Ухвала суду № 97319332, 27.05.2021, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Провадження №2/359/1767/2021

Справа №359/1506/21

УХВАЛА

Іменем України

27 травня 2021 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Журавського В.В.

при секретарі Алфімовій І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі заяву представника відповідача ОСОБА_1 про закриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: служба у справах дітей та сім`ї Васильківської міської ради Київської області, про надання дозволу на виїзд малолітньої дитини за кордон без згоди батька, -

ВСТАНОВИВ:

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним клопотанням, яке обґрунтував тим, що згідно листа Головного центру обробки спеціальної інформації державної прикордонної служби України малолітня ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 28 серпня 2019 року перебуває за кордоном. Оскільки дитина не перебуває на території України, позивачу не потрібно отримувати згоду батька для єдиноразового виїзду за кордон. Тому представник відповідача ОСОБА_1 просив закрити провадження у цивільній справі у зв`язку з відсутністю предмету спору.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 підтримав клопотання про закриття провадження у цивільній справі.

Представники позивача ОСОБА_5 та ОСОБА_6 заперечували проти заявленого клопотання про закриття провадження у цивільній справі.

Представники третьої особи ОСОБА_7 при вирішенні питання про закриття провадження в цивільній справі поклався на розсуд суду.

Заслухавши думку сторін та дослідивши подане клопотання, суд прийшов до наступного висновку.

У відповідності до п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Згідно з ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 03 травня 2018 року у цивільній справі №404/251/17 (провадження №61-13405св18), відповідно до ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір. Тому поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення. У зв`язку з цим, відсутність предмету спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб. Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

За змістом ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з положенням ч.2 та ч.3 ст.49 ЦПК України право на розпорядження предметом спору наділений виключно позивач.

Разом з цим, з матеріалів цивільної справи вбачається, що позивач не заявляла клопотання про відмову від позову чи про закриття провадження у зв`язку з відсутністю предмета спору. Натомість, представники позивача ОСОБА_6 та ОСОБА_5 заперечували проти задоволення клопотання про закриття провадження у даній цивільній справі.

Встановлено, що позивач не зверталась до суду з заявою про відмову від позову, а відповідач не визнавав позовні вимоги у повному обсязі. Тому, на переконання суду, спір між сторонами справі залишився не вирішеним.

Відповідно до положення ст.209 ЦПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

У зв`язку з цим, за наявності в провадженні суду спору про право, від розгляду якого позивач не відмовився, за результатами якого суд повинен ухвалити рішення по суті спору, суд не вправі закрити провадження у цивільній справі та позбавити у такий спосіб права позивача на повторне звернення до суду за захистом своїх законних прав та інтересів.

Тому у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 про закриття провадження у цивільній справі належить відмовити.

На підставі викладеного та керуючись п.1 ч.1 ст.258, ст.260 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 про закриття провадження, відмовити.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Дата складення повного тексту ухвали – 31 травня 2021 року.

Суддя підпис

З оригіналом згідно:

Суддя Бориспільського міськрайонного суду В.В. Журавський