Рішення № 97316167, 19.05.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2021 року ЛуцькСправа № 140/11710/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

при секретарі Головатій І.В.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Войтовича В.А.,

представника відповідача - Департаменту «Центр надання адміністративних послуг у місті Луцьку» Луцької міської ради Кошкіної К.О.,

третьої особи ОСОБА_2 та її представника Терлецького О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту «Центр надання адміністративних послуг у місті Луцьку» Луцької міської ради, Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі її територіального органу – Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області, Державного реєстратора Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Луцької міської ради Петрочук Олени Джанівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів ОСОБА_2 про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішення, запису про право власності,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся з позовом до Департаменту «Центр надання адміністративних послуг у місті Луцьку» Луцької міської ради (далі – відповідач1, ЦНАП), Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі її територіального органу – Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області (далі – відповідач2, Управління ДАБІ у Волинській області), Державного реєстратора Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Луцької міської ради Петрочук Олени Джанівни (далі – відповідач3, держреєстратор), в якому просив: визнати протиправними дії ЦНАП по прийняттю та реєстрації вхідних пакетів документів для надання адміністративної послуги «Реєстрація декларації про готовність об`єкта до експлуатації» від 18.06.2019 та адміністративної послуги «Державна реєстрація права власності на нерухоме майно» від 07.08.2019 щодо житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а також по формуванню відповідних справ та направлення їх для подальшого вирішення в Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області та у Департамент державної реєстрації Луцької міської ради відповідно; визнати протиправним та скасувати рішення ДАБІ про реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта «Нове будівництво індивідуального житлового будинку та господарських споруд за адресою АДРЕСА_1 » від 24.06.2019; визнати протиправним та скасувати запис про право власності №32760797 від 07.08.2019 на нерухоме майно — житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 , вчинений держреєстратором на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 48175896 від 09.08.2019.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказує, що ним на підставі дозволу на виконання будівельних робіт №651 від 08.05.2008 на належній йому земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 будується індивідуальний житловий будинок з господарськими спорудами.

У травні 2020 року позивач дізнався, що у серпні 2019 року держреєстратором зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна, а саме: житловий будинок та господарські споруди адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1891065307218; номер запису про право власності 327607097 від 07.08.2019; підстава внесення запису – рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 48175896 від 09.08.2019).

З отриманої інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивач також довідався, що запис про державну реєстрацію права власності на будинок вчинено на підставі зареєстрованої 24.06.2019 Управлінням ДАБІ у Волинській області декларації №ВЛ 141191750382 про готовність об`єкта до експлуатації.

Позивач зазначає, що особисто не звертався ні до державного реєстратора, ні до будь-якого іншого органу із заявою про реєстрацію права власності на цей об`єкт, подібної заяви не підписував і не подавав. Окрім того, не заповнював і не подавав (не надсилав) до Управління ДАБІ у Волинській області декларації про готовність зазначеного вище об`єкта до експлуатації. Також нікого не уповноважував це робити від його імені.

При цьому вказує, що станом на сьогодні будинок ще не закінчений будівництвом і не готовий до експлуатації, оскільки не виконані всі передбачені будівельним паспортом обсяги робіт з дотриманням відповідних державних будівельних норм, стандартів і правил, зокрема, відсутня система каналізації, водяне опалення, мощення по периметру зовнішніх стін. Наведене підтверджується Звітом про проведення технічного обстеження житлового будинку 547-ТО/20 від 27.05.2020.

Враховуючи те, що позивач не підписував і не подавав цих документів та не уповноважував будь-кого іншого на їх подання, а у діях посадових осіб відповідачів убачаються ознаки складу кримінального правопорушення, ним була подана заява до поліції, на підставі якої зазначені у ній відомості 15.07.2020 були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань та зареєстроване кримінальне провадження №12020035010000089, досудове розслідування по якому наразі триває.

Позивач вважає, що дії посадових осіб ЦНАПу по прийняттю та реєстрації вхідних пакетів документів для надання адміністративної послуги «Реєстрація декларації про готовність об`єкта до експлуатації» від 18.06.2019 та адміністративної послуги «Державна реєстрація права власності на нерухоме майно» від 07.08.2019 щодо житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а також по формуванню відповідних справ та направлення їх для вирішення відповідачу2 і відповідачу3 є протиправними, оскільки вони вчинені не на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Крім того, позивач вказує на те, що приймаючи рішення про реєстрацію оскаржуваної декларації про готовність до експлуатації об`єкта, заповненої та поданої неустановленою на даний час особою, відповідач2 не перевірив достовірність зазначених у ній даних, не звернув уваги на неповноту відомостей у декларації, у зв`язку з чим таке рішення є неправомірним та необґрунтованим, відтак підлягає скасуванню.

Також посилається на ту обставину, що оскільки він особисто не звертався ні до державного реєстратора, ні до будь-якого іншого органу, із заявою про реєстрацію права власності на цей житловий будинок, подібної заяви не підписував і не подавав, адміністративного збору за державну реєстрацію прав не сплачував, також нікого не уповноважував робити зазначені дії від його імені, тому запис про право власності №32760797 від 07.08.2019 на нерухоме майно - житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 є протиправним і підлягає скасуванню.

При цьому ОСОБА_1 зазначає, що його законний інтерес полягає також у тому, щоб належне йому майно (житловий будинок та господарські споруди) після його створення (завершення будівництва) було зареєстроване на підставі та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.

У цьому сенсі важливим є дотримання і неухильне виконання процедури державної реєстрації, передбаченої законом, оскільки невиконання суб`єктом владних повноважень вимог законодавства зводить нанівець законність всієї процедури державної реєстрації, ставить під сумнів факт набуття ним права власності на нерухоме майно, державна реєстрація якого вчинена з порушеннями приписів закону, чим порушує його інтереси.

Окрім того, державна реєстрація права власності на нерухоме майно є підставою для виникнення податкового зобов`язання із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. У зв`язку з цим, виникла ситуація, за якої він буде змушений сплачувати відповідний податок на будинок, який ще не є добудований, і яким він ще не може користуватися (проживати у ньому), що також порушує його права та інтереси.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 12.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження (т.1, а.с.83-84).

У відзиві представник ЦНАПу зазначив, що ОСОБА_1 18.06.2019 звернувся з номером талону 708 до ЦНАП щодо отримання адміністративної послуги «Реєстрація декларації про готовність об`єкта до експлуатації». Адміністратором було встановлено особу заявника, згідно паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 від 18.02.1997, виданого Луцьким МВ УМВС України у Волинській області, та прийнято пакет документів, передбачений інформаційною карткою адміністративної послуги, а саме заповнений примірник Декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) та відповідну заяву.

Результат послуги, а саме інформація щодо зареєстрованої декларації, розміщується в реєстрі на офіційному вебсайті Держархбудінспекції у розділі «реєстр дозвільних документів». Тому, опис видачі результату послуги не проводиться, а заявник шукає номер декларації на сайті самостійно.

Крім того, 07.08.2019 ОСОБА_1 особисто звернувся в ЦНАП, отримавши талон 39, за отриманням послуги «Державна реєстрація права власності на нерухоме майно». Адміністратором ЦНАП було встановлено особу заявника згідно паспорта громадянина України, прийнято квитанцію про сплату адміністративного збору в розмірі 210 грн, оригінал технічного паспорта на об`єкт нерухомого майна за допомогою відомостей, озвучених заявником про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта (номеру декларації), шляхом взаємодії Реєстру речових прав та Єдиного реєстру документів - в режимі реального часу отримав відомості про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, та о 08 год. 20 хв. сформував заяву в базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав. Вказану заяву (паперовий варіант) було перевірено заявником з проставленням особистого підпису в присутності адміністратора.

12.08.2019 о 16 год. 23 хв. на мобільний номер, вказаний позивачем при оформленні послуги НОМЕР_2 , ЦНАП було надіслано SMS повідомлення наступного змісту «Результат послуги П78994 підготовлено. Зверніться в ЦНАП м.Луцька». 13.08.2019 ОСОБА_1 особисто отримав результат послуги та оригінали поданих документів, про що свідчить відмітка на звороті заяви та підпис на описі видачі документів №78994, який було проведено на електронному планшеті. Попередньо, працівником ЦНАП було встановлено особу. Тобто ОСОБА_1 отримував результат послуги особисто.

З огляду на вищевикладене відповідач1 вважає, що позов ОСОБА_1 є повністю безпідставним та необґрунтованим, а сам спір має очевидно штучний характер, оскільки при перегляді інформації з сайту судової влади та реєстру судових рішень можна зробити висновок, що між позивачем та його дружиною, ОСОБА_2 - існує спір щодо нерухомого майна, а саме про визнання права власності на 1/2 частину спільного майна подружжя, зареєстрована справа про розірвання шлюбу та про видачу судового наказу про стягнення аліментів. З наведених підстав відповідач1 просить в позові відмовити (т.1, а.с.104-107).

У відзиві Управління ДАБІ у Волинській області (т.1, а.с.128-130) представник даного відповідача заперечив проти позову ОСОБА_1 , зазначивши, що механізм прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів визначено Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №461.

Відповідно до п.3 Порядку №461 прийняття в експлуатацію об`єктів, що належать до І-ІІІ категорії складності, та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органами державного архітектурно-будівельного контролю поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дня надходження декларації перевіряє повноту даних, зазначених у декларації, та забезпечує внесення інформації, зазначеної у декларації, до реєстру.

Після проведення реєстрації один примірник декларації повертається замовнику (його уповноваженій особі) особисто або рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення, другий - залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який її зареєстрував.

На підставі вищенаведеного, відповідач2, зареєструвавши подану замовником декларацію про готовність об`єкта до експлуатації від 24.06.2019 № ВЛ 141191750382, діяв лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

З огляду на викладене Управління ДАБІ у Волинській області просить позов ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Держреєстратор у своєму відзиві (т.1, а.с.139-146) позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала та зазначила, що до Департаменту державної реєстрації Луцької міської ради надійшли через ЦНАП такі документи для державної реєстрації прав на нерухоме майно ОСОБА_1 : заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №35347637 від 07.08.2019, подана та підписана безпосередньо заявником (час реєстрації заяви в базі даних заяв Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 08:20:55); квитанція №0.0.1429037923.1 від 07.08.2019; технічний паспорт б/н від 25.06.2018, видавник: Комунальне підприємство «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації»; декларація про готовність об`єкта до експлуатації, серія та номер ВЛ 141191750382, виданий: Управління ДАБІ у Волинській області (документ отримано з Єдиного реєстру документів)

Подані ОСОБА_1 документи були розглянуті у встановленому чинним законодавством порядку в день їх надходження, за результатом розгляду яких з огляду на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації права власності прийнято рішення про проведення державної реєстрації за номером 48175896 від 09.08.2019, відкрито розділ на об`єкт нерухомого майна – житловий будинок за номером 1891065307218.

Про отримання результату наданої адміністративної послуги «Державна реєстрація права власності на нерухоме майно» та оригіналів документів засвідчує напис, прізвище, ім`я та по батькові, власний підпис заявника та дата здійснення відповідного запису на заяві 13.08.2019.

Відповідач3 зауважує, що позивач в позовній заяві не вказує жодної обставини з посиланням на належні та достовірні докази, яка б підтверджувала факт порушення держреєстратором при прийнятті рішення та внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно запису про право власності №32760797 від 07.08.2019 вимог чинного законодавства, та не вказує, які саме його права порушені такими діями та яким чином права позивача будуть відновлені при скасуванні запису про право власності.

З огляду на викладене просить в позові відмовити.

У відповіді на відзив відповідача1 (т.1, а.с.178-179) позивач вказав, що згідно квитанції №0.0.1429037923.1 від 07.08.2019 платником – ОСОБА_2 було сплачено 190,00 грн. Призначення платежу: «471 Адміністративний збір за державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно 22012600, ОСОБА_3 , НОМЕР_3 ». Проте він не надавав повноважень ні ОСОБА_2 , ні і будь-яким іншим особам сплачувати від його імені відповідні платежі.

Таким чином, за відсутності документу про сплату адміністративного збору за державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно відповідач1 не мав права приймати заяву про проведення реєстраційних дій, а приймаючи рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 48175896 від 09.08.2019, відповідач3 діяла всупереч вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за №1127 від 25.12.2015, та здійснила державну реєстрацію нерухомого майна без наявності документів, передбачених цими Законом та Порядком.

Ухвалою суду від 08.09.2020 залучено до участі у дану справу третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів – ОСОБА_2 (т.1, а.с.182-183).

У поданих поясненнях третя особа визнала той факт, що заява про реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації та зазначена декларація підписані нею, ОСОБА_2 , та подані від імені позивача 18.06.2019, але виключно за попередньою усною домовленістю зі своїм чоловіком, з яким на той момент проживали повноцінною сім`єю. Разом з тим заява про державну реєстрацію права власності підписана безпосередньо позивачем та подана особисто ним, при цьому третя особа була присутня під час вчинення позивачем таких дій. Відтак позивач, підписавши особисто як заяву про реєстрацію права власності від 07.08.2019, так і опис видачі документів від 13.08.2019, схвалив вчинений ОСОБА_2 правочин з підпису та подачі заяви від 18.06.2019 про реєстрацію декларації та самої декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

ОСОБА_2 зазначає, що в провадженні Ківерцівського районного суду Волинської області перебуває справа №158/1546/20 за її позовом до ОСОБА_1 про поділ спільно нажитого майна та зустрічним позовом ОСОБА_1 до неї про визнання за ним 81/100 права власності на будинок за адресою: АДРЕСА_1 , а тому вважає, що дії позивача мають намір зашкодити її правам та інтересам (т.1, а.с.207-211).

Ухвалою суду від 20.11.2020 призначено у даній справі почеркознавчу експертизу (т.2, а.с.124-127) та ухвалою суду від 20.11.2020 зупинено провадження у справі до одержання її результатів (т.2, а.с.129-130).

Ухвалою суду від 12.04.2021 провадження у справі поновлено (т.2, а.с.154).

21.04.2021 суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті (т.2, а.с.177-178).

Ухвалою суду від 19.04.2021 суд відмовив в задоволенні клопотання представника позивача про закриття провадження у справі в частині позовних вимог (т.2, а.с.198-199).

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив, просили позов задовольнити.

Представник ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа та її представник в судовому засіданні заперечили проти позову ОСОБА_1 з підстав, викладених у відзиві, поясненнях, та просили відмовити в його задоволенні.

Представники ІНФОРМАЦІЯ_2 та відповідача3 в судове засідання не з`явились, при цьому держреєстратором подано клопотання про розгляд справи у її відсутності (т.2, а.с.190-191).

В силу вимог частини першої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає до задоволення з врахуванням наступного.

Суд встановив, що на підставі рішення виконавчого комітету Жидичинської сільської ради Ківерцівського району Волинської області від 26.07.2007 №124 ОСОБА_1 надано дозвіл провести будівництво індивідуального житлового будинку в АДРЕСА_1 (т.1, а.с.16).

Архітектуро-планувальним бюро Ківерцівського району Волинської області за замовленням ОСОБА_1 від 17.01.2008 №11 розроблено будівельний паспорт на забудову земельної ділянки, на підставі якого позивачу Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Волинській області 08.05.2008 видано дозвіл №651 на виконання будівельних робіт (т.1, а.с.15-31).

З матеріалів справи слідує, що 18.06.2019 до ЦНАПу від імені ОСОБА_1 була подана заява про реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації разом із заповненою декларацією (т.1, а.с.109-110).

24.06.2019 Управління ДАБІ у Волинській області за №ВЛ 141191750382 зареєструвало декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1), на об`єкт – нове будівництво індивідуального житлового будинку та господарських споруд за адресою: АДРЕСА_1 ; замовник – ОСОБА_1 (т.1, а.с.35-37).

07.08.2019 до ЦНАПу від імені ОСОБА_1 надійшла заява про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно – житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . До даної заяви долучено документ про сплату адміністративного збору за державну реєстрацію речових прав в сумі 190 грн, оплату якого проведено ОСОБА_2 (т.2, а.с.39-40).

09.08.2019 держреєстратором прийнято рішення №48175896 про державну реєстрацію права власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 , відкрито розділ у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційну справу на об`єкт нерухомого майна, та внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право власності №32760797 від 07.08.2019 (т.2, а.с.46-47).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правові засади реалізації прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері надання адміністративних послуг визначені Законом України «Про адміністративні послуги» від 06.09.2012 №5203-VI (далі - Закон №5203-VI, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 1 Закону №5203-VI наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

1) адміністративна послуга - результат здійснення владних повноважень суб`єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямований на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов`язків такої особи відповідно до закону;

2) суб`єкт звернення - фізична особа, юридична особа, яка звертається за отриманням адміністративних послуг;

3) суб`єкт надання адміністративної послуги - орган виконавчої влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадові особи, державний реєстратор, суб`єкт державної реєстрації, уповноважені відповідно до закону надавати адміністративні послуги.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону №5203-VI адміністративні послуги надаються суб`єктами надання адміністративних послуг безпосередньо або через центри надання адміністративних послуг.

Частиною четвертою статті 9 Закону №5203-VI визначено, що заява на отримання адміністративної послуги (далі - заява) подається в письмовій, усній чи електронній формі. Письмова заява може бути подана суб`єкту надання адміністративної послуги особисто суб`єктом звернення або його представником (законним представником), надіслана поштою, а в разі надання адміністративних послуг в електронній формі - через Єдиний державний портал адміністративних послуг, у тому числі через інтегровані з ним інформаційні системи державних органів та органів місцевого самоврядування.

Відповідно до частини першої, частини п`ятої статті 11 Закону №5203-VI при наданні адміністративних послуг у випадках, передбачених законом, справляється плата (адміністративний збір). Плата за надання адміністративної послуги (адміністративний збір) вноситься суб`єктом звернення одноразово за весь комплекс дій та рішень суб`єкта надання адміністративних послуг, необхідних для отримання адміністративної послуги (включаючи вартість бланків, експертиз, здійснюваних суб`єктом надання адміністративної послуги, отримання витягів з реєстрів тощо).

За приписами частини першої статті 12 Закону №5203-VI центр надання адміністративних послуг - це постійно діючий робочий орган або структурний підрозділ місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування, що зазначений у частині другій цієї статті, в якому надаються адміністративні послуги через адміністратора шляхом його взаємодії з суб`єктами надання адміністративних послуг

Центри надання адміністративних послуг утворюються при виконавчому органі міської ради міста обласного, республіканського Автономної Республіки Крим значення (п.6 ч.2 ст.12 Закону №5203-VI).

Частиною першою статті 12 Закону №5203-VI передбачено, що у містах і селищах, які є адміністративними центрами Автономної Республіки Крим, областей чи районів, а також у містах Києві та Севастополі центри надання адміністративних послуг можуть забезпечувати надання адміністративних послуг обласних, районних і відповідних міських державних адміністрацій на основі їх узгоджених рішень.

Положення про центр надання адміністративних послуг та його регламент затверджуються органом, який прийняв рішення про утворення центру. Кабінет Міністрів України затверджує примірне положення про центр надання адміністративних послуг та його регламент (ч.1 ст.12 Закону №5203-VI).

Рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради від 07.11.2018 №693-1 затверджено Регламент роботи Центру надання адміністративних послуг у місті Луцьку (далі - Регламент).

Пунктами 5.2 - 5.5 Регламенту встановлено, що вхідний пакет документів у ЦНАП може бути подано особисто суб`єктом звернення або його довіреною особою, надіслано поштою (рекомендованим листом з описом вкладення), у випадках, передбачених законом, за допомогою засобів телекомунікаційного зв`язку. Якщо вхідний пакет документів подається довіреною особою суб`єкта звернення, до нього додаються документи, які підтверджують особу представника та засвідчують його повноваження (довіреність або інший документ, що посвідчує відносини представництва). Інформація про довірену особу фіксується у матеріалах справи. Прийняття вхідних пакетів документів здійснюється адміністратором та державним реєстратором ЦНАП відповідно до інформаційних карток. Адміністратор, державний реєстратор ЦНАП, на підставі документа, що посвідчує особу, приймає заповнений, або заповнює формуляр (бланк) заяви, перевіряє відповідність поданого пакету документів інформаційній картці адміністративної послуги, посвідчує належним чином копії, здійснює необхідні записи та вносить дані до електронної системи і посвідчує цифровим підписом.

Відповідно до пунктів 5.8, 5.10 Регламенту адміністратор, державний реєстратор ЦНАП складає опис прийняття вхідного пакету документів у двох примірниках. У описі зазначається: дата подання вхідного пакету документів, реєстраційний номер послуги, перелік документів, що додаються до неї, прізвище адміністратора ЦНАП, який прийняв документи, очікуваний термін вирішення справи, спосіб інформування про готовність послуги, а також графік роботи та контактний телефон ЦНАП. Адміністратор, державний реєстратор ЦНАП здійснює реєстрацію вхідного пакету документів шляхом внесення даних до електронного реєстру, сканує необхідні документи. Після внесення даних до електронного реєстру, адміністративній послузі, справі присвоюється номер, за яким здійснюється її ідентифікація.

Пунктами 5.13, 5.14 Регламенту встановлено, що якщо під час прийняття вхідного пакету документів адміністратор, державний реєстратор ЦНАП виявив факт відсутності одного чи кількох документів, необхідних для отримання адміністративної послуги (передбаченого законом та відповідною інформаційною карткою адміністративної послуги), та/або очевидної помилковості, неточності чи неповноти відомостей, адміністратор, державний реєстратор за вибором суб`єкта звернення або реєструє вхідний пакет документів з недоліками, або повертає документи суб`єкту звернення без реєстрації для усунення недоліків (якщо вони не можуть бути виправлені негайно). При реєстрації вхідного пакету документів з недоліками суб`єкту звернення одночасно повідомляється про потребу усунення вказаних недоліків та ймовірність негативного рішення у випадку їх не усунення або несвоєчасного усунення. Якщо суб`єкт звернення надсилає вхідний пакет документів поштовим зв`язком, про виявлені недоліки суб`єкт звернення інформується у відповідному результаті послуги із зазначенням, які саме документи відсутні, а за можливості, також інформується засобами телекомунікаційного зв`язку.

Відповідно до пункту 5.17 Регламенту після реєстрації вхідного пакету документів адміністратор ЦНАП формує справу у паперовому та електронному вигляді, скріплює електронним цифровим підписом та оперативно направляє суб`єкту надання адміністративних послуг, до компетенції якого належить прийняття рішення у справі.

Пунктами 8.4, 8.7 Регламенту передбачено, що результат надання адміністративної послуги видається суб`єкту звернення особисто (його довіреній особі) - при пред`явленні документа, який посвідчує особу (документа, який підтверджує повноваження довіреної особи). Факт отримання результату надання адміністративної послуги підтверджується підписом суб`єкта звернення (при особистому отриманні) в описі видачі результату послуги.

Отже, наведеними нормами Закону №5203-VI та Регламенту визначено, що надання адміністративної послуги здійснюється шляхом особистого звернення заявника чи його довіреної особи до ЦНАПу з відповідними документами. При цьому адміністратор чи державний реєстратор ЦНАПу зобов`язані перевірити особу заявника, а в разі звернення довіреної особи, також документи, які підтверджують її повноваження.

Відповідно до частини першої та частини четвертої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI (далі - Закон №3038-VI в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви. Прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об`єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів.

Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об`єкта до експлуатації, та за експлуатацію об`єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката (ч.10 ст.39 Закону №3038-VI).

Механізм прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів визначає Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №461 (далі - Порядок №461 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 17 Порядку №461 передбачено, що замовник (його уповноважена особа) заповнює і подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних та дозвільних процедур у будівництві до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю один примірник декларації, в тому числі щодо об`єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку.

Відповідно до пункту 18 Порядку №461 орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дня надходження декларації перевіряє повноту даних, зазначених у декларації, та забезпечує внесення інформації, зазначеної у декларації, до реєстру.

Пунктом 19 Порядку №461 визначено, що у разі подання чи оформлення декларації з порушенням установлених вимог орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає її замовнику (його уповноваженій особі) з письмовим обґрунтуванням причин повернення у строк, передбачений для її реєстрації.

Як встановлено пунктом 22 Порядку №461, у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю наведених у декларації недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), які не є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом відповідно до статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовнику (його уповноваженій особі) протягом одного робочого дня з дня такого виявлення.

Аналізуючи норми Закону №3038-VI та Порядку №461 слід дійти висновку про те, що реєстрація декларації про готовність об`єкта до експлуатації здійснюється органом державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дня надходження декларації, заповненої та поданої заявником особисто або через уповноважену особу. При цьому в обов`язки органу державного архітектурно-будівельного контролю при реєстрації декларації входить лише перевірка повноти даних, зазначених у декларації, оскільки відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у такій декларації, несе замовник.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 №1952-IV (далі - Закон №1952-IV в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

За приписами пункту 1 частини першої статті 2 Закону №1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з абзацом 2 пункту 3 частини першої статті 2 Закону №1952-IV заявник - це власник, інший правонабувач, сторона правочину, у яких виникло речове право, або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав.

Державна реєстрація прав проводиться за заявами у сфері державної реєстрації прав будь-яким державним реєстратором з урахуванням вимог, встановлених абзацами першим - третім цієї частини, крім випадку, передбаченого абзацом п`ятим цієї частини (ч.5 ст.3 Закону №1952-IV).

Пунктом 1 частини першої статті 4 Закону №1952-IV встановлено, що державній реєстрації прав підлягає, зокрема право власності.

Відповідно до частини третьої статті 10 Закону №1952-IV державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Абзацом першим частини другої статті 18 Закону №1952-IV передбачено, що перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

За правилами пункту 2 частини першої статті 24 Закону №1952-IV у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі: якщо заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою.

Водночас умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону №1952-IV державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна визначає Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 (далі - Порядок №1127 в редакції, чинній на виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 6 Порядку №1127 передбачено, що державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком.

Відповідно до пункту 7 Порядку №1127 для державної реєстрації прав заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, та документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав.

Згідно з пунктом 8 Порядку №1127 державний реєстратор, уповноважена особа за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав формує та реєструє заяву в базі даних заяв, на якій заявник (за умови відсутності зауважень до відомостей, зазначених у ній) проставляє власний підпис.

Пунктом 9 Порядку №1127 встановлено, що під час формування та реєстрації заяви державний реєстратор, уповноважена особа встановлює особу заявника. Встановлення особи заявника здійснюється на підставі документа, що посвідчує таку особу, передбаченим Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус». У разі подання заяви уповноваженою на те особою державний реєстратор, уповноважена особа перевіряє обсяг повноважень такої особи на підставі документа, що підтверджує її повноваження діяти від імені іншої особи.

Аналіз наведених вище норм Закону №1952-IV та Порядку №1127 дає підстави дійти висновку про те, що реєстраційні дії вчиняються державним реєстратором лише за заявою особи, у якої виникло речове право, або її уповноваженого представника. При цьому при поданні такої заяви державний реєстратор зобов`язаний перевірити особу заявника чи документ, що посвідчує повноваження його представника.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, заява про реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 18.06.2019 разом із заповненою декларацією та заява від 07.08.2019 про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно – житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , були подані в ЦНАП від імені позивача ОСОБА_1 .

При цьому третя особа – ОСОБА_2 визнала той факт, що заяву про реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 18.06.2019 подавала вона, відповідно декларацію заповнювала теж вона.

Разом з тим, висновком експерта за результатами проведеної судової почеркознавчої експертизи від 22.03.2021 №7516 (т.2, а.с.141-144) підтверджується та обставина, що підписи від імені ОСОБА_1 , розташовані в графі «Підпис заявника» та після рукописного запису « ОСОБА_1 » на зворотній стороні заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) реєстраційний номер 35347637 від 07.08.2019 виконані ОСОБА_1 ; рукописний запис «Отримано оригінали поданих документів та результат послугм. 13.08.2019р. ОСОБА_1 » за зворотній стороні заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) реєстраційний номер 35347637 від 07.08.2019 виконаний також ОСОБА_1 .

Отже, висновком судової почеркознавчої експертизи підтверджується факт особистого звернення позивача ОСОБА_1 в ЦНАП 07.08.2019 із заявою про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно – житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , та отримання ним 13.08.2019 результату адміністративної послуги, що в свою чергу спростовує доводи позивача про протилежне.

Таким чином, факт особистого звернення ОСОБА_1 із заявою про реєстрацію права власності на належний йому будинок дає суду підстави дійти висновку про те, що позивач був обізнаний про подання 18.06.2019 ОСОБА_2 (на той час його дружиною) від його імені заяви про реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації разом із заповненою декларацією на вказаний будинок.

За правилами статті 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину.

З огляду наведену норму цивільного законодавства суд погоджується з доводами представника третьої особи про те, що ОСОБА_1 шляхом подання до ЦНАПу 07.08.2019 заяви про реєстрацію права власності на нерухоме майно – житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , та отримання 13.08.2019 результату даної адміністративної послуги схвалив правочин, вчинений своєю дружиною, щодо подання 18.06.2019 від його імені заяви про реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації разом із заповненою декларацією на зазначений будинок, що в свою чергу свідчить про припинення його прав та обов`язків як замовника будівництва.

За вказаних обставин суд не вбачає підстав для визнання протиправними дій ЦНАПу щодо прийняття та реєстрації вхідних документів для надання адміністративної послуги «Реєстрація декларації про готовність об`єкта до експлуатації» від 18.06.2019, а також визнання протиправним та скасування рішення Управління ДАБІ у Волинській області про реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 24.06.2019.

Щодо доводів позивача про те, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 не є закінчений будівництвом та не готовий до експлуатації, що підтверджується звітом про проведення технічного обстеження житлового будинку №547-ТО/20 від 27.05.2020 (т.1, а.с.44-81), то суд зауважує, що вказана обставина не може бути підставою для скасування рішення Управління ДАБІ у Волинській області про реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 24.06.2019, позаяк відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у декларації, несе замовник.

Суд також не бере до уваги доводи ОСОБА_1 про те, що державна реєстрація права власності на нерухоме майно зумовлює сплату ним податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що є порушенням його прав та інтересів, оскільки матеріалами справи, зокрема висновком судової почеркознавчої експертизи, підтверджено, що така реєстрація проведена безпосередньо за його зверненням, що в свою чергу свідчить про правомірність дій ЦНАПу в цій частині та законність запису про право власності №32760797 від 07.08.2019, вчиненого держреєстратором.

Водночас посилання позивача на ту обставину, що ним не сплачувався адміністративний збір згідно квитанції №0.0.1429037923.1 від 07.08.2019 за державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, а тому відповідач1 не мав права приймати заяву про проведення реєстраційних дій, суд відхиляє, оскільки в силу вимог частини четвертої статті 20 Закону №1952-IV заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень не приймається за відсутності документа, що підтверджує оплату послуг, та у разі внесення відповідної плати не в повному обсязі.

Отже, для прийняття заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень достатньо наявність документа про сплату адміністративного збору без прив`язки до особи, яка його сплатила. Більше того, в даному випадку суд враховує, що, як зазначила третя особа, дії по реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації та реєстрації права власності на нерухоме майно вчинялись нею спільно з тоді ще чоловіком ОСОБА_1 , з яким проживали однією сім`єю.

На думку суду, даний позов поданий ОСОБА_1 з метою уникнення поділу спільно нажитого в шлюбі з ОСОБА_2 будинку, оскільки судом встановлено, що в провадженні Ківерцівського районного суду Волинської області перебуває справа №158/1546/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на 1/2 частину спільного майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 частину спільного майна подружжя.

З врахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є очевидно безпідставними та необґрунтованими, з огляду на що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною одинадцятою статті 139 КАС України визначено, що судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь зі сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того, заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

Аналіз вищенаведених норм процесуального закону дає підстави дійти висновку, що на користь третьої особи підлягають стягненню витрати залежно від того, на чиїй стороні виступала така особа, та результатів розгляду справи.

В даному випадку третьою особою заявлені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу в загальній сумі 3600 грн (т.2, а.с.1-2). З огляду на те, що третя особа виступала на стороні відповідачів, а також беручи до уваги, що суд відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 , тому витрати третьої особи підлягають стягненню з позивача.

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Частинами першою, третьою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року, заява №19336/04, пункт 268; рішення у справі «Баришевський проти України», заява № 71660/11, пункт 95; рішення у справі «Двойних проти України», заява №72277/01, пункт 80; рішення у справі «Меріт проти України», заява №66561/01, пункті 88). Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, слід дійти висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника сторони за договором. При цьому надані послуги повинні бути обґрунтованими, а доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі. Суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи та не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним чи необґрунтованим щодо іншої сторони спору.

Так, на підтвердження факту понесення ОСОБА_2 витрат на професійну допомогу адвоката суду подано договір №066 про надання правової допомоги від 15.08.2020, укладений між Адвокатським бюро «Олександра Терлецького» та ОСОБА_2 , згідно з пунктом 3.1. якого вартість послуг (гонорар) адвокатського бюро визначається в додатках до цього договору та підлягає перерахуванню клієнтом на розрахункових рахунок бюро (т.1, а.с.231).

Відповідно до акту №1 приймання-передачі послуг від 11.09.2020 згідно договору №066 про надання правової допомоги від 15.08.2020 адвокатським бюро надано наступні послуги в судовій справі №140/11710/20: підготовка заяви про залучення третьої особи (1 год.) на суму 200 грн, ознайомлення з матеріалами справи (1 год.) на суму 200 грн, участь в судовому засіданні 08.09.2020 (1,5 год.) 300 грн, прогнозована участь в судових засідання – 24.09.2020 та судовому засіданні по суті справи (4 год.) на суму 800 грн, підготовка пояснень по справі (3 год.) на суму 600 грн, а всього на суму 2100 грн (т.1, а.с.229).

Вказані послуги третя особа оплатила в повному обсязі, що підтверджується квитанціями від 09.09.2020 та 11.09.2020 (т.1, а.с.225, 227).

Також згідно з актом №2 приймання-передачі послуг від 05.10.2020 по договору №066 про надання правової допомоги від 15.08.2020 адвокатським бюро надано послуги у вказаній справі, які полягають в наступному: підготовка заяви свідка (1 год.) на суму 200 грн, представництво інтересів клієнта у приватного нотаріуса (1 год.) на суму 200 грн, підготовка заперечень проти клопотання про призначення судової експертизи (3 год.) на суму 600 грн, а всього на суму 1000 грн (т.2, а.с.11), які були оплачені третьою особою, про що слідує з квитанції від 05.10.2020 (т.2, а.с.9).

Крім того, до понесених витрат третя особа також включила суму оплати в розмірі 500 грн за надання нотаріальних послуг з питань засвідчення підписів на заяві (т.2, а.с.13).

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19, 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи предмет спору, значення справи для сторін, третьої особи та конкретні обставини справи, суті виконаних послуг, суд вважає, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 3100 грн є неспівмірною з фактичним обсягом наданих адвокатом послуг, оскільки послуги з підготовки заяви свідка, представництва інтересів клієнта у приватного нотаріуса та оплата послуг нотаріуса не є такими, що пов`язані з розглядом справи. При цьому суд зазначає, що нормами КАС України не передбачено можливості засвідчення показань сторони, третьої особи, наданих ними як свідками, у нотаріуса. Процесуальний статус свідка, порядок його виклику та допиту унормований статтями 65-68, 201, 212 КАС України.

Таким чином, суд вважає заявлені третьою особою витрати обґрунтованими частково, з огляду на що з позивача на користь третьої особи слід стягнути судові витрати, пов`язані з оплатою правової допомоги, в сумі 2700 грн, а решту витрат на правничу допомогу адвоката повинна понести третя особа.

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 ) судові витрати в сумі 2700 грн (дві тисячі сімсот гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій

Повне судове рішення складено 31 травня 2021 року.