
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 травня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/3265/20
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кравчук О.В. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ОФІС ПЛЮС 2016” (код ЄДРПОУ - 40980376; адреса: вул. Центральна, буд. 48-А, село Соколівське, Кіровоградської області, 27641)
до відповідача - Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 43142606; адреса: вул. Велика Перспективна, 55, м.Кропивницький, Кіровоградська область, 25006)
про визнання протиправним та скасування рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю “ОФІС ПЛЮС 2016” звернулося до суду з позовом, у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області від 04 лютого 2020 року №1283 “Про відповідність/невідповідність податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку” ;
- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Кіровоградській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю “ОФІС ПЛЮС 2016” з переліку ризикових платників податків.
Принагідно позивач просить встановити контроль за виконанням судового рішення.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року відкрите провадження у відповідній адміністративній справі; справу вирішено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою суду від 27 вересня 2020 року представникові відповідача відмовлено у задоволенні клопотання про розгляд справи у порядку загального позовного провадження.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішенням від 04 лютого 2020 року №1283 “Про відповідність/невідповідність податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку” позивача протиправно, без належних підстав та доказів віднесено до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку. Позивач наголошує, зокрема, що таке рішення не містить безпосередньої податкової інформації про наявність ознак здійснення ризикових операцій Позивачем.
У свою чергу, перебування позивача у переліку ризикових платників перешкоджає провадженню його господарської діяльності.
Відповідач проти позовних вимог заперечив. У відзиві на позов послався на вимоги Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1165 та зазначив, що оскаржене рішення є обгрунтованим та законним.
Крім того, посилаючись на правову позицію Верховного Суду, висловлену у справі у постанові від 20 листопада 2019 року у справі №480/4006/18, відповідач наполягає на тому, що оскаржене рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку не порушує права та інтереси позивача, а відтак вимога про його скасування є безпідставною.
У поданій відповіді на відзив позивач підтримав заявлені позовні вимоги.
Розглянувши подані сторонами заяви по суті справи, додані до них документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно і неупереджено оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ОФІС ПЛЮС 2016» перебуває на обліку у ГУ ДПС у Кіровоградській області як платник податків.
Основним видом діяльності Товариства є «інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах».
Рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 04 лютого 2020 року №1283 позивача було включено до переліку ризикових підприємств, відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Надаючи правову оцінку оскарженому рішенню Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, суд виходить з такого.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Так, Постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11 грудня 2019 року (яка наборала чинності 01 лютого 2020 року), зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).
Цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.
Відповідно до пункту 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.
Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.
Згідно з пунктом 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (Додаток 3).
Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку № 1165).
Додатками №1 та №3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій відповідно.
Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено ряд Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість. Так, зокрема, пункт 8 Критеріїв передбачає наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Пунктом 6 Порядку №1165 обумовлено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Додатком №4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
За формою оскаржуване рішення контролюючого органу відповідає вимогам Додатку № 4 до Порядку № 1165.
Так, у рішенні № 1283 від 04 лютого 2020 року зазначено про відповідність платника податку ТОВ «ОФІС ПЛЮС 2016» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить обов`язкове для заповнення поле «податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку)».
В оскаржуваному рішенні вказане поле заповнене – зазначено про “невідповідність кодів УКТ ЗЕД з даними ЄРПН”.
Проте, суд наголошує, що загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Оскаржене рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку не містить відомостей про те, яка саме податкова інформація, щодо яких господарських операцій та правовідносин спричинила висновок про «невідповідність кодів УКТ ЗЕД з даними ЄРПН».
Вдавшись у спірному рішенні до абстрактних формулювань, безвідносно до конкретних господарських операцій позивача, їх обсягів та змісту, не ідентифікувавши конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції, Комісія не дотрималась критеріїв, визначених статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України щодо обгрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень та не довела, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання.
Відповідачем надано до суду копію витягу з протоколу засідання комісії від 25 червня 2018 року №88, у якому зазначено, що у рамках кримінального провадження №32017120010000020 було проведено обшук «конвертаційного центру» міжрегіонального рівня. У ході проведення обшуку вилучено печатки суб`єктів господарювання з ознаками ризиковості, зокрема, ТОВ «ОФІС ПЛЮС 2016». Відтак, позивача запропоновано віднести до Переліку ризивкових платників податків за пунктом 1.6 Критеріїв ризиковості.
Суд не бере до уваги вказаний Протокол, оскільки він змістовно не співвідноситься із спірним рішенням та не був підставою для його винесення.
Принагідно суд зазначає, що посилання відповідача на правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 20 листопада 2019 року у справі №480/4006/18 (№К/9901/18097/19) в межах розгляду даної справи є безпідставним, оскільки така позиція сформульована при застосуванні норм Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 (далі - Порядок №117), який втратив чинність 01 лютого 2020 року та застосуванню до спірних правовідносин не підлягає.
Більше того, згідно з Порядком № 1165 контролюючий орган приймає рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку, про що безпосередньо зазначається у самому рішенні.
Стосовно посилань відповідача на те, що спірне рішення про визначення ТОВ «ОФІС ПЛЮС 2016» таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, не створює для позивача жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжує для нього обов`язкових юридичних наслідків, суд зазначає наступне.
За правилами підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), у тому числі індивідуальну податкову консультацію, яка йому надана, а також узагальнюючу податкову консультацію.
Отже, в силу прямих приписів підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17, пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України платник податків має право оскаржити до адміністративного суду будь-яке рішення, прийняте контролюючим органом, у тому числі рішення відповідної комісії головного управління ДПС в області, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС щодо встановлення ризиковості платника податків, позаяк жодним нормативно-правовим актом юрисдикція адміністративного суду на розгляд спорів між платниками та контролюючими органами щодо оскарження такого роду рішень не виключається.
При цьому, під час судового розгляду справи суд має встановити порушення прав платника внаслідок прийняття оскаржуваного рішення та перевірити, чи прийняте таке рішення з дотримання критеріїв, визначених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи, що пунктом 6 Порядку №1165 передбачено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у разі відповідності платника податків хоча б одному критерію ризиковості платника податку, суд вважає, що встановлення Комісією ГУ ДПС відповідності позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку створює перешкоди у здійсненні позивачем його господарської діяльності.
Включення позивача до переліку ризикових платників податку на додану вартість тягне за собою правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації усіх без виключень податкових накладних/розрахунків коригувань, поданих платником, що підтверджується поданими у справі доказами. При цьому, такі наслідки носять для позивача виключно негативний характер з огляду на те, що строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, а на позивача покладається додатковий обов`язок щодо надання пояснень та документів, при цьому, остаточне рішення про реєстрацію податкової накладної чи про відмову в реєстрації буде прийнято лише після надання таких пояснень та документів. Негативні наслідки від необґрунтованого прийняття зазначеного рішення полягають також у тому, що контрагенти позивача не мають можливості сформувати податковий кредит за податковою накладною, реєстрація якої зупинена, що у подальшому несе ризики припинення господарських відносин між позивачем та його контрагентами.
Крім того, суд звертає увагу, що внаслідок прийняття рішення (про включення платника до переліку ризикових платників податків) позивач потрапляє у стан правової невизначеності, позаяк контролюючий орган не повідомив, які саме документи необхідно подати для виключення платника податків з переліку ризикових.
Викладене обумовлює висновок суду про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №1283 від 04 лютого 2020 року.
Разом з тим, позовні вимоги про зобов`язання Головного управління ДПС у Кіровоградській області виключити ТОВ «ОФІС ПЛЮС 2016» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, не підлягають задоволенню.
Так, у розумінні пункту 6 Порядку №1165 надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, є беззастережною підставою для виключення комісією регіонального рівня платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
За таких умов достатнім та належним способом захисту прав позивача в даному випадку є визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, яке й матиме своїм наслідком виключення позивача з переліку ризикових платників податків.
Наразі у суду відсутні обгрунтовані підстави вважати, що судове рішення не буде виконане, тому вимога позивача про встановлення звіту про виконання судового рішення розцінюється судом як передчасна.
Судові витрати у справі (судовий збір в сумі 2102,00 грн) належить розподілити відповідно до частин першої, третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, присудивши їх позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (1/2) з бюджетних асигнувань відповідача. Докази понесення інших судових витрати позивачем не надані.
З огляду на зазначене, керуючись статтями 77, 78, 139, 241, 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ОФІС ПЛЮС 2016” (код ЄДРПОУ - 40980376; адреса: вул. Центральна, буд. 48-А, село Соколівське, Кіровоградської області, 27641) до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 43142606; адреса: вул. Велика Перспективна, 55, м.Кропивницький, Кіровоградська область, 25006) про визнання протиправним та скасування рішення – задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області від 04 лютого 2020 року №1283 “Про відповідність/невідповідність податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку” .
У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 43142606) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ОФІС ПЛЮС 2016” (код ЄДРПОУ – 40980376) сплачений судовий збір у розмірі 1051,00 грн (одна тисяча п`ятдесят одна гривня, нуль копійок).
Копію рішення надіслати учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтями 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржене у 30-денний строк з дня його складення до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд (а у разі початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи - безпосередньо до суду апеляційної інстанції).
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.В. Кравчук
Судове рішення № 97318513, Кіровоградський окружний адміністративний суд було прийнято 31.05.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 340/3265/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: