Ухвала суду № 97310340, 31.05.2021, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер судової справи 201/5021/21

Номер провадження 1-кс/201/1614/2021

УХВАЛА

Іменем України

31 травня 2021 року м. Дніпро

Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Батуєв О.В., за участю секретаря судового засідання Гаржі О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність уповноваженої особи Дніпропетровської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 17.05.2021 року,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська зі скаргою, в якій просив суд визнати бездіяльність уповноважених Дніпропетровської обласної прокуратури та зобов`язати внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідні відомості за його заявою від 17.05.2021 року про вчинення кримінального правопорушення.

В обґрунтування своєї скарги заявник посилається на те, що він в порядку ст. 214 КПК України 17.05.2020 року подав до Дніпропетровської обласної прокуратури на електронну адресу заяву про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

На даний час заявнику відомо, що уповноваженими особами ВП №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, кримінальне провадження за поданою заявою не відкрите та досудове розслідування не розпочато.

Заявник надав заяву до суду, в якій просив розглянути скаргу без його участі і задовольнити. У зв`язку із чим, враховуючи положення ч. 6 ст. 9 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати загальні засади кримінального провадження, передбачені ст. 28 КПК України та розглянути дану скаргу без участі скаржника з метою прийняття процесуального рішення по ній в розумні строки.

Представник Дніпропетровської обласної прокуратури в судове засідання не з`явився, про дату, місце та час судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

В силу ст. 107 КПК України, у зв`язку з відсутністю учасників кримінального провадження, фіксування судового засідання за допомогою технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступного правового висновку з таких підстав.

17.05.2021 року заявник звернувся з заявою на електронну адресу про злочин, вчинений, як він вказує, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Дніпропетровської обласної прокуратури. В заяві він вказав, про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 перебували у зареєстрованому шлюбі з 2002 року та за час перебування у шлюбі ними у власність набуто майно: у 2012 році - земельна ділянка площею 6,15га кадастровий номер 1221486200:05:007:0319 за адресою: АДРЕСА_1 ; у 2014 році завершили будівництво та зареєстрували житловий будинок площею 167 кв.м. за адресом АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 0,15 га, кадастровий номер 1221486200:05:007:0319; у 2006 році спільно була зареєстрована юридична особа - приватне підприємство «Алмира Групп» (код ЄДРПОУ 34498617), засновником якого була вказана ОСОБА_5 , яка згодом за домовленістю була змінена на її мати - ОСОБА_6 , а по факту всіма справами на цьому підприємстві займався заявник. У травні 2018 року вони з ОСОБА_5 припинили шлюбні відносини та наразі у неї прізвище ОСОБА_7 та постало питання поділу майна в тому числі бізнесу (ПП „Алмира Групп”). Маючи намір заволодіти усім майном одноособово, ОСОБА_2 за попередньою змовою зі своєю матір`ю ОСОБА_6 із залученням адвоката ОСОБА_8 , почала шантажувати заявника та вживати заходи, щоб примусити віддати все майно на її користь. З метою тиску на нього ОСОБА_6 , як засновник звільнила 14.08.2018 року його з посади директора ПП „Алмира Групп” та призначила на посаду директора не відому раніше їй та йому особу - ОСОБА_4 , який пов`язаний з кримінальним угрупуванням «кошляковські» , якого їй надали адвокат ОСОБА_8 , який за допомогою групи осіб з 10 чоловік захопили офіс підприємства та заблокували його господарську діяльність. Після цього адвокат ОСОБА_9 вимагав від заявника переписати будинок по АДРЕСА_1 , що належав йому, на ОСОБА_2 і тоді вона з матір`ю буде згодна передати права на підприємство «Алмира Групп» з грошима на рахунках, товаром на складі та всіма оборотними коштами, на що останній довго не погоджувався та врешті погодився під моральним та фізичним тиском людей, які отримала контроль над підприємством. Під тиском та за бажанням ОСОБА_2 він був змушений переписати будинок на ОСОБА_6 , щоб він не був предметом поділу майна подружжя, а ОСОБА_6 передала заявнику корпоративні права в обмін на це ПП „Алмира Групп”, бо мала намір поділу цього підприємства, як майна подружжя. 07.09.2018 року на невигідних для нього умовах між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 з початку був підписаний договір купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, а після цього договір купівлі-продажу корпоративних прав ПП „Алмира Групп”, що були посвідчені приватним нотаріусом Дніпропетровського нотаріального округу Перфіловою О.А. Через два вихідних дня, а саме в понеділок 10.09.2018 р. він був внесений в ЄДРПОУ як директор та власник підприємства та отримав доступ до банківських рахунків ПП „Алмира Групп” та виявив, що в день підписання вказаних договорів, у п`ятницю 07.09.2018 року в день укладення ним договору купівлі-продажу прав засновника ПП „Алмира Групп”, з рахунку підприємства були перераховані великі грошові кошти за сумнівними угодами, яких фактично не було, тобто за безтоварними угодами, метою яких було протиправне заволодіння усіма грошима, що знаходились на рахунку зазначеного підприємства: платіжним дорученням № 468 від 06.09.2018 року з ПП „Алмира Групп” 07.09.2018 року на ТОВ „Марксвел”, код ЄДРПОУ 42098305 були перераховані 245 000,00 гривен платіжним дорученням № 467 від 06.09.2018 року з ПП „Алмира Групп” на ТОВ „Марксвел”, код ЄДРПОУ 42098305 були перераховані 310 000,00 гривен; платіжним дорученням № 466 від 06.09.2018 року з ПП „Алмира Групп” 06.09.2018 року на ТОВ „Альпінекс”, код ЄДРПОУ 20218149 були перераховані 200 000,00 гривен; При цьому, ним було здійснено відповідну бухгалтерську перевірку на підприємстві та встановлено, що господарських договорів між ПП „Алмира Групп” з ТОВ „Марксвел” та ТОВ „Альпінекс” не існує і не укладалось, ніякого товару не придбалося і не поставлялося на підприємство, не було тимчасової поворотної фінансової допомоги. Усі вищевказані кошти були перераховані на структури, які використовуються для відмивання грошей, за вказівками ОСОБА_2 директором ОСОБА_4 . Незважаючи на те, що заявник набув корпоративні права ПП „Алмира Групп”, фактичний контроль над підприємством був у ОСОБА_3 , з яким мала справи ОСОБА_2 . Станом на 10.09.2018р йому не віддавали ключі від складу та офісу. Він звернувся до ОСОБА_3 із питання як може потрапити на склад та офіс, та про можливість повернення всього товару на склад ПП „Алмира Групп”, однак ним були висунуті категоричні умови, при яких поверне весь товар, а саме, що він повинен нотаріально переоформити 100% долі ПП „Алмира Групп” на не відомого йому громадянина і залишиться спокійно працювати директором на підприємстві, а також сплатити йому певну суму за повернення товару. Після доступу на склад і проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей ПП „Алмира Групп” ним з`ясовано, що весь товар, який належав і обліковувався на підприємству і знаходився на складі за адресою: АДРЕСА_2 , із слів робітників складу приблизно 07.09.2018 року був вивезений невідомими особами за вказівкою ОСОБА_3 . Таким чином заявник виявив, що зі складу повністю вивезений товар, а на рахунках зовсім не залишилось коштів. Він спитав у ОСОБА_3 , де гроші з рахунків і товар, на що він відповів, що гроші було передано ОСОБА_2 через ОСОБА_6 , а товар собі забрали хлопці з банди «кошляків». Таким чином ОСОБА_2 розрахувалась з бандою за їх послуги. Пізніше вони запропонували викупити у них його товар. Більш детально обставини подій він викладе в ході допиту.

На даний момент відомостей про внесення уповноваженими особами Дніпропетровської обласної прокуратури за поданою заявою до ЄРДР слідчому судді не надано.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.

Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.

За змістом ч. 3 ст. 214 КПК України заборонено здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об`єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події. Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до ЄРДР.

Викладені в такому повідомленні обставини підлягають перевірці, але така перевірка повинна проводитись вже в рамках відкритого кримінального провадження, внесеного до ЄРДР. Потім, у разі, якщо посадова особа дійде висновку, що у викладеній ситуації немає ознак складу кримінального правопорушення, вона може винести постанову про закриття кримінального провадження відповідно до ст. 284 КПК.

Таким чином, слідчий суддя констатує пряму заборону процесуального Закону, а відтак неможливість здійснення перевірочних дій про можливий злочин без попереднього внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Наслідком такого порушення буде визнання всіх зібраних доказів недопустимими.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зі змісту вимог ч. 2 ст. 214 КПК України вбачається, що з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань розпочинається досудове розслідування.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Як випливає з положень принципу публічності, закріпленого у ст. 25 КПК України, прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

Частиною 1 ст. 28 КПК України встановлено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Відповідно до ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Згідно з яким Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Статтею 21 Конституції України передбачено, що усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Статтю 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Стаття 17 цієї Конвенції говорить про те, що жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Відповідно до статті 7 Загальної декларації прав людини всі люди рівні перед законом і мають право, без будь-якої різниці, на рівний їх захист законом. Всі люди мають право на рівний захист від якої б то не було дискримінації, що порушує цю Декларацію, і від якого б то не було підбурювання до такої дискримінації.

Статтею 8 цієї Декларації передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом.

Таким чином, приймаючи до уваги, що невнесення відомостей до ЄРДР за заявою скаржника порушує його права, а також зважаючи на те, що за вказаних обставин уповноваженими особами не виконано зазначені положення КПК України, а відомості, які містяться в заяві безпідставно не внесені до ЄРДР, слідчий суддя дійшов до висновку, що вимога про зобов`язання уповноваженої особи внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати досудове розслідування підлягає задоволенню.

Доходячи до такого висновку, слідчий суддя також враховує положення ст.ст. 8, 9 КПК України, згідно яких в Україні діє верховенство права. Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, висновки якого з цього приводу відображені, зокрема, в рішенні по справі «Іванов проти України» (Ivanov v. Ukraine), № 15007/02, пп. 74-75, рішення від 07 грудня 2006 року), відповідно до якого сумлінність за ініціювання слідчих дій або відмову у кримінально-правовому переслідуванні особи повністю покладається на державу.

Також відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, п. 57, Series A, № 93 право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. Одним із таких обмежень є переслідування особи в кримінально-правовому порядку шляхом внесення повідомлення до ЄРДР щодо конкретної особи за бажаною кримінально-правовою кваліфікацією.

Крім того, наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 року № 298 затверджене Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (далі Положення № 298).

Підпунктом 1 п. 1 розділу 3 Положення передбачено внесення відомостей про повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення до Реєстру у термін, визначений ч. 1 ст. 214 КПК України.

Відомості про попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність вносяться виключно реєстратором заяви про кримінальне правопорушення, що чітко передбачено вимогами п. 5 ч. 5 ст. 214 КПК України і Положення № 298, а тому не підлягають задоволенню вимоги скаржника про зобов`язання внести відомості до ЄРДР з попередньою правовою кваліфікацією, визначеною заявником.

Керуючись ст.ст. 2, 25, 28, 214, 303-307 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність уповноваженої особи Дніпропетровської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 17.05.2021 року – задовольнити.

Зобов`язати уповноважену особу Дніпропетровської обласної прокуратури не пізніше 24 годин після отримання копії ухвали внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_1 від 17.05.2021 року, про що надати заявнику відповідний витяг з ЄРДР.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її вручення учасникам провадження.

Слідчий суддя О.В. Батуєв