Ухвала суду № 97318810, 31.05.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

31 травня 2021 року СєвєродонецькСправа № 360/2763/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Тихонов І.В., розглянувши в письмовому провадженні заяву Лисичанського комунального спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків «Лисичанськводоканал» (ЛКСП «Лисичанськводоканал») про забезпечення позову у адміністративній справі №360/2763/21 за позовом до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

28.05.2021 до Луганського окружного адміністративного суду звернулось Лисичанське комунальне спеціалізоване підприємство по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків «Лисичанськводоканал (ЛКСП «Лисичанськводоканал») з позовною заявою до Державної служби геології та надр України, в якій просить:

- визнати протиправним і скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 12.05.2021 №352 «Про анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 2999 від 12.05.2003» та поновити ЛКСП «Лисичанськводоканал» спеціальний дозвіл на користування надрами від 12.05.2003 №2999.

28.05.2021 ЛКСП «Лисичанськводоканал» подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить зупинити дію наказу Державної служби геології та надр України від 12.05.2021 № 352 «Про анулювання спеціального дозволу на користування надрами №2999 від 12.05.2003» до постановлення рішення у адміністративній справі за позовом ЛКСП «Лисичанськводоканал» про визнання протиправним та скасування цього наказу.

В обґрунтування заяви зазначив, що ЛКСП «Лисичанськводоканал» цілодобово забезпечує питною водою населення міст Лисичанськ, Привілля, Новодружеськ у кількості 109,913 тис. осіб (або 5,1% від населення Луганської області), з них 38,697 тис. пенсіонерів, 4 заклади охорони здоров`я, навчальні заклади (16 дошкільних, з 21 загальноосвітні, 4 вищі, 3 професійно-технічні), 3 заклади соціального захисту, 19 закладів культури, великі промислові підприємства АТ «Лисичанськвугілля», ДП «Сєвєродонецька ТЕЦ», Лисичанський нафтопереробний завод, ТДВ «Лисичанський желатиновий завод», ТОВ «Лисичанський пивоварний завод», КП «Лисичанський завод залізобетонних виробів», ТОВ «Лисичанський скляний завод», ПрАТ «Регенерат» та інші, а загалом 1560 юридичних осіб, 5198 фізичних осіб- підприємців.

У зв`язку з цим оскаржуваний наказ відповідача, яким анульовано позивачу спеціальний дозвіл на користування надрами, так само як і рішення суду у цій справі, безпосередньо впливають на права, свободи та інтереси жителів міст Лисичанськ, Новодружеськ, Привілля Сєвєродонецького району Луганської області, що входять до складу Лисичанської міської територіальної громади області.

Вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного наказу до постановлення рішення у справі за позовом ЛКСП «Лисичанськводоканал» про визнання протиправним та скасування цього наказу, дозволить відновити цілодобове централізоване водопостачання для жителів, закладів соціальної сфери, підприємств міст Лисичанськ, Новодружеськ, Привілля Сєвєродонецького району Луганської області. Це також дозволить попередити виникнення непрогнозованої санітарно-епідемічної ситуації регіонального рівня.

Невжиття термінових заходів забезпечення позову ставить під загрозу стабільну роботу медичних закладів, дитячих садків, шкіл, інших закладів соціальної сфери, 1560 юридичних осіб, 5198 фізичних осіб-підприємців міст Лисичанськ, Новодружеськ, Привілля Сєвєродонецького району Луганської області. Отже наявні підстави для вжиття заходів забезпечення позову.

За правилами частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), зараз і надалі в редакції, чинній на час розгляду заяви), заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

За змістом 2, 3 статті 154 КАС України, суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.

У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.

З`ясувавши наявність доказів, долучених до заяви про забезпечення позову, встановивши їх достатність та взаємозв`язок для вирішення поданої заяви, суд розглядає таку заяву у вказаний частиною 1 статті 154 КАС України строк і враховує наступне.

Інститут забезпечення позову регламентовано ст.ст. 150-158 КАС України , які закріплюють порядок розгляду заяв, клопотань про забезпечення позову, підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі, зокрема ст. 150, 151 вказаного Кодексу.

Відповідно до ст. 150 КАС України, забезпечення позову допускається, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Частиною 1, 2 статті 151 КАС України встановлено, що позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Суд звертає увагу на те, що забезпечення адміністративного позову це вжиття судом, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача, тобто покликане гарантувати виконання рішення адміністративного суду і спрямоване на забезпечення принципу обов`язковості судових рішень.

Зазначені в ст. 150 КАС України підстави забезпечення позову, є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд приходить до висновку про відсутність достатніх та обґрунтованих правових підстав для задоволення вищевказаної заяви, виходячи з наступного.

Згідно з вимогами статей 16, 19 Кодексу України про надра від 27.07.1994 №132/94-ВР, Закону України від 06.09.2005 № 2806-IV «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» (далі - Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності») надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям лише за наявності спеціального дозволу на користування ділянкою надр.

Відповідно до частини восьмої статті 16 Кодексу України про надра переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами, внесення до них змін, видача дублікатів, продовження терміну дії спеціальних дозволів на користування надрами, зупинення їх дії або анулювання, поновлення їх дії у разі зупинення здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр у встановленому законодавством порядку.

Згідно зі статтею 25 Кодексу України про надра права користувачів надр охороняються законом і можуть бути обмежені лише у випадках, передбачених законодавством України. Збитки, завдані порушенням прав користувачів надр, підлягають відшкодуванню в повному обсязі відповідно до законодавчих актів України.

Судом встановлено, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивач - Лисичанське комунальне спеціалізоване підприємство по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків «Лисичанськводоканал» (код ЄДРПОУ 03339851) 14.05.2021 зареєстроване як юридична особа, види діяльності: код КВЕД 36.00 Забір, очищення та постачання води (основний); 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування.

Положеннями абзацу 1 пункту 25 Постанови № 615 про надання, продовження строку дії, зупинення, поновлення, переоформлення, видачу дубліката, анулювання дозволу та внесення змін до нього Держгеонадра видає наказ, а Рада міністрів Автономної Республіки Крим - розпорядження.

Наказом Державної служби геології та надр України від 12.05.2021 № 352 «Про анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 2999 від 12.05.2003» анульовано з 26.04.2021 спеціальний дозвіл на користування надрами № 2999 від 12.05.2003, наданий ЛКСП «Лисичанськводоканал» з метою видобування підземних вод Білогірського родовища, розташованого в Луганській області.

Судом встановлено, що підставою винесення вищезазначеного оскаржуваного наказу вказано виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 08.12.2020 у справі № 360/3436/20, залишеного без змін Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 26.04.2021, яким припинено право користування надрами Лисичанському комунальному спеціалізованому підприємству по видобутку, обробці, реалізації води та очищення стоків «Лисичанськводоканал» шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 2999 від 12.05.2003.

Виходячи з наведених у заяві фактичних обставин, суд відмічає, що правомірність та оцінка спірного наказу, процедурні питання дотримання його прийняття підлягають з`ясуванню під час розгляду справи по суті про таке оскарження та буде дана судом за результатами розгляду справи.

Окремо варто наголосити, що на момент розгляду заяви, судом не виявлено очевидності ознак протиправності оспорюваного рішення, яке прийнято за наслідками судового рішення, яке набрало законної сили відповідно до постанови Першого апеляційного адміністративного суду у справі № 360/3436/20 від 26 квітня 2021 року.

Крім того, зупинення дія наказу Державної служби геології та надр України від 12.05.2021 № 352 «Про анулювання спеціального дозволу на користування надрами №2999 від 12.05.2003» призведе до зупинення виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 08.12.2020 у справі 360/3436/20, що є недопустимим.

Отже, обраний заявником спосіб забезпечення позову не відповідає його меті та завданням адміністративного судочинства.

В адміністративному позові позивач зазначає, що ухвалою Верховного Суду від 20 травня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі № 360/3436/20 за касаційною скаргою ЛКСП «Лисичанськводоканал» на рішення судів попередніх інстанцій.

З даного приводу, суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.375 КАС України, суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного судового рішення або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Виходячи з наведеного, з огляду на те, що Заявником у заяві не доведено, в контексті ст. 150 КАС України, наявність обставин, що можуть слугувати підставами для вжиття заходів забезпечення позову, зважаючи, що станом на момент розгляду заяви, судом не виявлено очевидності ознак протиправності наказу, з урахуванням того, що до поданої заяви не надано відповідних достатніх та беззаперечних доказів, а судом не виявлено фактів існування, на час прийняття даного судового рішення, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам ЛКСП «Лисичанськводоканал» до прийняття у справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докладання значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь позивача, суд вважає, що заява є необґрунтованою, а тому відсутніми є підстави для її задоволення.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 241-243, 248, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Лисичанського комунального спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків «Лисичанськводоканал» (ЛКСП «Лисичанськводоканал») про забезпечення позову у адміністративній справі №360/2763/21 за позовом до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування наказу

Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову, відповідно до ч. 8 ст. 154 КАС України, може бути оскаржено.

Суддя І.В. Тихонов