Рішення № 97319376, 18.05.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/5482/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2021 року м. Львів

12 год. 24 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П., за участю секретаря судового засідання Гулкевича В.О., представниці відповідача Войтків З.Б. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Львівського обласного управління АТ «Ощадбанк» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень -

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - відповідач), у якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, прийняті Головним управлінням ДФС у Львівській області, № 0103481307 від 07.09.2017 на суму 17734,73 грн та № 0103351307 від 07.09.2017 на суму 235702,94 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідно до листа ПАТ «Ощадбанк» № 27-02/564 від 27.01.2015 банк повідомив фіскальний орган про відшкодування за рахунок резерву суми заборгованості. Із змісту вказаного листа не видно, коли було прийнято відповідне рішення та коли було здійснено відшкодування. З листа ПАТ «Ощадбанк» № 15-09/440 від 22.01.2016 слідує, що банк надав інформацію фіскальному органу про факт повідомлення позивачки про списання заборгованості за рахунок резерву, проте ані самого повідомлення, ані доказів його вручення не надано. Жодних повідомлень від банку позивачка не отримувала. Вказала також, що зазначені листи за змістом суперечать один одному в частині подальшого правового статусу боргу по кредитному договору. У першому листі банк зазначив, що подальше стягнення боргу ним здійснюватиметься в повному обсязі (а відтак борг не погашений, не анульований та є діючим і додаткового блага не отримано), в другому листі - що «чинне законодавство зобов`язує боржника самостійно сплачувати податок з доходів фізичних осіб з суми відшкодованої банком за рахунок резерву кредитної заборгованості при умові повідомлення кредитором боржника про анулювання боргу». Позивачка вважає, що податкове зобов`язання виникає при наявності двох одночасних умов: повідомлення боржника та анулювання боргу. Вважає, що банк борг не анулював, оскільки намагається стягнути списану заборгованість через органи ДВС та додаткового блага позивачці не надав. Тому прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення є, на її думку, протиправними і такими, що підлягають скасуванню, що спонукало її звернутися до суду із цим позовом за захистом своїх порушених прав.

Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 20.07.2020 позовну заяву залишено без руху для усунення її недоліків.

Ухвалою від 17.09.2020 провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 08.12.2020, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, залучено до участі у справі Львівське обласне управління АТ «Ощадбанк» як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача (далі - третя особа).

Ухвалою суду від 23.02.2021 відмовлено у задоволенні клопотання представниці відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвалою суду від 23.02.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивачки у судове засідання не прибув, надіслав клопотання (вх. № 6196 від 18.05.2021) про відкладення розгляду справи. Зазначив, що зайнятий у зв`язку із проведенням слідчого експерименту у справі, де він виступає захисником. У разі неможливості відкладення розгляду справи за виключних обставин не заперечив проти розгляду справи за його відсутності.

Представниця відповідача проти позову заперечила з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (вх. № 52515 від 13.10.2020). Зазначила, що відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивачки з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2015 по 31.12.2015, за результатами якої складено акт перевірки № 1271/13-01-07/ НОМЕР_1 від 16.08.2017 і прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Щодо неповідомлення про проведення перевірки покликається на рекомендований лист з повідомленням про вручення, який був скерований на її адресу, проте повернувся за закінченням терміну зберігання. Вважає, що листом ПАТ «Ощадбанк» № 15-09/440 від 22.01.2016 підтверджено інформацію про суму нарахованого та виплаченого доходу з ознакою доходу « 126» у вигляді анулювання кредитної заборгованості фізичній особі - платнику податків ОСОБА_1 в І кварталі 2015 року в сумі 945851,73 грн, що відображено в «Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку» (форма 1 ДФ) за ознакою доходу « 126» відповідно до абз. «д» пп. 162.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, який підлягає включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та відображенню платником податку в річній декларації про майновий стан і доходи (податковій декларації). Оскільки перевіркою встановлено, що позивачка податкову декларацію про майновий стан і доходи до Головного управління ДФС у Львівській області за 2015 рік не подавала, доходи у вигляді податкового блага за 2015 рік не декларувала, податок на доходи фізичних осіб та військовий збір від отриманого доходу у вигляді податкового блага за 2015 рік не сплатила. Відтак вважає, що немає підстав для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб та за платежем військовий збір. Надала аналогічні усні пояснення, просила відмовити у задоволенні позову.

Третя особа повноважного представника в судове засідання не скерувала, про розгляд справи повідомлена належним чином. Позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у письмовому поясненні (вх. № 9342 від 11.02.2021). Зазначила, що заперечує факт прийняття рішення про прощення позивачці боргу за кредитним договором, оскільки мало місце лише відшкодування банком за рахунок свого страхового резерву кредитної заборгованості позивачки, що підтверджується змістом листа за вих. № 15-09/440 від 22.01.2016, у якому АТ «Ощадбанк» повідомив відповідача про відшкодування непогашеної частини основного боргу за рахунок резерву, а не про прийняте рішення про анулювання банком (прощення) кредитного боргу та його складових. Просила позов задовольнити.

Суд заслухав пояснення представниці відповідача, дослідив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності та встановив таке.

Головним управлінням ДФС у Львівській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів фізичною особою ОСОБА_1 за період з 01.01.2015 по 31.12.2015, за результатами якої складено акт перевірки № 1271/13-01-13-07/ НОМЕР_1 від 16.08.2017.

За результатами проведеної перевірки контролюючим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 07.09.2017: № 0103351307 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб на суму основного платежу 188562,41 грн, штрафні санкції - 47104,59 грн; № 0103481307 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем військовий збір на суму основного платежу 14187,78 грн, штрафні санкції - 3546,95 грн.

Позивачка заперечує проти факту анулювання банком її заборгованості за кредитом, вважає прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення протиправними і такими, що підлягають скасуванню, відтак звернулася до суду із цим позовом.

При вирішенні спору по суті суд керується таким.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Згідно п. 79.2 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Відповідно до п. 79.3 ПК України присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику) (п. 42.2 ст. 42 ПК України).

Як встановлено судом з матеріалів справи, наказом Головного управління ДФС у Львівській області «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» № 3190 від 26.09.2017 визначено провести документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), з питань своєчасності достовірності, повноти нарахування та сплати податків, правильності декларування доходів, дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної фіскальної служби за період з 01.01.2015 по 31.12.2015, тривалістю 3 робочих дні з 14.08.2017 (а.с. 44).

Копію вказаного наказу надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення (ШКІ 7900309483131) на адресу місця проживання позивачки. Рекомендований лист за ШКІ 7900309483134 повернуто за закінченням терміну зберігання (а.с. 46-47).

З огляду на наведене суд вважає, що з урахуванням приписів п. 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України наказ на перевірку вважається належним чином врученим платнику податків.

Щодо висновків акта перевірки суд зазначає таке.

Судом встановлено, що листом за вих. № 270-02/564 від 27.01.2015 ПАТ «Державний ощадний банк України» позивачку ОСОБА_1 повідомлено про те, що рішенням Залізничного районного суду м. Львова у справі № 2-418/11 від 13.07.2012 вирішено стягнути (заборгованість) збитки за договором відновлюваної кредитної лінії № 2203-1720 від 12.02.2008 у такому розмірі: 43756,90 дол. США на відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням зобов`язань та витрат по оплаті держмита; непогашену частину кредитної заборгованості у розмірі 43756,90 грн відшкодовано банком за рахунок резерву відповідно до вимог законодавства та згідно з абз. «д» п. 164.2.17 Податкового кодексу України відображено цю інформацію у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ). У цьому ж листі банк звернув увагу на те, що відшкодування за рахунок резерву заборгованості за кредитним договором не є підставою для припинення претензійно-позовної роботи банку. Банк зберігає за собою право вжити повний комплекс заходів щодо стягнення в подальшому кредитної заборгованості відповідно до чинного законодавства України.

Листом АТ «Ощадбанк» № 15-09/440 від 22.01.2016 на запит заступника начальника Бориславського відділення Дрогобицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області надано інформацію, що згідно з ст. 164.2.17 Податкового кодексу України ним надано повідомлення боржнику ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) про відшкодування непогашеної частини заборгованості за рахунок резерву і вказано, що чинне законодавство зобов`язує боржника самостійно сплачувати податок з доходів фізичних осіб з суми відшкодованої банком за рахунок резерву кредитної заборгованості при умові повідомлення кредитором боржника про анулювання боргу.

Постановою заступника начальника відділу Бориславського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Волянського А.Л. ВП № 62631777 від 27.07.2020 відкрито виконавче провадження за виконавчим листом № 2/1301/559/2012 від 01.08.2013, виданим Бориславським міським судом Львівської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Львівського обласного управління АТ «Ощадбанк» заборгованості за кредитним договором № 223-1720 від 12.02.2008 у розмірі суми кредиту 60000 доларів США, суми прострочених платежів по відсотках 5804 доларів 97 центів США, пені по кредиту в розмірі 20869 доларів 20 центів США та пені по відсотках у розмірі 2119 доларів 24 центи США, всього - 88793 доларів 41 центу США (а.с. 106).

Головним управлінням ДФС у Львівській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів фізичною особою ОСОБА_1 за період з 01.01.2015 по 31.12.2015, за результатами якої складено акт перевірки № 1271/13-01-13-07/ НОМЕР_1 від 16.08.2017.

Як зазначено в акті перевірки, перевіркою встановлено, що відповідно до листа АТ «Ощадбанк» № 15-09/440 від 22.01.2016 фізичній особі - платнику податків ОСОБА_1 списано прострочену суму заборгованості в 1 кв. 2015 року в сумі 845851,73 грн, що відображено в «Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум отриманого з них податку (форма № 1ДФ) за ознакою доходу « 126» відповідно до абз. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України.

Фізична особа - платник податку ОСОБА_1 податкову декларацію про майновий стан і доходи до Дрогобицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області за 2015 рік не подала, доходи у вигляді податкового блага за 2015 рік не декларувала, податок на доходи фізичних осіб та військовий збір від отриманого доходу у вигляді додаткового блага за 2015 рік не сплатила.

За наслідками встановленого порушення ГУ ДФС у Львівській області винесено податкове повідомлення-рішення № 0103181307 від 07.09.2017, яким збільшено грошове зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб на суму основного платежу 188562,35 грн, штрафні санкції - 47140,59 грн; № 0103351307 від 07.09.2017, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір на суму основного платежу 14187,78 грн, штрафні санкції - 3 546, 95 грн.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регламентовано розділом IV Податкового кодексу України, згідно із п. 164.1. ст. 164 якого загальний оподатковуваний дохід платника податку - це будь-який дохів, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податків, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі, якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2015 році - 609 грн).

При цьому кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Як встановлено судом, АТ «Ощадбанк» листом № 27-05/564 від 27.01.2015 повідомило ОСОБА_1 про те, що рішенням Залізничного районного суду м. Львова у справі № 2-418/11 від 13.07.2012 вирішено стягнути (заборгованість) збитки за договором відновлюваної кредитної лінії № 2203-1720 від 12.02.2008 у такому розмірі: 43756,90 дол. США на відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням зобов`язань та витрат по оплаті держмита; непогашену частину кредитної заборгованості у розмірі 43756,90 грн відшкодовано банком за рахунок резерву відповідно до вимог законодавства та згідно з абз. «д» п. 164.2.17 Податкового кодексу України відображено цю інформацію у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) (а.с. 8).

Також у вказаному листі банк звернув увагу на те, що це не припиняє претензійно-позовної роботи банку.

Суд зазначає, що у вказаному листі не зазначено про прощення (анулювання) банком кредитного боргу та його складових, а лише повідомлено позивачку про відшкодування непогашеної частини основного боргу за рахунок резерву.

Відповідно до Порядку відшкодування банками України безнадійної заборгованості за рахунок резерву, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 172 від 01.06.2011, банк має право відшкодувати (списати) за рахунок резерву безнадійну заборгованість (крім безнадійної заборгованості, зазначеної в пункті 4 цього Порядку), яка включає суму основної заборгованості перед банком та/або нараховані доходи (борг боржника), за якою є прострочення погашення боргу або його частини понад 180 днів.

Відшкодування (списання) за рахунок резерву безнадійної заборгованості не є підставою для припинення вимог банку до позичальника/контрагента; банк зобов`язаний продовжувати роботу щодо відшкодування списаної за рахунок резерву безнадійної заборгованості.

Згідно з підпунктами 163.1.1 та 163.1.2 пункту 163.1 статті 163 ПК Укаїни (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплата, надання).

Відповідно до абзацу другого пункту 164.1 статті 164 ПК України загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Підпунктом 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території Україи (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

За правилами підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу).

Відповідно до підпункту 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 ПК України додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Перелік додаткових благ, які включаються до оподаткованого доходу, встановлений підпунктом 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України, є вичерпним.

Згідно з підпунктом «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу в порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Відносини, що виникають між банком і клієнтом з питань надання кредиту, є цивільно-правовими, які регулюються актами цивільного законодавства України.

Частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Положеннями статті 605 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов`язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

З аналізу наведених норм як Податкового кодексу України, так і Цивільного кодексу України слідує, що додаткове благо визначається як дохід у разі приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Грошова сума, яка надана в кредит підлягає поверненню, тому сама по собі ця сума не збільшує дохід платника податку. Водночас у разі, коли відпадуть встановлені законом та/або договором підстави для витребування кредитором у боржника грошових кошової суми, наданої на умовах повернення, у платника податку - боржника виникає приріст фінансових показників за рахунок суми, взятої в борг.

Таким чином, обов`язковою ознакою анулювання (прощення) кредитором заборгованості в розумінні положень абзацу «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України є повне припинення зобов`язання боржника перед кредитором, тобто прощення боргу.

Відповідно до вищезазначених норм Податкового кодексу України прощений кредитний борг є податковим благом особи лише у випадку відсутності в банку будь-якої правової підстави вимагати його стягнення в майбутньому, тобто припинення між сторонами кредитних відносин, взятих на себе взаємними зобов`язаннями. Списання банком заборгованості за кредитом за рахунок страхового резерву правовідносини між банком як кредитором та боржником за кредитним договором не припиняють, оскільки в такому випадку банк залишає за собою право вжити повний комплекс заходів щодо стягнення в подальшому кредитної заборгованості відповідно до вимог чинного законодавства України.

Ураховуючи, що банк не здійснював припинення зобов`язань шляхом анулювання (прощення) боргу ОСОБА_1 , суд вважає, що посилання податкового органу на підпункт «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України як на підставу для донарахування податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб є необґрунтованим та безпідставним.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.01.2019 у справі № 808/890/16 (адміністративне провадження № К/9901/26879/18) та від 30.07.2019 у справі № 810/4482/16 (адміністративне провадження № К/9901/14930/19).

Суд також зазначає, що в матеріалах справи міститься постанова заступника начальника відділу Бориславського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Волянського А.Л. ВП № 62631777 від 27.07.2020 про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 2/1301/559/2012 від 01.08.2013, виданим Бориславським міським судом Львівської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Львівського обласного управління АТ «Ощадбанк» заборгованості за кредитним договором № 223-1720 від 12.02.2008 у розмірі суми кредиту 60000 доларів США, суми прострочених платежів по відсотках 5804 доларів 97 центів США, пені по кредиту в розмірі 20869 доларів 20 центів США та пені по відсотках у розмірі 2119 доларів 24 центи США, всього - 88793 доларів 41 центу США. Вказане свідчить про те, що банк продовжує роботу щодо примусового виконання виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у розмірі 88793,14 доларів США, про що банк зазначив також і в своїх письмових поясненнях, наданих суду.

Відтак податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Львівській області від 07.09.2017 № 0103351307 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб на суму основного платежу 188562,41 грн, штрафні санкції - 47104, 59 грн; та № 0103481307 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем військовий збір на суму основного платежу 14187,78 грн, штрафні санкції - 3546,95 грн, є протиправними та підлягають скасуванню.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Ураховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, суд вважає, що наявні правові підстави для задоволення позову.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на висновок суду про задоволення позовних вимог на користь позивачки за рахунок бюджетних асигнувань відповідача належить стягнути судовий збір, сплачений нею при зверненні до суду із цим позовом.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295, пп. 15.5 п. 15 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області № 0103351307 від 07.09.2017.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області № 0103481307 від 07.09.2017.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС України у Львівській області (79026 м. Львів вул. Стрийська 35; код за ЄДРПОУ 43143039) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 3197 (три тисячі сто дев`яносто сім) гривень 83 копійки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 28.05.2021.

Суддя Р.П. Качур