Рішення № 97310764, 24.05.2021, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/6230/19

2/214/1158/21

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

24 травня 2021 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:

головуючого – судді Попова В.В.,

при секретарі – Джемерчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, у м. Кривому Розі, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради, ОСОБА_2 про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом, –

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду із зазначеним позовом, в якому просить суд визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на двохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 . В обґрунтування позовних вимог зазначено, що матері позивача ОСОБА_3 , за життя, належала квартира АДРЕСА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла. Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді належної їй за життя вказаної вище квартири, спадкоємцями на яку були позивач та її рідний брат ОСОБА_5 . Між тим, позивач після смерті матері спадщину не приймала, проте рідний брат позивача ОСОБА_5 прийняв спадщину у відповідності до вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки був зареєстрований та постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер. Після його смерті також відкрилась спадщина у вигляді належної йому вказаної вище квартири. Так, спадкоємцем другої черги після його смерті є його сестра – позивач у справі, оскільки спадкоємців першої черги за законом, а також спадкоємців за заповітом після його смерті немає. Однак, звернувшись до приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Кульбіди Є.М. із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті брата, позивач отримала відмову у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно. Відтак, для вирішення даного питання позивач вимушена була звернутись до суду з даним позовом.

Позивач та її представник у судове засідання не з`явились, представник позивача надав письмову заяву, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд розглянути справу за його відсутності.

Представник виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради у судове засідання також не з`явилась, але надала письмову заяву, в якій просила суд розглянути справу за її відсутності, вирішення якої поклала на розсуд суду.

Відповідач ОСОБА_2 про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, однак у судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, відзив на позов чи заяву про розгляд справи за його відсутності до суду не надав. На підставі наявних у справі доказів та зі згоди представника позивача суд уважає за можливе ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Так, як убачається з матеріалів справи, квартира АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 16 квітня 1993 року Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Криворізької міської ради народних депутатів, згідно з розпорядженням №1497 від 12.03.1993 року, на праві власності зареєстрована за ОСОБА_5 та ОСОБА_4 (а.с.74).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла (а.с.10).

Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді належної їй частки зазначеної вище квартири.

Відповідно до ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 370 ЦК України, у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 ЦК України.

Так, у зв`язку з тим, що судом не встановлено ніякої домовленості між співвласниками про інший розмір часток в приватній спільній сумісній власності у вигляді належної їм вказаної квартири, суд доходить висновку, що частка кожного із співвласників у цій квартирі є рівною та складається із 1/2 її частки.

Як убачається зі змісту позову, позивач як спадкоємець першої черги після смерті матері спадщину не приймала, однак її брат ОСОБА_5 прийняв спадщину після смерті матері у відповідності до вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки був зареєстрований та постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що підтверджується довідками відділу реєстрації місця проживання громадян виконкому Саксаганської районної у місті ради від 12.01.2017 року та від 26.06.2019 року, згідно з якими ОСОБА_5 був зареєстрований у вказаній вище квартирі разом з ОСОБА_4 з 21 грудня 1979 року (а.с.13,14,18,19,20).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер (а.с.11).

Після його смерті також відкрилась спадщина у вигляді фактично належної йому вказаної вище квартири.

Так, з метою прийняття спадщини, що відкрилась після смерті брата позивач звернулась до приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Кульбіди Є.М. із заявою про прийняття спадщини (а.с.54 зі зворот.боку).

Як убачається з матеріалів спадкової справи №1-2019 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , заведеної 14 січня 2019 року та наданої приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Кульбідою Є.М. на виконання ухвали суду від 03.02.2020 року про витребування доказів, із заявою про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_5 звернулась його сестра – позивач у справі. Разом з тим, позивач повідомила, що крім неї іншим спадкоємцем відповідно до ст. 1261 ЦК України є її племінник – син ОСОБА_5 – ОСОБА_2 . Між тим, суд зауважує, що згідно матеріалів цієї ж спадкової справи, останній з заявою про прийняття спадщини після смерті батька не звертався та згідно довідки відділу реєстрації місця проживання громадян виконкому Саксаганської районної у місті ради від 07.03.2019 року ОСОБА_5 у квартирі АДРЕСА_2 станом на дату смерті був зареєстрований один (а.с.54-61).

Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ст. 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, а саме те, що позивач, будучи спадкоємцем другої черги після смерті брата, звернулась до нотаріуса з приводу оформлення своїх спадкових прав, не відмовилась від прийняття спадщини, інших спадкоємців, які виявили бажання прийняти спадщину після смерті ОСОБА_5 та здійснили дії, необхідні для набуття права власності в порядку спадкування судом не виявлено, тому суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 364, 368, 370, 392, 1261, 1262, 1269 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 19, 23, 263-265, 268, 273, 280-284, 354-355 ЦПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ) в порядку спадкування за законом право власності на двохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, оформленою згідно вимог ст. 285 ЦПК України, та поданою протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя В.В. Попов.