніж та, що розрахована за методикою, затвердженою постановою КМ України №66.

З наявних в матеріалах справи доказів неможливо встановити, на підставі чого було здійснено розрахунок вартості автомобіля при винесенні оскарженого рішення, за який період визначена застосована ціна нового автомобілю, також не вбачається, що розрахунок здійснено відповідачем з врахування всіх показників, визначених статтею Податкового кодексу України для віднесення транспортного засобу до об`єкту оподаткування.

Направляючи справу на новий розгляд Верховний Суд звернув, зокрема, увагу, що саме судами попередніх інстанцій взагалі не досліджувався перелік транспортних засобів, розміщений на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку, не здійснено співставлень параметрів автомобіля позивача (модель, рік випуску) із переліком Мінекономрозвитку, не встановлено чи є транспортний засіб позивача об`єктом оподаткування транспортним податком відповідно до цього переліку, чи ринкова вартість відповідає, тій за яку слід сплачувати податок.

Ухвалою суду від 25.02.2021 витребувано у Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України інформацію про середньоринкову вартість автомобіля MERCEDES BENZ GLE 350D 4 MATIC7 (рік випуску: 2016, об`єм двигуна: 2987 см3, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_2 , тип пального: дизель) станом на 01 січня 2017 року з врахуванням Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобіль, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України № 66 від 18.02.2016 року.

19.03.2021 за вх.№15188 на виконання ухвали суду від 25.02.2021 про витребування доказів, Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України надало інформацію щодо середньоринкової вартості легкового автомобіля.

Так, згідно наданої інформації вбачається, що середньоринкова вартість такого транспортного засобу становить 1090335,72 грн., що не складає 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (1200000 грн.).

Таким чином, судом встановлено, що вказаний автомобіль не є об`єктом оподаткування, а позивач не є платником транспортного податку у відповідному році.

Статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З викладеного слідує, що саме на відповідача, як суб`єкта владних повноважень, покладено обов`язок доведення правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. При цьому, відповідач повинен надати докази на підтвердження правомірності рішення разом з відзивом на позовну заяву, а в разі неможливості надання доказів з об`єктивних причин - повинен письмово повідомити про це суд.

Слід наголосити, що є загальновідомим факт, що відомості офіційного сайту Мінекономрозвитку оновлюються щорічно, у зв`язку з чим, суд станом на момент розгляду даної справи, на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку (http://www.me.gov.ua/) не має змоги самостійно встановити середньоринкову вартість автомобіля марки MERCEDES BENZ GLE 350D 4 MATIC7 (рік випуску: 2016, об`єм двигуна: 2987 см3, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_2 , тип пального: дизель), яка мала бути розрахована податковим органом, з урахуванням приписів п.п.267.6.3 п.267.6 ст.267 Податкового кодексу України у 2017 році.

При цьому, посилання відповідача на те, що даний транспортний засіб включено до Переліку транспортних засобів, які були об`єктом оподаткування у 2017 році, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки згідно із п. 13 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №403 від 10.04.2013 року передбачено, що середньоринкова вартість транспортних засобів розраховується щокварталу Мінекономрозвитку для кожної марки та моделі транспортних засобів з урахуванням року випуску та пробігу, оприлюднюється до 10 числа наступного місяця в установленому Мінекономрозвитку порядку на офіційному веб-сайті Міністерства для вільного доступу та зберігається протягом 1095 днів з дня її оприлюднення.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу рік випуску автомобіля 2016. Такий автомобіль може підпадати під критерій рік випуску до 1 року включно до дати 31.12.2016. З 01.01.2017 автомобіль підпадає під критерій рік випуску до 2 років включно. Відповідно до отриманого судом доказу від Мінекономрозвитку, автомобіль такої марки підлягав оподаткуванню до 1 року випуску включно. Дана позиція відображена у Постанові Верховного Суду від 23.07.2020р у справі №0340/1781/18.

Таким чином, з урахуванням наявних у справі доказів, практики Європейського Суду з прав людини, суд вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення не відповідає положенням податкового законодавства України, є протиправним та таким, що порушує охоронювані права та інтереси позивача, а відтак, підлягає скасуванню.

За сукупністю наведених обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому позов належить задоволити.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.14, 72-77, 139, 241-247, 250-251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Львівській області (79003, м.Львів, вул.Стрийська, 35 код ЄДРПОУ 39462700) про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 03.07.2017 №361036-13.

Стягнути з Головного управління ДФС у Львівській області (79000, м.Львів, вул.Стрийська,35 код ЄДРПОУ 39462700) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) судовий збір в сумі 640 (шістсот сорок) грн.00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293,295 - 297 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 31.05.2021.

Суддя Сподарик Н.І.