Рішення № 97316477, 15.04.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2021 року Справа № 160/900/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Захарчук-Борисенко Н. В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників у справі у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промспецтех» до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

20.01.2021 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Промспецтех» до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, в якій просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 10067 від 30.07.2020 року, № 11897 від 21.09.2020 року, № 12561 від 22.10.2020 року, у яких прийнято рішення про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «Промспецтех» (код ЄДРПОУ 40049277, місцезнаходження юридичної особи: Україна, 53200, Дніпропетровська обл., м. Нікополь, вул. Дружби, буд. 24, кв. 56) критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Промспецтех» (код ЄДРПОУ 40049277, місцезнаходження юридичної особи: Україна, 53200, Дніпропетровська обл., м. Нікополь, вул. Дружби, буд. 24, кв. 56) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Одночасно представник позивача просив зобов`язати Державну податкову службу України подати звіт про виконання судового рішення до Дніпропетровського окружного адміністративного суду та стягнути з Державної податкової служби України судові витрати, які складаються із судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про протиправність оскаржуваних рішень, оскільки, зі змісту таких рішень не вбачається переліку документів, які має надати суб`єкт господарської діяльності для виключення з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості та підстав віднесення підприємства до пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку. Натомість, позивачем подано до контролюючого органу інформацію та копії документів щодо невідповідності ТОВ «Промспецтех» критеріям ризиковості платника податку.

Позивач зазначає, що він не відповідає жодному з критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, а навпаки, ТОВ «Промспецтех» у відповідності до Додатку 2 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ №1165 від 11.12.2019 року, має показники позитивної податкової історії платника ПДВ.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.01.2021 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.02.2021 року, після усунення недоліків позовної заяви, було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов та докази на його обґрунтування.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідачем - Головним управлінням Державної податкової служби у Дніпропетровській області 15.03.2021 надано до суду письмовий відзив на позов, який долучено до матеріалів справи.

В обґрунтування своїх заперечень проти позову відповідач зазначив, що рішення про включення ТОВ «Промспецтех» до переліку ризикових платників податків було прийнято з урахуванням наявної податкової інформації, яка відома у процесі поточної діяльності. Враховуючи викладене, відповідач зазначає, що були прийняті оскаржувані рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку, про що останнього повідомлено шляхом надсилання рішення в електронний кабінет.

Відповідач наголошує, що дії контролюючого органу щодо внесення позивача до переліку ризикових є лише службовою діяльністю працівників ДПС з виконання своїх професійних обов`язків зі збирання доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов`язкових юридичних наслідків.

За вказаних підстав, представник ГУ ДПС у Дніпропетровській області просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Від відповідача Державної податкової служби України (ДПС) України надійшов відзив на позов, в якому визначено, що зобов`язання зареєструвати податкові накладні є похідною вимогою до ДПС України від вимог головного управління ДПС у Дніпропетровській області, оскільки скасування рішення відповідної комісії контролюючого органу є самостійною підставою для реєстрації відповідної податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п. 28 Порядку.

Засобами електронного зв`язку від позивача 14.04.2021 надійшла відповідь на відзив з викладеними запереченнями з приводу доводів відповідачів викладених у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які надані сторонами для вирішення спору по суті, розглядаючи питання правомірності та обґрунтованості оскаржуваних рішень органу владних повноважень, суд виходить з наступного.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області та є платником податку на додану вартість

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань видами господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Промспецтех» визначено: 46.90 неспеціалізована оптова торгівля (основний); 14.12 виробництво робочого одягу; 16.23 виробництво інших дерев`яних будівельних конструкцій і столярних виробів; 25.50 кування, пресування, штампування, профілювання; порошкова металургія, 46.49 оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 32.91 виробництво мітел і щіток.

Матеріалами справи встановлено, що комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Дніпропетровській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку прийнято рішення № 10067 від 30.07.2020 про відповідність ТОВ «Промспецтех» критеріям ризиковості платника податку.

09.09.2020 року на виконання вимог Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою КМУ від 11 грудня 2019 р. № 1165, позивач звернувся до контролюючого органу з поясненнями та відповідними додатками, просив виключити підприємство з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Дніпропетровській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку прийнято рішення № 11897 від 21.09.2020 про відповідність ТОВ «Промспецтех» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

12.10.2020 року позивач повторно звернувся до контролюючого органу з поясненнями та додатками, просив виключити підприємство з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, проте Комісією прийнято рішення № 12561 від 22.10.2020 про відповідність ТОВ «Промспецтех» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

11.12.2020 представником ТОВ «Промспецтех» - адвокатом Шашликовим Д.Г. направлено адвокатський запит до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо надання інформації та рішень комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відповідність ТОВ «Промспецтех» критеріям ризиковості платника податку.

Листом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 116182/10/04-36-05-01-14 від 21.12.2020 повідомлено, що «ТОВ «Промспецтех відповідно до п.8 Критеріїв Порядку №1165 (додаток 1) включено до переліку ризикових платників податку, оскільки податкова інформація позивача свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій, у зв`язку з цим прийнято рішення від 30.07.2020 № 10067 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості. Разом з тим, контролюючим органом зазначено, що в ході розгляду наданих платником первинних документів та пояснень встановлено, що ТОВ «Промспецтех» надало недостатній пакет документів.

Представник позивача вважає, що рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Дніпропетровській області про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 10067 від 30.07.2020, № 11897 від 21.09.2020, № 12561 від 22.10.2020 є необґрунтованими, протиправними та прийнятими з порушенням постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, а тому підлягають скасуванню.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 68 Конституції України передбачає, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 20.1.45. пункт 20.1. статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Згідно з пунктом 61.1. статті 61 Податкового кодексу України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом, зокрема, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

У відповідності до пункту 71.1. статті 71 Податкового кодексу України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Пунктом 74.1 статті 74 Податкового кодексу України передбачено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Разом з тим, пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до пункту 25 Порядку № 1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком (пункт 26 Порядку № 1165).

Згідно з п. 27 Порядку №1165 комісія контролюючого органу в своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України, Податкового кодексу України та законів, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також цим Порядком.

За змістом пункту 40 Порядку № 1165 засідання комісії контролюючого органу є правоможним за умови присутності на ньому не менше двох третин її затвердженого персонального складу.

Засідання комісії контролюючого органу проводиться у разі наявності матеріалів для розгляду.

Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.

Ведення обліку матеріалів щодо роботи комісії контролюючого органу здійснюється секретарем такої комісії.

Присутній на засіданні комісії контролюючого органу член комісії, який не згоден з рішенням комісії або утримався від голосування, повинен викласти у письмовій формі свою окрему думку, яка додається до матеріалів засідання такої комісії.

Матеріали засідання комісії контролюючого органу зберігаються десять років (пункт 43 Порядку № 1165).

Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні) (пункт 44 Порядку № 1165).

Відповідно до пункту 46 Порядку № 1165 у протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Суд зазначає, що право на оскарження в судовому порядку Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника випливає з норм пункту 6 Порядку №1165, за якими у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Право на звернення до суду також передбачено в затвердженій формі Рішення (додаток 4 до Порядку № 1165), а саме, «Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку».

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного суду від 16.12.2020 року у справі № 340/474/20.

Так, судом встановлено, що TOB «Промспецтех» засобами електронного зв`язку було отримано оскаржувані рішення Комісії ГУ ДПС України у Дніпропетровській області, згідно яких комісією регіонального рівня, відповідно до п.6 Порядку зупинення ПН/РК в ЄРПН, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, встановлено відповідність позивача п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

В той же час, суд наголошує, що у вищезазначених рішеннях комісії ГУ ДПС України у Дніпропетровській області не зазначено підстав та причин віднесення ТОВ TOB «Промспецтех» до переліку ризикових платників податків, відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку, не містить доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником податків ТОВ «Земляника» з посиланнями на відповідні документи.

Суд зазначає, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Таким чином, суд зазначає, що оскаржувані рішення не є вмотивованими та не відповідають загальним вимогам, які висуваються до акту індивідуальної дії.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Суд вважає, що зазначення податковим органом лише загального посилання на п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути обізнаним про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не на власний розсуд.

Отже, судом встановлено, що рішення комісії не містить мотивів та обґрунтувань віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Також, в ході розгляду справи відповідачем не надано жодних доказів, які досліджувалися в ході засідання комісії.

Натомість, суд зазначає, що TOB «Промспецтех» було подано як до суду, так і до контролюючого органу інформацію, пояснення та копії документів щодо невідповідності позивача критеріям ризиковості платника податку, що підтверджено матеріалами справи.

Вказане узгоджується з висновками, викладеними в постанові Верховного Суду від 16.12.2020 року у справі № 340/474/20.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових платників податків, у зв`язку з чим, рішення № 10067 від 30.07.2020, № 11897 від 21.09.2020, № 12561 від 22.10.2020 Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про внесення ТОВ «Промспецтех» до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є протиправними та підлягають скасуванню.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, ну думку суду, належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов`язання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення суд зазначає наступне.

Так частиною 1 статті 382 КАС України встановлено, що суд, який ухвалив рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Таким чином, вказаною статтею КАС України встановлено право, а не обов`язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, проти якого ухвалено рішення, подати у встановлений судом строк звіт про його виконання.

Суд вважає, що в даному випадку підстави для встановлення (в порядку частини першої статті 382 КАС України) судового контролю за виконанням судового рішення у цій справі шляхом зобов`язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення відсутні, оскільки у суду немає обґрунтованих сумнівів щодо виконання відповідачем рішення у цій справі, а крім того примусове виконання рішень суду у даній категорії справ забезпечується органами державної виконавчої служби.

Разом з тим, суд зазначає, що під спором про право необхідно розуміти оскарження до суду дій відповідача з приводу нарахування та не виплати, у обсязі встановленим Законом, суддівської винагороди. У вимозі про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення відсутній спір про право.

Отже, з аналізу вищевикладеного, можна зробити висновок, що клопотання (заяви) з приводу встановлення судового контролю за виконанням рішення не є окремими позовними вимогами, а отже розгляд судом такої заяви не може вплинути на повноваження суду щодо задоволення позову повністю чи частково або відмови в задоволенні позову повністю чи частково в розумінні статті 245 КАС України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 КАС України).

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а тому, позовні вимоги в цій частині належить задовольнити повністю.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 2270,00 грн., що документально підтверджується платіжними дорученнями № 789 від 18.01.2021 року, копія якого містяться в матеріалах справи.

Крім того, позивачем заявлено клопотання про стягнення з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань останнього на користь позивача понесених ним витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5000,00 грн., при вирішенні якого суд керуються наступними нормами КАС України.

Так, за змістом приписів ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 1 та 2 статті 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з ч.3ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини четвертої цієї статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 6статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Як зазначалося вище, за правилами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев`ята статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Зміст наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Разом з тим при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.

Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди мають досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Судом встановлено, що на підтвердження розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн., представником позивача надано ордер на надання правничої (правової) допомоги ТОВ «Промспецтех» за № 1051385, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Серії ДП № 3661 видане на ім`я Шашликова Дениса Геннадійовича , договір про надання правової допомоги за № 1/2021 від 04.01.2021 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Промспецтех», в особі директора Малого Віталія Сергійовича, що діє на підставі Статуту та адвокатським бюро «Шашликов та партнери» в особі керівника бюро Шашликова Дениса Геннадійовича, що діє на підставі Статуту. Окрім переліченого суду надано акт про надання правової допомоги від 18.01.2021, у якому зазначено, що вартість підготовки позовної заяви до Дніпропетровського окружного адміністративного суду про скасування рішень комісії ДПС № 10067 від 30.07.2020, № 11897 від 21.09.2020, № 12561 від 22.10.2020 становить 5000 грн., разом з тим суду надано лист за підписом керівника АД «Шашликов та партнери», зі змісту якого вбачається, що клієнту була надана усна консультація із зазначеного питання, та була підготовлена позовна заява, а за надану правову допомогу отримана винагорода у розмірі 5000 грн.

Зважаючи на наведене, представник позивача просить суд стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань останнього на користь позивача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу саме у сумі 5000,00 грн.

Суд зазначає, що на підтвердження складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.

Суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутній детальний розрахунок понесених позивачем витрат. Окрім цього, в акті виконаних робіт з приводу об`єму наданої правової допомоги зазначено лише про підготовку позовної заяви до суду, вартість чого складає 5000 грн., проте у листі за підписом керівника АД «Шашликов та партнери» вказано, що окрім підготовлення позовної заяви, клієнту була надана усна консультація, вартість всіх робіт, також складає 5000 грн.

Тобто, в одному документі до переліку наданих правових послуг із вартістю оплати 5000 грн., входить лише підготовка позовної заяви до суду, в іншому документі, окрім підготовки позовної заяви до суду, також входить проведення усної консультації, що разом складає теж 5000 грн.

Відсутність детального розрахунку витрат понесених у зв`язку з користуванням правничої допомоги унеможливлює суд встановити кількість часу (годин та хвилин) витраченого адвокатом на виконання окремо кожного виду правничої допомоги.

Отже, з системного аналіз викладеного можна зробити висновок, що суду не надано документального підтвердження проведеного розрахунку витрат на професійну правничу допомогу, що позбавляє можливості суду встановити критерії реальності витрат на професійну допомогу (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Таким чином, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів для підтвердження понесених витрат на правовому допомогу у розмірі 5000 грн., з огляду на викладене суд відмовляє у стягненні з відповідача таких витрат.

Керуючись ст. ст. 77, 132, 134, 139, 242-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Промспецтех» (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Дружби, б. 24, кв. 56, код ЄДРПОУ: 40049277) до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А, код ЄДРПОУ: 44118658), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) - задовольнити частково .

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 10067 від 30.07.2020 року, № 11897 від 21.09.2020 року, № 12561 від 22.10.2020 року, у яких прийнято рішення про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «Промспецтех» (код ЄДРПОУ 40049277, місцезнаходження юридичної особи: Україна, 53200, Дніпропетровська обл., м. Нікополь, вул. Дружби, буд. 24, кв. 56) критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язати Державну податкову службу України виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Промспецтех» (код ЄДРПОУ 40049277, місцезнаходження юридичної особи: Україна, 53200, Дніпропетровська обл., м. Нікополь, вул. Дружби, буд. 24, кв. 56) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промспецтех» (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Дружби, б. 24, кв. 56, код ЄДРПОУ: 40049277) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А, код ЄДРПОУ 44118658) та Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) судовий збір у розмірі 2270,00 грн. в рівних частках.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко