Ухвала суду № 97307529, 27.05.2021, Козівський районний суд Тернопільської області

Справа № 951/55/20

Справа № 1-кп/951/12/2021

УХВАЛА

27 травня 2021 року смт.Козова

Козівський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді Гриновець О.Б. при секретарі судового засідання Скавінської Г.І.

з участю: прокурора Яреми П.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

його захисника Репехи Б.Г.

законного представника ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

їх захисника Мартищук Л.П.

потерпілого ОСОБА_5

представника потерпілого Твердохліба В.Д.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Козова клопотання захисника ОСОБА_5 - Твердохліба Володимира Даниловича про повернення обвинувального акту прокуророві в кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019210110000128 від 16.09.2019 про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, не одруженого, з повною загальною середньою освітою, не працюючого, раніше не судимого, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, не одруженого, з професійно-технічною освітою, не працюючого, раніше не судимого, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця та жителя АДРЕСА_2 , громадянина України, не одруженого, з професійно технічною освітою, не працюючого, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

21.01.2021 року захисник ОСОБА_5 – Твердохліб В.Д. подав через канцелярію суду клопотання про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні №12019210110000128 від 16.09.2019 року, оскільки вважає, що такий не відповідає вимогам ст.291 КПК України, зокрема звертає увагу на те, що станом на 15.09.2019р. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був неповнолітньою особою, віком 17 років, що прокурором встановлено, однак не вказано в обвинувальному акті, у зв`язку з чим правова позиція сторони державного обвинувачення не відповідає вимогам закону. Зазначає, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 являються особами повнолітніми, віком відповідно до 18 та 19 років, а тому досудовим слідством невірно кваліфіковано дії останніх. Щодо спільних (узгоджених) дій учасників злочину – обвинувачених у вказаному обвинувальному акті, за його текстом вбачається, що вказані особи діяли спільно і умисно. Однак, у даному обвинувальному акті не відображено прокурором те, що обвинуваченні вчинили злочин групою осіб за попередньою змовою, що є обставиною, яка обтяжує покарання. Також, вважає, що вказане кримінальне правопорушення слід кваліфікувати за ч.2 ст.296 КК України. У зв`язку із зазначеними недоліками просить повернути такий обвинувальний акт.

У підготовчому судовому засіданні потерпілий та його захисник просили задовольнити таке з підстав, вказаних у ньому та повернути згаданий обвинувальний акт прокурору.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 – Репеха Б.Г. щодо повернення обвинувального акта прокурору не заперечив.

Захисник обвинувачених Чубари О.О. та ОСОБА_4 – Мартищук Л.П. у підготовчому судовому засіданні не заперечила щодо повернення обвинувального акта.

У підготовчому судовому засіданні прокурор Ярема П.М. заперечив щодо задоволення клопотання захисника потерпілого. Вважає, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст.291 КПК України, обвинувачення сформульоване і чітко викладене. Вважає клопотання надуманим та безпідставним, а кримінальне провадження таким, що підлягає призначенню до судового розгляду.

Заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, вивчивши обвинувальний акт з доданими до нього документами, суд дійшов до наступного висновку.

Згідно з п.3 ч.3 ст.314 КПК України передбачено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.

Так, у відповідності до положень ч.4 ст.110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває особі обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу

Згідно з вимогами п.2, п.5 ч.2 ст.291 КПК України, обвинувальний акт має містити: анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Згідно ч.4 ст. 291 КПК України до обвинувального акту додається реєстр матеріалів досудового розслідування.

Обвинувачення згідно з п.13 ч.1 ст.3 КПК України - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому КПК України. Саме в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акта, має здійснюватися судовий розгляд, як це передбачено вимогами ст.337 КПК України.

Вимоги, які висуваються до обвинувального акта, визначенні у ст.291 КПК України.

У листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №223-1430/0/4-12 від 03.10.2012 «Про порядок здійснення підготовчого судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» надано роз`яснення, що суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам ст.291 КПК України, зокрема, якщо ці документи містять положення, що суперечать одне одному (1), у документах наведено недопустиму натуралізацію опису злочину (2), вони не підписані слідчим (крім випадків, коли прокурор склав їх самостійно) чи не затверджені прокурором (3), до них не долучено, передбачені законом додатки (4).

Отже, за змістом цієї норми закону чітко слідує, що єдиною передбаченою законом підставою для повернення обвинувального акта прокурору є невідповідність цього акту вимогам КПК України.

Доводи захисника потерпілого про те, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст.291 КПК України, спростовуються роз`ясненнями Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №223-1430/0/4-12 від 03.10.2012 «Про порядок здійснення підготовчого судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» де йдеться про те, що в описовій частині обвинувального акту, зазначаються дані, які стали приводом і підставами початку досудового розслідування, обставини кримінальної події, які було встановлено під час розслідування (місце, час, способи, мотиви й наслідки кримінального правопорушення) і під ознаки якого кримінального закону (статті) підпадають дії підозрюваної особи, а також докази, які зібрані в провадженні, показання кожного із підозрюваних по суті пред`явленої підозри, доводи, наведені підозрюваними в свій захист, результати їх перевірки (фактично виклад обставин справи в довільній формі). Перелік доказів необхідних для того, щоб була можливість їх знайти в кримінальному провадженні та звірити їх наявність, і при посиланні на докази обов`язково зазначаються аркуші кримінального провадження. Докази зазначаються в тезисній формі, наприклад, причетність підозрюваного до вчиненого кримінального правопорушення (злочину) підтверджується, показаннями підозрюваного, та за наявності, показаннями потерпілого, показаннями свідків, даними або протоколом тієї чи іншої слідчої дії, даними або висновком експерта.

При цьому, в доктрині кримінального процесу під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому (п.2 Постанови ВС від 24.11.2016 у справі № 5-328кс16). Таким чином, формулювання обвинувачення та правова кваліфікація кримінального правопорушення є дискреційними повноваженнями прокурора, а тому викладається в обвинувальному акті у такому виді, як це вважає за необхідне прокурор.

Згідно з наданих матеріалів кримінального провадження, обвинувальний акт складений слідчим СВ Козівського ВП Бережанського ВП ГУНП в Тернорпільській області Діділівським В.В. та затверджений прокурором Козівського відділу Теребовлянської місцевої прокуратури Кутнів Л.Є.

Із змісту обвинувального акту щодо ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , вбачається, що в ньому містяться як формулювання обвинувачення з викладом фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, так і правова кваліфікація правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Відтак, суд вважає, що клопотання захисника потерпілого про повернення обвинувального акту прокурору не підлягає до задоволення, оскільки стосується здебільшого неправильності зазначення правової кваліфікації кримінального правопорушення, спрямованості умислу обвинувачених відповідно до викладених обставин вчинення кримінального правопорушення, що на даній стадії є передчасним, так як вимагає проведення судового розгляду, в ході якого з`ясовуються обставини справи та перевірка їх доказами.

Керуючись ст.ст.291, 314, 370-372 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 - Твердохліба Володимира Даниловича про повернення обвинувального акту прокуророві в кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019210110000128 від 16.09.2019 про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, не одруженого, з повною загальною середньою освітою, не працюючого, раніше не судимого, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та жителя АДРЕСА_2 , громадянина України, не одруженого, з професійно-технічною освітою, не працюючого, раніше не судимого, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця та жителя АДРЕСА_2 , громадянина України, не одруженого, з професійно технічною освітою, не працюючого, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України – відмовити.

Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя О.Б.Гриновець