Рішення № 97316696, 25.05.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2021 р. Справа№200/2401/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Волгіної Н.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому проваджені) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства внутрішніх справ України

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 5 березня 2019 року у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII, положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції України» від 11 листопада 2015 року № 988, постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 13 лютого 2008 року № 45 з додатками 2 і 3 із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для здійснення обчислення та перерахунку з 1 квітня 2019 року основного розміру пенсії;

- зобов`язати відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 5 березня 2019 року у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII, положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції України» від 11 листопада 2015 року № 988, постанови Кабінету міністрів України «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 13 лютого 2008 року № 45 з додатками 2 і 3 із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для здійснення обчислення та перерахунку з 1 квітня 2019 року основного розміру пенсії;

- стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 400,00 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що проходив службу в органах МВС України, звільнився на пенсію з посади слідчого з особливо важливих справах відділу з розслідування злочинів, вчинених організованими групами, слідчого управління УМВС України в Донецькій області у званні підполковника міліції, є пенсіонером органів МВС України з 15 квітня 1998 року, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області і отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до довідки ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Донецькій області від 13 березня 2018 року № 1155 лк про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), складовими грошового забезпечення позивача, з якого здійснюється розрахунок пенсії, зазначені: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) надбавка за стаж роботи; 4) премія.

Рішенням Верховного Суду по справі № 826/12704/18 від 19 листопада 2019 року та № 826/3858/18 від 5 березня 2019 року пункти 1-3 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» визнані протиправними та скасовані.

14 липня 2020 року Окружним адміністративним судом міста Києва винесено рішення № 640/1699/20, яким зобов`язано МВС України надати нову довідку для перерахунку пенсії колишньому працівнику міліції на час, коли п. 3 Постанови № 103 визнаний нечинним.

8 серпня 2020 року позивач звернувся до міністра внутрішніх справ України із заявою про виготовлення і надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області оновленої довідки про складові його грошового забезпечення із включенням та врахуванням до нього додаткових видів грошового забезпечення, з яких перераховується пенсія.

Листом від 21 жовтня 2020 року за підписом директора Департаменту персоналу МВС України позивачу було відмовлено у наданні такої довідки у зв`язку із тим, що з моменту прийняття постанови № 988 теперішнього часу Кабінетом Міністрів України не приймалося рішень щодо підвищення| розміру грошового забезпечення поліцейських. Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року по справі № 826/3858/18 та від 14 травня 2019 року по справі № 826/12704/18 не містить зобов`язань щодо видачі нових довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, а також не змінюють діючий алгоритм їх видачі. Також зазначено, що однією з умов для підготовки такої довідки є надсилання територіальними органами Пенсійного фонду України належним органам списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку.

Позивач вважає відмову відповідача видати таку довідку протиправною та такою, що порушує його конституційні права (а.с. 1-7).

Ухвалою суду від 10 березня 2021 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с. 27-28).

29 березня 2021 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву позивача, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі, обґрунтований наступним.

Правові висновки, викладені у рішенні Верховного Суду від 17 грудня 2019 у зразковій адміністративній справі № 160/8324/19 щодо видачі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, на які посилається позивач, стосуються військовослужбовців, а позивач отримує пенсію як колишній працівник міліції та не має жодного відношення до військовослужбовців.

Також зазначено, що положення пунктів 1 і 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 є також незастосовними відносно позивача (застосуванню підлягає лише п. 3), позаяк стосуються виключно пенсіонерів за лінією Міністерства оборони України (тобто військовослужбовців у відставці), а заявник є пенсіонером за лінією МВС України (тобто атестованим співробітником органів внутрішніх справ у відставці), як наслідок, втрата чинності цими положеннями у зв`язку з набранням чинності рішенням суду по справі № 826/3858/18 не має для позивача жодного юридичного значення.

Порядком № 45 визначено, що після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про перерахунок пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики Пенсійний фонд України повідомляє своїм головним управлінням про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, та надсилає відповідну інформацію, зокрема, і до МВС.

Станом на сьогоднішній день до МВС України інформація, а саме - списки осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, - не надходили.

Отже, підстави для підготовки та надання нових довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивачеві відсутні.

Також відповідач зазначає, що після визнання нечинними пунктів 1, 2 та 3 Постанови Кабінету Міністрів України № 103 Урядом не було прийнято жодної іншої постанови, яка б стосувалась перерахунку пенсії.

Щодо включення до довідки про розмір грошового забезпечення «надбавки за специфічні умови проходження служби», відповідач вказав, рішення про виплату такої надбавки приймалось не Кабінетом Міністрів України, а за ініціативи голови Національної поліції відповідно до п. 23 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про Національну поліцію», яким передбачено, що така надбавка виплачується у разі наявності бюджетних коштів, а у разі їх відсутності за рішенням голови Національної поліції її виплата може бути припинена.

Щодо включення до довідки про розмір грошового забезпечення премії, відповідач зазначив, що постановою Кабінету Міністрів України № 988, а саме частиною 2 п. 4, надано право керівникам органів, закладів та установ Національної поліції в межах затверджених для них асигнувань на грошове забезпечення здійснювати преміювання поліцейських відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби.

На підставі викладеного, з урахуванням змін в грошовому забезпечення, передбачених постановою № 988 (набрала чинності 2 грудня 2015 року), у позивача виникло право на перерахунок пенсії з 1 січня 2016 року); з урахуванням вимог ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» перерахунок пенсії позивачу був здійснений з січня 2016 року (а.с. 37-44).

У наданій позивачем відповіді на відзив на позов позивач не погоджується із викладеним у відзиві, зазначаючи, що доводи відповідача є неаргументованими та надуманими, що розмір його пенсії є дискримінаційним, так як нижче ніж розмір пенсії працівника поліції, якій звільнився із посади сержанта поліції, в 2-3 рази, також вказав, що метою його звернення до суду із даним позовом є відновлення справедливості та приведення його пенсії у відповідність до Закону № 2262-12 (а.с. 48-49).

Дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , громадянин України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , має статус пенсіонера органів МВС України (а.с. 1, 32, 34).

Відповідач, Міністерство внутрішніх справ України, код ЄДРПОУ 00032684, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 10, є суб`єктом владних повноважень та належним відповідачем у справі (а.с. 45).

Як встановлено судом на підставі матеріалів справи, підполковник міліції ОСОБА_1 , слідчий ОВД відділу з розслідування злочинів, скоєних організованими групами, СУ УВМС області, з 15 квітня 1998 року був звільнений по ст. 64 п. «б» (за хворобою) з ОВД (а.с. 9).

З 15 квітня 1998 року отримує пенсію в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" (а.с. 1-7, 12).

Відповідно до довідки ліквідаційної комісії ТУ МВС України в Донецькій області від 13 березня 2018 року № 1155 лк про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), наданої до Головного управління Пенсійного фонду України, розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за нормами, чинними на 1 січня 2016 року, на день звільнення зі служби становить 7 010,11 грн та складається з наступних складових: 1) посадовий оклад - 2 600,00 грн; 2) оклад за військовим (спеціальним званням) - 2 200,00 грн; 3) надбавка за стаж служби (45,00 %) - 2 160,00 грн; 4) премія (0,72 %) - 50,11 грн (а.с. 17, 10, 12).

8 вересня 2020 року позивач звернувся до міністра внутрішніх справ України Авакова А.Б. із заявою, в якій просив скласти нову довідку про грошове забезпечення пенсіонера органів МВС ОСОБА_1 для перерахунку пенсії станом на грудень 2019 року, зазначивши у довідці як основні види грошового забезпечення - посадовий оклад, оклад за званням, надбавку за вислугу років, так і додаткові - премії та інші види грошового забезпечення та направити довідку до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (а.с. 15).

Листом від 21 жовтня 2020 року (вих. № К-18797/22) за підписом директора Департаменту персоналу МВС України Г.Доскевича позивачу було відмовлено у виготовленні нової довідки для перерахунку пенсії та зазначено, що з моменту прийняття Постанови № 988 і до теперішнього часу Кабінетом Міністрів України не приймалося рішень щодо підвищення розміру грошового забезпечення поліцейських. Розміри посадових окладів, окладів за спеціальним званням та надбавки за стаж служби в поліції які визначені Постановою № 988, не збільшувалися та будь-які нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення не вводилися. Звернуто увагу, що рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18 та від 14 травня 2019 року у справі № 826/12704/18 не містять зобов`язань щодо видачі нових довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, а також не змінюють діючий алгоритм їх видачі (а.с. 16-17).

19 листопада 2020 року позивач звернувся із заявою до Міністерства внутрішніх справ України (копія заяви направлена до Офісу Президента України та до Кабінету Міністрів України) про виготовлення нової довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії та з інших питань, у відповідь на яке листом від 23 грудня 2020 року (вих. № К-26123/22) директором Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України Г.Доскевичем позивачу було повідомлено, що відповідь на вищезазначене питання було надано йому листом Департаменту від 21 жовтня 2020 року № К-18797/22 (а.с. 18).

22 грудня 2020 року позивачу також була надана відповідь на це звернення і Департаментом пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України (до якого були скеровані копії заяви позивача від 8 вересня 2020 року Офісом Президента України Кабінетом Міністрів України), в якій зазначено, що органи Пенсійного фонду України визначають розміри пенсій на підставі документів, наданих уповноваженими органами відповідних міністерств відомств. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Киева від 14 травня 2019 року по справі № 826/12704/18 визнано протиправним та скасовано п. Постанови № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», але нормативно-правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів, за якими має проводитися перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом № 2262 після дати набрання судовим рішення законної сили не приймалося (а.с. 13-14).

Будучи не згодним із отриманою відмовою видати йому оновлену довідку позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262 - ХІІ від 9 квітня 1992 року (далі - Закон № 2262-ХІІ) визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Статтею 43 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, стаття 43 Закону № 2262-ХІІ безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій, при цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.

Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі № 826/3858/18.

Суд зазначає, що питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону № 2262-XII, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.

Кабінет Міністрів України постановою від 13 лютого 2008 року № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393" затвердив Порядок № 45.

Пунктом 1 Порядку № 45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв`язку із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Абзацом 1 п. 5 Порядку № 45 в редакції постанови № 103 передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

У додатку 2 до Порядку № 45 міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку постановою № 103 було викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2019 року, в адміністративній справі № 826/3858/18, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови № 103 та зміни до п. 5 і додатку 2 Порядку № 45.

Суд зазначає, що в компетенцію Уряду входить прийняття, зміна чи припинення дії Порядку № 45.

Проте, зміни внесені постановою № 103, зокрема до додатку 2 до Порядку № 45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, відтак з 5 березня 2019 року (дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18) діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін.

Водночас алгоритм дій, які повинно вчинити, зокрема Головне управління ПФУ та відповідач у зв`язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 постанови № 103 та змін до п. 5 і додатку 2 Порядку № 45, - не змінився.

Зокрема, на час звернення позивача до відповідача із заявою про видачу оновленої довідки про розміри його грошового забезпечення п. 3 Порядку № 45 передбачав, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Згідно з пунктами 1 та 2 розділу І Інструкції про організацію роботи з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та з інших соціальних питань, затвердженої Міністерством внутрішніх справ України від 17 вересня 2018 року № 760 (далі по тексту - Інструкція № 760), ця інструкція визначає процедуру організації в Міністерстві внутрішніх справ України, центральних органах виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України (Національна поліція України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Адміністрація Державної прикордонної служби України (далі - ЦОВВ)), та Національній гвардії України роботи, зокрема, з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій особам, які мають право на пенсійне забезпечення згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Цю Інструкцію розроблено відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист», Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 878 (зі змінами), постанов Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» (зі змінами), від 13 лютого 2008 року № 45 «;Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393», від 12 травня 1994 року № 302 «Про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранам війни» та постанови правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за № 135/13402.

Згідно з абз. 4 п. 3 розділу І, п. 1 розділу ІІ Інструкції № 760 визначені МВС, ЦОВВ та Національною гвардією України структурні підрозділи, на які покладено функції з підготовки та подання до органів, які призначають пенсії, необхідних для призначення пенсій документів: ведуть облік осіб, яким призначено пенсію відповідно до Закону; взаємодіють з органами, які призначають пенсії, стосовно осіб, яким призначено (припинено) виплату пенсій, та в межах повноважень з органами державної влади з питань соціального захисту та пенсійного забезпечення

У відповідності до п. 2 розділу ІІІ Інструкції № 760 при проведенні перерахунку пенсій відповідно до списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, складених головними управліннями Пенсійного фонду України, уповноважений структурний підрозділ готує довідки про розмір грошового забезпечення.

Тобто, на відповідача покладено функції по складанню довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для визначених осіб або про введення для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством після надходження від територіального пенсійного органу списків осіб, пенсії яких підлягають перерахункуза формою згідно із додатком 1 до Порядку № 45.

При цьому суд зазначає, що питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок № 3-1.

Відповідно до п. 23 Порядку № 3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому ст. 63 Закону № 2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.

Згідно п. 24 Порядку № 3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п`яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п`ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.

Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган Пенсійного фонду України, так і відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи.

Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема у постанові Верховного Суду України від 22 квітня 2014 року у справі № 21-484а13 та у постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 553/3619/16-а.

11 листопада 2015 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - Постанова № 988), яка набрала чинності 2 грудня 2015 року та згідно якої розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року, подальші перерахунки здійснюються з урахуванням складових грошового забезпечення, передбачених абзацом першим цього пункту, та якою затверджено схеми окладів за спеціальним званням поліцейських, схеми посадових окладів курсантів вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання та схеми посадових окладів поліцейських у розмірах згідно з додатками 3 - 10.

Відповідно до ст. 94 Закону України «Про Національну поліцію», постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 6 квітня 2016 року № 260 затверджено Порядок та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок № 260).

Пунктом 3 Порядку № 260 передбачено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Зокрема, Порядком № 260 установлено такі додаткові види грошового забезпечення: надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції (п. 4); надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі (п. 5); надбавка за виконання функцій державного експерта з питань таємниць (п. 6); надбавка за службу в умовах режимних обмежень (п. 7); надбавка за почесне звання «заслужений» (п. 8); доплата за науковий ступінь з відповідної спеціальності (п. 9); доплата за вчене звання (п. 10); доплата за службу в нічний час (п. 11).

Крім того, пунктом 13 Порядку № 260 передбачено, що поліцейським у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, один раз на рік надається матеріальна допомога для оздоровлення в розмірі посадового окладу. Допомога для оздоровлення надається поліцейському за його рапортом, погодженим керівником фінансового підрозділу, в межах асигнувань на зазначені цілі.

Таким чином, починаючи з 5 березня 2019 року (з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18) та з 19 листопада 2019 року (з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/12704/18), виникли підстави для/ перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановами № 988, № 260 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ.

Крім цього, у постанові від 12 листопада 2019 року № 826/3858/18 Верховний Суд вказав, що до повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, а приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого, а не складові, можуть змінюватись Кабінетом Міністрів України.

Разом з цим, до моменту отримання належної довідки від відповідача у пенсійного органу не виникає обов`язку з перерахунку пенсії позивача.

Відповідно до п. 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені ч.ч. 2 та 3 ст. 51 Закону.

Згідно із ч.ч. 2 та 3 ст. 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Суд звертає увагу на те, що Верховний Суд у постанові від 12 листопада 2019 року № 826/3858/18 вказав на відсутність у Кабінету Міністрів України права здійснювати розстрочку виплати перерахованої пенсії, оскільки системний аналіз статей 51, 52, 55, 63 Закону № 2262-ХІІ свідчить про те, що наявність у Кабінету Міністрів України права встановлювати порядок перерахунку пенсії не є тотожним та не визначає право встановлювати відстрочку або розстрочку виплати пенсії, тобто змінювати часові межі виплати.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Положеннями ст. 9 Конституції України та статтями 17, ч. 5 ст. 19 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вперше у рішенні від 16 грудня 1974 року у справі "Міллер проти Австрії", де Суд встановив принцип, згідно з яким обов`язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні "Гайгузус проти Австрії" від 16 вересня 1996 року, в якому зазначено, що якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі "Кечко проти України" (рішення від 8 листопада 2005 року) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.

Європейський Суд з прав людини в своєму рішенні "Великода проти України" від 3 червня 2014 року зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Приймаючи до уваги викладене вище, виходячи з вимог, заявлених позивачем у даній справі, суд, вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача в частині визнання протиправною відмови відповідача у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 5 березня 2019 року у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII, положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції України» від 11 листопада 2015 року № 988, постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 13 лютого 2008 року № 45 з додатками 2 і 3 із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для здійснення обчислення та перерахунку з 1 квітня 2019 року основного розміру пенсії.

Суд також зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному п. 4 ч. 2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Враховуючи наведене вище суд вважає за необхідне задовольнити і позовні вимоги позивача в частині зобов`язання відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 5 березня 2019 року у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII, положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції України» від 11 листопада 2015 року № 988, постанови Кабінету міністрів України «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 13 лютого 2008 року № 45 з додатками 2 і 3 із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для здійснення обчислення та перерахунку з 1 квітня 2019 року основного розміру пенсії.

Зазначений висновок суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у його рішенні від 17 грудня 2019 року у справі № 160/8324/19.

В силу вимог ч. 5 ст. 13 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Згідно з нормами частини шостої зазначеної статті висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до ч. 3 ст. 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Крім того, згідно ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. […].

Згідно ч. 1 ст. 135 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 цієї ж статті до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 1 - 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до ч. 3 цієї ж статті для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно ч. 4 даної статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 5).

У разі недотримання вимог ч. 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7).

Як вбачається з ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При цьому склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем суду надано:

- копію договору про надання правової допомоги від 24 лютого 2021 року, укладеного між позивачем (Клієнтом) та адвокатом Ніколаєнком Василем Івановичем, відповідно до п. 3.1 якого за надання правової допомоги Клієнт (позивач) зобов`язується сплатити адвокату грошові кошти за домовленістю сторін. За 1 годину роботи адвоката з вивчення документів, наданих Клієнтом і за консультацію Клієнта після цього, та за 1 годину опрацювання адвокатом національної і міжнародної законодавчої бази та судової практики, що регулює спірні відносини, і за консультацію Клієнта після цього. Клієнт зобов`язується заплатити адвокату 250 грн. За 1 годину роботи адвоката зі складення письмової позовної заяви Клієнт зобов`язується заплатити адвокату 300 грн (а.с. 19);

- розрахунок суми судових витрат до договору про надання правової допомоги відповідно до якого позивач поніс грошові витрати у загальному розмірі 4 400,00 грн (п. 4, 8) за наступну роботу, виконану адвокатом: вивчення адвокатом документів, наданих позивачем, та усна консультація позивача - 250,00 грн (п. 5); опрацювання адвокатом законодавчої бази щодо спірних правовідносин та усна консультація - 1 500,00 грн (п. 6); вивчення адвокатом судових рішень з аналогічних спорів і усна консультація - 250,00 грн (п. 7)., та складання позовної заяви - 2 400,00 грн (п. 8);

- розписку про отримання адвокатом від клієнта (позивача) гонорару за надання правової допомоги згідно Договору про надання правничої допомоги від 24 лютого 2021 року в розмірі 4 400,00 грн (а.с. 24).

За правилами оцінки доказів, встановлених ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Надаючи правову оцінку наданим доказам, суд зазначає, що положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Положення ч. 1 та 2 ст. 134 КАС України кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону Закон України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до ст. 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Статтею 30 Закону № 5076-VI передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Проаналізувавши наведені вище нормативно-правові приписи та надані позивачем докази, беручи до уваги, що відповідач не подав до суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката та не довів неспівмірність витрат позивача на правову допомогу, суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем послуг адвоката та понесення ним витрат на оплату цих послуг в заявленому розмірі.

Отже, суд вважає за необхідне задовольнити заяву позивача про стягнення з відповідача судових витрат, понесених позивачем у зв`язку із оплатою правової допомоги по справі в розмірі 4 400,00 грн.

Також відповідно до матеріалів справи позивачем за подання до суду даного адміністративного позову відповідно квитанції: № 13 від 1 березня 2021 року було сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн (а.с. 8).

На підставі зазначеного, керуючись ст. 139 КАС України, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви позивача також і в частині стягнення з відповідача витрат, понесених позивачем у зв`язку зі сплатою судового збору у розмірі 908,00 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 72-77, 139, 241-246, 255, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Міністерства внутрішніх справ України (код ЄДРПОУ 0032684, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, буд. 10) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України, які полягають у відмові скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в Донецькій області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 5 березня 2019 року у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII, положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції України» від 11 листопада 2015 року № 988, постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 13 лютого 2008 року № 45 з додатками 2 і 3 із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для здійснення обчислення та перерахунку з 1 квітня 2019 року основного розміру пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 5 березня 2019 року у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII, положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції України» від 11 листопада 2015 року № 988, постанови Кабінету міністрів України «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 13 лютого 2008 року № 45 з додатками 2 і 3 із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для здійснення обчислення та перерахунку з 1 квітня 2019 року основного розміру пенсії ОСОБА_1 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства внутрішніх справ України (код ЄДРПОУ 0032684, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, буд. 10) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 400 (чотири тисячі чотириста) грн 00 коп.

Стягнути з Міністерства внутрішніх справ України (код ЄДРПОУ 0032684, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, буд. 10) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.П. Волгіна