
Справа № 638/9718/20
Провадження № 2/638/2367/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 травня 2021 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Семіряд І.В.,
за участю секретаря Подосокорської А.О.,
за участю
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова цивільну справу за позовомКомунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
16.07.2020 позивач - КП "Харківські теплові мережі" завернулось до суду з зазначеним позовом, який 06.11.2020 уточнило. В обґрунтування позову зазначено, що КП «ХТМ» надає послуги централізованого опалення та підігріву холодної води для потреб гарячого водопостачання, а відповідач отримувала ці послуги і за період з 01.11.2017 по 30.06.2019 не в повному обсязі сплачувала вартість наданих послуг, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 39392,80 грн, також позивачем нараховані інфляційні витрати у сумі 2813,42 грн та три відсотки річних у розмірі 1677,81 грн. У зв`язку з чим, з урахуванням уточнених позовних вимог, позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідачів зазначені суми та судовий збір.
04.11.2020 представником відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_2 подано відзив на позов, в обґрунтування якого зазначено, що з проти позову заперечує. Дані в позовній заяві не відповідають дійсності, оскільки послуг з теплопостачання та постачання гарячої води споживачу ОСОБА_3 не надавалось, договір з КП «ХТМ» про надання комунальних послуг не укладався, в листах до позивача відповідач повідомляла про те, що послуги не надаються, договір не укладений та вказувала про свою відмову від його послуг. Квартиру у якій була зареєстрована забудовником не було підключено до послуг теплопостачання та гарячого водопостачання. Забудовник провів опломбування запірних вентелів.
06.11.2020 представником позивача ОСОБА_4 подано відповідь на відзив, у якій зазначено, що житловий будинок по АДРЕСА_1 обладнаний централізованою системою теплопостачання, квартира, яка належала відповідачу, є невід`ємною частиною житлового будинку, тому послуги з теплопостачання надають, зокрема і в квартиру відповідача. Балансоутримувач будинку надав лист про відключення деяких споживачів будинку від джерела теплової енергії, проте квартири АДРЕСА_2 надав лист з реєстром квартир, які підключені до джерела теплопостачання. Квартира відповідача була включена в даний реєстр. У зв`язку з чим представник позивача просить задовольнити позов.
02.12.2020 представником відповідача ОСОБА_2 подано відзив на уточнену позовну заяву, в якій викладено доводи аналогічні, які викладені у відзиві, поданому 04.11.2020.
Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала позов, просила задовольнити, зазначила, що відповідач у період з 01.11.2017 по 30.06.2019 не сплачувала послуги теплопостачання, хоча була власником квартири. Заходів щодо встановлення лічильника або відключення від послуг теплопостачання не вживала, хоча неодноразово КП «ХТМ» їй було роз`яснено процедуру відключення від послуг або встановлення лічильника.
Представник відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечувала проти позову, зазначила, що у квартиру відповідача послуги теплопостачання не подавались, окрім того договір про надання послуг з КП «ХТМ» не укладено. У зв`язку з чим просила відмовити у задоволенні позову.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Приписами ст. ст. 12, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 була власником квартири АДРЕСА_2 . З 18.07.2019 власником вказаної квартири є ОСОБА_5 , про що свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до ст. 162 ЖК України плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.
Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначає, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Згідно ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавець зобов`язаний, зокрема забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору.
Згідно п.5ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строк встановлений договором або законом.
Правовідносини із споживання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», відповідно до ст. 4 якого законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.
Порядок оплати за житлово-комунальні послуги визначений у ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якою передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується, виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
Відповідно до ст. ст. 150, 156, 162 ЖК України власник житлового будинку (квартири), а також члени його сім`ї також зобов`язані утримувати квартиру, сплачувати за комунальні послуги за затвердженими тарифами.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
З наданого представником позивач розрахунку нарахувань вбачається, що у період з 01.11.2017 по 30.06.2019 у відповідача ОСОБА_3 перед позивача КП «ХТМ» утворила заборгованість у розмірі 39392,80 грн.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається з розрахунку, наданого позивачем, трьох відсотків річних та інфляційних витрат, сума становить 2813,42грн та 1677,81 грн відповідно.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача ОСОБА_3 заборгованості за надані послуги з теплопостачання за період з 01.11.2017 по 30.06.2019, інфляційних витрат та трьох відсотків річних.
Щодо посилання представника відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_2 на ті обставини, що послуги з теплопостачання та підігріву гарячої води не надавались суд зазначає наступне:
Як встановлено в судовому засіданні квартира АДРЕСА_2 належала відповідачу ОСОБА_3 . Зазначена квартира є невід`ємною частиною житлового будинку.
З наданих представником позивача актів №173/16443 від 17.11.2017, №173/21271 від 19.10.2018 вбачається, що на підставі розпорядження міськради здійснено підключення опалення за заявою балансоутримувача ВАТ «Житлобуд» будинку АДРЕСА_1 .
Тобто, ОСОБА_3 , як власник квартири АДРЕСА_2 , була споживачем наданих послуг КП «ХТМ» у період з 01.11.2017 по 30.06.2019.
Згідно ч.6 ст.26 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», у разі зникнення потреби в отриманні послуги або відмови споживача від користування послугою виконавця/виробника споживач має право розірвати договір у порядку, встановленому законом.
Як вбачається з положень ст.24 Закону України «Про теплопостачання», який є спеціальним до спірних правовідносин, споживач теплової енергії має право на вибір одного або декількох джерел теплової енергії чи теплопостачання, якщо це можливо за існуючими технічними умовами.
Відповідачем ОСОБА_3 не надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження тієї обставини, що відключення її квартири, розташованої в багатоквартирному будинку, від теплопостачання здійснено у передбаченому законом порядку.
Таким чином, нормами чинного законодавства встановлено спеціальний порядок відмови від послуг централізованого опалення. Договір про надання послуги з централізованого опалення має застосовуватися у контексті з відповідним положенням Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, а одне лише бажання щодо відключення квартири від мережі теплопостачання не може бути підставою для розірвання чи не виконання договору, укладеного між сторонами.
Порядок відключення приміщення від мереж централізованого опалення регулюються Правилами надання послуг з централізованого опалення , постачання холодної та гарячої води і водовідведення», які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630 та Порядком відключення споживачів від системи централізованого опалення та постачання гарячої води , затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України від 26.07.2019 №169
Відповідно до пункту 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, відключення споживача від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.
П. 3 розділу 3 Порядку відключення споживачів від системи централізованого опалення та постачання гарячої води визначено процедуру відокремлення від системи централізованого опалення, яка передбачає, що для відомкремлення від централізованого опалення власник квартири звертається до органу місцевого самоврядування з письмовою заявою в довільній формі із зазначенням причин відокремлення.
П. 9 Правил надання послуг з централізованого опалення , постачання холодної та гарячої води і водовідведення передбачає, що роботи з установлення засобів обліку води і теплопостачання проводяться спеціалізованою організацією, виконавцем, виробником чи постачальником за рахунок коштів споживача.
Проте, матеріали справи не містять, а відповідачем не надано, належних та допустимих доказів на виконання Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання.
Також, ОСОБА_3 не надала доказів того, що зверталась у будь- яку спеціалізовану організацію, яка має ліцензію, для встановлення приладів обліку теплової енергії.
Також не можуть прийняті до уваги посилання представника відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_2 на ті обставини, що не укладено договір про надання житлово- комунальних послуг, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Згідно з п. 1,5 ч. 2 ст. 7 ЗУ Про житлово-комунальні послуги та п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572 індивідуальний споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом та оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відсутність письмово оформленого договору з позивачем не позбавляє відповідача обов`язку оплачувати надані йому послуги (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року в справі №751/3840/15-ц).
Отже, КП «ХТМ» виконало свої зобов`язання щодо надання послуг з централізованого опалення, а відповідач, незалежно від споживання цієї послуги або відмови від її споживання, зобов`язаний оплатити надані послуги. А відсутність між сторонами договірних відносин не звільняє його від оплати послуг з теплопостачання.
Відповідно ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 206, 259, 263-265, 268, 273, 280-284 ЦПК України, ст. ст. 525, 526, 610, 625 ЦК України, ст. 150, 156, 162 ЖК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», суд -
ВИРІШИВ:
Позов Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованості за надані послуги з теплопостачання за період з 01.11.2017 по 30.06.2019 у сумі 39392 (тридцять дев`ять тисяч триста дев`яносто дві) грн 80 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» інфляційні витрати у сумі 2813,42 грн, три відсотки річних – 1677,81 грн, сплачену суму судового збору у розмірі 2102 грн, а всього 6593 (шість тисяч п`ятсот дев`яносто три) грн 23 коп.
У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд міста Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 01.06.2021.
Сторони:
Позивач – Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі», ЄДРПОУ 31557119, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11,61037.
Відповідач – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована АДРЕСА_3
СУДДЯ: І.В. СЕМІРЯД
Судове рішення № 97311779, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова) було прийнято 01.06.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 638/9718/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: