Ухвала суду № 97310540, 28.05.2021, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/969/21

Провадження № 2/0203/692/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2021 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Колесніченко О.В.,

при секретарі Давіденко Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі у спрощеному провадження цивільну справу у паперовій формі за позовом ОСОБА_1 до Міського державного комунального експлуатаційного підприємства «Дніпроміськелектротранс» про індексацію розміру відшкодування шкоди, завданої каліцтвом та зменшення професійної працездатності, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2021 року ОСОБА_1 пред`явив позов до МДКП «Дніпроміскелектротранс» на предмет стягнення суми недоотриманої індексації за період з березня 2018 року по грудень 2019 року в розмірі 1703,53 грн. в рахунок збільшення розміру відшкодування майнової шкоди заподіяної каліцтвом (відшкодування заробітку втраченого внаслідок зменшення професійної працездатності.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 березня 2021 року після приведення позовної заяви на виконання вимог ухвали від 17 березня 2021 року у відповідність до вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України, прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Справа призначалась до судового розгляду неодноразово на 20 квітня 2021 року, 12 травня 2021 року та 28 травня 2021 року, однак ані позивач, ані його представник ОСОБА_2 , в судові засідання не з`явилися жодного разу, хоча були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи.

Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався, про відкладення розгляду не клопотав, а також не подавав інших заяв з процесуальних питань або по суті справи.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши наявні у справі докази встановив наступне.

Так, в судове засідання, призначене на 11 год. 00 хв. 20 квітня 2021 року позивач та його представник не з`явились, хоч були повідомленими належним чином, з огляду на те, що засобами електронного зв`язку на 20 квітня 2021 року електронну пошту суду представником позивача ОСОБА_2 подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із її зайнятістю в судовому засіданні в Амур-Нижньодніпровському районному суді м. Дніпропетровська разом із зазначенням нею бажаних дат наступного судового засідання у цій справі з переліком вільних днів її, як адвоката, від інших судових засіданнях в інших судах м. Дніпра(а.с.32,33), що судом при відкладенні розгляду і визначенні наступної дати судового засідання у справі враховано та справу призначено до судового розгляду на 12 травня 2021 року, тобто, у день і час, коли за повідомленням представника у неї не призначене жодне судове засідання.

В судове засідання, призначене на 11 год. 40 хв. 12 травня 2021 року, позивач та його представник – адвокат Іванова В.М., повторно не з`явились, будучи повідомленими належним чином про час та місце розгляду справи, про що свідчить довідка про доставку 21 квітня 2021 року о 18 год. 01 хв. смс-судової повістки через автоматизовану систему документообігу суду КП Д-3 позивачу за повідомленим ним номером мобільного телефону (а.с.44), а також про що свідчить подане 12 травня 2021 року на електронну пошту суду клопотання представника позивача ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи у зв`язку із її зайнятістю в судовому засіданні в Ленінському районному суді м. Дніпропетровська разом із зазначенням нею бажаних дат наступного судового засідання у цій справі з переліком вільних днів її, як адвоката, від інших судових засідань в інших судах м. Дніпра (а.с. 38, 39), що знову судом при відкладенні розгляду і визначенні наступної дати судового засідання у справі враховано та судовий розгляд призначений на 28 травня 2021 року, коли за повідомленням представника у неї не призначене жодне судове засідання.

Разом з тим, в судове засідання, призначене на 11 год. 00 хв. 28 травня 21021 року, втретє поспіль ані позивач, ані його представник ОСОБА_2 не з`явились, хоч належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, про що свідчить довідка про доставку 12 травня 2021 року о 13 год. 53 хв. смс-судової повістки через автоматизовану систему документообігу суду КП Д-3 позивачу за повідомленим ним номером мобільного телефону (а.с.45), а також про що свідчить подане 28 травня 2021 року на електронну пошту суду клопотання представника позивача ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи у зв`язку з незадовільним станом здоров`я разом із зазначенням нею бажаних дат наступного судового засідання у цій справі з переліком вільних днів її, як адвоката, від інших судових засідань в інших судах м. Дніпра (а.с.40, 41).

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.

Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до частини першої, пунктів 1-2 частини другої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

У разі повторної неявки позивача (усіх позивачів) в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п`ята статті 223 ЦПК України).

Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України).

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду, зокрема, у постановах від 14 травня 2021 року у справі № №523/15493/18 (провадження № 61-15951ск20), від 07 серпня 2020 року у справі № 405/8125/15-ц, від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18, від 22 березня 2021 року у справі № 757/43966/16-ц, від 01 квітня 2021 року у справі № 2-1676/11, від 05 квітня 2021 року у справі № 524/3347/18, від 19 квітня 2021 року у справі № 675/1714/19.

Таким чином, повторність неявки належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи позивача є обов`язковою умовою для залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Крім того, як наголошує в своїх рішеннях

Європейський суд (зокрема, у рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України», а також у справі «Каракуць проти України»), позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Як встановлено судом, позивач уповноважив на представництво своїх інтересів представника – адвоката Іванову В.М., що підтверджується ордером від 15 березня 2021 року (а.с.5), яка стосовно кожного з трьох призначених судових засідань подавала в день судового засідання клопотання про відкладення розгляду справи, з причин своєї зайнятості у інших судових процесах, а 28 травня 2021 року – про відкладення з причин незадовільного стану здоров`я, проте незважаючи на поважність причин неприбуття втретє поспіль в судове засідання, суд, зважаючи на те, що ні позивачем особисто, ні його представником заява про розгляд справи у їх відсутності не подавалася, приходить до висновку, що наведені причини представником у клопотаннях від 12 травня та 28 травня 2021 року правового значення не мають, з огляду на безумовну обізнаність про час та місце розгляду справи і самого позивача, і відповідно його представника, яка незважаючи на призначення судом засідань у вказані нею, як повністю вільні дні, все одно не прибувала в судове засідання, визначаючи переважними для участі інші судові процеси, а тому враховуючи сукупність наведених обставин у відповідності з вимогами п.5 ч.1 ст.257 ЦПК України належить постановити ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, що не позбавляє позивача повторно звернутися до суду з такими вимогами, як це передбачає ч.2 ст. 257 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.257,258,260,261 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Міського державного комунального експлуатаційного підприємства «Дніпроміськелектротранс» про індексацію розміру відшкодування шкоди, завданої каліцтвом та зменшення професійної працездатності - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, вона має право звернутися до суду повторно.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.261 ЦПК України та може бути оскаржена учасниками справи шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду безпосередньо або через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (підписання).

Повна ухвала складена та підписана 28 травня 2021 року.

Суддя О.В. Колесніченко