Ухвала суду № 97307383, 01.06.2021, Сокальський районний суд Львівської області

Справа № 454/1127/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2021 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Струс Т.В. ,

за участю секретаря Синевської Г.В.,

позивача прокурора Пастух А.Є.,

представника відповідача Львівської ОДА – Кобилецького А.І.,

представник відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 – адвоката Мисак О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сокаль клопотання представника відповідача Львівської ОДА про залишення без розгляду позовної заяви керівника Червоноградської окружної прокуратури до Львівської обласної державної адміністрації, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання договору оренди землі недійсним,

в с т а н о в и в:

Позивач, керівник Червоноградської окружної прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави до Львівської обласної державної адміністрації, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання договору оренди землі недійсним.

Ухвалою суду від 01.04.2021 року прийнято до розгляду зазначену позовну заяву та відкрито загальне позовне провадження у справі.

Представником відповідача Львівської ОДА – Кобилецьким А.І. подано до суду клопотання про залишення без розгляду дано позовної заяви, в обґрунтування якої покликається на відсутність у даній справі підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави.

Представник відповідача Львівської ОДА – в судовому засідання підтримав клопотання.

Представник відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 – адвокат Мисак О.С. підтримала клопотання представника Львівської ОДА, просила позов керівника Червоноградської окружної прокуратури залишити без розгляду.

Прокурор заперечив проти задоволення даного клопотання, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість.

Вислухавши учасників судового розгляду, вивчивши клопотання та матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Частиною 1статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.ч.1, 2ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює: підтримання публічного обвинувачення в суді; організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

За змістом ч.1ст.1 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Згідно з ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (ч.4ст.23 Закону України «Про прокуратуру»).

Із положень ч.3ст.56 ЦПК України слідує, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Частиною 4 вказаної статті процесуального закону встановлено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (ч.5 ст.56 ЦПК України).

ЄСПЛ неодноразово звертав увагу на те, що сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (справа «Менчинська проти Росії», заява №42454/02, рішення від 15.01.2009 року, п.35).

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом.

Прокурор здійснює представництво законних інтересів держави в суді лише у двох випадках, вказаних ч.3ст.23 Закону України «Про прокуратуру», що перелічені вище.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен належним чином обґрунтувати, а суд перевірити підстави для звернення прокурора до суду. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень.

У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор допускається до участі у справі та набуває відповідного статусу учасника процесу. У випадку відсутності підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави суд повертає йому подану заяву.

При цьому Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 року у справі №587/430/16-ц не виключила, що у разі нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів держави відповідний суб`єкт владних повноважень може виступати відповідачем у справі, а прокурор, у такому випадку, набуває процесуального статусу позивача.

В даному випадку прокурор обґрунтував своє звернення до суду тим, що органом державної влади при укладенні спірного договору оренди земельної ділянки порушено вимоги Земельного кодексу України, ЗУ «Про оренду землі», ЗУ «Про оцінку землі», Податкового кодексу України.

Звернення прокурора до суду з позовом спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні питання передачі у оренду земельної ділянки. Крім того, суспільний інтерес полягає у поверненні земельної ділянки у розпорядження держави, що є умовою реалізації функцій держави.

Відтак, суд вважає, що враховуючи характер і суспільну значущість спірних правовідносин, прокурор належним чином обґрунтував підстави для звернення до суду з позовом на захист інтересів держави.

Посилання у поданому клопотанні на незаконність здійснення прокурором представництва інтересів держави не відповідає закону та фактичним обставинам справи.

Відтак, клопотання представника відповідача Львівської ОДА про залишення без розгляду позову заступника керівника Червоноградської окружної прокуратури, поданого в інтересах держави, задоволенню не підлягає

Керуючись ст.ст.185,257,260 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання представника Львівської обласної державної адміністрації – Кобилецького А.І. про залишення без розгляду позовної заяви керівника Червоноградської окружної прокуратури до Львівської обласної державної адміністрації, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання договору оренди землі недійсним - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: Т. В. Струс