Рішення № 97316055, 28.05.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2021 року ЛуцькСправа № 140/2705/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ксензюка А.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрімко» до Волинської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дрімко» (далі – позивач, ТзОВ «Дрімко») звернулось з позовом до Волинської митниці Держмитслужби (далі – відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товару №UA205100/2020/00014/2 від 15 жовтня 2020 року та картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205100/2020/00168 від 15 жовтня 2020 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30 вересня 2020 року позивачем через декларанта було подано на митний пост «Володимир-Волинський» Волинської митниці Держмитслужби для митного оформлення партію товару, що імпортується згідно Контракту № 23-10/19 від 23 жовтня 2019 року, укладеного із компанією ZHEJIANG FENGYUAN CHEMICAL FIBRE CO., LTD (Китайська Народна Республіка) та інвойсу № 2019S42 від 17.03.2020 року.

Для митного оформлення на митний пост «Володимир-Волинський» Волинської митниці Держмитслужби було подано ряд документів. Митну вартість товару, визначено за ціною контракту з урахуванням витрат на перевезення товару водним транспортним до кордону України, в порядку, передбаченому ст. 58 Митного кодексу України.

Проте, відповідач не погодився із визначеною декларантом митною вартістю та 15 жовтня 2020 року винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UA205100/2020/00014/2 та прийнято картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205100/2020/00168.

Позивач зазначає, що ним подано усі документи, які не містять розбіжностей, а в оскаржуваному рішенні відповідачем не зазначено наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності заявлених відомостей, а також належного мотивування при витребуванні додаткових документів під час контролю визначення митної вартості щодо вичерпного роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість оформлення товарів.

З наведених підстав вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів від 15 жовтня 2020 року №UA205100/2020/00014/2 та картка відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205100/2020/00168 є протиправними та такими, що підлягає скасуванню.

Крім того, позивач вказує на недотримання відповідачем порядку щодо черговості застосування методів визначення митної вартості, а також недотримання відповідачем строків, передбачених ч.9 ст.55 МК України в частині обов`язку скасувати прийняте рішення про коригування митної вартості та повернути надану фінансову гарантію у разі ненадання платнику податків обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості протягом п`яти робочих днів з дня отримання додаткових документів.

Ухвалою судді від 22 березня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.

Відповідач у поданому відзиві на позов від 20 травня 2021 року за №213-7.3-10-14 пред`явлені позовні вимоги заперечив, мотивуючи тим, що під час опрацювання документів позивача, поданих для підтвердження митної вартості товару встановлено, що документи подані для підтвердження митної вартості товару не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, а відтак просив суд в позові відмовити повністю.

Інших заяв по суті справи від сторін не надходило сторони скористались свої правом щодо подачі заяв по суті справи.

Крім того, учасники справи не зверталися із клопотаннями про розгляд справи в судовому засіданні, оформленими відповідно до вимог статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Суд звертає увагу, що заявлене у відзиві на позовну заяву клопотання про розгляд справи за участю представників відповідачів не відповідає вимогам статті 167 КАС України, а тому не підлягало вирішенню по суті.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4, частини другої, пункту 10 частини шостої статті 12, частин першої - третьої статті 257, частини п`ятої статті 262 КАС України дану справу, як справу незначної складності, розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши письмові докази, письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення, з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 30 вересня 2020 року ТзОВ «ДРІМКО» через декларанта було подано на митний пост «Володимир-Волинський» Волинської митниці Держмитслужби для митного оформлення партію товару «Тканина полотняного переплетення (мікрофібра) виготовлена з синтетичних комплексних нетекстурованих поліефірних ниток 100%, без покриття та просочення (не виявлено неозброєним оком):

- загальна ширина 220 см, поверхнева щільність тканини 85 г/м2 (поліестер) - 35335 м/п, 77737м2, за ціною 0,51 долар США/м, вартістю 18 020,85 доларів США;

- загальна ширина 220 см, поверхнева щільність тканини 85 г/м2 (поліестер, карбон) - 25 939 м/п, 57065,8 м2, за ціною 0,81 долар США/м, вартістю 21 010,59 доларів США.

Всього 61 274 м/п, 134802,8 м2.

Загальна вартість товару становить 39 034,44 доларів СІЛА, що імпортується згідно Контракту № 23-10/19 від 23 жовтня 2019 року, укладеного із компанією ZHEJIANG FENGYUAN CHEMICAL FIBRE CO., LTD (Китайська Народна Республіка) та інвойсу № 2019S42 від 17.03.2020 року.

Поставка товару відбувалась на умовах FOB SHANGHAI. Відповідно до сертифікату № 20С3305А1187/00008 товар походить з Китайської Народної Республіки.

Для митного оформлення на митний пост «Володимир-Волинський» Волинської митниці Держмитслужби було подано ряд документів, перелічених у гр. 44 МД № UA205100/2020/008866 від 30 вересня 2020 року, а саме:

- Рахунок № 2019S42 від 17.03.2020 року;

- Коносамент № CNSHA0000910889 від 12.08.2020 року;

- Міжнародну автотранспортну накладну (CMR) № 7832 від 18.09.2020 року;

- Сертифікат про походження товару № 20С3305А1187/00008 від 21.08.2020 року;

- Платіжні документи про оплату товару у кількості 6 шт.;

- Довідка перевізника товару про вартість перевезення N? 2109/20 від 21.09.2020 року;

- Висновок про якісні характеристики товару № 20.0.15251 від 12.06.2020 року;

- Контракт № 23-10/19 від 23.10.2019 року та Додаткову угоду до Контракту від 14.01.2020;

- Лист покупця товару № 30/09 від 30.09.2020 року.

В графах 12, 45 вищезазначеної МД було вказано митну вартість товару в розмірі 1 127 959,22 грн., визначену за ціною контракту з урахуванням витрат на перевезення товару водним транспортним до кордону України, в порядку, передбаченому ст. 58 Митного кодексу України. У графі 33 МД, код вищезазначених товарів за УКТ ЗЕД був визначений як 54076110000.

За даною МД відповідачем було прийнято рішення про визначення коду товару № КТ-UA 205000-0026-2020 від 12 жовтня 2020 року, яким змінено вищезазначений код товару 1 на 5407510000, а товару 2 - на 5407530000.

У зв`язку із прийняттям вищезгаданого класифікаційного рішення, відповідачем було відмовлено у митному оформлені (випуску) товарів за вищезазначеною МД, шляхом прийняття картки відмови №UA205100/2020/00167, у якій було роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечить митне оформлення товару, а саме приведення гр. 31, 33 МД у відповідність до вищезазначеного класифікаційного рішення.

13 жовтня 2020 року позивачем через декларанта було подано на митний пост «Володимир-Волинський» Волинської митниці Держмитслужби для митного оформлення партію товару за описом, згідно із вищезгаданим класифікаційним рішенням, а саме:

- Товар 1 «Тканина з ниток різних кольорів, полотняного переплетення, виготовлена з комплексних текстурованих поліефірних ниток 100%, без покриття та просочення (не виявлено неозброєним оком), ширина з пругами 224,6+/-1см, 1г/м2 - 25939 м/п, 57065,8 м2», за ціною 0,81 долар США/м, вартістю 21 010,59 доларів США;

- Товар 2 «Тканина вибілена (білого кольору), полотняного переплетення, виготовлена з комплексних текстурованих поліефірних ниток 100%, без покриття та просочення (не виявлено неозброєним оком), ширина з пругами 221,7+/-0,8 см, поверхнева щільність тканини 83,9 + -1,7 г/м2 (поліестер) - 35335 м/п, 77737м2, за ціною 0,51 долар США/м, вартістю 18 020,85 доларів США;

Всього товару 61 274 м/п. Загальна вартість товару становить 39 034,44 доларів США, що імпортується згідно вищезазначеного Контракту та інвойсу. Поставка товару відбувалась на умовах FOB SHANGHAI.

Для митного оформлення на митний пост «Володимир-Волинський» Волинської митниці Держмитслужби було подано митну декларацію № UA205100/2020/009419 від 13 жовтня 2020 року, до якої було додано документи, які додавались до попередньої МД, за якою було відмовлено у митному оформлені, вищезазначені класифікаційне рішення та картка відмови та прайс-лист виробника товару від 23 жовтня 2019 року.

В графах 12, 45 вищезазначеної МД було вказано митну вартість товару 1 в розмірі 603 419,05 грн., а товару 2 - 522 557,37 грн., визначену за ціною контракту з урахуванням витрат на перевезення товару водним транспортним до кордону України (23 412,40 грн.), в порядку, передбаченому ст. 58 Митного кодексу України.

Відповідач, отримавши вищезазначену митну декларацію з документами, надіслав декларанту повідомлення, що:

1. Для підтвердження витрат понесених на транспортування декларантом надано Довідку про транспортні витрати від 21 вересня 2020 року №2109/20. Однак, довідка про витрати на транспортування не належить до первинних документів.

До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу);

2. У рахунку-фактурі №2019S42 від 17 березня 2020 року вказані умови поставки FOB SHANGHAI, а у митній декларації в гр.20 - FOB UA Одеса.

У зв`язку з тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості товару, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та містять розбіжності (у рахунку-фактурі№2019542 від 17 березня 2020 року вказані умови поставки FOB SHANGHAI, а у EMD в гр.20 - FOB UA Одеса) митниця просила у 10-ти денний термін надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості згідно ст. 53 МКУ:

- транспортні (перевізні)документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів відповідно до наказу МФУ №599 від 24.05.2012 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та правилі її заповнення»;

- висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією;

- довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

- розрахунок ціни (калькуляцію);

- прайс-лист виробника товару.

та інші документи, за бажанням декларанта.

На таке повідомлення Волинської митниці, декларантом було надано прайс-лист виробника товару.

У наступному повідомлення відповідач, окрім вищезазначеної інформації вказав, що декларант не надав документи згідно вищезазначеного переліку (надав лише прайс-лист виробника товару). У зв`язку з цим та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, Митного кодексу України, вимогами ч. 6 ст. 54 МКУ передбачено, що у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-4 ст. 53 МКУ митниця може відмовити у визнанні заявленої декларантом митної вартості. Митницею відповідно до положень ст. 55 та ст.57 МКУ з декларантом проведена консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару. У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст.60 МКУ) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі ст. 64 МКУ.

Відповідно цінової інформації ЄАІС митна вартість становить: товар №1 (МД UA100130/2020/707687 від 12 вересня 2020 року - 4,51 дол. США/кг); товар №2 (МД UA100480/2020/809407 від 27 серпня 2020 року - 4,51 дол. США/кг). Декларант має право звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг за умови надання гарантій відповідно до розділу X та ст. 55 МКУ.

Декларанту було відмовлено у митному оформленні товару за вищезазначеною митною декларацією, шляхом винесення картки відмови № UA 205100/2020/00168 у якій зазначено наступне:

Згідно cт. 54 МКУ митниця ДФС під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару зобов`язана здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товару шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Для підтвердження витрат понесених на транспортування декларантом надано Довідку про транспортні витрати від 21 вересня 2020 року №2109/20. Згідно ст.44.1 Податкового кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Довідка про витрати на транспортування не належить до первинних документів. Відповідно до наказу МФУ №599 від 24.05.2012 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та правилі її заповнення» для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно- експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу). У зв`язку з тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості товару, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та містять розбіжності (у рахунку-фактурі №2019S42 від 17 березня 2020 року вказані умови поставки FOB SHANGHAI, а у електронній митній декларації в графі 20 FOB UA Одеса) декларанту було запропоновано згідно ст.53 МК України в 10-ти денний термін надати:

- транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів відповідно до наказу МФУ №599 від 24.05.2012 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та правилі її заповнення»;

- висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією;

- довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

- розрахунок ціни (калькуляцію);

- прайс-лист виробника товару.

Згідно п.6 ст.53 МК України декларант за власним бажанням може подавати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої ним митної вартості.

Декларант не надав документи згідно переліку (надав лише прайс-лист виробника товару).

У зв`язку з вищевикладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, Митного кодексу України, вимогами ч.6 ст.54 МКУ передбачено, що у зв`язку із неподанням декларантом документів

Згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст.53 МКУ митниця може відмовити у визнанні заявленої декларантом митної вартості. Митницею відповідно до положень ст. 55 та ст. 57 МК України з декларантом проведена г консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару. У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст. 60 МКУ) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) Е товари, методу 2в (ст. 62 МКУ) та методу 2г (ст. 63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі ст. 64 МКУ. Відповідно цінової інформації ЄАІС митна вартість становить: товар №1 (МД UA100130/2020/707687 від 12.09.2020 - 4,5120 дол.США/кг); товар №2 (МД UA100480/2020/809407 від 27.08.2020 - 4,5120 дол. США/кг).

ТзОВ «Дрімко» у відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 52 МК України здійснено подальше митне оформлення товару зі сплатою митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товару та надання гарантій відповідно до ч. 7 ст. 55 та розділу X цього кодексу в розмірі 88 119,07 грн. З даному випадку гарантія надавалась в порядку визначеному главою 45 МК України, шляхом резервування митницею коштів ТОВ «Дрімко» в сумі 88 119,07 грн., які містяться на єдиному рахунку митниці (грошова застава).

Митне оформлення товару для випуску у вільний обіг із застосуванням гарантійних зобов`язань відбувалось на підставі МД № UA205100/2020/009551 від 16.10.2020 року та долучених до неї документів.

Заявою від 28 грудня 2020 року позивач надав відповідачу додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме:

- завірені копії договору № 070820 від 07.08.2018 року, Рахунку № 30000650 від 24.09.2020 року, акту № 5071 від 24.09.2020 року, платіжних доручень № 3301 від 29.10.2020 року та № 3513 від 27.11.2020 року на підтвердження вартості послуг з перевезення;

- завірену копія висновку Львівської ТПП № 19-09/1138 від 22.12.2020 року, яким було підтверджено закупівельну вартість товару;

- завірену копія листа № 7.8-6/27/11/25333 від 18.12.2020 року і витяги з МД № иА 100480/2020/809407 від 27.08.2020 року та з МД № ІІА100130/2020/707687 від 12.09.2020 року.

Листом від 11 січня 2021 року № 46/27/7.3-15 відповідач відмовив у визнані заявленої ТзОВ «Дрімко» митної вартості товару.

Позивач, не погодившись із рішенням про коригування митної вартості товарів № UA205100/2020/000014/2 від 15 жовтня 2020 року, а також карткою відмови № UA205100/2020/00168 від 15 жовтня 2020 року, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Рішення відповідача як суб`єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягає оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до частини першої статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Так, частиною першою статті 51 Митного кодексу України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно частини першої статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний – за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (частина друга статті 57 Митного кодексу України).

Відповідно до частин третьої і четвертої статті 57 Митного кодексу України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно з частинами п`ятою і шостою статті 57 Митного кодексу України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статті 64 цього Кодексу (частина восьма статті 57 Митного кодексу України).

Відповідно до частин першої і другої статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Згідно частин першої та другої статті 52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до частини першої статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Так, частиною другою статті 53 Митного кодексу України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з приписами частин першої та другої статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другої та третьої статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 Митного кодексу України).

Так, частиною сьомою статті 54 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно частини першої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

З системного аналізу вищенаведених норм, суд дійшов висновку про те, що правовою підставою для винесення рішення про коригування митної вартості є: виявлення обставин, що заявлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість товарів, у тому числі невірного визначення митної вартості товарів; невірне проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другої-четвертої статті 53 цього Кодексу; відсутності у поданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Крім цього, обов`язок доведення митної вартості ціни товару покладений на позивача. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16 квітня 2019 року у справі № 804/16271/15, від 15 травня 2018 року № 809/1260/17.

Як вбачається з матеріалів справи, під час митного оформлення за МД №UA205100/2020/009419 відповідачу декларантом позивача було надано ряд документів для підтвердження митної вартості товару, зокрема: рахунок- фактуру (INVOICE) від 17.03.2020 року №2019S42; коносамент від 12.08.2020 року №CNSHA0000910889; товаротранспортна накладна (CMR) від 18.09.2020 року №7832; сертифікат про походження від 21.08.2020 року №20С3305А1187/00008; банківський платіжний документ від 26.06.2020 року №18; банківський платіжний документ від 02.07.2020 року №19; банківський платіжний документ від 07.07.2020 року №20; банківський платіжний документ від 08.07.2020 року №21; банківський платіжний документ від 17.07.2020 року №22; банківський платіжний документ від 04.12.2019 року №2270JBKLJ1; довідка про транспортні витрати від 21.09.2020 року №2109/20; додаток до договору (контракту) від 14.01.2020 року №Б/Н; договір (контракт) від 23.10.2019 року №23-10/19; договір з надання послуг митного брокера від 20.10.2017 року №66/17.

Відповідно до частини першої статті 368 Митного кодексу України для цілей оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, інших документах роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів.

Відповідно до частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до| аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати:

- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Якщо відсутні будь-які відомості про фактичні витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, для розрахунку зазначених витрат використовуються тарифи, які застосовуються перевізниками для відповідного виду транспорту, що діяли на дату транспортування товару.

Суд зазначає, що Волинська митниця Держмитслужби, засобами електронного зв`язку, надсилала пропозицію, відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України, про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості. Так, відповідачем пропонувалося надати, зокрема:

- транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів відповідно до наказу МФУ №599 від 24.05.2012 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та правилі її заповнення»;

- висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією;

- довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

- розрахунок ціни (калькуляцію);

- прайс-лист виробника товару.

Отже, суд вказує, що Волинська митниця Держмитслужби, направляючи повідомлення, вимагала подати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, шляхом подання визначеного переліку документів, а також документів, які на думку позивача можуть підтвердити заявлену митну вартість. Однак, на вимогу митного органу декларант додатково подав митному органу лише прайс-лист виробника товару.

Суд вважає, що у відповідача були обґрунтовані сумніви, щодо заявленої митної вартості товару, оскільки позивачем на підтвердження заявленої митної вартості не було подано у повному обсязі, зокрема, документи, які передбачені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, на підтвердження понесення транспортних витрат.

Декларантом не надано транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів відповідно до наказу МФУ №599 від 24.05.2012 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та правилі її заповнення».

Також, під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості поданого до митного оформлення товару, було встановлено розбіжності, а саме у рахунку-фактурі №2019S42 від 17 березня 2020 року вказані умови поставки FOB SHANGHAI, а у електронній митній декларації в графі 20 FOB UA Одеса.

Щодо посилання позивача на порушення відповідачем строків надання обґрунтованої відмови у визнанні заявленої позивачем митної вартості товару, суд зазначає таке.

Відповідно ч. 7, ч. 8, ч. 9 ст. 55 МК України у випадку незгоди декларанта з рішенням про коригування заявленої митної вартості товару або неможливості надати додаткові документи за зверненням декларанта або уповноваженої особи митницею здійснюється випуск товарів у вільний обіг за умови сплати митних платежів під гарантії, строк яких не перевищує 90 днів.

Протягом 80 днів з дня випуску товару у вільний обіг декларант може подати додаткові документи щодо підтвердження заявленої митної вартості товару, які митниця зобов`язана розглянути і прийняти рішення щодо скасування рішення про коригування митної вартості товару або надати обґрунтовану відмову.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митниця розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів.

Причиною митного оформлення товару під гарантійні зобов`язання є незгода із визначеною (скоригованою) митним органом митною вартістю товару, а метою такого митного оформлення є надання додаткових документів на підтвердження заявленої декларантом митної вартості товару. Позивач скористався наданим йому правом щодо випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов`язання з метою надання додаткових документів, які б підтверджували визначену ним за методом визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, митну вартість спірного товару.

За зверненням декларанта спірний товар випущено у вільний обіг, згідно частини 7 ст. 55 МК України, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу, що і підтверджується копією митної декларації від 16 жовтня 2020 року № UA205100/2020/009551. Сума гарантійних зобов`язань становила 88 119,07 грн.

При цьому подання позивачем нової митної декларації у урахуванням показників, які були відкориговані оспорюваним рішенням вказують на визнання правомірності дій контролюючого органу позивачем.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 Кодексу адміністративного судочинства України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що в оскаржуваному рішенні митний орган навів достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, вказано джерела інформації, що використовувались відповідачем для визначення митної вартості, зазначено послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований метод, що передує методу, обраному митним органом. А рішенню про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару передувала процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості транспортного засобу відповідно до вимог статей 59 і 60 МК України, як це встановлено частиною 4 статті 57 цього Кодексу, а також витребувано відомості на підтвердження митної вартості вказаного товару.

За наявності обґрунтованого сумніву у правильному визначенні митної вартості товару у зв`язку з відсутністю у наданих декларантом документах, що дозволяють чітко ідентифікувати оцінюваний товар відомостей про об`єктивні і достовірні дані на підтвердження митої вартості імпортованого товару за ціною договору, у відповідача були правові підстави для витребування додаткових документів для підтвердження митної вартості товару, однак позивач на його вимогу не надав.

За таких обставин, суд погоджується з відповідачем, що документи, надані позивачем до митної декларації, не містять достатньої інформації щодо заявленої вартості товару, а враховуючи ненадання декларантом додаткових документів на пропозицію митного органу, дії відповідача щодо коригування є цілком правомірними.

Таким чином, дослідивши надані позивачем документи, суд прийшов до висновку про наявність у відповідача обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, а відтак і правильності визначення митної вартості.

З огляду на встановлені судом обставини справи, оскільки надані митному органу документи не містили достатніх даних для визначення заявленої митної вартості, митним органом правомірно прийнято рішення про коригування митної вартості №UA205100/2020/00014/2 від 15 жовтня 2020 року та картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205100/2020/00168 від 15 жовтня 2020 року.

З вираховуванням наведеного, суд вважає, що у спірних правовідносинах відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відтак, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог та відмову в задоволенні позову.

Крім того, оскільки судом відмовлено у задоволенні позову, судові витрати не підлягають стягненню з відповідача та залишаються за позивачем.

Керуючись статтями 139, 243-246, 250, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрімко» до Волинської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товару №UA205100/2020/00014/2 від 15 жовтня 2020 року та картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205100/2020/00168 від 15 жовтня 2020 року відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.Я. Ксензюк