Рішення № 97309157, 31.05.2021, Троїцький районний суд Луганської області

Троїцький районний суд Луганської області

Справа № 433/647/21

Провадження № 2-а/433/11/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2021 року

Троїцький районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді – Певної О.С.,

за участю секретаря судового засідання – Цимбалюк С.В.,

розглянувши відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Троїцьке справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Троїцького районного суду Луганської області з зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що начальником сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 2 Сватівського РВП ГУНП в Луганській області Нікітенком А.О. неправомірно винесено відносно нього постанову про адміністративне правопорушення від 25.04.2021 серії БАБ № 897896 за ч.2 ст. 126 і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400,00 грн. У гр.5 оскаржуваної постанови зазначено, що нібито він керував мопедом Вайлер Шторм б/н не маючи посвідчення на право керування. Яку норму закону він порушив у постанові не зазначено. При цьому, в постанові інспектором зроблено висновок, що зазначеними діями він нібито скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 126 КУпАП. Вважає, що оскаржувана постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності винесена протиправно та підлягає скасуванню, оскільки в оскаржуваній постанові не зазначено конкретної норми закону, яка порушена; в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення; відсутні та не зазначені в постанові жодні допустимі фото чи відео докази, а також постанова винесена з порушенням передбаченої процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, а саме 25.04.2021 він котив по дорозі електроскутер. Жодних порушень, які могли б стати причиною для зупинки він не допускав. Попри нього по дорозі їхав патрульний автомобіль поліції та зупинився біля нього. Працівники поліції вийшли зі свого автомобіля, підійшли до нього та попросили пред`явити документи на право керування. У відповідь він повідомив, що даний транспортний засіб є електроскутером потужністю 1,2 кВт, тобто менше ніж 3 кВт, а тому такий транспортний засіб не належить до жодної з категорії, яка передбачає наявність у водія відповідного права керування. Після дискусії, інспектор записав з його слів його дані і пішов до свого автомобіля. Через декілька хвилин інспектор повернувся і надав йому складену з невідомих обставин постанову у справі про адміністративне правопорушення з проханням підписатись про її отримання. Замість процедурного розгляду справи відбулося формальне вручення йому вже складеної постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності. Крім того, у постанові не вказано конкретного посилання на конкретну норму закону, яку нібито порушив. Крім того, працівники поліції не виносили постанову за ч.6 ст. 121 КУпАП за керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим в установленому порядку. Цим працівники поліції підтвердили, що даний скутер не підлягає реєстрації в сервісному центрі МВС з присвоєнням та вказанням у свідоцтві про реєстрацію відповідної категорії «А1». На підставі викладеного, просить суд визнати протиправною та скасувати постанову від 25.04.2021 серії БАБ № 897896 про накладенняадміністративного стягнення, винесену начальником сектору реагування патрульної поліції Відділення № 2 Сватівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в луганській області Нікітенком Андрієм Олександровичем відносно нього за ч.2 ст. 126 КУпАП і накладене на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400,00 грн. та стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Луганській області судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 454 грн (чотириста п`ятдесят чотири 00 коп.).

В судове засідання позивач не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.

В судове засідання відповідач не з`явився, надіслав суду відзив на адміністративний позов, згідно якого просив відмовити у задоволенні позову. Долучив до відзиву копію постанови про накладення адміністративного стягнення серії БАБ № 897896 від 25.04.2021, рапорт від 25.04.2021.

У відповідності до ч.1, 3 ст.205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Згідно з ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

У відповідності до п. 1.3 Правил дорожнього руху, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відповідно до ст.52 Закону України «Про дорожній рух», контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, крім того чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона притягненню до адміністративної відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП та п. 10 «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» затвердженої наказом МВС № 1395 від 07.11.2015 року, поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно із ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За змістом ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

За змістом ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно ст. 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з п. 2 розділу ІІІ Інструкції, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою, другою статті 126 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 5 розділу ІІІ Інструкції, поліцейський під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до її компетенції розгляд цієї справи; 2) чи правильно складено протокол (якщо складання протоколу передбачено КУпАП) та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи повідомлено належним чином осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду (якщо справа не розглядається на місці); 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали, які потрібні для вирішення справи; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Згідно п. 2.1 (а) ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно п 2.13 ПДР України, транспортні засоби належать до таких категорій: А1 - мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб. см або електродвигун потужністю до 4 кВт.

Пунктом 1.10 ПДР України визначено, що механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.

Пунктом 1.10 ПДР України наведено перелік термінів, що використовуються у цих Правилах, де розмежовано значення кожного із них.

Так, на відміну від «механічного транспортного засобу», «транспортним засобом» є пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Таким чином Правилами дорожнього руху України розмежовані поняття «механічний транспортний засіб» та «Транспортний засіб» та різниця між цими поняттями полягає у наявності двигуна внутрішнього згорання, а також потужності електродвигуна. Отже, транспортний засіб з електродвигуном вважається механічним за умови, що потужність двигуна більша ніж 3 кВт. У зворотному випадку транспортний засіб не буде вважатись механічним, однак все ж таки залишатиметься транспортним засобом.

До аналогічного висновку прийшов і Верховний суд у справі № 278/3362/15-к від 01.03.2018 року.

Відповідно до наданої позивачем копії талону № 004795, зазначений електроскутер має потужність менше ніж 3 кВт, а саме 1500 Вт (1,5 кВт).

У відповідності до визначень закріплених у Правилах дорожнього руху України електроскутер потужністю 1,5 кВт., не може визнаватись механічним транспортним засобом (та не підлягає державній реєстрації), а особа, яка ним керує не є суб`єктом адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, оскільки адміністративну відповідальність за порушення п. 2. 1 (а) ПДР України може нести виключно водій механічного транспортного засобу, яким вказаний електроскутер не являється.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем в порушення вимог ст. 77 КАС України не надано доказів на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови.

Наведена норма передбачає покладення на відповідача, як суб`єкта владних повноважень, тягаря доказування наявності складу адміністративного правопорушення у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Відповідний правовий висновок викладено у п. 39 постанови Верховного Суду від 08.07.2020 по справі № 463/1352/16-а (реєстраційний номер судового рішення у ЄДРСР 90264746).

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Обов`язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (Рішення ЄСПЛ у справі «Дактарас проти Литви» від 24.11.2000 року).

Частиною 3 статті 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення.

Оскільки відповідачем як суб`єктом владних повноважень, на якого в даному випадку покладено обов`язок доказування правомірності свого рішення, не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження передбачених ст. 9 КУпАП обставин, то суд вважає недоведеним факт скоєння позивачем інкримінованого йому адміністративного правопорушення, тому постанова винесена необґрунтовано, без дотриманням вимог КУпАП, що є підставою для її скасування.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав до задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 та скасування постанови від 25.04.2021 серії БАБ № 897896 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП, про притягнення його до адміністративної відповідальності і накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 3400,00 гривень.

Згідно із ч. 1 ст.139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 454,00 грн., а тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати понесені на його сплату (а.с.1).

Керуючись ст. 2, 20, 77, 78, 139, 229, 286 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення– задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову від 25.04.2021 серії БАБ № 897896 про накладення адміністративного стягнення, винесену начальником сектору реагування патрульної поліції Відділення № 2 Сватівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в луганській області Нікітенком Андрієм Олександровичем відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 126 КУпАП і накладене на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400,00 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Луганській області судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 454 грн (чотириста п`ятдесят чотири 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до ст. 286 КАС України апеляційну скаргу на судове рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення до Першого апеляційного адміністративного суду з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складений 31 травня 2021 року.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Луганській області, вул. Вілєсова, б. 1, м. Сєвєродонецьк Луганської області, код ЄДРПОУ 40108845.

Суддя О.С. Певна

31.05.21