Рішення № 97309159, 31.05.2021, Троїцький районний суд Луганської області

Троїцький районний суд Луганської області

Справа № 433/578/21

Провадження2-о/433/143/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.2021 року,Троїцький районний суд Луганської області у складі:

головуючого - судді Гавалешка П.С.,

за участю секретаря судового засідання – Рєзнікової Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Троїцьке цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Біловодське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Луганській області про встановлення факту сумісного проживання та перебування на утриманні,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 , звернулась до суду із заявою про встановлення факту сумісного проживання та перебування на утриманні. В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що вона ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з 07 січня 1978 року перебували у шлюбі, який було зареєстровано Молодогвардійською міськрадою м.Краснодон Ворошиловградської області. Заявниця з чоловіком прожили разом з 1978 року, вели спільне господарство, будували сімейні відносини. Чоловік заявниці ОСОБА_3 , у віці 61 рік помер, місце його смерті – місто Луганськ, Луганської області. ОСОБА_1 , з чоловіком фактично мешкали, вели спільне господарство та проживали за однією адресою: АДРЕСА_1 . У зв`язку з проведенням антитерористичної операції за місцем їх постійного проживання, вони з чоловіком були вимушені змінити місце мешкання, та зареєструвались як внутрішньо переміщені особи за різними адресами, але все одно продовжували проживати разом. Заявниця зареєструвалася за адресою: АДРЕСА_2 , а її чоловік за адресою: АДРЕСА_3 . За час сумісного проживання заявниця перебувала на утриманні свого чоловіка, оскільки розмір пенсії її чоловіка був значно більшим від розміру її пенсії, а тому пенсійні виплати ОСОБА_3 були постійним та основним джерелом її існування. За життя ОСОБА_3 перебував на обліку в Біловодському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Луганської області де отримував пенсію. ОСОБА_1 перебуває на пенсійному обліку в Біловодському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Луганської області, де отримує пенсію за віком. Заявниці достеменно відомо, що розмір пенсії її чоловіка є значно більшим, ніж її пенсія, тому, що свою пенсію він віддавав їй і вона витрачала її на оплату комунальних послуг, придбання одягу, харчові продукти, ліків та інші потреби. Після смерті свого чоловіка заявниця звернулась до Біловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області з питання оформлення пенсії по втраті годувальника, однак отримала відмову та їй було роз`яснено, що потрібно надати довідку про постійне проживання з чоловіком та перебування на його утриманні. Оскільки місце проживання заявника та місце смерті її чоловіка є тимчасово окупована територія, заявник не має можливості надати до Біловодського об`єднаного УПФУ в Луганській області, необхідні довідки. Таким чином, вирішити дані обставини в позасудовому порядку заявник не має можливості, тому змушена звернутися до суду за захистом своїх прав. Просить суд встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 та померлого чоловіка ОСОБА_3 за однією адресою: АДРЕСА_1 та перебування ОСОБА_1 на утриманні свого чоловіка – ОСОБА_3 , по день його смерті.

В судове засідання заявник не з`явилась, надіслала до суду заяву в якій просила заявлені вимоги задовольнити у повному обсязі, справу розглянути без її участі .

Представник заінтересованої особи Біловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області до суду не з`явився, подав заяву, в якій просить справу розглянути без участі представника управління. Також представник заінтересованої особи надіслав на адресу суду відзив на заяву, з якої вбачається, що Управління просить відмовити заявнику в задоволенні заявлених вимог, у зв`язку з необґрунтованістю та безпідставністю. Зазначає, що не доведено обставини, які б свідчили про те, що вона перебувала на утриманні чоловіка. Заявником не надано доказів, що вона потребувала постійного стороннього догляду, опіки, турботи, матеріального забезпечення і що померлий чоловік був спроможний її надати. Також, заявником не надано доказів про те, що ОСОБА_3 дійсно надавав їй допомогу і така допомога була постійним та основним джерелом засобів для існування останньої.

Заявником було надано до суду відповідь на відзив, з обґрунтуванням завлених вимог, заявник просить суд, заяву задовольнити в повному обсязі.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали заяви дослідивши та оцінивши надані докази в їх сукупності, вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 був чоловіком ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , виданого 07 січня 1978 року Молодогвардійською міськрадою м.Краснодон Ворошиловградської області (а.с.10).

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 05 грудня 2020 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Старобільському району та місту Брянка Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Лугансьтк, Луганської області (а.с.11).

З копії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 6964 від 19 червня 2018 року вбачається, що ОСОБА_3 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання/ перебування: АДРЕСА_3 (а.с. 15).

Як вбачається з копії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №920-5000216941 від 22 жовтня 2019 року, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 (а.с. 16).

Відповідно до копії домової книги та відміток про місце проживання у паспорті громадянина України зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є АДРЕСА_1 (а.с. 5-6,8,17-18).

Факт того, що ОСОБА_4 перебувала на обліку у Біловодському об`єднаному управлінні пенсійного фонду України Луганської області підтверджується копією довідки Біловодського ОУПФУ Луганської області № 58/03-18 від 13.05.2021., загальний розмір отриманої нею пенсії помісячно, травень – червень 2020 становить по 1638 грн., а з липня по жовтень 2020 року становить по 1712 грн. (а.с. 36).

Факт перебування ОСОБА_3 на обліку у Біловодському об`єднаному управлінні пенсійного фонду України Луганської області підтверджується копією довідки № 57/03-18 від 13.05.201 року Біловодського ОУПФУ Луганської області, відповідно до якої, загальний розмір отриманої ОСОБА_3 , пенсії, за період з травня по жовтень 2020 року складає 78707,64 грн., тобто щомісячно по 13117,94 грн. (а.с. 35).

Таким чином, отримані виплати померлого чоловіка ОСОБА_3 були основним джерелом засобів для існування та проживання ОСОБА_1 .

Рішенням Біловодського об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області заявнику було відмовлено у призначенні пенсії померлого годувальника, у зв`язку з наданням неповного пакету документів, необхідного для призначенні пенсії та запропоновано звернутися до суду з заявою про встановлення відповідного факту (а.с.13-14).

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Пунктом 2 частини 1 статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу.

За змістом ч. 2, 3 вказаної статті, непрацездатними членами сім`ї вважаються, зокрема, чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого ст. 26 цього Закону.

До членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно п. 2.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 5.11.2005 N 22-1 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846, до заяви про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу, також надаються такі документи: документ про перебування членів сім`ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника.

У відповідності до п. 2.11 Порядку за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, приймаються довідки житлово-експлуатаційних або інших організацій з місця проживання (реєстрації) або довідки органів місцевого самоврядування: для призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника - довідка про перебування на повному утриманні померлого годувальника чи одержання від померлого годувальника допомоги, яка була постійним і основним джерелом засобів до існування, або про спільне проживання з годувальником на момент його смерті. У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.

Згідно роз`яснень, які містяться у п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів для існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд установить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання. Видана відповідним органом довідка про те, що за його даними особа не перебувала на утриманні померлого, не виключає можливості встановлення у судовому порядку факту перебування на утриманні.

Частиною 2 ст.256 ЦПК України передбачено, що в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, крім тих, що передбачені ч. 1 зазначеної статі, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб.

Згідно ст. 38 Закону України «Про пенсійне забезпечення» члени сім`ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Отже, факт перебування фізичної особи на утриманні померлого, має значення для переходу на пенсію в разі втрати годувальника, яку може бути призначено за умови, що утримання було повним або допомога, яка надавалась утриманцю, була постійним і основним джерелом засобів до існування навіть, коли утриманець (заявник) мав заробіток, одержував пенсію, стипендію тощо.

Повне утримання означає відсутність у члена сім`ї інших джерел доходів, окрім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то необхідно встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування. Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу і що померлий виконував обов`язок щодо утримання цього члена сім`ї. Основне значення допомоги необхідно з`ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.

Стосовно доводів представника Біловодського ОУПФУ Луганської області про відсутність правових підстав для факту постійного проживання та перебуванні заявника на утриманні померлого, суд зазначає наступне.

За змістом частини другої, четвертої статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, і сім`я створюється на підставі, зокрема шлюбу.

Розмір доходів заявниці та її померлого чоловіка свідчать про те, що саме пенсія чоловіка була основним та постійним засобом існування сім`ї, а відтак слугувала його дружині основоположним і систематичним джерелом грошової допомоги зі сторони чоловіка, який за життя взяв на себе обов`язок по її утриманню.

Аналіз вищенаведених норм законодавства в контексті зазначених обставин справи дає підстави дійти такого правового висновку, що законодавством про пенсійне забезпечення визначено, що непрацездатними членами сім`ї, які мають право на призначення пенсії у зв`язку із втратою годувальника, з-поміж інших категорій осіб, вважаються, чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону. Отже, необхідною умовою для призначення зазначеним особам пенсії у зв`язку з втратою годувальника або переведення на такий вид пенсії є встановлення їм інвалідності або досягнення ними пенсійного віку, передбаченого зазначеною статтею та знаходження їх на утриманні померлого.

З огляду на зазначене, встановивши, що допомога, яка надавалась ОСОБА_1 була для заявниці хоч і не єдиним, проте постійним і основним джерелом засобів до існування, суд дійшов висновку про можливість задоволення заяви.

Така ж позиція міститься у Постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 520/6518/17.

Враховуючи значення, яке має встановлення даного юридичного факту для реалізації прав заявника, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що факт, про встановлення якого просить заявник, знайшов своє підтвердження в судовому засіданні, встановлення факту сумісного проживання та перебування на утриманні має для заявниці юридичне значення і потрібне для призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

Таким чином, суд вважає за можливе встановити факт сумісного проживання та перебування ОСОБА_1 на утримані її чоловіка ОСОБА_3 .

На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 10, 12, 76-80, 258, 259, 263-265, 293, 294, 315, 319 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Біловодське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області про встановлення факту сумісного проживання та перебування на утриманні.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 та перебування ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на утриманні свого чоловіка – ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , по день його смерті, тобто по ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення із урахуванням п.п 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України.

Суддя П.С.Гавалешко

31.05.21