Рішення № 97316648, 27.05.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2021 р. Справа№200/5726/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Тарасенка І.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Великоновосілківського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зобов`язання винести постанову про зняття арешту з майна,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Великоновосілківського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - відповідач) про зобов`язання винести постанову про зняття арешту з майна про зобов`язання винести постанову про зняття арешту з майна. Позивач просить зобов`язати державного виконавця Великоновосілківського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Пуценка Сергія Борисовича винести постанову про зняття арешту з майна боржника, що був накладений постановою про арешт майна боржника в/п 42419181 виданою 05.04.2017 року державним виконавцем Великоновосілківського районного ВДВС ГТУЮ в Донецькій області Пуценко С.Б., номер запису про обтяження 19825923) (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 34634943 від 05.04.2017 року), вид обтяження - арешт нерухомого майна, опис предмету обтяження - все нерухоме майно, відомості про суб`єкта обтяження - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, адреса: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 20 квітня 2021 року за його дорученням, адвокатом Кузнєцовою О.П. було подано до Великоновосілківського РВ ДВС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків) заяву про зняття арешту, накладеного на майно ОСОБА_1 та скасувати заборону на відчуження майна, застосовані Постановою державного виконавця Великоновосілківського РВ ДВС ГТУЮ у Донецькій області Пученком С.Б. від 05.04.2017 року у виконавчому провадженні № 42419181. Відповіддю Великоновосілківського РВ ДВС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків) № 4-1301 від 27.04.2021 року, яка була отримана адвокатом Кузнєцовою О.А. 28.04.2021 року, що підтверджується відповідним штемпелем на конверті та роздруківкою з офіційного веб-сайту Укрпошти , повідомлялося про відсутність підстав для зняття арешту з майна ОСОБА_1 .

Позивач не згоден із даною відмовою, а тому звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 травня 2021 року відкрито провадження у справі.

Представники сторін до судового засідання не з`явились, про місце, дату та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У зв`язку з чим суд приходить висновку про необхідність вирішення спору за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка у судове засідання будь - якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, на підставі ст. 205 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

02 березня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Великоновосілківської державної нотаріальної контори з питання вчинення правочину. Того ж дня, нотаріусом Великоновосілківської державної нотаріальної контори Кравець С.В. ОСОБА_1 були надані письмові роз`яснення, згідно яких повідомлялося про те, що згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта Великоновосілківським районним ВДВС ГТУЮ в Донецькій області, ОСОБА_1 внесено до Єдиного реєстру боржників (номер виконавчого провадження 42419181), вид обтяження: арешт нерухомого майна.

Згідно інформації, що була додана нотаріусом до відповіді, вбачається, що 05.04.2017 року державним реєстратором Великоновосілківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області на підставі Постанови про арешт майна боржника ВП 42419181, виданої 05.04.2017 року державним виконавцем Великоновосілківського районного ВДВС ГТУЮ в Донецькій області Пуценко С.Б. було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 34634943 від 05.04.2017 року, вид обтяження - арешт нерухомого майна, опис предмету обтяження - все нерухоме майно, відомості про суб`єкта обтяження - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, адреса: АДРЕСА_1 .

Листом Великоновосілківського РВ ДВС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків) № 17-38/1068 від 02.04.2021 року, позивачу було повідомлено про те, що згідно відомостей у Автоматизованій системі виконавчих проваджень (АСВП) на виконанні у відділенні ДВС знаходиться виконавче провадження № 6446815 відкрите 11.02.2021 року за постановою ГАБ № 735365 від 01.01.2021 року Великоновосілківського ВП Волноваського ВП ГУНП у Донецькій області про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 340 грн. на користь держави. На підставі ст. ст. 10, 18, 56 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем 11.02.2021 року було винесено постанову про арешт майна боржника. Також зазначалось, що на примусовому виконанні у Великоновосілківському РВ ДВС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків) знаходилось виконавче провадження № 42419181 за виконавчим листом № 2/220/283/12, виданим 08.10.2013 року Великоновосілківським районним судом Донецької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором у загальній сумі 40105,27 грн., яке було відкрите 06.03.2014 року. Постанову про арешт майна боржника ВП № 42419181 було винесено 05.04.2017 року на підставі ст. ст. 10, 18, 56 Закону України «Про виконавче провадження». Вказане виконавче провадження знаходилось у складі зведеного виконавчого провадження № 48320109 за 5 виконавчими документами стосовно боржника ОСОБА_1 на підставі ст. ст. 10, 56 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 4, 10 Закону України» Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та постанови про арешт майна боржника державним виконавцем Великоновосілківського РВ ДВС було зареєстроване обтяження № 19825923 від 05.04.2017 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - арешт на все нерухоме майно, що належить на праві власності боржнику за виконавчим провадженням ОСОБА_1 . Виконавче провадження № 42419181 було завершено 27.04.2017 року на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з відсутністю майна боржника на яке може бути звернено стягнення, а виконавчий документ повернуто стягувачу. Підстав для зняття накладено арешту не має, адже не передбачено законом.

20 квітня 2021 року адвокатом позивача Кузнєцовою О.П. було подано до Великоновосілківського РВ ДВС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків) заяву про зняття з арешту, накладеного на майно ОСОБА_1 та скасувати заборону на відчуження майна, застосовані постановою державного виконавця Великоновосілківського РВ ДВС ГТУЮ у Донецькій області Пученком С.Б. від 05.04.2017 року у виконавчому провадженні № 42419181.

Відповіддю Великоновосілківського РВ ДВС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків) № 4-1301 від 27.04.2021 року, яка була отримана адвокатом Кузнєцовою О.А. 28.04.2021 року повідомлено позивача про те, що відсутні підстави для зняття арешту з майна ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали адміністративної справи, проаналізувавши нормативно-правові акти, до сфери регулювання яких відносяться спірні правовідносини, при вирішенні спірних правовідносин суд виходив з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02.06.2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 1 Закону України від 02.06.2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

При цьому, згідно з п. 6, 7 ч. 3 ст. 18 Закону № 1404-VIII, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, серед іншого, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Відповідно до ст. 57 ч. 1 Закону № 606-XIV і ст. 56 ч. 1 Закону № 1404-VIII, арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Згідно ч. 4-5 ст. 59 Закону № 1404-VIII, підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;

9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 37 Закону № 1404-VІІ, у разі повернення виконавчого документа з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, стягувачу повертаються невикористані суми внесеного ним авансового внеску. На письмову вимогу стягувача виконавцем надається звіт про використання авансового внеску. У разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої цієї статті арешт з майна знімається.

З матеріалів справи вбачається, що виконавче провадження № 42419181 було завершено 27 квітня 2017 року на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» з огляду на те, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 40 Закону № 1404, у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Суд вказує на те, що можна стверджувати про те, що частиною 1 статті 40 цього Закону встановлено вичерпний перелік підстав (обставин) для зняття арешту з майна боржника та скасування вжитих виконавцем заходів щодо виконання рішення та проведення інших необхідних дій у зв`язку із закінченням виконавчого провадження на підставі ст. 39 Закону України № 1404-VIII (пунктом 10 цієї статті передбачено закінчення виконавчого провадження у разі повернення виконавчого документу на вимогу суду, або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ), а не завершення виконавчого провадження у зв`язку з поверненням виконавчого документа стягувачу на підставі ст. 37 цього Закону.

Водночас, повернення виконавчого листа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», як вбачається з вищевикладених норм законодавства, не є підставою для зняття арешту з майна (коштів) боржника.

Крім того, суд звертає увагу та той факт, що після завершення виконавчого провадження № 42419181 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України № 1404-VIII Великоновосілківським РВ ДВС Східного МРУ МЮ (м. Харків) не було отримано будь-яких документально підтверджених відомостей, які б свідчили про наявність (виникнення) обставин, передбачених частиною 1 статті 39, частиною 1 статті 40 цього Закону, які вказували б на необхідність зняття арешту з майна боржника за ВП № 42419181 ОСОБА_1 та скасуванні інших, вжитих державним виконавцем заходів щодо виконання рішення суду про стягнення з останнього на користь АТ КБ «ПриватБанк» боргу за кредитним договором у сумі 40105,27 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову, оскільки відсутні підстави у державного виконавця Великоновосілківського РВ ДВС Східного МРУ МЮ (м. Харків), визначених Законом України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII, для зняття арешту з майна ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Згідно ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В розумінні ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України питання про перерозподіл судових витрат не розглядається.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження», ст. ст. 2-15, 31-32, 72-80, 160-161, 168, 171, 241-246, 250-251, 257-263, 293, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Великоновосілківського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зобов`язання винести постанову про зняття арешту з майна - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.М. Тарасенко