Рішення № 97316495, 01.06.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2021 року Справа № 160/1939/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЛозицької І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-виробнича фірма «Елітпроект» до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов`язання вчинити певні дії -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-виробнича фірма «Елітпроект» з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0105645130 від 31.08.2020 року, винесене Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (ідентифікаційний код 43145015) про нарахування ТОВ «БВФ «Елітпроект» (ідентифікаційний код 42890735) штрафу у сумі 340,00 грн., застосованого за порушення підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49, пункту 49.2 статті 49 та статті 203 Податкового кодексу України;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (ідентифікаційний код 43145015) визнати податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний (податковий) період календарний місяць травень 2020 року з додатками № 1, № 2 та № 5 такою, що подана ТОВ «БВФ «Елітпроект» (ідентифікаційний код 42890735) у день її фактичного отримання контролюючим органом Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (ідентифікаційний код 43145015) зі здійсненням облікових операцій введення до інформаційних систем ДФС відомостей з цих поданих позивачем документів від 19.06.2020 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ТОВ «Будівельно-виробнича фірма «Елітпроект» отримала податкове повідомлення-рішення № 0105645130 від 31.08.2020 року, винесене Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області про нарахування штрафу у сумі 340,00 грн., застосованого за порушення підпункту 48.18.1 пункту 49.18 статті 49, пункту 49.2 статті 49 та статті 203 Податкового кодексу України відповідно до Акту № 42726/04-36-51-30/42890735 від 20.07.2020 року про результати камеральної перевірки ТОВ «БВФ «Елітпроект» з питання своєчасності подання податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2020 року. Згідно додатку до податкового повідомлення-рішення від 31.08.2020 року № 0105645130, позивачем до 22.06.2020 року не подано податкову декларацію з ПДВ за травень 2020 року.

Позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки, 19.06.2020 року ТОВ «БВФ «Елітпроект» за допомогою програмного забезпечення «M.E.Doc» у електронному вигляді направлено податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2020 року з додатками № 1, 2, 5. Як зазначає позивач, підприємством отримано квитанції № 1 про доставку документу до центрального рівня ДПС України та № 2 - про доставку та прийняття документа районним рівнем ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

При цьому, позивач наголошує, що повідомлення про відмову у прийнятті документів позивача від ГУ ДПС у Дніпропетровській області на адресу товариства не надходило.

Ухвалою суду від 11.02.2021 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов та докази на його обґрунтування.

Крім того, ухвалою суду від 15.03.2021 року задоволено клопотання позивача та залучено до участі в адміністративній справі в якості другого відповідача Державну податкову службу України (40453, м. Київ, львівська площа, 8, код ЄДРПОУ – 43005393), а також встановлено ДПС України строк для подання відзиву на позов.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області надано до суду письмовий відзив на позовну заяву, який долучений до матеріалів справи.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач зазначає, що надана позивачем 19.06.2020 року податкова декларація з податку на додану вартість за травень 2020 року № 9140429498 заповнена з порушенням вимог п. 48.3 ст. 48 та п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу, а саме: відсутній підпис головного бухгалтера. Виходячи з цього, податкова декларація з податку на додану вартість підприємства за травень 2020 року № 9140429498 від 19.06.2020 року, не вважається податковою звітністю.

Відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

30.04.2021 року позивачем надано до суду відповідь на відзив, яку долучено до матеріалів справи.

Позивач просить задовольнити позовні вимоги та зазначає, що позиції відповідача, викладена у відзиві на позовну заяву та акті перевірки суттєво відрізняються та містять протиріччя в частині виявлених контролюючим органом порушень норм Податкового кодексу України.

08.04.2021 року позивачем надано до суду заяву про зміну (доповнення) підстав позовних вимог до позовної заяви про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення № 0105645130 від 31.08.2020 року, зобов`язання вчинити певні дії, в яких позивач обґрунтовує необхідність визнати податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний (податковий) період календарний місяць травень 2020 року з додатками № 1, № 2 та № 5 такою, що подана ТОВ «БВФ «Елітпроект» (ідентифікаційний код 42890735) у день її фактичного отримання контролюючим органом Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області. Просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Крім того, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області подано клопотання, в якому просив відповідача – Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) замінити на відокремлений територіальний підрозділ на правах філії Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658), що знаходиться за адресою: 49600, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а.

Від Державної податкової служби України надійшло клопотання, в якому просить суд замінити відповідача у справі – ДПС України на територіальний орган ДПС, утворений як її відокремлений підрозділ – ГУ ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658).

В обґрунтування вказаних клопотань зазначено, що Постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 року № 893 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби» ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком.

Разом з цим, установлено, що територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається Державною податковою службою після здійснення заходів, пов`язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи Державної податкової служби, що будуть утворені згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови, як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них, структур, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій (п. 2 Постанови № 893).

Права та обов`язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи (п. 3 Постанови № 893).

Наказом ДПС України від 30.09.2020 року № 529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» було утворено як відокремлені підрозділи Державної податкової служби територіальні органи за переліком згідно з додатком, зокрема, ГУ ДПС у Дніпропетровській області, як відокремлений підрозділ.

Можливість з 01.01.2021 року забезпечення здійснення новоствореними територіальними органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються, була передбачена відповідним наказом від 24.12.2020 року № 755.

Крім цього, регламентовано, що кожен територіальний орган ДПС, утворений як її відокремлений підрозділ є правонаступником майна, прав та обов`язків відповідного територіального органу ДПС, що ліквідується, (наказ від 12.11.2020 року № 643 «Про затвердження положень про територіальні органи ДПС»).

Отже, з 01.01.2021 року відбулося фактичне (компетенційне) адміністративне правонаступництво, оскільки норми адміністративного права врегулювали умови та порядок передання компетенції від ліквідованого ГУ ДПС у Дніпропетровській області як юридичної особи публічного права до ГУ ДПС у Дніпропетровській області, як відокремленого підрозділу ДПС України.

Тому, наявні правові підстави заміни як сторони у справі ГУ ДПС у Дніпропетровській області як юридичної особи публічного права на ГУ ДПС у Дніпропетровській області, утворений як її відокремлений підрозділ.

Розглядаючи заявлені клопотання про заміну відповідача, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 42 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасниками справи є сторони, треті особи.

Сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач (частина перша статті 46 цього Кодексу).

Положеннями статті 46 КАС України визначено, що позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Під суб`єктом владних повноважень у силу пункту 7 частини першої статті 4 КАС України розуміється орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Статтею 43 КАС України передбачено, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить серед інших органам державної влади.

Одними із елементів системи центральних органів виконавчої влади є відповідні територіальні органи.

Так, згідно із положеннями частин другої-третьої статті 21-1 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, визначені частиною першою цієї статті, утворюються без статусу юридичної особи та є органами державної влади, можуть мати окремий баланс, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку) та бланк зі своїм найменуванням та із зображенням Державного Герба України. Положення про такий територіальний орган затверджуються керівником відповідного центрального органу виконавчої влади за погодженням з міністром, який спрямовує та координує діяльність відповідного центрального органу виконавчої влади.

За приписами частини першої статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

Відповідно до підпункту 41.1.1 пункту 41 статті 41 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

У свою чергу повноваження і функції контролюючих органів визначаються цим Кодексом, Митним кодексом України та законами України. Розмежування повноважень і функціональних обов`язків контролюючих органів визначається законодавством України (пункт 41.5 статті 41 ПК України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 року № 893 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби» (далі - Постанова № 893) ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби переліком згідно з додатком.

Установлено, що територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається Державною податковою службою після здійснення заходів, пов`язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи Державної податкової служби, що будуть утворені згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови, як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них, структур, штатних розписів, кошторисів заповненням 30 відсотків вакансій (пункт 2 Постанови № 893).

Права та обов`язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи (пункт 3 Постанови № 893).

Наказом Державної податкової служби України від 30.09.2020 року № 529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» (далі - Наказ № 529) було утворено як відокремлені підрозділи Державної податкової служби територіальні органи за переліком згідно з додатком.

30.09.2020 року проведено державну реєстрацію створення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області як відокремленого підрозділу юридичної особи - ДПС України, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис за № 1000741030008085321.

Наказом ДПС України від 24.12.2020 року № 755 розпочато з 01.01.2021 року здійснення територіальними органами ДПС України, утвореними як її відокремлені підрозділи, повноважень і функцій територіальних органів ДПС України, що ліквідуються відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 року № 893.

Відповідно до п. 6 Порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 року, дія якого поширюється, в тому числі, і на територіальні органи міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, права та обов`язки органів виконавчої влади переходять у разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого органу виконавчої влади - до органу виконавчої влади, до якого приєднано один або кілька органів виконавчої влади.

Таким чином, на теперішній час всі права та обов`язки Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) перейшли до його правонаступника - Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658).

Враховуючи викладене, суд зазначає, що наявні правові підстави для заміни як сторони у справі територіального органу ДПС як юридичної особи публічного права на територіальний орган ДПС, утворений як її відокремлений підрозділ.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне здійснити процесуальне правонаступництво, шляхом заміни відповідача - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) на його правонаступника - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) та відповідно замінити відповідача ДПС України на територіальний орган ДПС, утворений як її відокремлений підрозділ – ГУ ДПС у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 44118658).

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-виробнича фірма «Елітпроект» (код ЄДРПОУ 42890735) зареєстроване 15.03.2019 року, номер запису: 10701020000081671, відомості щодо товариства внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

З матеріалів справи вбачається, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, на підставі п.п. 19-1.1.1 п. 19-1.1 ст. 19-1, п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, у порядку п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 та ст. 76 Податкового кодексу України, було проведено камеральну перевірку ТОВ «Будівельно-виробнича фірма «Елітпроект» з питання своєчасності подання податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2020 року, за результатами якої складено акт від 20.07.2020 року № 42726/04-36-51-30/42890735 «Про результати камеральної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-виробнича фірма «Елітпроект» (код 42890735) з питання своєчасності подання податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2020 року».

Перевіркою термінів подання податкової декларації з податку на додану вартість встановлено порушення вимог пункту 49.2, підпункту 49.18.1 пункту 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, в частині неподання податкової декларації з податку на додану вартість.

Дані камеральної перевірки свідчать про неподання Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-виробнича фірма «Елітпроект» (код 42890735) податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2020 року.

Відповідальність платника передбачена пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було подано до контролюючого органу заперечення на Акт №42726/04-36-51-30/42890735 від 20.07.2020 року «Про результати камеральної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-виробнича фірма «Елітпроект» (код 42890735) з питання своєчасності подання податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2020 року», за результатами розгляду яких, листом № 83790/10/04-36-51-30 від 26.08.2020 року «Про розгляд звернення» позивача повідомлено, що висновки, викладені в акті перевірки правомірні, відповідають нормам чинного законодавства та залишаються без змін.

На підставі вищезазначеного акту перевірки ГУ ДПС у Дніпропетровській області було винесено податкове повідомлення-рішення від 31.08.2020 року № 0105645130 форми «ПС», відповідно до якого, до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 340,00 грн. за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).

Судом встановлено, що позивачем було подано до Державної податкової служби України скаргу на податкове повідомлення-рішення від 31.08.2020 року № 0105645130, в якій просив скасувати зазначене податкове повідомлення-рішення.

Рішенням про результати розгляду скарги ДПС України № 37146/7/99-00-06-03-01-06 від 21.12.2020 року податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 31.08.2020 року № 0105645130 залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Позивач, вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним та такими, що підлягає скасуванню, звернувся до суду з цією позовною заявою.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, уся діяльність суб`єктів владних повноважень має правову форму, а тому, відносини з їх участю є правовими.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються нормами Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право, зокрема проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків, у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно із п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

За вимогами п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відтак, податковий орган наділений правом проводити перевірки, одним із різновидів яких є камеральні перевірки.

Як вбачається з п. 76.1. ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Згідно з вимогами п.76.2. ст. 76 ПК України порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Абзацом 1 п. 76.3. ст. 76 ПК України визначено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Разом з тим, в абз. 2 п. 76.3. ст. 76 ПК України встановлено, що камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Таким чином, предметом камеральної перевірки є правильність відображення (з методологічної та арифметичної точок зору) показників, необхідних для обчислення бази оподаткування, проте, достовірність цих показників, перевіряється шляхом комплексного дослідження в ході документальної перевірки: податкових декларацій, фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку та первинних документів.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов`язання, у тому числі податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.

Згідно з п.48.1 ст.48 ПК України, податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями п.46.5 ст.46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов`язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

За приписами п. 49.1, п. 49.2 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Пунктом 49.3 ст. 49 ПК України визначено, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

Єдиною підставою для неприйняття податкової декларації засобами електронного зв`язку в електронній формі є недійсність кваліфікованого електронного підпису чи печатки такого платника податків, у тому числі у зв`язку із закінченням строку дії відповідного сертифіката відкритого ключа, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа, містить достовірні обов`язкові реквізити та надана у форматі, доступному для її технічної обробки.

Згідно з п. 49.4 ст. 49 ПК України податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі контролюючому органу всіма платниками цього податку з дотриманням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

Відповідно до п. 49.8, п. 49.9 ПК України прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою:

за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) контролюючого органу, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про прийняття податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв`язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення контролюючому органу, у разі надсилання податкової декларації поштою;

у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.

Відповідно до п. 49.10 ст. 49 ПК України відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від`ємного значення об`єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов`язань тощо) забороняється.

Крім того, за змістом п.п. 49.11.1 п. 49.11 ст. 49 ПК України у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48, а також недотримання вимог абзаців першого - третього пункту 49.4 статті 49 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв`язку, - протягом п`яти робочих днів з дня її отримання.

Таким чином, суд зазначає, що Податковим кодексом України визначений порядок, за яким контролюючий орган має діяти у разі прийняття податкової звітності або відмови у її прийнятті.

Основні організаційно-правові засади обміну електронними документами між суб`єктами електронного документообігу визначено Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 року № 557 (далі Порядок № 557, в редакції, чинній на момент проведення перевірки).

Відповідно до п. 1 розділу ІІ Порядку № 557 електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства та на підставі Договору, що визначає взаємовідносини суб`єктів електронного документообігу.

Згідно з п. 3 розділу ІІ Порядку № 557 автор створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов`язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису чи печатки, керуючись цим Порядком, а також Договором (крім фізичних осіб, які не є самозайнятими особами).

Обов`язкові реквізити електронних документів визначаються законодавством.

Контроль за введенням даних, їх повнотою та достовірністю при створенні електронного документа покладається на його автора.

Створення електронного документа завершується накладанням на нього кваліфікованого електронного підпису підписувача (підписувачів) та печатки (за наявності), як передбачено для аналогічного документа в паперовому вигляді.

Відповідно до п. 4 розділу ІІ Порядку № 557 після накладання кваліфікованого електронного підпису автор здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) засобами телекомунікаційного зв`язку до адресата протягом операційного дня.

Автор здійснює надсилання електронних документів з урахуванням встановлених законодавством граничних строків для подання таких документів (п. 5 розділу ІІ Порядку № 557).

За положеннями пунктів 8-12 розділу ІІ Порядку № 557 У разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка.

Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за 1 годину до його закінчення.

Автоматизована перевірка електронного документа включає:

перевірку правового статусу кваліфікованого електронного підпису чи печатки відповідно до частини другої статті 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги»;

перевірку обов`язковості та послідовності накладення на електронний документ кваліфікованого електронного підпису чи печатки підписувачів у встановленому порядку;

перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту);

перевірку наявності обов`язкових реквізитів;

перевірку наявності заяви про приєднання до Договору;

перевірку дії Договору.

Перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня.

У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у пункті 10 цього розділу, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі.

Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.

Не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами та цим Порядком, формується друга квитанція.

Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції).

Як встановлено судом, ТОВ «Будівельно-виробнича фірма «Елітпроект» за допомогою програмного забезпечення «M.E.Doc» було направлено до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний період – травень 2020 року з додатками № 1, № 2 та № 5, копія якої міститься в матеріалах справи.

Згідно квитанції № 1 від 19.06.2020 року, копія якої міститься в матеріалах справи, документ доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 19.06.2020 року.

Відповідно до квитанції № 2 від 19.06.2020 року, копія якої міститься в матеріалах справи, документ доставлено до районного рівня ГУ ДПС у Дніпропетровській області (Шевченківський район) 19.06.2020 року.

Крім того, суд зазначає, з податкова декларація з податку на додану вартість за звітний період – травень 2020 року з додатками № 1, № 2 та № 5, подана позивачем до контролюючого органу, містить відмітку «Документ прийнято».

Таким чином, судом встановлено, що 19.06.2020 року позивачем отримано підтвердження про доставку та реєстрацію декларації з податку на додану вартість з додатками №1, № 2, № 3 за травень 2020 року.

При цьому, протягом п`яти робочих днів з дати отримання (реєстрації) контролюючим органом податкової декларації, відповідно до вимог п. 49.1.11 п. 49.11 ст. 49 ПК України, повідомлення про відмову у прийнятті документів від відповідача на адресу позивача не надходило, що відповідачем не спростовано.

Відтак, податкова декларація з ПДВ за травень 2020 р. з додатками № 1, № 2 та № 5 направлена ТОВ «БВФ «Елітпроект», з урахуванням граничних термінів подання, при цьому, успішно пройшла перевірку на відповідність її вимогам законодавства щодо заповнення, подання та прийнята контролюючим органом.

Серед іншого, при розгляді даної справи, суд звертає увагу на те, що згідно акту перевірки від 20.07.2020 року № 42726/04-36-51-30/42890735 контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог пункту 49.2, підпункту 49.18.1 пункту 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, в частині неподання податкової декорації з податку на додану вартість за травень 2020 року, у зв`язку з чим, було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Натомість, у відзиві відповідач зазначає, що податкова декларація з податку на додану вартість ТОВ «Будівельно-виробнича фірма «Елітпроект» заповнена з порушенням вимог п. 48.3 ст. 48 та п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу, а саме, відсутній підпис головного бухгалтера. Тому контролюючий орган, доходить висновку, що така податкова декларація не вважається податковою звітністю.

Суд критично ставиться до таких висновків відповідача, оскільки, вони не були покладені в основу акту перевірки, на підставі якого було прийнято податкове повідомлення-рішення.

При цьому, суд також вважає за необхідне зазначити наступне.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.

Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів.

Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно з дотриманням вимог цього Закону обирає форми його організації:

введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером;

користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи;

ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або підприємством, суб`єктом підприємницької діяльності, самозайнятою особою, що провадять діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиторської діяльності;

самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства. Ця форма організації бухгалтерського обліку не може застосовуватися на підприємствах, звітність яких повинна оприлюднюватися, та в бюджетних установах.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до п.п. 48.5.1 п. 48.5 ст. 48 ПК України податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником.

Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність накладеного на електронний документ кваліфікованого електронного підпису чи печатки платника податку.

Судом встановлено, що спірна податкова декларація підписана електронним підписом керівника ТОВ «Будівельно-виробнича фірма «Елітпроект».

З урахуванням вищезазначеного, з огляду на те, що висновки акта перевірки від 20.07.2020 року № 42726/04-36-51-30/42890735 не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, відсутності належних доказів правомірності прийнятого відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 31.08.2020 року № 0105645130 слід визнати протиправним та скасувати.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області визнати податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний (податковий) період календарний місяць травень 2020 року з додатками № 1, № 2 та № 5 такою, що подана ТОВ «БВФ «Елітпроект» у день її фактичного отримання контролюючим органом Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5.04.2005р. (заява №38722/02)).

Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Враховуючи викладене, належним та ефективним способом захисту порушених у спірних відносинах прав позивача є зобов`язання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області визнати податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний (податковий) період календарний місяць травень 2020 року з додатками № 1, № 2 та № 5 такою, що подана ТОВ «БВФ «Елітпроект» у день її фактичного отримання контролюючим органом Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області – 19.06.2020 року.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінивши наявні в справі докази в їх сукупності, суд доходить висновку про обґрунтованість доводів позивача. Разом з тим, відповідач як суб`єкт владних повноважень в ході судового розгляду не довів обґрунтованість своїх висновків і правомірності прийнятого на їх підставі рішення.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

З приводу розподілу судових витрат суд зазначає, що згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 4540,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 2465 від 08.02.2021 року.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 4540,00 грн. підлягає стягненню з Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-виробнича фірма «Елітпроект» до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0105645130 від 31.08.2020 року, винесене Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (ідентифікаційний код 43145015) про нарахування ТОВ «Будівельно-виробнича фірма «Елітпроект» (ідентифікаційний код 42890735) штрафу у сумі 340,00 грн., застосованого за порушення підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49, пункту 49.2 статті 49 та статті 203 Податкового кодексу України.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (ідентифікаційний код 43145015) визнати податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний (податковий) період календарний місяць травень 2020 року з додатками № 1, № 2 та № 5 такою, що подана ТОВ «Будівельно-виробнича фірма «Елітпроект» (ідентифікаційний код 42890735) у день її фактичного отримання контролюючим органом Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (ідентифікаційний код 43145015) - 19.06.2020 року.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 01.06.2021 року.

Суддя І.О. Лозицька